Постанова

від 09.09.2020 по справі 362/225/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №362/225/15-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/6751/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Нежури В.А., Лівінського С.В ., із участю секретаря Потоцької О.О., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2015 року у справі за позовом заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі: Головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі ГУ Держземагенства у Київській області та ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , звернувся до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки , витребування земельних ділянок та визнання відсутнім права власності на земельні ділянки .

На обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України здійснює користування земельною ділянкою, загальною площею 971,21 га, призначеної для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, яка розташована на території Глевахівської селищної ради, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, виданого 20 травня 2002 року Глевахівською селищною радою, Васильківського району, Київської області.

При цьому, рішенням господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року за позовом Глевахівської селищної ради припинено право постійного користування ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України земельною ділянкою, загальною площею 387,19 га, яку вилучено на користь селищної ради та визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, в частині користування ділянкою, площею 387,19 га, та скасовано в цій частині його державну реєстрацію.

Рішенням Глевахівської селищної ради від 27 березня 2007 року №219-11-V було передано у власність відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки, відповідно, площею 0,1048 га та 0,1448 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Відповідачі 26 червня 2007 року отримали державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно, ОСОБА_1 серії ЯД №757767, кадастровий номер 3221455300:03:008:0011, а ОСОБА_2 - серії ЯД №757756, кадастровий номер 3221455300:03:008:0014.

На момент прийняття такого рішення Глевахівською селищною радою, був дійсним акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 виданий ДСВ ІФРГ НАН України з категорією сільськогосподарського призначення.

При цьому, Глевахівська селищна рада не приймала рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок по АДРЕСА_1 , які були передані у приватну власність зазначених осіб саме для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Однак, рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, яке набрало чинності, задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами та рішення господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі.

Таким чином, із скасуванням судового рішення зникла підстава для вилучення 387,19 га земель із користування ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , а тому передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує права ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України .

А тому, Глевахівська селищна рада, прийнявши рішення від 27 березня 2007 року №219-11-V, в частині передачі земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням положень ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , ч. 4 ст. 84, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150, ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України, оскільки ділянки не були вилучені у державного підприємства повноважним органом у встановленому законом порядку.

Посилається він і на те, що 13 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, площею 0,1048 га, що по АДРЕСА_1 , яка вибула із державної власності поза волею постійного користувача - ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , оскільки селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

На підставі викладеного, прокурор просив визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради від 27 березня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок, відповідно, площею 0,1048 га та 0,1448 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 ,

визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 26 червня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 серії ЯД № 757767, ОСОБА_2 серії ЯД № 757756 та скасувати їх державну реєстрацію,

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України спірні земельні ділянки відповідно до положень ст. 388 ЦК України,

визнати відсутнім право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2015 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.

На обгрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, зокрема, про те, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 7 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справ доказів установлено те, що на момент надання земельних ділянок відповідачам, вони не були вилучені з користування ДП "ДСВ ІФРГ НАН України", оскільки зазначене вилучення відбулося вже після того, як спірні земельні ділянки перейшли у власність відповідачів, більш того, відповідно до копії катологів координат земельних ділянок, координати зовнішніх меж спірних земельних ділянок по яких було складено каталог координат, були складені не по польовим вимірам, а за допомогою дигитайзера, а тому є хибними, оскільки були виконані різними методами, а обміри та визначення меж спірних земельних ділянок та земель НАН з використанням одного і того ж способу ніким не проводилися, тому фактичне накладення цих земельних ділянок встановлено не було, суд вважає позов необгрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2015 рокускасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу .

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №001432-270, виданого Глевахівською селищною радою 20 травня 2002 року, у користуванні ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України перебуває земельна ділянка, площею 971,21 га, з цільовим призначенням для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції, що розташована на території Глевахівської селищної ради, Васильківського району, Київської області, відповідно до рішення Глевахівської селищної ради від 06 березня 2001 року ( а.с.10 т. 1 ).

Рішенням №219-11-V Глевахівської селищної ради від 27 березня 2007 року із вказаної ділянки було передано у власність відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки, відповідно, площею 0,1048 га та 0,1448 га , для будівництва та обслуговування жилого будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 .

26 червня 2007 року зазначені особи отримали державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно, ОСОБА_1 серії ЯД № 757767, кадастровий номер 3221455300:03:008:0011, а ОСОБА_2 - серії ЯД №757756, кадастровий номер 3221455300:03:008:0014 ( а.с. 11,12 т. 1 )

Господарський суд Київської області своїм рішенням від 30-31 грудня 2008 року за позовом Глевахівської селищної ради припинив право постійного користування ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України на частину земельної ділянки, площею 387,19 га, та вилучив вказану ділянку у державного підприємства для суспільних потреб Глевахівської селищної ради, визнав недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 в частині користування ділянкою, площею 387,19 га , та в цій частині скасував його державну реєстрацію ( а.с. 15-17 т. 1 ).

Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року та Вищого господарського суду України від 23 червня 2011 року, задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами - рішення господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року скасовано і ухвалене нове про відмову в позові Глевахівської селищної ради про припинення права користування земельною ділянкою державного підприємства ( а.с. 15-17 т. 1 ).

13 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, площею 0,1048 га, що по АДРЕСА_1 ( а.с. 7-9 т. 1 ).

Посилаючись на незаконність виділення відповідачам спірних земельних ділянок, видачу державних актів на право власності на земельну ділянку, необхідність їх витребування з незаконного володіння, визнання відсутнім права власності, 20 січня 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі ГУ Держземагенства у Київській області та ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , звернувся до суду із названим позовом ( а.с. 1-9 т. 1 ), а 09 квітня 2015 року - із заявою про залучення у справі співвідповідача ( а.с. 35-36 т. 1 ).

На підтвердження заявлених вимог надав суду лист Управління Держземагенства у Васильківському районі №10-1009-0.2-2/2-15 від 05 січня 2015 року, згідно якого земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0011, 3221455300:03:008:0014 мають перетин із ділянкою державного підприємства ( а.с.13,14 т. 1 ).

Відповідно до листа Головного управління Держземагенства у Київській області №10-10-0.3-4058/2-15 від 13 червня 2015 року ( а.с. 64-65 т. 1 ), земельні ділянки з кадастровим номером 3221455300:03:008:0011, 3221455300:03:008:0014 входить в межі ділянки ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України .

Зазначена обставина підтверджується і доданою картою-схемою земельної ділянки державного підприємства, на якій вказано розташування наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровим номером 3221455300:03:008:0011, 3221455300:03:008:0014, які повністю розташовані в межах ділянки державного підприємства ( а.с. 65 т. 1 ).

Названі докази суд другої інстанції відносить до числа належних, допустимих, достовірних, достатніх згідно положень ст.ст. 77-80 ЦПК України ( належних, допустимих згідно ст.ст. 58, 59 ЦПК України на час розгляду справи місцевим судом ) які беззаперечно доводять факт виділення у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок за рахунок земель ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , чим порушені їхні права та інтереси, що підлягають захисту в судовому порядку.

Оскільки спірні земельні ділянки, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення та до особливо цінних земель ( землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів ) і знаходяться в межах земель, переданих у постійне користування ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , у встановленому законом порядку не вилучалися у державного підприємства, не змінювалося їх цільове призначення, тому рішення Глевахівської селищної ради від 27.03.07 року №219-11-V про передачу ділянок у власність відповідачів та видача їм державних актів на право власності на земельні ділянки суперечить вимогам закону та порушує права держави і ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , зокрема, що зумовлює необхідність задоволення позову.

При цьому, заявлені позовні вимоги щодо визнання відсутнім права в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, на переконання апеляційного суду не можуть бути задоволені, оскільки вони не грунтуються на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України та не забезпечують ефективний захист порушенного права підприємства на відміну від тих, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, без додержання норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 21, 387, 388, 393 ЦК України, ст.ст. 149, 150, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263 ЦПК України, помилковоухвалив рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги першого заступника прокурора Київської області про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, за вказаних судом другої інстанції обставин, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог за їх обґрунтованістю в названій частині у відповідності до ст.ст. 374, 376 ЦПК України та зазначених положень матеріального і процесуального права.

При цьому, наявність у справі заяв представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 і ОСОБА_1 ( а.с. 106, 74-79, 80 т. 1 ), як зазначив Верховний Суд в постанові від 26 лютого 2020 року ( а.с. 220-224 т. 2 ), на переконання апеляційного суду, не є правовою підставою для залишення рішення місцевого суду без змін чи його скасування з ухваленням нового про залишення позову без задоволення за цими обставинами, оскільки позивачам, як встановлено судом, стало відомо про порушення права землекористування 20 січня 2015 року на чому наголосив в останньому судовому засіданні прокурор та представник Державного підприємства Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України .

Окрім цього, на підтвердження зазначених обставин прокурором надані податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за якими підприємство сплачувало податки на належні у користуванні земельні угіддя за весь період землекористування ( а.с. 38-54, 60-77 т. 3 ).

При цьому, Головне управління Держземагенства у Київській області зареєстровано 11 червня 2013 року, а позов подано 20 січня 2015 року, тобто у визначений законом трьохрічний строк із початку діяльності зазначеної юридичної особи.

Відтак, строк позовної давності для звернення позивачів по справі не сплинув, що свідчить про необхідність задоволення позовних вимог у зазначеній частині та неможливість застосування положень ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року ).

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України Про судовий збір суд апеляційної інстанції, з врахуванням задоволених вимог майнового та немайнового характеру, вважає за необхідне стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області на користь прокуратури Київської області судовий збір у розмірі 609 грн., а з ОСОБА_2 - 4 263 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81,263,367,368,374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково . Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2015 року у справі за позовом заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі: Головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України , до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок скасувати і ухвалити по заявленим вимогам нове судове рішення.

Визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 27.03.07 № 219-11-V в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,1448 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0014, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,1048 га ,кадастровий номер 3221455300:03:008:0011за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 757756, площею 0,1448 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0014, що розташована по АДРЕСА_1 , виданий 26 червня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку , площею 0,1048 га, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221455300:03:008:0011, виданий 26 червня 2007 року на ім`я ОСОБА_1 серії ЯД № 757767 та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України земельну ділянку, площею 0,1048 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221455300:03:008:0011.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України земельну ділянку, площею 0,1448 га, кадастровий номер 3221455300:03:008:0014 , яка розташована по АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовити.

Стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області на користь прокуратури Київської області судовий збір у розмірі 609 грн.

Стягнутиз ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 4 263 грн на користь прокуратури Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: В.А. Нежура

С.В. Лівінський