Постанова

від 15.09.2020 по справі 640/18307/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18307/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛЕ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018 року №5182615147 та №5192615147.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що посилання контролюючого органу на інформацію щодо посадових осіб контрагентів позивача та інформацію з допитів вказаних громадян не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків з огляду на презумпцію добросовісності платника податків. Натомість, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Акротус-Систем , ТОВ Арнад плюс , ТОВ ТІК ЕНЕРІЯ , ТОВ Ренесанс Славія Інвестмент; , ТОВ ДРАЙВ ДЕНС КИЇВ , ТОВ Біо Плюс , ТОВ Світ Фуд , ТОВ Металлсервіс Україна , ТОВ Фондор Груп , ТОВ СТ Мідл , ТОВ ГРАН БУТІК , ТОВ Арабікус , ТОВ Барбадос ЛТД ТОВ Бром форс , ТОВ ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Марино Торг , ТОВ Домініка Трейд , ТОВ Бурж Ком , ТОВ Бурбон Трейд , ТОВ Бендер Проджект , ТОВ Коралсіті , ТОВ ВТК Сиріус , ТОВ Молгрант , ТОВ Мідленд інвест , ТОВ Гард Комьюніті , ТОВ Білд Комьюніті , ТОВ Бест Комьюніті , ТОВ КОНСАЛТКОМ , ТОВ Ленсі Груп , ТОВ Макао Союз , ТОВ Ареал Софт Груп , ТОВ Компанія Інвест Гарант , ТОВ Кортес-плюс , ТОВ Форест-таун 2015 , ТОВ Олмофо , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія , ТОВ ЕНКОД КОНСТРАКШН , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Фреш продакшн , ТОВ Маджестик Лайн , ТОВ Анадора , ТОВ Сафарс , ТОВ Альтерсвіфт , ТОВ Врожай 2015 , ТОВ Стандарт промбуд , ТОВ РЗХ ЛІМІТЕД , ТОВ Малаві , ТОВ Наполі Груп , ТОВ Багіра фінанси , ТОВ ІК Дельта , ТОВ Голд Трейд , ТОВ Шериф комфорт , ТОВ Сурінам плюс , ТОВ Промомаркетгруп , ТОВ БК Нові Горизонти , ТОВ НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015 , ТОВ Інгер буд , ТОВ Будівельні технології Кразбуд , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Ека Строй Плюс , ТОВ Підлога-Бетон , ТОВ Біз-лайн , ТОВ ТД Метрокепітал Груп , ТОВ Сільник , ТОВ Фоса-Інтернешнл , ТОВ ПАНОРАМА-СКАЙ , ТОВ Омешох груп , ТОВ БК Профбуд-2015 , ТОВ Гранді плюс , ПП БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ , ТОВ САЛЕС ЛТД , ТОВ АРГЕНТО Україна , ТОВ АЛТІМА ТРЕЙД , ТОВ КОНТИНЕНТ ДК , ТОВ НУБІРОМ , ТОВ АСТОР АГРОТРЕЙД , ТОВ Ковад-Проммонтаж за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року.

Результати перевірки оформлено актом від 26 червня 2018 року №156/26-15-14-07-02-10/24578666.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

1) пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 88 513 грн.,

2) пункту 44.1 статті 44, пункту198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на суму 98 348 грн.

На підставі виявлених порушень контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2018 року:

№5192615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього у сумі 46 593 грн., у тому числі 37 274 грн. за податковими зобов`язаннями та 9 319 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№5182615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств всього у сумі 68 631 грн., у тому числі 65 401 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 230 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

З матеріалів справи вбачається, висновки щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю Поле приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Зокрема, відповідач посилається на матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12015000000000630 від 08 грудня 2015 року, досудовим розслідуванням якого встановлено, що учасниками організованої групи у період з 2014 року по 2016 рік зареєстровані на підставних осіб ряд підприємств, зокрема контрагентів позивача, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також на банківські рахунки вказаних суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.1,2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів\послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві було отримано листи ДФС України від 17 серпня 2016 року №27940/7/99-99-14-05-02-17 та від 06 липня 2016 року №22982/7/99-99-14-05-02-17, якими направлено ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 серпня 2016 року по справі №760/6919/16-к, що винесена по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015000000000630 від 08 грудня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 статті 28, ч.2 статті 205, ч.3 статті 209, ч.3 статті 212 та ч.4 статті 190 Кримінального кодексу України.

Згідно вказаної ухвали слідчою групою здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12015000000000650 від 08 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 статті 28, ч.2 статті 205, ч.5 статті 209, ч.1 статті 28, ч.3 статті 212, ч.4 статті 190, ч.3 статті 28, ч.2 статті 205 КК України.

Вказаним досудовим розслідуванням встановлено, що учасниками організованої групив період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі контрагентів позивача, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення (фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки). Також на банківські рахунки вказаних суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків. .

У перевірений період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія у квітні 2015 року, ТОВ Метрокепітал груп у березні 2015 року, ТОВ Ека строй плюс у вересні 2015 року, ТОВ Світ Фуд у серпні 2015 року, ТОВ ІК Дельта у червні 2015 року, ТОВ Кортес-плюс у травні 2016 року, ТОВ Бром форс у листопаді, грудні 2015 року та ТОВ Інтер Технолоджі у жовтні 2015 року.

В ході проведення перевірки контролюючим органом запитом від 14 червня 2018 року запропоновано позивачу надати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з контрагентами, вказаними в наказі ГУ ДФС у місті Києві від 14 червня 2018 року №9868, за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року.

Позивачем не було надано до перевірки підтверджуючих первинних документів, у результаті чого складено акт про ненадання документів бухгалтерського та податкового обліку від 20 червня 2018 року №582/26-15-14-07-02-16.

У зв`язку з наведеним при проведенні перевірки позивача відповідачем було використано податкову звітність, подану позивачем в електронному вигляді до органів ДФС та інформацію, що міститься в інформаційних базах даних ДФС України, базах даних Єдиний реєстр податкових накладних .

Так, позивач оскаржує висновки акта перевірки у частині взаємовідносин із такими контрагентами: ТОВ Метрокепітал груп , ТОВ Ека строй плюс , ТОВ Світ Фуд , ТОВ ІК Дельта та ТОВ Кортес-плюс .

В ході проведення перевірки було встановлено, що у ТОВ ПОЛЕ документи по взаємовідносинам з розглядуваними контрагентами були вилучені (витребувані) капітаном поліції Слідчого управління Головного управління національної поліції у місті Києві листом від 12 червня 2018 року №4251/125/23/3-2018.

Відповідно до п. 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Таким чином, саме на контролюючий орган покладено обов`язок щодо звернення до правоохоронних органів для отримання копій таких документів або забезпечення доступу для їх перевірки.

В матеріалах справи наявний лист капітана поліції Слідчого управління Головного управління національної поліції у місті Києві від 12 червня 2018 року №4251/125/23/3-2018, відповідно до якого в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017100000001219 від 23 листопада 2017 року витребувано у позивача документи фінансово-господарської діяльності, а саме: банківські виписки за період з 01 січня 2015 року по 01 серпня 2016 року, податкову звітність за період з 01 січня 2015 року по 01 серпня 2016 року.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, під час проведення перевірки, за відсутності у позивача первинної документації, яка була вилучена на вимогу капітана поліції Слідчого управління Головного управління національної поліції у місті Києві, контролюючий орган не звертався до правоохоронних органів з метою отримання копій, необхідних для проведення перевірки вилучених у позивача документів, або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

Разом із тим, висновок про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку здійснюється на підставі аналізу даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності цих даних у первинних документах об`єктивним обставинам вчинення господарської операції.

Так, щодо взаємовідносин позивача із ТОВ ТД Метрокепітал груп , контролюючим органом на основі поданої звітності проведено аналіз, за результатами якого встановлено, що господарська діяльність названого контрагента має наступні ознаки нереальності здійснення операцій: остання звітність з податку на додану вартість подана за червень 2015 року. Декларацію з податку па прибуток підприємств та фінансову звітність за 2015 рік ТОВ ТД Метрокепітал груп не подано, а отже неможливо встановити наявність основних засобів на товаристві.

Крім того, на адресу ГУ ДФС у м. Києві надійшов протокол від 04 вересня 2016 року допиту свідка - керівника ГОВ ТД Метрокснітал груп гр. ОСОБА_1 , відповідно до якого останній стверджує, що не мас відношення до реєстрації, діяльності ТОВ ТД Метрокепітал груп , ніяких первинних та інших документів від імені підприємства не підписував.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ Ека строй плюс , відповідачем встановлено, що останнє взято на податковий облік в органах державної фіскальної служби 05 березня 2013 року в Маріупольській ОДНІ ГУ ДФС у Донецькій області. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано з 13 жовтня 2015 року з причини наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність за місцезнаходженням. Основні фонди та транспортні засоби відсутні на підприємстві.

ТОВ Ека строй плюс не подано жодної податкової за фінансової звітності до контролюючого органу з листопада 2015 року. Податкові декларації з податку на додану вартість з червня по вересень 2015 року не визнані як податкова звітність та мають статус до відома , тобто, при опрацюванні автоматизованих систем даних ГУ ДФС у м. Києві рахується розбіжність в серпні 2015 року між позивачем та ТОВ Ека строй плюс у сумі 36 967 грн.

Основним постачальником за перевіряємий період на адресу ТОВ Ека строй плюс згідно баз даних ДФС України, є ТОВ АРНАД ПЛЮС .

ТОВ АРНАД ПЛЮС взято на податковий облік в органи державної фіскальної служби від 22 квітня 2015 року в ДНІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві; засновник, директор, головний бухгалтер - ОСОБА_2 ; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано з 02 жовтня 2015 року з причини наявності запису про відсутність за місцезнаходженням.

Основні фонди та транспортні засоби відсутні на підприємстві. ТОВ АРНАД ПЛЮС не звітує до контролюючого органу з листопада 2015 року. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних за перевіряємий період встановлено, що ТОВ Ека строй плюс отримало податкові накладні від ТОВ АРНАД ПЛЮС з номенклатурою маркетингові, юридичні, рекламні, інформаційні тощо, при тому, що ТОВ АРНАД ПЛЮС придбавався товар у ТОВ ВОЛИНЬТАБАК з номенклатурою цигарки, тобто, встановлено невідповідність операцій купівлі/продажу товару.

Відповідно до податкової інформації, працівниками оперативного управління ДПІ У Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві по суб`єкту підприємництва ТОВ Ека строй плюс внесено інформацію фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, дата внесення - 04 жовтня 2016 року.

Крім того, відповідно до матеріалів, надісланих СУ ФР ДФС України, надано копію допиту гр. ОСОБА_3 від 04 жовтня 2016 року, в якому зазначено, що дана особа є директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Ека строй плюс . На допиті гр. ОСОБА_3 повідомила, що дізналась про те, що являється директором та засновником ТОВ Ека строй плюс від працівників податкової міліції, фінансово-господарської діяльності не вела, чим займається підприємство їй не відомо, де знаходиться офіс даного товариства їй не відомо, ніякої фінансової то податкової звітності до державних органів не подавала та не підписувала.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ Світ Фуд податковим органом було встановлено, що станом на дату складання акта перевірки підприємство зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві 09 серпня 2013 року №10701020000050823; на податковому обліку в ДІМ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві; основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля: керівник та головний бухгалтер в одній особі в періоді взаємовідносин (серпень 2015) ОСОБА_4 : свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за рішенням контролюючого органу 01 вересня 2015 року; остання декларація з ПДВ надана за серпень 2015 року: декларація з податку на прибуток за 2015 рік взагалі не надавалась, інформація щодо кількості працюючих - 1 особа.

Крім того, відповідно до матеріалів, надісланих СУ ФР ДФС України, надано копію допиту гр. ОСОБА_4 від 17 жовтня 2016 року, в якому зазначено, що дана особа є директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Світ Фуд . Громадянка ОСОБА_4 повідомила на допиті, що дізналася, що є директором та засновником ТОВ Світ Фуд від працівників податкової міліції, реєстрація підприємства здійснена без її згоди та участі, звіти, бухгалтерські та фінансово-господарські документи не підписувала та не укладала угод, їй невідомо яким видом діяльності займається підприємство, ніколи не планувала та не займалась підприємницькою діяльністю.

Відповідно до бази даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Світ Фуд до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично у ТОВ Світ Фуд відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські приміщення, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ ІК Дельта , то відповідач зазначив, що останнє декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність за 2015 рік не подано, тому неможливо встановити наявність основних засобів на товаристві. На адресу ГУ ДФС у м. Києві надійшов протокол допиту свідка керівника ТОВ ІК Дельта гр. ОСОБА_5 від 07 жовтня 2016 року, відповідно до якого останній стверджує, що не має відношення до реєстрації, діяльності ТОВ ІК Дельта , жодних первинних та інших документів від імені ТОВ ІК ДЕЛЬТА не підписував.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Кортес-плюс , то перевіркою встановлено, що останнє зареєстровано Києво - Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 25 березня 2015 року; на податковому обліку перебуває в Києво - Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; основний вид діяльності: 46.32 - оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; керівник та головний бухгалтер в одній особі ОСОБА_6 (за період взаємовідносин); декларація з податку на додану вартість подана лише за квітень, травень 2016 року; інформація щодо кількості працюючих - за 1 квартал 2016 року 5 осіб; декларацію з податку на прибуток не подано за 2016 рік; згідно фінансового звіту за 1 квартал 2016 рік кількість працюючих 5 осіб, основні засоби 40.5 тис. грн.

Згідно даних, що містяться в інформаційній системі Єдиний реєстр податкових накладних, встановлено, що ТОВ Кортес - плюс придбавав у 2016 році різнопланові товари та послуги (одяг, продукти харчування, інше), код УКТ ЗНД яких не співпадає з кодом УКГ ЗГД товарів, реалізованих ТОВ Кортес - плюс на адресу позивача.

Відповідно до бази даних ДФС України та у ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Кортес - плюс до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично у ТОВ Кортес - плюс відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські приміщення, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до протоколу допиту свідка, надісланого СУ ФР ДФС України від 07 червня 2016 року гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дана особа, перебуває директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Кортес - плюс . Громадянка ОСОБА_6 повідомила, що дізналася що являється директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Кортес - плюс від працівників податкової міліції. ОСОБА_6 значилась директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Кортес - плюс за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність не вела, про те, чим займається підприємство їй невідомо, де знаходиться офіс даного товариства їй невідомо, ніякої фінансової та податкової звітності до державних органів не подавала та не підписувала.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначив, що придбав профпапір, відбілювач та проявник у названих контрагентів. При цьому, вказав, що договорів на поставку ним не укладалось, а факт передачі придбаних товарів підтверджується видатковими накладними, а також надав виписки з банківського рахунку. Ненадання первинних документів під час перевірки позивачем обґрунтовано тим, що такі документи були в нього вилучені правоохоронними органами.

З урахуванням встановлених обставин та наведених вище документів і норм, суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати зазначені в Акті перевірки документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем товарів у розглядуваних контрагентів, оскільки лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагента, не є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, до матеріалів справи не надано будь-яких інших доказів, які б принаймні опосередковано давали підстави дійти висновків про наявність у ТОВ Метрокепітал груп , ТОВ Ека строй плюс , ТОВ Світ Фуд , ТОВ ІК Дельта та ТОВ Кортес-плюс , зокрема, необхідних трудових ресурсів, виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Надані позивачем первинні документи не спростовують висновків податкового органу, викладених в акті перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На думку колегії суддів, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на які посилається позивач в сукупності (податкові накладні та виписки з банківського рахунку) не є достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт виконання господарських зобов`язань між ТОВ ПОЛЕ та ТОВ Метрокепітал груп , ТОВ Ека строй плюс , ТОВ Світ Фуд , ТОВ ІК Дельта та ТОВ Кортес-плюс .

Відповідно, описані вище господарські операції не викликали зміни в структурі активів та зобов`язань Товариства, його власному капіталі та не спричинили реальні зміни майнового стану цього платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог ПК України при формуванні показників податкового кредиту за перевіреними господарськими операціями законним та обґрунтованим.

А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача визнається судом правомірним.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕ - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 15 вересня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев