Постанова

від 17.09.2020 по справі 484/740/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.09.20

22-ц/812/1294/20

Справа №484/740/17 Головуючий суду першої інстанції - Максютенко О.А.

Провадження №22-ц/812/1294/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Лівінського І.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Вялової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства Росинка на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року, ухвалене о 10 год.28 хв. під головуванням судді Максютенко О.А. в приміщенні суду у м.Первомайськ Миколаївської області, за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства Росинка про розірвання договору оренди, повернення земельних ділянок та за зустрічним позовом приватного сільськогосподарського підприємства Росинка до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_2 подала до суду позов до приватного сільськогосподарського підприємства Росинка (далі - ПСП Росинка ) про розірвання договору оренди землі від 13 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем, та повернення земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 зазначала, що вона є спадкоємецею її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У порядку спадкування їй належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 4,78 га, 0,05 га та 0,02 га, які розташовані в межах території Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Оскільки умовами договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку є підставою для зміни умов або розірвання договору, то вона просила розірвати договір та зобов`язати відповідача повернути їй земельні ділянки.

Під час розгляду справи ПСП Росинка подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, посилаючись на те, що між ОСОБА_3 та ПСП Росинка було досягнуто домовленості щодо купівлі-продажу земельної ділянки. Однак, у зв`язку з тим, що на момент укладення договору існувала заборона відчуження земельної ділянки, між ними було укладено договір оренди землі строком 49 років. ПСП Росинка сплатило ОСОБА_3 орендну плату в сумі 168 160 грн. за весь період користування землею. Крім того, ПСП Росинка сплатило 1800 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором. Оскільки ПСП Росинка всього сплатило ОСОБА_3 169 960 грн., а за період з 2012 по 2016 роки підлягала сплаті орендна плата в розмірі 5128 грн., то залишок наперед виплаченої орендної плати складає 164 832 грн., які підлягають поверненню ОСОБА_2 як спадкоємцем ОСОБА_3 у випадку розірвання договору оренди землі. Враховуючи викладене, ПСП Росинка просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь безпідставно набуті кошти в розмірі 164 832 грн.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 серпня 2017 року зустрічний позов ПСП Росинка об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 .

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року розірвано договір оренди землі від 13 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПСП Росинка , зареєстрований 23 березня 2012 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Кам`яномостівській сільській раді Первомайського району Миколаївської області за реєстраційним номером 482548224001106. Зобов`язано ПСП Росинка повернути ОСОБА_2 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.78 га з кадастровим номером 4825482200:04:000:0751, площею 0,05 га з кадастровим номером 4825482200:04:000:0789, площею 0,02 га з кадастровим номером 4825482200:04:000:0651, які розташовані в межах території Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, за відповідним актом у придатному для використання агротехнічному стані. З ПСП Росинка на користь ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в сумі 1280 грн. У задоволенні зустрічного позову ПСП Росинка до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони договору оренди землі скористалися своїми правами та домовилися про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи може бути підставою для розірвання договору. Тому перехід права власності на передану в оренду земельну ділянку до позивача є підставою для розірвання укладеного спадкодавцем договору оренди земельної ділянки та повернення її спадкоємцю. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими. При цьому вимоги зустрічного позову ПСП Росинка є недоведеними, оскільки договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок між сторонами не укладалися та не могли бути укладені з огляду на підпункт б пункту 15 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, яким встановлено заборону на продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності юридичних чи фізичних осіб.

Не погодившись з рішенням суду, ПСП Росинка подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення у повному обсязі зустрічних позовних вимог.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач вказував, що у договорі оренди чітко не визначено у якості підстави для його обов`язкового розірвання зміну власника землі, а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору.

Також ПСП Росинка вказувало на те, що судом першої інстанції були припинені орендні правовідносини, а тому надлишково сплачені гроші підлягають поверненню спадкоємицею ОСОБА_3 як безпідставно отримані, у зв`язку з тим, що підстава їх набуття була судом припинена шляхом розірвання договору.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПСП Росинка задоволено частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року в частині зустрічного позову та розподілу судових витрат скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПСП Росинка 41 408,60 грн. як повернення виконаного у зобов`язанні та 1304,28 грн. судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ПСП Росинка в досудовому порядку не погодилося розірвати договір оренди землі та не повернуло земельні ділянки новому власнику, тому місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 ПСП Росинка в повному обсязі виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_3 та сплатило їй орендну плату за весь період дії договору оренди землі, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову не можна визнати законним і обґрунтованим. На час розгляду справи ПСП Росинка не повернуло орендовану земельну ділянку, тому воно має право отримати від ОСОБА_2 як правонаступника орендодавця сплачену орендну плату за 2019- 2057 роки в розмірі 41 408,60 грн. (1 282 грн - розмір орендної плати х 38 років невикористання земельної ділянки : 15 % - ставка прибуткового податку для фізичних осіб у 2008 році, яку повинен був утримати орендар як податковий агент). Інші витрати, які понесло ПСП Росинка , не підлягають стягненню з ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вони не були обумовлені договором оренди землі.

Постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2018 року в частині вирішення зустрічного позову ПСП Росинка до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2018 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_2 до ПСП Росинка про розірвання договору оренди, повернення земельних ділянок залишено без змін.

Поновлено виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2018 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_2 до ПСП Росинка про розірвання договору оренди, повернення земельних ділянок.

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не з`ясував, чи підлягає оподаткуванню дохід від надання в оренду земельної ділянки, чи є фізична особа - орендодавець платником такого податку, і не перевірив, чи нараховано (сплачено) суму зазначеного податку до бюджету орендарем як податковим агентом орендодавця.

Також апеляційний суд не перевірив правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для вирішення спору, не дослідив належним чином зібраних доказів, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог ПСП Росинка до ОСОБА_2 .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2008 року ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі передала в оренду ПСП Росинка належні їй на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА №746032, виданого 03 жовтня 2005 року, три земельні ділянки загальною площею 4,85 га, розташовані в межах Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (кадастровий номер 4825482200:06:000:0651 площею 0,02 га, кадастровий номер 4825482200:04:000:0789 площею 0,05 га, кадастровий номер 4825482200:04:000:0751 площею 4,78 га). Про передачу вищезазначених земельних ділянок ПСП Росинка сторонами договору того ж дня було складено відповідний акт (т.1 а.с.12-15).

Договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23 березня 2012 р. за реєстр.№482548224001106.

Згідно з умовами договору оренди землі строк його дії становить 49 років. Орендна плата встановлюється в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що у 2008 році становило 1282 грн. або 2 т зерна, 100 кг соняшнику 50 кг цукру. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору, але не пізніше як у строк до 1 грудня щороку.

Відповідно до відомостей про видачу грошових коштів за оренду земельних ділянок ПСП Росинка сплатило ОСОБА_3 20.03.2008 р. 110 620 грн., 15.04.2008 р. 43 160 грн., 05.05.2008 р. 14 380 грн., а всього 168 160 грн. (т.1 а.с.53, 56, 68).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (т.1 а.с.16).

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 грудня 2016 року за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на земельні ділянки площею 4,78 га із кадастровим номером 4825482200:04:000:0751, площею 0,05 га із кадастровим номером 4825482200:04:000:0789 та площею 0,02 га із кадастровим номером 4825482200:06:000:0651 (т.1 а.с.6-7).

08 лютого 2017 року за позивачем зареєстровано право власності на вищезазначені земельні ділянки (т.1 а.с.8-10).

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 вересня 2018 року, договір оренди землі від 13.03.2008 року розірвано (т.1 а.с.70-72, 154-155).

Згідно з інформацією Відділу у Первомайському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.08.2020 р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок ОСОБА_2 становить: 1) кадастровий номер 4825482200:04:000:0751 площею 4,78 га: 2008 р. - 44 657,91 грн., 2009 р. - 51 451,09 грн., 2010 р. - 54 481,63 грн., 2011 р. - 54 481,63 грн., 2012 р. - 95 669,75 грн., 2013 р. - 95 669,75 грн., 2014 р. - 95 669,75 грн., 2015 р. - 119 497,49 грн., 2016 р. - 143 385,03 грн., 2017 р. - 143 385,03 грн., 2018 р. - 143 385,03 грн., 2019 р. - 181 529,87 грн.; 2) кадастровий номер 4825482200:04:000:0789 площею 0,05 га: 2008 р. - 260,36 грн., 2009 р. - 299,96 грн., 2010 р. - 317,63 грн., 2011 р. - 317,63 грн., 2012 р. - 317,63 грн., 2013 р. - 317,63 грн., 2014 р. - 317,63 грн., 2015 р. - 396,74 грн., 2016 р. - 476,05 грн., 2017 р. - 476,05 грн., 2018 р. - 476,05 грн., 2019 р. - 1427,53 грн.; 3) кадастровий номер 4825482200:06:000:0651 площею 0,02 га: 2008 р. - 63,03 грн., 2009 р. - 72,62 грн., 2010 р. - 76,90 грн., 2011 р. - 76,90 грн., 2012 р. - 76,90 грн., 2013 р. - 76,90 грн., 2014 р. - 76,90 грн., 2015 р. - 96,05 грн., 2016 р. - 115,25 грн., 2017 р. - 115,25 грн., 2018 р. - 115,25 грн., 2019 р. - 1816,96 грн. (т.2 а.с.30-31).

З інформації Первомайської ДПІ Южноукраїнського управління ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.08.2020 р. випливає, що підприємство ПСП Росинка перебувало на спрощеній системі оподаткуванні для сільськогосподарських виробників: в 2012-2015 роках - платником подавалися податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, в 2016-2019 роках - декларації з єдиного податку 4 групи, в яких зазначалися земельні ділянки, отримані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у ОСОБА_3 Платником у вищезазначених деклараціях нараховувалися податкові зобов`язання по всіх орендованих земельних ділянках та своєчасно сплачувалися до бюджету. ПСП Росинка сплачувало податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж заробітна плата, у 2012 році та у 2017-2019 роках. У 2013-2016 роках сплата відсутня. Окремого обліку надходжень по податку з доходів фізичних осіб з оренди паїв в розрізі договорів оренди не ведеться. Органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників податків за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками, без поділу на адреси та кадастрові номери та договори, по яким використовуються земельні ділянки (т.2 а.с.33).

Відповідач даних щодо сплати податків та обов`язкових платежів з орендної плати ОСОБА_3 суду не представив, пояснивши, що за спливом часу вони не зберіглися.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , статті 93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За правилами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Приписи статті 1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відмову у задоволенні зустрічного позову не можна вважати законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Наявні у матеріалах справи докази доводять, що ОСОБА_3 після укладання договору оренди землі отримала від ПСП Росинка наперед орендну плату у сумі 168 160 грн. Суд не приймає до уваги надані відповідачем платіжні доручення про сплату підприємством за ОСОБА_3 платежів за кредитним договором на суму 1000 грн. в рахунок сплати орендної плати (т.1 а.с.54), оскільки це не випливає з умов договору оренди землі.

За період дії договору з 2012 р. (рік реєстрації) до 2018 р. (рік припинення) орендодавець мала право на орендну плату у розмірі 25 203,36 грн. (3% від грошової оцінки землі).

Отже, безпідставно отриманими ОСОБА_3 коштами, які повинна відшкодувати відповідачу у зв`язку з розірванням договору оренди землі ОСОБА_2 , є 142 956,64 грн. (168 160 грн. - 25 203,36 грн.).

Оскільки суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин ст.1212 ЦК України, то рішення суду в частині вирішення зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову ПСП Росинка .

Враховуючи, що ПСП Росинка було частково задоволено апеляційну і касаційну скаргу, які були оплачені в частині вказаних вимог судовим збором на суму 2719,73 грн. та 4944,96 грн., а також зустрічні позовні вимоги на 87%, які були оплачені судовим збором у сумі 2472,48 грн., то позивач в силу ст.141 ЦПК України повинна відшкодувати відповідачу судовий збір за розгляд справи в указаних інстанціях на суму 8819,34 грн.

Керуючись ст.ст. 374 , 376 , 382 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Росинка задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року в частині вирішення зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства Росинка до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Росинка безпідставно набуті кошти у сумі 142 956,64 грн., а також судовий збір за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції на суму 8819,34 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України , може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді І.В. Лівінський

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 17 вересня 2020 року.