Рішення

від 18.09.2020 по справі 910/4421/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2020 м. Київ Справа № 910/4421/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПОСТАЧ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД ЕНЕРГО";

про: стягнення 297.520,31 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД ЕНЕРГО" про стягнення 297.520,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 21.10.2019 № 21/10-1, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 297.520,31 грн., з яких: 272.577,60 грн. - основна заборгованість, 22.276,68 грн. - пеня та 2.666,03 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4421/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом сторонам спору на адреси їх місцезнаходження, які відповідають відомостям, внесених до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженим особам сторін спору поштових відправлень суду.

Приписами частини 2 другого розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон № 731-ІХ набрав чинності 17.07.2020.

Відтак, останній день процесуальних строків, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, є 06.08.2020.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яке мотивоване поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та перебуванням працівників відповідача у відпустці на період карантину.

Приписами частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, при зверненні до суду із заявою про продовження строку на подання відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачем не подано до суду документів, які підтверджують перебування працівників відповідача у відпустці.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідачем не подано до суду доказів, які надали б суду можливість задовольнити таке клопотання та продовжити такий процесуальний строк. Саме посилання на поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) не може бути підставою для продовження процесуального строку.

Таким чином, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача, в якій останній повідомив суд про зміну найменування на "СТРОЙПОСТАЧ", надавши до суду виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка підтверджує таку зміну.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЄВРОФОРВАРД УКРАЇНА" (найменування якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПОСТАЧ") (далі - позивач), як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД ЕНЕРГО" (далі - відповідач), як покупцем, укладено договір поставки від 21.10.2019 № 21/10-1 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується поставити, а відповідач оплатити у встановлений Договором термін металопродукцію (далі - продукція). Ціна, загальна кількість, асортимент, та номенклатура продукції визначається у специфікації позивача, що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Порядок розрахунків визначений сторонами в розділі 3 Договору, а саме, зокрема:

- ціна на продукцію встановлюється в специфікації на кожну партію продукції (п. 3.1 Договору);

- оплата продукції здійснюється відповідачем шляхом передплати 100 % вартості продукції на основі виставленого позивачем рахунку, не пізніше п`яти банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації (п. 3.5 Договору).

Пунктом 5.1 Договору, зокрема, визначено, що продукція вважається поставленою позивачем та прийнятою відповідачем з моменту підписання видаткової накладної.

Положеннями пункту 6.2 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати продукції, встановлених в Договорі відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 414.974,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 29.10.2019 № 293 на суму 19.852,80 грн.;

- від 29.10.2019 № 294 на суму 16.130,40 грн.;

- від 29.10.2019 № 295 на суму 21.093,60 грн.;

- від 21.11.2019 № 343 на суму 122.544,00 грн.;

- від 21.11.2019 № 344 на суму 103.599,60 грн.;

- від 21.11.2019 № 345 на суму 131.754,00 грн.

Проте, відповідачем здійснено оплату вказаної продукції частково в сумі 142.396,80 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за укладеним між сторонами спору Договором в сумі 272.577,60 грн.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 272.577,60 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 22.276,68 грн. та стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.666,03 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 272.577,60 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Також в матеріалах справи наявні засвідчені копії:

- акту взаємних розрахунків (в період 2019) за Договором на суму 272.577,60 грн., який підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток;

- гарантійний лист відповідача від 06.11.2019 № 06/11, відповідно до якого останній гарантує оплату заборгованості за Договором в сумі 272.577,60 грн. протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження продукції та підписання видаткової накладної.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 272.577,60 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 22.276,68 грн. та 3 % річних в сумі 2.666,03 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКОРД ЕНЕРГО" (01014, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, ідентифікаційний код: 42991374) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПОСТАЧ" (03194, м.Київ, БУЛЬВАР КОЛЬЦОВА, будинок 14 Д, офіс 610, ідентифікаційний код 41577283) основну заборгованість в сумі 272.577 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят сум) грн. 60 коп., пеню в сумі 22.276 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 2.666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4.462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 80 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац