Рішення

від 16.09.2020 по справі 420/1450/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1450/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Одеса

У залі судових засідань № 33

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Галат В.І.,

за участю сторін:

представника позивача - Фатєєва І.В.,

представника відповідача - Щур А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта до Головного управління ДПС в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004940509 від 07.02.2020 року, про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень;

визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004890509 від 07.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень;

визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0005963307 від 10.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31006,09 гривень.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Наголошувалося, що у ході проведення перевірки перевіряючим було надано усі документи бухгалтерського та податкового обліку, які висвітлюють взаємовідносини ТОВ Холдинг Легатта з контрагентами, підтверджують факт реальності господарських операцій, правомірність нарахування податкового кредиту та формування витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта зазначило, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базуються лише на припущеннях перевіряючих, а первинна бухгалтерія товариства не була досліджена під час перевірки належним чином.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, провадження по адміністративній справі №420/1450/20 - зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, провадження по адміністративній справі №420/1450/20 - поновлено.

25 червня 2020 року, продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі №420/1450/20 на тридцять днів.

22 липня 2020 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№11463/20 від 12.03.2020р.) на позовну заяву (т.ІІ, а.с.18-33).

Відзив обґрунтований наступним .

Головне управління ДПС в Одеській області під час проведення планової виїзної документальної перевірки дійшло висновків про нереальність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта з ТОВ Європейський Стандарт ТПГ .

На думку контролюючого органу ТОВ Холдинг Легатта фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ Європейський Стандарт ТПГ щодо одержання (купівлі) неіснуючих запасів і складено первині документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.

Як зазначило Головне управління ДПС в Одеській області, надані до перевірки документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Крім того, перевіркою ТОВ Холдинг Легатта встановлено, що сума податку за податковими накладним з ТОВ Інтелвласність була включена до складу податкового кредиту за січень 2019 року, однак за даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2018 року була наявна дебіторська заборгованість по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по розрахунках з ТОВ Інтелвласність . Сальдо розрахунків по оформленим операціям з ТОВ Інтелвласність станом на 30.09.2019 року становить 0 гривень. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про складення податкових накладних між ТОВ Холдинг Легатта та ТОВ Інтелвласність з порушенням вимог щодо дати віднесення сум податку до податкового кредиту та, відповідно, завищення ТОВ Холдинг Легатта податкового кредиту з ПДВ за січень 2019 року.

Також, ТОВ Холдинг Легатта не було надано під час перевірки первинних документів щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ Нафтотрейдингінвест та ТОВ Київ Строй Центр .

Головне управління ДПС в Одеській області зазначало, що ТОВ Холдинг Легатта у лютому 2019 року проводило списання паливно-мастильних матеріалів відповідно до придбаного у ТОВ Хафко дизельного палива. Однак, до перевірки не було надано документів для підтвердження факту використання вищевказаного палива у господарській діяльності товариства. Зокрема, ТОВ Холдинг Легатта не було надано розрахункових документів у вигляді касових чеків, виданих на автозаправних станціях, для безпосереднього підтвердження отримання палива на АЗС при заправці пальним автотранспортних засобів у робочий час.

У відповіді на відзив (вх.№ЕП/8756/20 від 12.06.2020р.) Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта наголошує, що твердження податківців про неможливість підтвердження фактів придбання позивачем товарів/послуг по взаємовідносинам з ТОВ Європейський Стандарт ТПГ , здійснення лише документального оформлення придбаних товарів/послуг без реального здійснення господарської та іншої економічної діяльності та не підтвердження податкових накладних первинними документами - не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами у розумінні процесуального закону. Крім того, твердження податківців про фіктивність операцій базується на аналізі контролюючим органом інформаційних баз даних ДФС України. Такий аналіз сприймається як доказ наявності того чи іншого порушення податкового законодавства платником податків. Однак, як зазначає ТОВ Холдинг Легатта , у товариства відсутній обов`язок перевіряти кількість працюючих осіб у контрагента під час поставки товару/надання послуг. Контрагент самостійно обирає модель ведення підприємницької діяльності та вирішує чи достатньо працюючих осіб для поставлення товару-надання послуг чи потрібно залучати інших осіб, які також можуть працювати за цивільно-правовими договорами.

Крім того, для отримання талонів на заправку своїх автомобілів позивачем укладався договір із продавцями пального, оплачуючи рахунки на умовах попередньої оплати шляхом безготівкового перерахунку коштів. Для ТОВ Холдинг Легатта такий варіант заправки привабливий тим, що ціна за літр пального не змінюється з моменту отримання талонів до моменту заправки.

Бланк-Дозвіл (талон) - документ, який дозволяє його пред`явникові отримувати пальне на АЗС є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску пального на АЗС. Оскільки передоплата за пальне вже була проведена, сама заправка відбувається без будь-якої додаткової оплати. А тому, вона має відбуватися без проведення розрахунків через РРО на АЗС та без додаткового оформлення саме розрахункової операції (т.ІІ, а.с.71-77).

У поясненнях (вх.№29630/20 від 30.07.2020р.) Головне управління ДПС в Одеській області звертало увагу суду на практику Верховного Суду щодо розгляду спорів про нереальні господарській операції (т.ІІ, а.с.96-99).

У поясненнях (вх.№31296/20 від 10.08.2020р.) Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта зазначало, що у відносинах з ТОВ Європейський Стандарт ТПГ товар, що поставлявся приймався безпосередньо робітниками позивача, власними трудовими та транспортними ресурсами, на підтвердження чого податківцям було надано усі необхідні договірні та первинні документи (договір, видаткові накладні, податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку, довіреності на отримання тмц, тощо). Щодо відсутності документів, що підтверджують якість товару, вказувалося, що придбаний товар не підлягав обов`язковій сертифікації, крім того, увесь придбаний товар був імпортним.

Відносно господарських операцій з ТОВ ІНТЕЛВЛАСНІСТЬ , позивачем вказувалося, що придбаний у даного контрагента товар у подальшому було реалізовано ТОВ МАК-КО та ТОВ ЕНЕРГОІМПЕКС , що відповідає прямій господарській меті підприємства - оптова торгівля будівельними матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта наголошувало, що у ході проведення перевірки, Головному управлінню ДПС в Одеській області надавалася вся первинна документація, яка підтверджує реальність господарських операцій з усіма контрагентами, проте контролюючим органом вказана документація врахована не була (т.ІІ, а.с.104-110).

Станом на 10 вересня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.03.2011 року, за №15561020000041468.

До видів діяльності ТОВ Холдинг Легатта згідно код КВЕД відноситься: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у (т.ІІ, а.с.4-9).

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області №2353 від 09.12.2019 року, було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 30.09.2019 року (т.ІІ, а.с.34).

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт №000010/15-32-05-09/37608451 від 20.01.2020 року (т.І, а.с.17-55).

У вищевказаному акті зазначено, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області встановлені порушення ТОВ Холдинг Легатта :

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 році за №751/4044 та п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248, в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 524111 гривень, у тому числі по періодах за І квартал 2018 року у сумі 524111 гривень;

пп.14.1.36. пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1. п.44.3. п.44.5, п.44.6 ст. 44. пп. а п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч.2. ст.3, ч.1,ч.2, ч.5 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, у результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати у бюджет у сумі 942424 гривень, у т.ч. по періодах: лютий 2018 року у сумі 551999 гривень, березень 2018 року у сумі 30353 гривень, січень 2019 року у сумі 107297 гривень, лютий 2019 року у сумі 133335 гривень, червень 2019 року у сумі 119440 гривень;

п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п.119.2 ст. 119, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України та порядку заповнення Розділу 1 та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року, податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користі платників податків податку та суми утриманого з них податку за перевіряємий період надавалась не у повному обсязі, а саме: не відображення за період з 01.01.2018 року по 30.09.2019 року сум доходів, отриманих у вигляді додаткового блага гр. ОСОБА_1 ;

пп.14.1.180, пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп. 162.1.1, пп.162.1.3. п.162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп.163.1.2., п.163.1, пп. 163.2.1., пп.163.2.2. п.163.2. ст.163, пп.164.1.1., пп.164.1.2 п.64.1, пп.164.2.1 п.164.2, п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп.168.1.4 п.168.1, п.168.3., пп. 168.4.1, пп.168.4.2, пп.168.4.7. п.168.4 ст.168, п.171.1, абз. а п.171.2 ст. 171, абз. а п. 176.2. ст.176 Податкового кодексу України - підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у лютому 2019 на загальну суму 24 804,87 гривень;

пп.162.1.1., пп. 162.1.2., пп.162.1.3, п.162.1. ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2. п.163.1. пп.63.2.1., пп. 163.2.2. п.163.2. ст.163, ст.168. п.171.1 ст. 171, п. 176 Податкового кодексу України - не сплачено військовий збір у перевіряємому періоді на загальну суму 1695 гривень.

На підставі Акту перевірки №000010/15-32-05-09/37608451 від 20.01.2020 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

№0004940509 від 07.02.2020 року, про збільшення ТОВ Холдинг Легатта суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень (т.І, а.с.70);

№0004890509 від 07.02.2020 року, про збільшення ТОВ Холдинг Легатта грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень (т.І, а.с.68);

№0005963307 від 10.02.2020 року, про збільшення ТОВ Холдинг Легатта грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31006,09 гривень (т.І, а.с.69).

Судом встановлено, що у 2018 році, ТОВ Холдинг Легатта для здійснення своєї господарської діяльності було укладено ряд договорів за якими придбавалися товарно-матеріальні цінності та нафтопродукти.

Зокрема, 23 лютого 2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта та Товариством з обмеженою відповідальністю Європейський стандарт ТПГ було укладено договір поставки №2/2018 (т.І, а.с.71-74).

Згідно умов договору поставки №2/2018 від 23 лютого 2018 року, оплата вважається здійсненою з моменту списання коштів з рахунку ТОВ Холдинг Легатта , який отримує товар на умовах самовивозу зі складу ТОВ Європейський стандарт ТПГ .

За вищевказаним договором, відповідно до видаткових накладних, ТОВ Холдинг Легатта придбавало: терки штукатурні, тримачі для біти, насадки на болгарку, штапель штукатурний, ручні гайкові ключі розвідні, прожектори, коробки з гофрокартону для пакування, коробки картонні (т.І, а.с.75-86).

Придбані будівельні товари були оплачені ТОВ Холдинг Легатта відповідно до умов договору поставки №2/2018 від 23 лютого 2018 року та згідно платіжних доручень і карток рахунку 631 (т.І, а.с.87-91).

Придбані товарно-матеріальні цінності відносяться до товарних запасів та відображені у відповідних бухгалтерських картках по рахунку 281 (товарні запаси) (т.І, а.с.92-98).

У свою чергу ТОВ Європейський стандарт ТПГ придбано реалізований на адресу ТОВ Холдинг Легатта товар з Китаю та ввезено на територію України шляхом розмитнення відповідно до митних декларацій та відповідних CMR (т.І, а.с.99-115).

Складені ТОВ Європейський стандарт ТПГ на адресу ТОВ Холдинг Легатта податкові накладні були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України (т.І, а.с.116-139).

01 грудня 2015 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтелвласність укладено договір поставки №011215/15 (т.ІІ а.с.111-113).

За вищевказаним договором, відповідно до видаткових накладних, ТОВ Холдинг Легатта придбавало: телевізійні зовнішні антени 8Е, перехідники-штекери, мішки, прокат плоский, тощо (т.І, а.с.140-141).

Складені ТОВ Інтелвласність на адресу ТОВ Холдинг Легатта податкові накладні були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України (т.І, а.с.142-145).

Придбані будівельні товари були оплачені ТОВ Холдинг Легатта відповідно до умов договору поставки №011215/15 від 01 грудня 2015 року та згідно картки рахунку 631 (т.І, а.с.146).

06 червня 2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Строй Центр укладено договір поставки №06/06-19 (т.І, а.с.147-148).

Договором поставки №06/06-19 від 06 червня 2019 року, умови поставки товару визначені як EXW - склад постачальника, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером договору. Разом з товаром ТОВ Київ Строй Центр зобов`язано надати на адресу ТОВ Холдинг Легатта лише видаткову накладну.

За вищевказаним договором, відповідно до видаткових накладних, ТОВ Холдинг Легатта придбавало профнастіл Н-75 (т.І, а.с.149-151).

Придбані будівельні товари були оплачені ТОВ Холдинг Легатта відповідно до умов договору поставки №06/06-19 від 06 червня 2019 року та згідно картки рахунку 631 (т.І, а.с.159).

Складені ТОВ Київ Строй Центр на адресу ТОВ Холдинг Легатта податкові накладні були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України (т.І, а.с.153-158).

При придбанні товарів від ТОВ Київ Строй Центр , ТОВ Холдинг Легатта виступало також і як автомобільний перевізник (т.І, а.с.152).

Згідно договору найму (оренди) транспортних засобів від 24.07.2018 року, ТОВ Холдинг Легатта наймає у ОСОБА_2 вантажний сідловий тягач-Е, марки VOLVO, модель FН12, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.І, а.с.166-169).

Відповідно до договору №10 від 10 лютого 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта придбавало у ТОВ Нафторейдингінвест дизельне паливо у загальній кількості 31153 літрів (т.І, а.с.160-161).

Придбане пальне було оплачено ТОВ Холдинг Легатта відповідно до умов договору поставки №10 від 10 лютого 2019 року та згідно картки рахунку 631 (т.І, а.с.165).

Пальне, а саме дизельне паливо 3-Євро5-ВО видавалося по талонам у загальній кількості 623 одиниці по 50 літрів, згідно акту приймання-передачі товару від 20 лютого 2019 року (т.І, а.с.162).

Складені ТОВ Нафторейдингінвест на адресу ТОВ Холдинг Легатта податкові накладні були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України (т.І, а.с.163-164).

10 липня 2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта та Товариством з обмеженою відповідальністю Хафко укладено договір поставки нафтопродуктів (ПММ) №41/07/18 (т.І, а.с.170-174).

За вищевказаним договором №41/07/18 від 10 липня 2018 року, ТОВ Холдинг Легатта придбавало у ТОВ Хафко дизельне паливо (код УКТЗЕД 2710194300) згідно видаткових накладних №95 та №96 від 18 лютого 2019 року (т.І, а.с.175-176).

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу та податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено частиною першою статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов`язок платника податку з декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість є, перш за все у даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Таким чином, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995 року, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи у розумінні наведених норм законодавства.

З наведених законодавчих положень вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Як зазначалося судом, на підставі акту перевірки №000010/15-32-05-09/37608451 від 20.01.2020 року, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Холдинг Легатта податкового законодавства, зокрема, на думку Головного управління ДПС в Одеській області товарно-матеріалі цінності, що були придбані позивачем у ТОВ Європейський стандарт ТПГ були списані у бухгалтерському обліку безпідставно.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що придбаний у ТОВ Європейський стандарт ТПГ товар, відноситься до товарних запасів ТОВ Холдинг Легатта призначених для подальшого продажу, що відображено у відповідних бухгалтерських картках позивача по рахунку 281 (товарні запаси) (т.І, а.с.92-98).

Суд звертає увагу, що згідно додатку №4 до акту перевірки №000010/15-32-05-09/37608451 від 20.01.2020 року, вищевказані оборотно-сальдові відомості відповідачем не досліджувалися, оскільки відсутні в Узагальненому переліку документів, які було використано при проведення перевірки ТОВ Холдинг Легатта (т.І, а.с.61-64).

Крім того, як зазначалося Головним управлінням ДПС в Одеській області під час судового розгляду справи, відповідно до умов договору поставки №2/2018 від 23 лютого 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта та Товариством з обмеженою відповідальністю Європейський стандарт ТПГ , позивач отримує товар на умовах самовивозу зі складу ТОВ Європейський стандарт ТПГ (т.І, а.с.71-74). Однак, під час перевірки та розгляду справи ТОВ Холдинг Легатта не було надано документів щодо транспортування продукції та вантажно-розвантажувальних робіт. Також, встановлено відсутність документів щодо підтвердження якості та комплектності придбаних товарів (сертифікат якості виробника, сертифікат відповідності, гарантійний лист) наявність яких передбачена договором.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009 року, затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, пунктом 2 якого передбачено, що для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідними документами є: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Суд звертає увагу, що серед вказаного переліку товарно-транспортна накладна відсутня.

Крім того, згідно зі статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність №1955-IV від 01.07.2004 року, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що у випадках, коли ТТН складаються, такі документи повинні бути у наявності саме у момент перевезення, а не зберігатись серед первинних документів покупця товарів.

Також, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №820/477/18 від 11 вересня 2018 року та підтримана Верховним Судом у постанові по справі №520/3580/19 від 03 березня 2020 року.

Згідно договору найму (оренди) транспортних засобів від 24.07.2018 року, ТОВ Холдинг Легатта наймає у ОСОБА_2 вантажний сідловий тягач-Е, марки VOLVO, модель FН12, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.І, а.с.166-169).

17 липня 2017 року, ТОВ Холдинг Легатта та ОСОБА_3 уклали договір найму (оренди) транспортного засобу - вантажного сідлового тягача-Е, марки VOLVO, модель FH 12-42Т, 2000 року випуску (т.ІІ, а.с.191-195).

Крім того, під час судового розгляду справи, ТОВ Холдинг Легатта було надано ряд договорів найму (оренди) транспортних засобів з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими (т.ІІ, а.с.159-195).

Також, позивачем було надано копії штатного розпису та наказів про прийняття на роботу водіїв (т.ІІ, а.с.114-150) та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.ІІ, а.с.151-154).

Копіями наданих посвідчень водіїв підтверджується можливість вказаних водіїв здійснювати перевезення автомобілями категорії D (спеціалізовані вантажні тягачі) (т.ІІІ, а.с.61-79).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мав реальну можливість отримувати придбані у ТОВ Європейський стандарт ТПГ товари самовивозом зі складу постачальника.

ТОВ Холдинг Легатта було укладено також ряд договорів оренди складських приміщень, що підтверджує можливість позивача зберігати придбаний у ТОВ Європейський стандарт ТПГ товар для подальшої реалізації (т.ІІ, а.с.126-231).

У судовому засіданні, представник відповідача наголошував, що у договорі, укладеному між ТОВ Холдинг Легатта та ТОВ Європейський стандарт ТПГ зазначалося про необхідність наявності сертифікатів якості виробника, сертифікатів відповідності та гарантійних листів.

Однак, суд звертає увагу, що ТОВ Європейський стандарт ТПГ придбано реалізований на адресу ТОВ Холдинг Легатта товар з Китаю та ввезено на територію України шляхом розмитнення відповідно до митних декларацій та CMR (т.І, а.с.99-115). Таким чином, виключені сумніви щодо реальності походження та якості товарів, що були ввезені на територію України.

Крім того, суд зазначає, що дійсно, укладення договору є спільним волевиявленням учасників договірних відносин, та якщо у договорі є посилання на необхідність наявності відповідних сертифікатів якості, то їх наявність можлива під час укладення договору та не зобов`язує покупця зберігати сертифікати якості на придбаний та реалізований у подальшому товар.

Суд наголошує, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Крім того, до висновку відповідача про лише документальне оформлення проведеного придбання ТОВ Холдинг Легатта у ТОВ Європейський стандарт ТПГ неіснуючих запасів з подальшим віднесенням їх вартості на витрати, призвело використання Головним управлінням ДПС в Одеській області податкової інформації ГУ ДФС у Київській області №81/10-36-14-12/41450228 від 12.09.2018 року та акту ГУ ДФС у Київській області №3640/10-36-14-12 від 27.08.2018 року, якими не встановлено місцезнаходження платника ТОВ Європейський Стандарт ТПГ та виявлено незначну кількість трудових ресурсів.

Також, контролюючим органом у результаті дослідження даних АІС Архів електронної звітності та Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено відсутність серед придбаних товарів ТОВ Європейський Стандарт ТПГ ідентифікованих за номенклатурою та кодом УКТЗЕД товарів, реалізованих на адресу ТОВ Холдинг Легатта , у зв`язку з чим зроблено висновок про реалізацію товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у поставної по справі №0870/370/12 від 05 лютого 2019 року та №820/6402/15 від 24 червня 2020 року.

Крім того, відповідачем не враховано можливість ТОВ Європейський стандарт ТПГ придбання та ввезення товару на територію України з іноземних країн (тобто шляхом розмитнення), а отже, з метою встановлення повного переліку придбаної контрагентом номенклатури товарів, співробітникам ГУ ДПС в Одеській області необхідно було провести дослідження не тільки Єдиного реєстру податкових накладних, а й переліку оформлених вантажних митних декларацій, які містяться у базі даних митного контролюючого органу.

Також, відповідно до пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (далі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №751/4044 (далі - П(С)БО 9), запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Таким чином, визначальним фактором, який впливає на правильність формування витрат підприємства у звітному податковому періоді є сплата грошових коштів за придбання товарів. При цьому, з аналізу положень наведених пунктів П(С)БО 16 та П(С)БО 9 вбачається, що вартість коштів сплачених за придбання товарів обов`язково включається до складу витрат звітного періоду та впливає на формування фінансового результату до оподаткування, який розраховується відповідно до підпункту 134.1.1. Податкового кодексу України.

Тобто, вартість матеріальних витрат по взаємовідносинам з ТОВ Європейський Стандарт ТПГ правомірно була включена ТОВ Холдинг Легатта до складу витрат підприємства звітного податкового періоду 2018 року та врахована при обчисленні суми податку на прибуток, що підлягає сплаті.

Щодо правовідносин ТОВ Холдинг Легатта з ТОВ ІНТЕЛВЛАСНІСТЬ та наявності дебіторської заборгованості, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та наголошувалося позивачем, що господарські відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛВЛАСНІСТЬ мають довготривалий характер (договір поставки №011215/15 від 01 грудня 2015 року) (т.ІІ а.с.111-113).

На підставі вищевказаного договору відбувалися поставки товару протягом всього періоду договірних відносин, у тому числі - січні 2019 року, згідно видаткових накладних №6 від 30.01.2019 року та №7 від 31.01.2019 року (т.І, а.с.140-141).

Розрахунки між підприємствами були проведені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №197 від 05 лютого 2019 року, №792 від 04 квітня 2019 року, наявними у матеріалах справи (т.ІІ, а.с.232-233).

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ ІНТЕЛВЛАСНІСТЬ товар у подальшому було реалізовано іншим контрагентам (ТОВ МАК-КО та ТОВ ЕНЕРГОІМПЕКС ) (т.ІІ, а.с.234-250), що відповідає прямій господарській меті позивача.

Крім того, на адресу ТОВ ЕНЕРГОІМПЕКС позивачем було реалізовано і придбаний товар у ТОВ КИЇВ СТРОЙ ЦЕНТР , зокрема, профнастил. На виконання договору поставки між товариствами було укладено договір транспортно-експедиційних послуг №01/02/19 від 01.02.2019 року (т.ІІ, а.с.249-250).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004940509 та №0004890509 від 07.02.2020 року, якими ТОВ Холдинг Легатта збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень та збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень є необґрунтованими, оскільки судом досліджено первинні документи позивача, які у повній мірі відображають суть господарських операцій позивача з контрагентами та підтверджують фактичність їх здійснення.

Суд зазначає, що одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Окремо, суд звертає увагу, що згідно з підпунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податкові накладні складені ТОВ Європейський стандарт ТПГ , ТОВ Інтелвласність , ТОВ Київ Строй Центр , ТОВ Нафторейдингінвест та ТОВ Хафко на адресу ТОВ Холдинг Легатта по господарським операціям були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України (т.І, а.с.116-139, 142-145, 153-158, 163-164).

Щодо взаємовідносин ТОВ Холдинг Легатта з ТОВ НАФТОТРЕЙДИНГІНВЕСТ та ТОВ Хафко , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час судового розгляду справи, Головне управління ДПС в Одеській області наголошувало, що ТОВ Холдинг Легатта проводило списання паливно-мастильних матеріалів відповідно до придбаного у ТОВ Хафко та Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙДИНГІНВЕСТ дизельного палива. Однак, визнання витрат по паливно-мастильним матеріалам здійснювалось на підставі видаткових накладних на отримання палива від постачальника без наявності розрахункових документів (фактичній відсутності первинних розрахункових документів, підтверджуючих придбання співробітниками підприємства палива на АЗС - фіскальних чеків) та відсутності подорожніх листів із зазначенням маршруту автомобілів, часу прибуття та вибуття автомобіля, фактичного часу використання.

У свою чергу, факт використання ТОВ Холдинг Легатта у господарській діяльності автомобільного транспорту контролюючим органом не заперечувався.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що у матеріалах справи містяться копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) ТОВ Холдинг Легатта , що за умов наявності актів списання паливо мастильних матеріалів є достатнім доказом правомірності включення витрат із придбання дизельного пального у лютому 2019 року (т.І, а.с.177-213).

Також, наказами товариства Про затвердження порядку обліку ПММ №4 від 08.01.2018 року, №9 від 14.09.2018 року Про затвердження норми витрат палива , №3 від 08.01.2018 року та №8 від 14.09.2018 року було запроваджено систему обліку та порядку використання паливно-мастильних матеріалів та їх списання.

Використання водіями позивача талонів протягом місяця та вибір пального на переданий у талонах обсяг, підтверджувався підписаннями актів вибору пального.

Суд зазначає, що у лютому 2019 року, питання використання талонів (скетч-карт) на відпуск нафтопродуктів, було врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв`язку, Мінекономіки, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281).

Пунктом 3 Інструкції №281 визначено, що талон це - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Цим же пунктом Інструкції №281 визначено, що розрахунковий документ це - документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти надрукований у випадках, передбачених законодавством України, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Бланк-Дозвіл (талон) - документ, який дозволяє його пред`явникові отримувати пальне на АЗС є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску пального на АЗС.

Таким чином, талон - це документ, який підтверджує право пред`явника на одержання вже сплаченого палива на АЗС та не є платіжним документом у розумінні вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР від 06.07.1995 року.

Суд зазначає, що операція, яка проводиться при видачі пального на АЗС при наданні талону або бланка дозволу, є поверненням власнику його майна (у даному випадку - пального) і така операція не може вважатися розрахунковою операцією у розумінні закону про РРО, оскільки пальне було оплачене у попередньому періоді.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено обов`язку ТОВ Холдинг Легатта вимагати від підзвітних осіб чеки РРО, які б підтверджували використання талонів на АЗС, суд дійшов висновку, про недоведеність тверджень податкового органу про нереальність господарських операцій з ТОВ Хафко та Товариством з обмеженою відповідальністю НАФТОТРЕЙДИНГІНВЕСТ .

Щодо висновку контролюючого органу про отримання ОСОБА_1 , доходу у натуральній (не грошовій формі) у вигляді додаткового блага через відсутність розрахункових документів (талонів) щодо підтвердження факту отримання палива, суд зазначає, що даний висновок не базується на відповідних доказах, а є лише припущенням контролюючого органу.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів та специфіку придбаних товарів у контрагентів, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які у сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій та правомірність формування грошових зобов`язань з прибутку приватних підприємств, натомість, доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про порушення ТОВ Холдинг Легатта податкового законодавства.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта було сплачено судовий збір у розмірі 21820,00 гривень, згідно платіжного доручення №922 від 19 лютого 2020 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта (65020, м. Одеса, вул. Мечникова 88, офіс 19, код ЄДРПОУ 37608451) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004940509 від 07.02.2020 року, про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004890509 від 07.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень; визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0005963307 від 10.02.2020 року, про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31006,09 гривень - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004940509 від 07.02.2020 року, про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 786167,00 гривень - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0004890509 від 07.02.2020 року, про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1413636,00 гривень - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0005963307 від 10.02.2020 року, про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31006,09 гривень - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг Легатта (код ЄДРПОУ 37608451) понесені судові витрати у розмірі 21820,00 (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 16 вересня 2020 року.

Суддя Балан Я.В.

.