Рішення

від 08.09.2020 по справі 927/448/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/448/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар судового засідання Скороход А.О. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ , вул. Васильківська, 18, офіс 175, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 39798381, адреса для листування: Спортивна площа, 3, м. Київ, 01601

до відповідача: Приватного підприємства МАЛ СЕРВІС , код ЄДРПОУ 38303951, провулок Густинський, буд. 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

про стягнення 1 026 013,28 грн

За участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить суд стягнути 1 026 013,28 грн заборгованості, в тому числі 566 888,75 грн заборгованості, 351 585,00 грн - пені, 74 777,53 грн - інфляційних втрат, 32 762,00 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов укладеного між сторонами по справі Договору поставки нафтопродуктів № 0902/17 від 09.02.2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 справа №927/448/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, додаткових заяв та клопотань, додаткових документів; підготовче засідання суду призначено на 24.06.2020.

В межах справи 19.06.2020 на електронну адресу суду від представника позивача Куц Я.О. (адвокат) надійшла заява (від 18.06.2020 вих.№142) про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon . Аналогічна заява 22.06.2020 надійшла також на поштову адресу суду.

Ухвалою суду від 24.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В підготовче засідання 24.06.2020 представники сторін не з`явились, натомість до початку підготовчого засідання від представника позивача Куц Я.О. надійшов електронний лист-клопотання (без накладення електронного цифрового підпису) про відкладення підготовчого засідання.

Частиною другою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до ст. 5, 6, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

На час проведення підготовчого засідання письмового примірника клопотання з власноручним підписом представника на адресу суду не надходило, тому вказане клопотання залишено судом без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, з метою дотримання принципу змагальності та процесуальних прав сторін, повного та всебічного дослідження всіх обставин по даній справі в підготовчому засіданні 24.06.2020 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 16.07.2020.

В межах справи 10.07.2020 від позивача надійшла заява вих. №161 від 07.07.2020 про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon .

Ухвалою суду від 10.07.2020 господарським судом задоволено клопотання позивача, постановлено підготовче засідання 16.07.2020 провести в режимі відеоконференції.

Сторони належним чином повідомлено про час та місце проведення підготовчого засідання, проте правом участі в підготовчому засіданні суду 16.07.2020 не скористались.

В підготовчому засіданні 16.07.2020 суд постановив протокольну ухвалу закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.08.2020.

В межах справи від позивача надійшла заява вих. №192 від 04.08.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon .

Ухвалою суду від 10.08.2020 господарським судом задоволено клопотання позивача, постановлено провести судове засідання 12.08.2020 в режимі відеоконференції.

До початку судового засідання 12.08.2020 на електронну поштову скриньку суду від відповідача надійшли клопотання про врегулювання спору за участю судді разом із відзивом на позовну заяву. Вказані документи, додані до електронних листів не підписано електронним цифровим підписом. Паперових примірників на час проведення судового засідання 12.08.2020 на адресу суду не надійшло, отже отримані клопотання та відзив на позов згідно із вищенаведеними нормами закону не належать до офіційних та відповідно не прийнято судом до розгляду.

Розгляд справи в судовому засіданні 12.08.2020 відкладено на 08.09.2020. Ухвала повідомлення від 12.08.2020 про відкладення розгляду справи в судовому засіданні на 08.09.2020, направлена на адресу сторін, відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень отримана позивачем 14.08.2020 (а.с. 129) та відповідачем 18.08.2020 (а.с. 128).

14.08.2020 від відповідача - Приватного підприємства МАЛ СЕРВІС надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про врегулювання спору за участю судді з проханням зупинити провадження у справі на час такого врегулювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи, оскільки такі обставини зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18.

Відповідно до ч.ч. 8-9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала господарського суду від 01.06.2020, якою встановлено строк подання відзиву на позов, направлено судом на адресу відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.76), повернуто без вручення адресату поштовим відділенням зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 58-59).

Разом з тим, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України визначено -встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідачем 20.07.2020 було отримано ухвалу від 16.07.2020 отже останній був обізнаний про наявність у провадженні суду даної справи.

Окрім того від відповідача 20.07.2020 надходило клопотання про відкладення підготовчого провадження та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи (а.с.99)

Реалізація права на ознайомлення учасника справи з її матеріалами протягом всього часу розгляду справи залежить виключно від явки учасника або його представника або до суду і зумовлюється, як і у випадку з отриманням поштової кореспонденції, суб`єктивною поведінкою сторони.

Відповідач мав право та можливість у встановлений судом строк подати відзив на позовну заяву, проте ним не скористався, клопотання про поновлення строку для подання відзиву до суду не направив.

З огляду на неодноразове відкладення підготовчого засідання та стадію судового провадження - розгляд справи по суті, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 6 Конвенції щодо розгляду справи упродовж розумного строку, суд не вбачає підстав для поновлення строків подання відзиву на позов за власною ініціативою.

Пунктом 2 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України унормовано - у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.

При цьому частиною 1 статті 186 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Отримана судом заява відповідача з проханням розпочати процедуру врегулювання спору за участю судді всупереч наведеним вимогам заявлена після встановленого строку її подання (після початку розгляду справи по суті) та не містить передбаченої згоди позивача щодо проведення такої процедури.

Згідно з п.6 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи подання відзиву на позовну заяву та клопотання про врегулювання спору за участю судді з пропуском строку встановленого для їх подання суд залишає їх без розгляду. Відповідно у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на час проведення врегулювання спору за участю судді.

Відповідно до ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В межах справи від позивача надійшла заява вих. № 211 від 25.08.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2020 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання 08.09.2020 в режимі відеоконференції.

Сторони належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 128-129), проте правом участі у судовому засіданні представники сторін не скористались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

09.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ як Постачальником (позивач у справі) та Приватним підприємством МАЛ СЕРВІС як Покупцем (відповідач у справі) укладено договір поставки нафтопродуктів № 0902/17 за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти (Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару (згідно п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу- виробника) по кількості - відповідно до товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі) на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки Товару.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 264 Господарського кодексу України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи містять копії видаткових та товарно-транспортних накладних на підтвердження поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 664 791,75?грн, в тому числі видаткові накладні № 429 від 10.07.2018 на суму 110 544,75 грн, №454 від 17.07.2018 на суму 109 386,00 грн, № 488 від 25.07.2018 на суму 111 240,00 грн, № 526 від 03.08.2018 на суму 112 630,50 грн, № 535 від 10.08.2018 на суму 100 480,50 грн та № 630 від 31.08.2018 на суму 120 510,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару, що вказана в накладних документах на Товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок банківської установи Постачальника (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору № 0902/117 від 09.02.2018 Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість (в розмірі 100%) Товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на Товар, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі). Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яких здійснюється оплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.

Відповідно до п. 3.9. Договору, Товар, який поставлений в рамках цього Договору, оплачується в календарній послідовності його поставки.

Щомісячно сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків. Кожна із сторін зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від другої сторони Договору акту звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні, або протягом того ж терміну направити свої мотивовані зауваження до акту звірки взаєморозрахунків. На першу вимогу Постачальника можуть складатись та підписуватись проміжні акти звірки взаєморозрахунків, які надсилаються шляхом факсимільного зв`язку з одночасним підтвердженням рекомендованим листом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати відправлення факсимільним зв`язком (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору, підсумкові взаєморозрахунки Сторін у відповідності з актом звірки повинні бути проведені Сторонами не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, з урахуванням умови, визначеної п. 3.2. цього Договору.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.07.2018 - 15.04.2020, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача станом на 15.04.2020 становить 566 888,75 грн (а.с. 42), та акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.01.2020 - 08.05.2020, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача станом на 15.04.2020 становить 566 888,75 грн (а.с. 43).

Відповідно до п. 4.1. Договору, у випадках несвоєчасної оплати (не оплати), а також порушення строків виконання п. 3.6. цього Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за колений день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Керуючись вищенаведеним та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства МАЛ СЕРВІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ 566 888,75 грн заборгованості, 351 585,00 грн - пені, 74 777,53 грн - інфляційних втрат та 32 762,00 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язань

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного вбачається, що сторони пунктами 3.2, 3.5., 3.6. Договору № 0902/117 від 09.02.2018 погодили обов`язкову умову - щомісячне підписання акту звірки взаєморозрахунків протягом 3 робочих днів з дати отримання такого акту і проведення протягом 3 робочих днів з дня підписання акту підсумкових взаєморозрахунків між сторонами, в тому числі і здійснення 100% оплати товару передбаченої п.3.2 Договору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

Всупереч наведеним нормам акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.07.2018 - 15.04.2020 та акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.01.2020 - 08.05.2020 підписані та скріплені печаткою лише позивача, тоді, як підпису уповноваженої особи відповідача такі акти не містять.

Також, в матеріалах справи відсутні докази стосовно вручення актів звіряння взаємних розрахунків, які підтверджують факт вручення чи направлення засобами поштового зв`язку тощо, з яких можна встановити дату вчинення відповідної дії та встановити факт отримання відповідачем вказаних документів, а також, встановити факт дотримання позивачем положень п. 3.5. Договору порядку складання, направлення та підписання таких актів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У зв`язку з відсутністю всіх належних доказів вручення (направлення) позивачем відповідачу актів звірки взаєморозрахунків все вказує на те, що позивач у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України прострочив виконання свого обов`язку визначеного Договором, у зв`язку з чим відповідач був наділений правом не виконувати свій зустрічний обов`язок з оплати вартості поставленого товару, у строки визначені Договором.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 566 888,75 грн заборгованості за отриманий товар є такими, що заявлені передчасно а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи, що саме позивачем порушено процедуру, передбачену у п. 3.5. Договору, щодо попереднього підписання сторонами і направлення актів звірки взаєморозрахунків, що унеможливлює виконання відповідачем обов`язку, відносно обчислення строків оплати товару, у зв`язку з чим у відповідача виникло право не виконувати свій зустрічний обов`язок з проведення підсумкових розрахунків, а отже і вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (351 585,00 грн - пені, 74 777,53 грн - інфляційних втрат, 32 762,00 грн - 3% річних) є такими що задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів, в тому числі викладених у поданих до матеріалів справи документах ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Згідно із ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням вищенаведених положень, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі

Керуючись ст. ст. 42, 73-80, 86, 118, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 вересня 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/