Ухвала

від 17.09.2020 по справі 521/14444/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/14444/20

Провадження № 2-з/521/229/20

У Х В А Л А

17 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Політичної партії Миколаївці , за участю третьої особи: Міністерства юстиції України, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до Політичної партії Миколаївці , за участю третьої особи: Міністерства юстиції України, місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, а саме квартирою АДРЕСА_1 , за яким просив:

- зобов`язати Політичну партію Миколаївці (ЄДРПОУ38909954) припинити порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №261777 від 10 липня 2019 року (m 201827436 від 20 листопада 2018 року), власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- заборонити Політичній партії Миколаївці (ЄДРПОУ38909954) використовувати знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №261777 від 10 липня 2019 року (m 201827436 від 20 листопада 2018 року), власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та схожих з ним позначень без дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в найменуванні юридичної особи (ЄДРПОУ38909954);

- стягнути з Політичній партії Миколаївці (ЄДРПОУ38909954) понесені судові витрати.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, за якою просить заборонити державним реєстраторам, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, в тому числі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних з внесенням змін в найменування окремих структурних утворень політичної партії Миколаївці (ЄДРПОУ 38909954) - обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень партії, передбачених статутом політичної партії Миколаївці , посилаючись на таке.

Державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України 31 серпня 2020 року о 14.26 за реєстраційним номером 1005561070002047538 було проведено реєстрацію змін відомостей про юридичну особу шляхом зміни найменування юридичної особи - політичної партії за кодом (ЄДРПОУ) юридичної особи 38909954 на Політична партія Миколаївці та внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

10 липня 2019 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у відповідності до Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг видано громадянину України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - Свідоцтво на знак для товарів і послуг за № НОМЕР_2 (заявка т201827436 від 20.11.2018р), яке підтверджує право інтелектуальної власності за ОСОБА_1 та надає йому виключне право на використання найменування (знаку) Партія Миколаївців до 20.11.2028р. в 5 (п`яти) класах міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та перелік товарів і послуг: 16, 35, 36, 38, 41.

Таким чином з 31 серпня 2020 року Політична партія Миколаївці (ЄДРПОУ 38909954) порушує право власності на торговельну марку та неправомірно використовує в своєму найменовані тотожне (схоже) із зареєстрованою торговельною маркою (знаком) позначення ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належить ОСОБА_1 з 20 листопада 2018 року.

Після перейменування політичної партії Миколаївці з 31 серпня 2020 року усі її структурні утворення в межах України мають привести свої назви у відповідність до найменування політичної партії.

За таких обставин, виникне ситуація при якій більше декількох сотень утворень (як зі статусом юридичної особи так і без) будуть найменуватися з неправомірним використанням зареєстрованого знаку, який є схожим на знак згідно Свідоцтва № НОМЕР_3 , та належить ОСОБА_1 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

У разі незабезпечення позову, при виконанні судового рішення, яке може бути прийнято на користь позивача - створить умови, при яких позивач змушений в подальшому звертатися з сотнею позовних заяв до окремих юридичних осіб чи структурних осередків Партії Миколаївці щодо заборони використання зареєстрованого знаку.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає , що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

До Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 звертався двічі із заявами про забезпечення позову, за якими просив заборонити державним реєстраторам, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, в тому числі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних з внесенням змін в найменування обласних, міських, районних організацій, первинних осередків політичної партії Миколаївці (ЄДРПОУ 38909954) та інших структурних утворень партії, передбачених статутом політичної партії Миколаївці .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Політичної партії Миколаївці , за участю третьої особи: Міністерства юстиції України - відмовлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Політичної партії Миколаївці , за участю третьої особи: Міністерства юстиції України - відмовлено.

Заяву про забезпечення позову, яка була подана 14.09.2020 року, позивач додатково обґрунтовує тим, що статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У Постанові Верховного Суду від 26.08.2020 р. у справі 907/73/19 Верховний Суд роз`яснив, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії .

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема. Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі N9902/1051/19.

Дослідивши подану заяву, додані до неї докази, судову практику Верховного Суду, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За поданою заявою позивач фактично ставить питання про заборону державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, в тому числі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних з внесенням змін в найменування обласних, міських, районних організацій, первинних осередків політичної партії Миколаївці (ЄДРПОУ 38909954) та інших структурних утворень партії, передбачених статутом політичної партії Миколаївці - до рішення суду по суті справи, тобто фактично за поданою заявою просить вирішити спір по суті.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 листопада 2018 року по справі № 915/508/18 встановлено, що згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії .

Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналогічна позиція викладена також в Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 березня 2020 року по справі № 916/3479/19, від 24 червня 2020 року по справі № 916/3479/19, від 26 серпня 2020 року по справі № 907/73/19.

Суддя вважає, що вказаний правовий висновок не може бути застосований при розгляді поданої заяви про забезпечення позову, оскільки зроблений в рамках розгляду справ про корпоративні спори, визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсною нової редакції статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності тощо.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, враховуючи положення ч. 10 ст. 150 ЦПК України, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Політичної партії Миколаївці , за участю третьої особи: Міністерства юстиції України - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

СУДДЯ В.К. Гуревський