Рішення

від 03.09.2020 по справі 640/7661/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Київ № 640/7661/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ЛОГІСТИК." доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, присутні у судовому засіданні представники сторін:позивача - Сабіна М.Г.; відповідача - Гаврилюк М.О.

(у судовому засіданні 03.09.2020, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ЛОГІСТИК." (адреса: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 28-А, літ. Г, ідентифікаційний код - 37882298) (далі - позивач або ТОВ "ІМПЕКС ЛОГІСТИК." або Суб`єкт перевірки або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому Товариство просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0002120504, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві 23 січня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0002130504, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві 23 січня 2020 року.

В якості підстав позову зазначено, що контролюючий орган під час здійснення перевірки дійшов хибних висновків щодо нереальності господарських операцій ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , що стало наслідком для протиправного нарахування сум податку на додану вартість та вжиття штрафних санкцій. Позивач вказав, по-перше, що складені первинні документи в повній мірі відображають здійснені господарські операції, по-друге, обставини, які стосуються порушення податкового законодавства платниками податків по ланцюгу постачання товарів, не можуть бути підставою для висновку про заниження податку на додану вартість ТОВ "ІМПЕКС ЛОГІСТИК.", по-третє, обов`язок щодо оформлення товаро-транспортних накладних належить особам-перевізникам, яким позивач не є, по-четверте, закупівля контрагентами товарів за нижчими цінами не створює наслідків ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. та не свідчить про порушення останнім податкового законодавства, по-п`яте, з акту перевірки не вбачається, що контролюючим органом проведено зустрічні звірки суб`єктів господарювання, що б усунуло сумніви щодо відсутності господарської мети у здійснених операціях. З урахування наведеного, позивач переконаний, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач у відзиві проти доводів, викладених у позовній заяві, заперечив, вказав, що ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій з ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ , ТОВ КГ АСКА , ТОВ БК НОВО БУД , що вказує на відсутність факту формування активів у результаті минулих подій внаслідок реального придбання товарів та послуг у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Враховуючи, що в ході перевірки не підтверджено факт надання послуг та реалізації товарів, відповідач вважає, що позивачем завищено податковий кредит по податку на додану вартість та, як наслідок, правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що контролюючим органом не вказано жодного обґрунтованого факту, що дає підстави вважати, що позивачем було здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій, а укладені договори підроблені. На думку позивача, висновки відповідача є лише припущеннями, так як гуртуються на податковій інформації та звітності контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у відповідному періоді.

У додаткових поясненнях позивач наголосив, що під час перевірки контролюючим органом не встановлено ознак неправомірності дій ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/7661/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 20.05.2020.

20.05.2020 та 17.06.2020 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 16.07.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2020.

27.08.2020 судом оголошено перерву на 03.09.2020.

03.09.2020 представники сторін були присутні, проведено судові дебати, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до пп. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 15.08.2019 № 11591, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД (ідентифікаційний код 42160687), ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ (ідентифікаційний код 42018497), ТОВ КГ АСКА (ідентифікаційний код 42349405) за січень 2019 року, ТОВ БК НОВО БУД (ідентифікаційний код 42060905) за лютий 2019 року та показників декларації з податку на додану вартість.

У результаті перевірки складено акт від 29.08.2019 № 899/26-15-14-04-04/37882298, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 728 605 грн. та завищено суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за лютий 2019 року на суму 271 388 грн.

12.09.2019 ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. подано до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, з урахуванням наданих до заперечення документів та з метою об`єктивного розгляду інформації, викладеної в запереченні та в наданих документах, відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, призначено документальну позапланову перевірку ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. (код 37882298) з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, згідно з наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 16.10.2019 №1985 була розпочата документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД (ідентифікаційний код 42160687), ТОВ УКР-ПРЕМІУМ- ЕКСПОРТ (ідентифікаційний код 42018497), ТОВ КГ АСКА (ідентифікаційний код 42349405) за січень 2019 року, ТОВ БК НОВО БУД (ідентифікаційний код 42060905) за лютий 2019 року, показників декларації з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 439/26-15-05-04-04/37882298 від 23.12.2019 та встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 728 605 грн. та завищено суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за лютий 2019 року на суму 271 388 грн.

10.01.2020 ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. до Головного управління ДПС у м. Києві подано заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення, висновки акта від 23.12.2019 № 439/26-15-05-04-04/37882298 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

23.01.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повдіомлення-рішення:

форми Р № 0002130504 від 23.01.2020 на загальну суму ПДВ 4 660 756 грн., в тому числі основний платіж 3 728 605 грн., штрафна санкція 932 151 грн.;

форми В4 № 0002120504 від 23.01.2020 на зменшення від`ємного значення на суму 271 388 грн. за лютий 2019 року.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу приписів п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України , податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України , контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Право на проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) передбачено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України .

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України , документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України , документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Під час офіційного з`ясування обставин у справі, судом встановлено, що позивачем не заперечується правомірність підстав проведення перевірки та порядок проведення останньої.

Щодо порушень податкового законодавства, виявлених під час перевірки ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. суд зазначає таке.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. з його контрагентами - ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ , ТОВ КГ АСКА , ТОВ БК НОВО БУД , мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарських операцій.

Згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 38.11 Збирання безпечних відходів.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. (Покупець) та ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД (Постачальник) укладено договір поставки № 04/01 від 28.12.2018, згідно з п. 1.1. якого, Постачальник зобов`язується передати у власність покупця профілі порожнисті, що надалі іменуються Товар , в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в накладних, що узгоджуються сторонами при кожній поставці, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.3. покупець здійснює вивіз товару зі складу постачальника власними силами та за власний рахунок.

Згідно з п. 5.1. розрахунки за товар здійснюються покупцем по безготівковому рахунку на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець оплачує товар протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

На виконання вимог договору ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД складено видаткові накладні:

№ РН-0000003 від 04.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,200 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999996,00 грн. Всього з ПДВ - 1199995,20 грн.;

№ РН-0000004 від 04.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,000 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999986,36 грн. Всього з ПДВ - 1199983,63 грн.;

№ РН-0000007 від 08.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,220 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999996,97 грн. Всього з ПДВ - 1199996,36 грн.;

№ РН-0000008 від 09.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,270 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999998,90 грн. Всього з ПДВ - 1199998,68 грн.

В подальшому ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД були складені податкові накладні на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , а саме:

№ 3 від 04.01.2019 на загальну суму 1 199 995,20 грн., в тому числі ПДВ 199 999,20 грн.;

№ 4 від 04.01.2019 на загальну суму 1 199 983,63 грн., в тому числі ПДВ 199 997,272 грн.;

№ 7 від 08.01.2019 на загальну суму 1 199 996,36 грн., в тому числі ПДВ 199 999,394 грн.;

№ 9 від 09.01.2019 на загальну суму 1 199 999,26 грн., в тому числі ПДВ 199 999,876 грн.

Судом також встановлено, що для отримання послуг з організації і виконання перевезень придбаного товару у ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК (Замовник) та ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ (Виконавець) укладено договір про надання послуг з експедиторського обслуговування № 02-17/6 від 03.01.2019 відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виконати або організувати виконати або організувати виконання комплексу транспортно-експедиторських послуг, а Замовник зобов`язаний прийняти їх та оплатити, на умовах передбачених Договором.

Для цілей Договору № 02-17/6 від 03.01.2019 транспортно-експедиторська послуга становить роботу, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до п. 2.6. Договору № 02-17/6 від 03.01.2019, факт надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів, тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення та Актом здачі-приймання наданих транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з п. 3.2.5. Договору № 02-17/6 від 03.01.2019, протягом 5 робочих днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення, що підтверджується єдиним транспортним документам або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів, тощо), Виконавець зобов`язаний направити Замовнику оригінали Акта здачі-приймання наданих транспортно-експедиційних послуг, товаро-транспортного документа, залежно від обраного виду транспорту, рахунку-фактури та, у разі необхідності, інші документи, визначені Сторонами у Заявці.

Пунктом 4.5. Договору № 02-17/6 від 03.01.2019 передбачено, що оплата транспортно-експедиційних послуг провадиться Замовником протягом 14 банківських днів після направлення Виконавцем документів, зазначених у п. 3.2.5.Договору, в порядку, передбаченому п. 4.4. цього Договору, шляхом банківського переведення коштів на поточний рахунок Виконавця. Моментом оплати вважається момент зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

Окрім того, між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК (Поклажодавець) та ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ (Зберігач) укладено договір зберігання № 02-17/6 від 03.01.2019, згідно з яким Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання товар протягом січня 2019 року.

На виконання Договорів № 02-17/6 від 03.01.2019 складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

Акт № ОУ-0000030 від 24.01.2019 з виконання транспортно-експедиційних послуг на суму 666 666,67 грн. (з ПДВ); послуг зберігання на суму 333 333,33 грн. (з ПДВ);

Акт № ОУ-0000031 від 23.01.2019 з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами на суму 1 000 000 грн. (з ПДВ).

Перевезення вказаного товару за договором № 02-17/6 від 03.01.2019 підтверджується товарно-транспортними накладними:

БЗС № 5 від 23.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - акт прийому-передачі від 23.01.2019, товар - профіль алюмінієвий, маса - 41,48 т.;

БЗС № 6 від 24.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - акт прийому-передачі від 24.01.2019, товар - профіль алюмінієвий, маса - 41,47 т.

В подальшому ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ були складені податкові накладні на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , а саме:

№ 30 від 24.01.2019 на загальну суму 1 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.;

№ 31 від 23.01.2019 на загальну суму 1 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.

Окрім того, судом встановлено, що між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. (Замовник) та ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ (Виконавець) укладено договір № 02-17/6 від 03.01.2019 про надання правової допомоги та інформаційно-консультаційних послуг, у відповідності до п.п. 1.1. та 1.2. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику професійну правову допомогу та інформаційно консультаційні послуги (вивчення процесу управління компанією, надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленні цього процесу, контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню, консультації з питань комерційної діяльності, надання консультацій та порад з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції).

На виконання Договору № 02-17/6 від 03.01.2019 складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

Акт № ОУ-0000032 від 22.01.2019 з консультування з питань комерційної діяльності та сертифікація продукції на суму 1 200 000 грн. (з ПДВ);

Акт № ОУ-0000033 від 21.01.2019 з надання професійної правової допомоги на суму 1 200 000 грн. (з ПДВ).

В подальшому ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ були складені податкові накладні на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , а саме:

№ 32 від 22.01.2019 на загальну суму 1 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.;

№ 33 від 21.01.2019 на загальну суму 1 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ КГ АСКА (Постачальник) та ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. (Покупець) укладено договір поставки № 03/01 від 28.12.2018, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність покупця профілі порожнисті, що надалі іменуються Товар , в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в накладних, що узгоджуються сторонами при кожній поставці, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.3. покупець здійснює вивіз товару зі складу постачальника власними силами та за власний рахунок.

Згідно з п. 5.1. розрахунки за товар здійснюються покупцем по безготівковому рахунку на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець оплачує товар протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

На виконання вимог договору ТОВ КГ АСКА складено видаткові накладні:

№ РН-0000002 від 03.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,275 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999 999,62 грн. Всього з ПДВ - 1 199 999,54 грн.;

№ РН-0000001 від 03.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,280 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999 999,86 грн. Всього з ПДВ - 1 199 999,83 грн.;

№ РН-0000005 від 04.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,100 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999 991,18 грн. Всього з ПДВ - 1 199 989,42 грн.;

№ РН-0000006 від 08.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,180 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999 995,04 грн. Всього з ПДВ - 1 199 994,05 грн.;

№ РН-0000009 від 09.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 20738,260 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 999 998,90 грн. Всього з ПДВ - 1 199 998,68 грн.;

№ РН-0000013 від 14.01.2019 щодо товару - Профілі порожнисті , кількістю 41476,56 кг., ціна без ПДВ - 48,22 грн., сума без ПДВ - 1 999 999,72 грн. Всього з ПДВ - 2 399 999,66 грн.

Перевезення вказаного товару за договором № 03/01 від 28.12.2018 підтверджується товарно-транспортними накладними:

БЗС № 1 від 03.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - видаткова накладна від 03.01.2019 № 1, 2, товар - профіль алюмінієвий, маса - 41,48 т.;

БЗС № 2 від 04.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - видаткова накладна від 04.01.2019 № 5, товар - профіль алюмінієвий, маса - 20,74 т.;

БЗС № 3 від 08.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - видаткова накладна від 08.01.2019 № 6, товар - профіль алюмінієвий, маса - 20,74 т.;

БЗС № 3 від 08.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - видаткова накладна від 08.01.2019 № 6, товар - профіль алюмінієвий, маса - 20,74 т.;

БЗС № 4 від 09.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - видаткова накладна від 09.01.2019 № 9, товар - профіль алюмінієвий, маса - 20,74 т.;

БЗС № 5 від 14.01.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - видаткова накладна від 14.01.2019 № 13, товар - профіль алюмінієвий, маса - 41,48 т.

У відповідності до вимог ПК України ТОВ КГ АСКА були складені податкові накладні на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , а саме:

№ 1 від 03.01.2019 на загальну суму 1 199 999,83 грн., в тому числі ПДВ 199 999,972 грн.;

№ 2 від 03.01.2019 на загальну суму 1 199 999,54 грн., в тому числі ПДВ 199 999,924 грн.;

№ 6 від 08.01.2019 на загальну суму 1 199 994,05 грн., в тому числі ПДВ 199 999,008 грн.;

№ 5 від 09.01.2019 на загальну суму 1 199 989,42 грн., в тому числі ПДВ 199 998,236 грн.;

№ 9 від 09.01.2019 на загальну суму 1 199 998,68 грн., в тому числі ПДВ 199 999,78 грн.;

№ 13 від 14.01.2019 на загальну суму 2 399 999,66 грн., в тому числі ПДВ 399 999,944 грн.

Судом також встановлено, що між ТОВ КГ АСКА та ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. укладено договір № 02/19 від 02.01.2019 про надання послуг з експедиторського обслуговування, відповідно п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виконати або організувати виконання комплексу транспортно-експедиторських послуг, а Замовник зобов`язаний прийняти їх та оплати, на умовах передбачених цим Договором.

Для цілей Договору № 02/19 від 02.01.2019 транспортно-експедиторська послуга становить роботу, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до п. 2.6. Договору № 02/19 від 02.01.2019, факт надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів, тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення та Актом здачі-приймання наданих транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з п. 3.2.5. Договору № 02/19 від 02.01.2019, протягом 5 робочих днів з моменту доставки вантажу в пункт призначення, що підтверджується єдиним транспортним документам або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів, тощо), Виконавець зобов`язаний направити Замовнику оригінали Акта здачі-приймання наданих транспортно-експедиційних послуг, товаро-транспортного документа, залежно від обраного виду транспорту, рахунку-фактури та, у разі необхідності, інші документи, визначені Сторонами у Заявці.

На виконання Договорів № 02/19 від 02.01.2019 складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 10.01.2019 з виконання транспортно-експедиційних послуг на суму 900 000,00 грн. (без ПДВ); послуг зберігання на суму 100 000,00 грн. (без ПДВ).

В подальшому ТОВ КГ АСКА була складена податкова накладна на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. № 17 від 10.01.2019 на загальну суму 1 200 000 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. (Замовник) та ТОВ БК НОВО БУД (Перевізник) укладено Договір № 01/02 від 01.02.2019 на транспортне обслуговування, згідно з п. 1.1. Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунка-фактури Перевізника, товаро-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної якщо в Замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

На виконання Договору № 01/02 від 01.02.2019 складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

Акт № ОУ-0000073 від 18.02.2019 з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами на суму 1 200 000 грн. (з ПДВ);

Акт № ОУ-0000072 від 19.02.2019 з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами на суму 1 200 000 грн. (з ПДВ);

Акт № ОУ-0000071 від 20.02.2019 з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами на суму 1 200 000 грн. (з ПДВ);

Акт № ОУ-0000070 від 21.02.2019 з перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами на суму 1 200 000 грн. (з ПДВ).

Перевезення вказаного товару за договором № 01/02 від 01.02.2019 підтверджується товарно-транспортними накладними:

БЗС № 2 від 19.02.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - акт прийому-передачі від 19.02.2019, товар - профіль алюмінієвий 6063 без покриття , маса - 41,48 т.;

БЗС № 8 від 20.02.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - акт прийому-передачі від 20.02.2019, товар - профіль алюмінієвий 6063 без покриття , маса - 41,48 т.;

БЗС № 12 від 20.02.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - акт прийому-передачі від 21.02.2019, товар - профіль алюмінієвий 6063 без покриття , маса - 20,0 т.;

БЗС № 9 від 18.02.2019, автомобіль - державний номер НОМЕР_1 , причіп - державний номер НОМЕР_2 , перевізник - ОСОБА_1 , вантажоодержувач - ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , супровідний документ - акт прийому-передачі від 18.02.2019, товар - профіль алюмінієвий 6063 без покриття , маса - 17,4 т.

В подальшому ТОВ БК НОВО БУД були складені податкові накладні на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , а саме:

№ 70 від 21.02.2019 на загальну суму 1 200 000 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.;

№ 71 від 20.02.2019 на загальну суму 1 200 000 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.;

№ 72 від 19.02.2019 на загальну суму 1 200 000 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.;

№ 73 від 18.02.2019 на загальну суму 1 200 000 грн., в тому числі ПДВ 200 000 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем частину придбаної продукції реалізовано ТОВ МЕТАЛСЕЛ за договором поставки № ДГ-01/19 від 02.01.2019 та ТОВ БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД за договором поставки № 02-09/19 від 02.09.2019 відповідно.

Судом встановлено, що ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. складено видаткові накладні щодо поставки ТОВ МЕТАЛСЕЛ товарів за договором № ДГ-01/19 від 02.01.2019, а саме:

№ РН-0000044 від 03.05.2019 щодо товару - Профіль алюмінієвий 6063 без покриття , кількістю 11615,00 кг., ціна без ПДВ - 50,22 грн., сума без ПДВ - 583 305,30 грн. Всього з ПДВ - 699 966,36 грн.;

№ РН-0000057 від 17.05.2019 щодо товару - Профіль алюмінієвий 6063 без покриття , кількістю 23718,280 кг., ціна без ПДВ - 49,87 грн., сума без ПДВ - 1 182 830,63 грн. Всього з ПДВ - 1 419 396,76 грн.;

№ РН-0000055 від 15.05.2019 щодо товару - Профіль алюмінієвий 6063 без покриття , кількістю 20738,200 кг., ціна без ПДВ - 48,58 грн., сума без ПДВ - 1 007 461,76 грн. Всього з ПДВ - 1 208 954,11 грн.;

№ РН-0000049 від 13.05.2019 щодо товару - Профіль алюмінієвий 6063 без покриття , кількістю 20738,275 кг., ціна без ПДВ - 48,48 грн., сума без ПДВ - 1 005 391,57 грн. Всього з ПДВ - 1 206 469,88 грн.;

№ РН-0000051 від 14.05.2019 щодо товару - Профіль алюмінієвий 6063 без покриття , кількістю 20738,000 кг., ціна без ПДВ - 49,87 грн., сума без ПДВ - 1 034 204,06 грн. Всього з ПДВ - 1 241 044,87 грн.

В подальшому ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. були складені податкові накладні на користь ТОВ МЕТАЛСЕЛ , а саме:

№ 197 від 03.05.2019 на загальну суму 699 966,36 грн., в тому числі ПДВ 116 661,06 грн.;

№ 213 від 13.05.2019 на загальну суму 1 206 469,88 грн., в тому числі ПДВ 201 078,31 грн.;

№ 215 від 14.05.2019 на загальну суму 1 241 044,87 грн., в тому числі ПДВ 206 840,81 грн.;

№ 221 від 17.05.2019 на загальну суму 1 419 396,76 грн., в тому числі ПДВ 236 566,12 грн.;

№ 219 від 15.05.2019 на загальну суму 1 208 954,11 грн., в тому числі ПДВ 201 492,35 грн.

Судом встановлено, що ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. складено видаткову накладну щодо поставки ТОВ БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД за договором поставки № 02-09/19 від 02.09.2019, а саме № РН-0000281 щодо товару - Алюмінієвий профіль пресований , кількістю 17372,000 кг., ціна без ПДВ - 68,32 грн., сума без ПДВ - 1 186 855,04 грн. Всього з ПДВ - 1 424 226,05 грн.

В подальшому ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. складено податкову накладну на користь ТОВ БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД № 650 від 18.09.2019 на загальну суму 1 424 226,05 грн., в тому числі ПДВ 237371,01 грн.

Твердження про наявність у позивача складських приміщень підтверджується договором між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. та ТОВ БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД від 03.09.2018 № 03-09/18-ОП, згідно з яким ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. як Суборендарю передано у користування приміщення - частини нежитлового приміщення за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 32, загальною площею 2857,1438 кв.м., користування яким підтверджується актами № 6 від 31.01.2019, № 17 від 28.02.2019, № 31 від 31.03.2019, № 38 від 30.04.2019, № 70 від 30.06.2019, № 88 від 31.07.2019, № 128 від 31.08.2019, № 155 від 30.09.2019, № 170 від 31.10.2019, № 230 від 30.11.2019, № 261 від 31.12.2019 та відповідно складеними податковими накладними.

Відповідно до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах як нарахування, коли доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з визначенням наведеним у ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже у відповідності до наведеної норми первинний документ містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналогічну позицію сформував і Верховний Суд, що, зокрема, відображено у його постанові від 31.07.2018 у справі № 808/2549/17 (адміністративне провадження № К/9901/49439/18).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В подальшому до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні було внесено зміни та викладено їх у наступній редакції: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. у періоді, що перевірявся, формував витрати на підставі первинних документів, які оформлені належним чином, а факт реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. та ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ , ТОВ КГ АСКА , ТОВ БК НОВО БУД , які і послугували ключовими для формування витрат позивача, підтверджується і тим, що відбувся рух активів між ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. і його контрагентами, наявний і безпосередній зв`язок між фактом господарської операції позивача та його господарською діяльністю, разом з тим, товари, придбані позивачем, були реалізовані іншим суб`єктам підприємницької діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу приписів п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

В силу приписів пп. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З тексту акту від 23.12.2019 № 439/26-15-05-04-04/37882298 вбачається, що ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ , ТОВ КГ АСКА , ТОВ БК НОВО БУД виписано на користь ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. ряд податкових накладних, на підставі яких в подальшому і було сформовано останнім податковий кредит.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що викладено у його постановах від 31.01.2020 у справі № 820/5816/16 (касаційне провадження № К/9901/39574/18), від 20.02.2020 у справі № 802/1255/17-а (адміністративне провадження № К/9901/21661/18), від 20.03.2020 у справі № 520/399/19 (адміністративне провадження № К/9901/19485/19).

Беручи до уваги викладене, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У акті перевірки інспектори контролюючого органу встановлену нереальність здійснення господарських операцій обґрунтовується відсутністю у контрагентів основних засобів та достатніх трудових ресурсів, зокрема, стосовно ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ та ТОВ БК НОВО БУД .

Щодо таких посилань інспекторів у акті перевірки суд зазначає наступне.

З тексту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача щодо не підтвердження реальності здійснених господарських операцій зроблений втому числі на підставі відомостей інформаційних баз контролюючого органу щодо підприємств-контрагентів, проте така інформація сприймається судом критично, оскільки вона сама по собі не спростовує реальності господарських операцій позивачем. Натомість, така інформація стосується виключно ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ та ТОВ БК НОВО БУД і не вказує на протиправні дії позивача.

Суд зазначає, що позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 808/1593/17 (адміністративне провадження № К/9901/48159/18).

Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішеннях від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , від 10.03.2010 у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у його постановах від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16 (адміністративне провадження № К/9901/33072/18), від 05.02.2019 у справі № 805/4717/15-а (адміністративне провадження № К/9901/36631/18), від 19.03.2019 у справі № 815/3705/13-а (адміністративне провадження № К/9901/8551/18) тощо.

Щодо твердження відповідача про відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, суд зазначає, що їх відсутність безумовно не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у своїх постановах від 07.08.2018 у справі № 808/760/16 (адміністративне провадження № К/9901/29091/18), від 16.10.2018 у справі № 2а-8599/12/1370 (адміністративне провадження № К/9901/781/17), від 06.11.2018 у справі № 826/19384/16 (адміністративне провадження № К/9901/36584/18).

Суд також звертає увагу на те, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, які були, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту. Відтак, не може бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати аналізу баз даних ДПС, які стосуються не позивача, а його контрагентів, зокрема, у питанні оцінки вартості придбаних чи реалізованих аналогічних товарів та послуг іншим особам.

Щодо висновків контролюючого органу про фізичну неможливість доставки товарів до складу ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , суд зазначає таке.

Усталеною практикою вищих судів у аналогічних правовідносинах визначено, що товарно-транспортна накладна не є обов`язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів проте є обов`язковою для договорів перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних, а також недоліки в їх заповненні, які фактично унеможливлюють встановлення основних параметрів щодо перевезення (часу, маси, дані щодо навантаження, розвантаження) ставить під сумнів фактичне переміщення таких товарів у просторі, а у разі наявності й інших доказів та встановлених обставин, наприклад щодо відсутності матеріальних, зокрема транспортних засобів, та трудових ресурсів у господарюючих суб`єктів для здійснення відповідної діяльності, в тому числі і транспортування товару, свідчить на користь висновку про відсутність реальних поставок товару, а відповідно і про безпідставність формування даних податкового обліку за такими операціями.

Аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у своїй постанові від 20.11.2018 у справі № 826/4196/15 (адміністративне провадження № К/9901/49939/18).

Аналізуючи форму і зміст товарно-транспортних накладних, які надано позивачем на підтвердження перевезення товару в тому числі під час здійснення господарських операцій з ТОВ КГ АСКА , суд прийшов до висновку, що критичні недоліки у оформленні накладних, зокрема від 14.01.2019 № 2 та № 3, які б фактично унеможливили встановлення параметрів перевезення, відсутні.

Разом з тим, суд відмічає, що у матеріалах справи наявні інші документи, що дозволяють дійти до висновку щодо товарності здійснених господарських операцій ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. та іншими підприємствами - ТОВ ПРЕМІУМ ЛЕНД , ТОВ УКР-ПРЕМІУМ-ЕКСПОРТ , ТОВ БК НОВО БУД , зокрема, акти здачі прийняття-робіт, видаткові накладні та інші товаро-транспортні накладні, що отримані від перевізника та надані позивачем, показники яких підтверджені, розбіжностей не містять та мають усі необхідні для бухгалтерського обліку реквізити.

У відповідності до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно з п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.6. Розділу ІІ Загальні положення акту перевірки, узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки надано у додатку 2 до акта перевірки.

Згідно з п. 2.7. акту (ст. 4) контролюючим органом встановлено, що у відповідь на запит ГУ ДФС у м. Києві ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. надано первинні документи - п. 1-15, проте, серед наведеного переліку документів відомості про надання позивачем до перевірки копій товаро-транспортних накладних, в тому числі від 14.01.2019, відсутні.

Суд відмічає, що з наявної у матеріалах справи копії акту перевірки від 23.12.2019 № 439/26-15-05-04/37882298 вбачається, що позивачем акт перевірки, включно з додатком 2, що містить узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. , у якому включено товарно-транспортні накладні № 2 та № 3 від 14.01.2019, підписано не було, разом з тим, існування вказаних накладних останнім поставлено під сумнів, а у судовому засіданні 03.09.2020 представником Товариства їх дійсність взагалі заперечувалась.

У судовому засіданні 03.09.2020 позивачем надано оригінали первинних документів, доданих до позовної заяви, для дослідження судом.

З урахуванням наведеного, зважаючи, що відповідачем надано копії товаро-транспортних накладних № 2 від 14.01.2019 та № 3 від 14.01.2019, що не є належним чином завірені, без зазначення відомостей щодо наявності їх оригіналів у контролюючого органу або у іншої особи, що свідчить про неналежність та недопустимість таких доказів у розумінні статей 73 та 74 КАС України, беручи до уваги відсутність інших достатніх та достовірних доказів, що вказували б на правомірність залучення таких документів під час проведення перевірки, суд не приймає до уваги подані Головним управлінням ДПС у м. Києві копії товаро-транспортних накладних № 2 від 14.01.2019 та № 3 від 14.01.2019 як докази нереальності здійснених позивачем операцій з поставки товару.

Поряд з цим варто відмітити, що інформація щодо здійсненої господарської операції 14.01.2019 щодо поставки ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. товару підтверджується як даними з товаро-транспортної накладної БЗС № 5 від 14.01.2020, так і іншими документами, складеними при супроводі господарської операції, а саме видатковою накладною від 14.01.2019 № РН-0000013, податковою накладною № 13 від 14.01.2019 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 14.01.2019, що у сукупності вказує на здійснення відповідної операції з поставки профілю алюмінієвого у обсязі 41476,56 т. на суму 2 399 999,66 грн. з ПДВ (основна сума 1 999 999,72 грн., ПДВ 399 999,94 грн.).

Будь-якими іншими доказами відповідачем факт поставки товару 14.01.2019 за вказаними документами не спростовується та під сумнів не ставиться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 809/435/17 (адміністративне провадження № К/9901/40599/18), при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товару фактично мали реальний характер, поставка товару фактично відбулась і предмет договорів поставки в подальшому був реалізований позивачем на користь третіх осіб, до того ж, відбулися і зміни у майновому стані платника податків ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. (сплата коштів за предмет договору поставки, а в подальшому - поставка товару третім особам, наслідком чого є виникнення нових податкових зобов`язань).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає правильним задовольнити позовні вимоги ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. у повному обсязі.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , відповідно до яких адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ ІМПЕКС ЛОГІСТИК. підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКС ЛОГІСТИК." - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0002120504, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві 23 січня 2020 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0002130504, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві 23 січня 2020 року.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 14.09.2020.

Суддя К.С. Пащенко