ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6814/19
УХВАЛА
16 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенко Я. М., Ганечко О. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Миронівське хлібоприймальне підприємство до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа Управління державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Копію вказаної ухвали отримано апелянтом 15.04.2020 та надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Вказана ухвала отримана скаржником 12.06.2020 та ним надіслано до суду повторно клопотання про продовження строку для усунення недоліків скарги у зв`язку з відсутністю можливості сплатити судовий збір в строки, визначені ухвалою суду.
Апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків та вказує, що податковим органом вживаються всі необхідні заходи щодо сплати судового збору, однак, потрібен додатковий час для сплати коштів.
Дослідивши клопотання колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 196 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби. Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів зазначає, що підставою для продовження строку на сплату судового збору не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Наразі недоліки апеляційної скарги не усунуті апелянтом, а саме доказів сплати судового збору суду надано не було.
Також апелянт не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також не надано суду жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору у справі.
Проте, продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України.
При цьому, у рішенні від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Також, судом надано максимальний строк передбачений КАС України для усунення недоліків скарги, та такий строк на усунення недоліків уже продовжувався ухвалою суду від 04.06.2020 за клопотанням апелянта.
Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для повторного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на те, що скаржник не усунув зазначені в ухвалі від 10.04.2020 недоліки апеляційної скарги, строк на усунення недоліків скаржнику уже продовжувався судом, колегія суддів вважає необхідним повернути апеляційну скаргу.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі , МШ Голуб проти України ) оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Колегія суддів враховує, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року N 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, закінчився 06.08.2020 року.
В той же час, відповідач є суб`єктом владних повноважень, на якого законодавством покладені певні обв`язки щодо здійснення своєї діяльності, що не підпадає під обмеження та/або заборони, встановлені постановами Уряду спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Жодних доводів щодо неможливості забезпечення сплати судового збору з підстав запровадження карантину апелянтом у клопотанні не зазначено, то, з урахуванням вищевикладеного суд приходить висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Миронівське хлібоприймальне підприємство до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа Управління державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2020 |
Оприлюднено | 21.09.2020 |
Номер документу | 91601344 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні