Постанова

від 16.09.2020 по справі 420/1242/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1242/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кравця О.О.

судді -Домусчі С. Д.

судді - Коваля М.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕК" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020р. по справі № 420/1242/20 за позовом Головного управління ДСНС України в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

I.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

14.02.2020 року Позивач - Головне управління ДСНС України в Одеській областізвернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК та просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК , ідентифікаційний код юридичної особи: 30793977, юридична адреса: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколаївська дорога. 128, у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК , за адресою: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 128, у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №363 від 08.11.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №363 від 08.11.2019 за номерами: 1,2,4-19,21-42,44-46,50.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року адміністративний позов був задоволений.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕК" подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального права та просив його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення свідчать про невиконання судом першої інстанції вимог згідно до ст.244.246 КАС України.

Зокрема, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд вказав перелік зафіксованих в акті перевірки порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування.

Незважаючи на те, що поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним, це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок.

Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17 (адміністративне провадження № К/9901/61422/18).

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом першої інстанції було встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю КОРТЕК , код ЄДРПОУ 30793977, знаходиться за адресою: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 128, здійснює наступні види економічної діяльності (за КВЕД): 31.02 Виробництво кухонних меблів; 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

28 жовтня 2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 509 від 18.12.2019 "Про проведення планової перевірки" на підставі Посвідчення на проведення перевірки, головним інспектором відділу нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Журбою О.І., головним інспектором відділу нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Єрмаковою О.В., провідним інспектором відділу нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області лейтенантом служби цивільного захисту Цвігун О.М. здійснено планову перевірку ТОВ КОРТЕК , який розташований за адресою: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 128, під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 363 від 08.11.2019.

08.11.2019 року за результатами поведеної перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено Акт №363, яким встановлені наступні порушення:

Забезпечення пожежної безпеки:

1. Порушено пункт 6 розділу ІІ ППБУ. Не відкориговані плани евакуації та інструкції на підприємстві.

2. Порушено пункт 8 розділу ІІ ППБУ. Територія підприємства, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности .

3. Порушено пункт 10 розділу ІІ ППБУ. У працівників охорони відсутній список посадових осіб об`єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів.

4. Порушено пункт 3 розділу ІІ ППБУ. Відповідним документом по підприємству (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим, з урахуванням вимог нормативно-правових актів.

5. Порушено пункт 16 розділу ІІ ППБУ. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

6. Порушено пункт 1.1 розділу ІІІ ППБУ. Територія підприємства не очищена від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя.

7. Порушено пункт 1.10 розділу ІІІ ППБУ. Не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

8. Порушено пункт 1.15 розділу ІІІ ППБУ. На території підприємства на в`їздах (виїздах) не встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення споруд, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під`їздів пожежних автомобілів до них.

9. Порушено пункт 1.19 розділу ІІІ ППБУ. Допускається куріння за межами спеціально відведених місць.

10. Порушено пункт 2.1 розділу ІІІ ППБУ. Виробничі, складські та інші приміщення і споруди підприємства не очищені від горючого сміття та відходів виробництва (захаращені).

11. Порушено пункт 2.5 розділу ІІІ ППБУ. Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту.

12. Порушено пункт 2.9 розділу ІІІ ППБУ. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині п4риміщень та ззовні.

13. Порушено пункт 2.10 розділу ІІІ ППБУ. Допускається зберігання балонів з газами безпосередньо всередині будівель підприємства.

14. Порушено пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

15. Порушено підпункт 2.32 пункту 2 розділу ІІІ ППБУ. Евакуаційні виходи не позначено світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеним до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або таким, що переключаються на нього автоматичного у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення.

16. Порушено пункт 1.1 розділу ІV ППБУ. Експлуатація електроустановок не відповідає вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, Зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533.

17. Порушено пункт 1.6 розділу ІV ППБУ. З`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюватися за допомогою скрутки .

18. Порушено пункт 1.7 розділу ІV ППБУ. Відгалужувальні та з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

19. Порушено пункт 1.8 розділу ІV ППБУ. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

20. Порушено пункт 1.16 розділу ІV ППБУ. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схеми підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

21. Порушено пункт 1.17 розділу ІV ППБУ. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на не горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

22. Порушено пункт 1.18 розділу ІV ППБУ. Допускається користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.

23. Порушено пункт 1.18 розділу ІV ППБУ. Допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи.

24. Порушено пункти 1.18 розділу ІV ППБУ. Допускається використання в приміщеннях підприємства світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків).

25. Порушено пункт 1.18 розділу ІV ППБУ. Допускається складання горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та електрощитами.

26. Порушено пункти 1.20 розділу ІV ППБУ. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

27. Порушено пункт 1.12 розділу ІV ППБУ. Не надані акти схованих робіт по прокладанню електропроводки в об`ємі підвісних стель приміщень підприємства.

28. Порушено пункт 1.21 розділу ІV ППБУ. Не забезпечено захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

29. Порушено пункт 2.14 розділу ІV ППБУ. Допускається застосування пічного опалення у приміщеннях підприємства.

30. Порушено пункт 2.26 розділу ІV ППБУ. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

31. Порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ. Приміщення та споруди підприємства не обладнані системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

32. Порушено пункт 2 розділу V ППБУ. Система вентиляції в виробничих приміщеннях знаходиться в непрацездатному стані.

33. Порушено пункт 2.1 розділу V ППБУ та підпункту 1 ДБН В.2.5-74:2013. Об`єкт не забезпечений необхідною кількістю води (пожежна водойма, пожежний гідрант) для здійснення цілей зовнішнього пожежогасіння.

34. Порушено пункт 2.2 розділу V ППБУ. Система внутрішнього протипожежного водопроводу знаходиться в непрацездатному стані.

35. Порушено пункт 2.2 2) розділу V ППБУ. Пожежні кран-комплект не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола не однотипні.

36. Порушено пункт 2.2 6) розділу V ППБУ. Пожежні кран-комплекти не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. (При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання в них двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знак безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности .

37. Порушено пункт 2.2 9) розділу V ППБУ. Не проведено технічне обслуговування і перевірку пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік, на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

38. Порушено пункт 3.6 розділу V ППБУ. Територія, будинки, споруди, приміщення не до забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

39. Порушено пункт 3.10 розділу V ППБУ. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказані знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знак безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

40. Порушено пункт 3.11 розділу V ППБУ. Територія підприємства не доукомплектована пожежними щитами.

41. Порушено пункт 3.11 розділу V ППБУ. Наявні пожежні щити не доукомплектовані засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

42. Порушено пункт 3.9 розділу V ППБУ та розділу VI Наказу МВС №25 від 15.01.2018 року. Приміщення підприємства не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до норм належності.

43. Порушено пункт 3.12 розділу V ППБУ. На наявних пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

44. Порушено пункт 7.9 розділу VІ ППБУ. Не проводяться роботи щодо очищення витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів. (Роботи з очищення мають проводитися систематично згідно з технічними регламентами та фіксуватися у відповідному журналі).

45. Порушено пункт 1.1 розділу VІІ ППБУ. Під час проведення вогневих робіт не дотримано таких вимог: керівником підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях не оформлено наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт; вогневі роботи на постійних та тимчасових місцях проводяться без вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою).

46. Порушено підпункт 1.24 пункту 1 розділу ІV ППБУ. Не відокремлені приміщення електрощитових від інших приміщень шляхом встановлення (влаштування) протипожежних перешкод відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва (протипожежні двері, перекриття з нормованою межею вогнестійкості тощо).

47. Порушено пункт 3 статті 40 глави 10 КЦЗУ №5403-VІ. Відсутні інформаційно-довідкові куточки щодо дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій.

48. Порушено статтю 9 ЗУ №2245-ІІІ. Не проведено ідентифікацію на визначення об`єкта підвищеної небезпеки.

49. Порушено пункт 2.22 розділу ІІІ ППБУ. Будівлі підприємства не забезпечені адресними вказівками котрі повинні встановлюватись на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

50. Порушено пункти 9, 10, 11 Постанови КМУ №1200 та пункт 4.3 ПТБ. Працюючий персонал не забезпечений засобами радіаційного та хімічного захисту згідно вимог.

51. Порушено пункт 18 частини 1 статті 20 КЦЗУ. Не створено об`єктивний матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

52. Порушено статті 20 КЦЗУ. Не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту.

53. Порушено пункт 4 частини 1 статті 20 та частини 9 статті 33 КЦЗУ №5403- VІ. Не проведено планування евакуації та не визначено безпечні райони, придатні для розміщення евакуйованого населення та майна.

54. Порушено частини 2, 4, 5 статті 57 КЦЗУ №5403- VІ. Не представлені декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки орендованих приміщень.

Примірник Акта №363 від 08.11.2019 року отримано представником ТОВ КОРТЕК генеральним директором 08.11.2019 року.

16.09.2020 року до апеляційного суду надійшло посвідчення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 14 вересня 2020 року за №99 на проведення заходу державного нагляду (контролю) видане на проведення позапланової перевірки ТОВ Кортек .

Відповідно до акту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №87 від 15.09.2020 року ТОВ Кортек усунуло порушення п.3,4,6,9,40,47,49 акту №363 від 08.11.2019 року .

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ:

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012, № 5403-VI( надалі - КЦЗ України) , Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності (далі Закон № 877-V), Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 року №1417

Згідно ч.1 ст.20 КЦЗ України , до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими

Згідно ч.9 ст.33 КЦЗ України проведення евакуації забезпечується шляхом:

1) утворення регіональних, місцевих та об`єктових органів з евакуації;

2) планування евакуації;

3) визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;

4) організації оповіщення керівників суб`єктів господарювання і населення про початок евакуації;

5) організації управління евакуацією;

6) життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;

7) навчання населення діям під час проведення евакуації.

Згідно ч.3 ст.40 КЦЗ України для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях з урахуванням особливостей виробничої діяльності суб`єкта господарювання у кожному суб`єкті господарювання обладнується інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.

Згідно статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Згідно ч.2,4,5 ст.57 КЦЗ України пПочаток роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану.

Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Декларація подається суб`єктом господарювання до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (дозвільного органу).

Декларація реєструється дозвільним органом на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня її надходження.

Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції державним адміністратором або дозвільним органом, а в разі надсилання рекомендованим листом - дата, зазначена на поштовому штемпелі підприємства зв`язку.

Державний адміністратор протягом одного робочого дня після надходження декларації передає її дозвільному органу.

Якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням установлених вимог, дозвільний орган відмовляє в реєстрації декларації та повертає її суб`єкту господарювання для доопрацювання.

У разі якщо дозвільним органом не зареєстровано декларацію і не відмовлено в її реєстрації в установлений абзацом другим цієї частини строк, право на вчинення дій щодо провадження господарської діяльності, передбачених частиною другою цієї статті, виникає наступного дня після завершення строку, встановленого для реєстрації декларації. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Декларація не подається:

1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

2) орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано власником;

3) на використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Суб`єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, передбачені частиною другою цієї статті, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом.

Форма декларації, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Відповідно до ст.66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у т.ч. невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно ч.2 ст.68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно ч.2 ст.70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ст.1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно п.48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого Постановою КМ України, від 16.12.2015, № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

Відповідно до п/п 35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 ( у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 66) Головне управління ДСНС України у Одеській області складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до п.3,6,8,10,16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 року №1417 (далі за текстом - ППБУ), на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

порядок застосування відкритого вогню;

порядок використання побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил.

Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

Територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) повинно бути розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях".

Згідно пунктів 1.1, 1.10, 1.15, 1.19 п.1 ,підпунктів 2.1 ,2.5 ,2.9 ,2.10 ,2.22,2.31 ,2.32 п.2 розділу ІІІ ППБУ:

1.1. Під час експлуатації об`єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані.

Територія об`єктів, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування повинні систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

1.10. На території об`єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

1.15. На території об`єкта площею понад 3 га на в`їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під`їздів пожежних автомобілів до них.

1.19. Керівник об`єкта та/або підприємства своїм розпорядчим документом визначає спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється.

2.1. Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об`єкта або підприємства.

2.5. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

2.9. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

2.10. Зберігати горючі гази, ЛЗР і ГР, вибухові речовини, балони з газами та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку, потрібно у приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін верхніх поверхів.

2.22. Будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

2.31. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

2.32. Світлові покажчики "Вихід" необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Згідно пунктів 1.1, 1.6, 1.7, 1.8, 1.12 ,1.16, 1.17, 1.18 ,1.20, 1.21,1.24 пункту 1 та підпунктів 2.14, 2.26 пункту 2 розділу ІV ППБУ:

1.1. Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за N 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року N 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533.

1.6. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

1.7. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.

1.8. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

1.12. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

1.16. Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

1.17. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

1.18. Забороняється:

проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;

експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;

розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

1.19. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

1.20. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

1.21. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

2.14. Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В забороняється.

1.24. Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

2.26. Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника.

Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Переріз електропроводів, які живлять одинично встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимому струмовому навантаженню, яке визначається паспортом на виріб.

Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше ніж 1,5 метра

Згідно пунктів 1.2 ,2.1, підпунктів 2.2 2) ,2.2 6) ,2.2 9) пункту 2.2, 3.6, 3.9 ,3.10 ,3.11 ,3.12 розділу V ППБУ:

1.1. Усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

2.1. Зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі;

2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи;

4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства, необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року;

6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж:

24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;

36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;

72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В;

7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані;

8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування;

9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою;

11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

2.2. Система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам:

2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання;

3.6. Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153.

3.9. Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153.

3.10. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 555/9154.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).

3.11. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м 2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м 2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

3.12. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".

Згідно пунктів 1.1 , розділу VІ ППБУ розміщення дітей у будинках дитячих дошкільних закладів слід здійснювати з таким розрахунком, щоб молодші за віком діти розташовувалися на нижчих поверхах.

Згідно пункту 7.9 розділу VІІ ППБУ конструкції витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів повинні запобігати накопиченню пожежонебезпечних відкладень та забезпечувати можливість їх очищення пожежобезпечними способами. Роботи з очищення мають проводитися систематично згідно з технологічними регламентами та фіксуватися у відповідному журналі.

Згідно ст.9 Закону України, від 18.01.2001, № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки",суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Згідно п.9-11 Постанови КМ України, від 19.08.2002, № 1200 "Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю номенклатуру засобів радіаційного та хімічного захисту, а також норми забезпечення ними визначено згідно з додатком до цього Порядку.

Формування та спеціалізовані служби цивільного захисту, які залучаються для ліквідації наслідків радіаційних та хімічних аварій, забезпечуються засобами радіаційного та хімічного захисту згідно з нормами, визначеними для відповідних спеціалізованих формувань.

Річні норми накопичення засобів радіаційного та хімічного захисту визначаються в межах від 1/10 до 1/4 загальної потреби за кожною категорією залежно від терміну їх зберігання. Після закінчення нормативного терміну зберігання цих засобів здійснюється їх заміна.

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії)

Апеляційний суд вважає, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року справа №820/4971/16

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта, що достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судом шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17 (адміністративне провадження № К/9901/61422/18).

Апеляційним судом було запропоновано сторонам надати докази обставин, на які вони посилаються , але, апелянтом не надано належних,достатніх,достовірних та допустимих доказів, які свідчать про невідповідність встановлених в акті порушень дійсним обставинам справи відповідно до вимог ст.79 КАС України.

Апеляційний суд вважає, що виявлені у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що зафіксовані у названому акті перевірки в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що в свою чергу ставить під загрозу життя дітей цієї установи.

Разом з цим, на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ТОВ КОРТЕК станом на 11.09.2020 року вказало про усунення недоліків ,зазначених в акті перевірки № 363 від 08.11.2019, що є додатковим свідченням наявності на момент розгляду судом 1-ої інстанції порушень, які створювали загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, виявлення за наслідками перевірки об`єкта порушень, як створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є підставою для застосування заходів реагування у виді зупинення роботи у комунальному закладі .

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача у використанні об`єкту у власній господарській діяльності.

При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті.

Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі №815/1254/15.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що не усунення виявлених перевіркою порушень, вказаних у Акті №363 від 08.11.2019 року, є порушенням (недотриманням) вимог стандартів, норм і правил, що прямою дією впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей , а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Крім того, після повторної позапланової перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області ТОВ Кортек (акт №87 від 15.09.2020 року) залишились не усуненими порушення 1,2,5,7,8-19,21-39, 40-42,44-46,50, які викладені в акті №363 від 08.11.2019 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

(2) Висновки апеляційного суду:

Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, практику ЄСПЛ ,як джерело права, правові позиції Верховного Суду , доходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК , ідентифікаційний код юридичної особи: 30793977, юридична адреса: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколаївська дорога. 128, у вигляді повного зупинення експлуатації будівель товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК , за адресою: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 128,шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕК , від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №363 від 08.11.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №363 від 08.11.2019 за номерами: 1,2,5,7,8-19,21-39, 40-42,44-46,50.

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права , справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі , судове рішення прийнятне та підписано суддею , який зазначений у судовому рішенні

Апеляційний суд, доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування рішення суду 1-ої інстанції та відсутність підстав для зміни розподілу судових витрат в порядку ч.6 ст.139 КАС України

Керуючись ст.3,8,19,43 Конституції України, ст. 3, 6, 7, 139, 242, 292, 308,311, ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕК"- залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020р.- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне рішення складене та підписане 16.09.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.