Ухвала

від 10.09.2020 по справі 399/717/20

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 399/717/20

провадження № 2-з/399/196/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року смт Онуфріївка Кіровоградської області

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Аксьоновій К.С., розглянувши заяву Cільськогосподарського кооперативу Україна (адреса місцезнаходження: вул. Леніна, буд. 1, с. Млинок, Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28123) про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом СК Україна до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та державного реєстратора з реєстрації речових прав на нерухоме майно Смалиус Віталія Володимировича (адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, буд. 45, с. Підлісне, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27342),-

встановив:

Сільськогосподарський кооператив Україна звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 та державного реєстратора з реєстрації речових прав на нерухоме майно Смалиус Віталія Володимировича про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо припинення іншого речового права на земельні ділянки та видалення записів щодо припинення іншого речового права на земельні ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та визнання договорів оренди землі діючими.

07.09.2020 року Сільськогосподарський кооператив Україна подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-якi дiї, пов`язані із державною реєстрацією речових прав на земельні ділянки площею 4,9281 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1444, площею 0,2910 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:2444, площею 9,8564 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1113 та площею 0,4289 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:2113 що розташовані на території Млинкiвської сільської ради Онуфрiївського району, Кiровоградської областi. Також, заборони Вiдповiдачу-1 ( ОСОБА_1 ) чинити Сiльськогосподарському кооперативу "Україна", код ЄДРПОУ 30564502 перешкоди у зборi врожаю сільськогосподарських культур 2020 року iз використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу позивача на земельних дiлянках кадастровий номер 3524684700:02:000:1444 (площею 4,9281 га), кадастровий номер 3524684700:02:000:2444 (площею 0,2910 га), кадастровий номер 3524684700:02:000:1113 (площею 9,8564 га) та кадастровий номер 3524684700:02:000:2113 (площею 0,4289 га), що знаходяться на території Млинківської сільської ради Онуфрiївського району, Кiровоградської областi, та заборони Вiдповiдачу-1 ( ОСОБА_1 ) та будь-яким іншим особам нiж позивач Сiльськогосподарський кооператив "Україна", код ЄДРПОУ 30564502 вчиняти дії щодо збирання врожаю сільськогосподарських культур 2020 року на земельних ділянках кадастровий номер 3524684700:02:000:1444 (площею 4,9281 га), кадастровий номер 3524684700:02:000:2444 (площею 0,2910 га), кадастровий номер 3524684700:02:000:1113 (площею 9,8564 га) та кадастровий номер 3524684700:02:000:2113 (площею 0,4289 га), що знаходяться на території Млинкiвської сільської ради Онуфрiївського району, Кіровоградської області.

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовує тим, що на сьогоднішній день на зазначених вище земельних ділянках знаходиться ще не зібраний врожай сільськогосподарських культур врожаю 2020 року, що належить позивачу на праві власності. Враховуючи те, що правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомості (вищезазначені земельні ділянки), що знаходяться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, оформлені на ім`я відповідача ОСОБА_1 і останній фактично володіє цією нерухомістю, він має можливість вільно та безперешкодно укласти цивільно - правові угоди й передати третім особам земельні ділянки в оренду або користування на праві емфітевзису разом із врожаєм сільськогосподарських культур 2020 року, що належить на праві власності СК Україна . Заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, надасть можливість відповідачу-1 в будь який час, без згоди позивача, укласти договір емфітевзису на користь третіх осіб стосовно вищезазначених земельних ділянок з третіми особами й фактично відчужити врожай сільськогосподарських культур, що знаходиться на них. Заявник також зазначає, що йому стало відомо, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до інших юридичних та фізичних осіб - підприємств - орендаторів сільськогосподарської землі та фермерів з пропозицією укласти з ним договори оренди або емфітевзису вищезазначених земельних ділянок, заохочуючи їх наявністю незібраного врожаю на них.

Вважає, що такі заходи є співмірними з позовними вимогами, які заявлені позивачем, адже їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушить прав третіх осіб. Також зазначає, що оскільки такий спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам, тому позивач пропонує не застосовувати заходи зустрічного забезпечення через відсутність підстав для зустрічного забезпечення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про необхідність викликати представника СК Україна для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову та для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, в порядку визначеному ч.3 ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 128 ЦПК Україна, представника СК Україна було повідомлено телефонограмою про розгляд заяви судом з викликом представника 10.09.2020 року на 16.45 год. для надання пояснень або додаткових доказів та для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Однак представником позивача на вищевказаний виклик надано до суду клопотання від 10.09.2020 року про перенесення розгляду справи на інший день та час у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання. У вказаному клопотанні не зазначено поважних причин неможливості прибуття в судове засідання представника позивача. З огляду на дводенний строк розгляду заяви про забезпечення позову суд вважає, що клопотання позивача про відкладення розгляду заяви на іншу дату та час безпідставне та не обґрунтоване.

Врахувавши доводи заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 153 частиною 1 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 4 Постанови Пленум у Верховного Суду України №9 від 22.12.2006року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено,що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на положення ст.151 ЦПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149, 150, 151 ЦПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам на забезпечення яких він застосовується. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тобто, застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Заявник в заяві зазначає, що існують ризики того, що вразі невжиття заходів забезпечення позову, надасть можливість відповідачу-1 в будь який час, без згоди позивача, укласти договір емфітевзису на користь третіх осіб стосовно вищезазначених земельних ділянок з третіми особами й фактично відчужити врожай сільськогосподарських культур, що знаходиться на них. Заявник також зазначає, що йому стало відомо, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до інших юридичних та фізичних осіб - підприємств - орендаторів сільськогосподарської землі та фермерів з пропозицією укласти з ним договори оренди або емфітевзису вищезазначених земельних ділянок, заохочуючи їх наявністю незібраного врожаю на них.

Однак, на підтвердження своїх доводів заявником до заяви не додано жодних доказів. Припущення належним чином не обґрунтовані та бездоказові. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є скасування державної реєстрації припинення речового права та визнання договорів оренди земельних ділянок діючими.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Вимог майнового характеру позивачем не заявлено (інші заявлені вимоги стосуються стягнення судових витрат). Тобто спір має нематеріальний характер. Заборона державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно здійснювати будь - які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельні ділянки не впливає на можливість виконання ухваленого по суті рішення.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі вчиняють дії, які можуть призвести до неможливості виконання майбутнього рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог, також не надано до заяви доказів того, що врожай не зібрано позивачем станом на день звернення із заявою про забезпечення позову до суду. При цьому, у клопотанні про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в обґрунтування клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та без виклику сторін, позивач зазначає, що збирання врожаю сільськогосподарських культур, які на сьогоднішній день (тобто на день подання позовної заяви до суду - 20.08.2020 року), знаходяться на орендованих позивачем земельних ділянках, через сухі погодні умови необхідно почати не пізніше кінця серпня та на початку вересня 2020 року.

При вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи із правових положень, зазначених судом вище, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Окрім того, Цивільним кодексом України та іншим законодавством України передбачений інститут відшкодування шкоди.

Вказані позивачем заходи забезпечення позову є не співмірними із позовними вимогами.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову суд приходить висновку, що заяву не обґрунтовано належними та достатніми доказами, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення поданої до суду заяви. Отже, заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 260-261 ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні заяви Cільськогосподарського кооперативу Україна про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається в порядку визначеному п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області В.В. Шульженко