Ухвала

від 17.09.2020 по справі 202/4362/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4362/20

Провадження № 2-з/202/118/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

17 вересня 2020 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря Голобородько О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання пунктів договору недійсними та поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання пунктів договору недійсними та поділ спільного майна подружжя.

15.09.2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту, на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0545 га, кадастровий номер - 1210100000:04:035:0008, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння площею 54,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння площею 72,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; накласти арешт на всі види майна ОСОБА_3 у межах суми 186 545,00 Євро (сто вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок п`ять Євро) за відповідним еквівалентом у гривні за офіційним курсом Національного банку України станом на момент постановлення відповідної ухвали суду; заборонити ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим фізичним та/або юридичним особам, у т. ч. суб`єктам владних повноважень, вчиняти будь-які дії щодо всіх видів майна, які є предметом розгляду у справі № 202/4362/20, у т. ч. вищезазначеного нерухомого майна, зокрема, здійснювати будь-які дії, пов`язані із розпорядженням спірним майном, переданням його у користування особам, які не є сторонами у справі, обтяжувати таке майно тощо.

Підставою забезпечення позову представником позивача зазначено те, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо визнання недійсними окремих пунктів шлюбного договору, а також здійснення поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Наголошував, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку його постановления на користь позивача. Така обставина пов`язана із тим, що доказами, які наявні у матеріалах справи, підтверджується відсутність у відповідача належного джерела доходів, яких потенційно може вистачити для виконання рішення суду. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що протягом шлюбу фактично один позивач утримував у матеріальному плані всю сім`ю, у т. ч. придбавав нерухоме майно та інші речові цінності.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України ). Підстави для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову - відсутні.

Предметом спору у цій справі є поділ спільного майна подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вивчивши подану позивачем заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність спору між сторонами щодо спільного майна подружжя, відповідність виду забезпечення позову в частині накладення арешту, позовним вимогам, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Беручи до уваги необхідність вжиття заходів забезпечення позову для ефективного захисту, суд вважає необхідним заяву задовольнити в частині накладання арешту на майно та накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0545 га, кадастровий номер - 1210100000:04:035:0008, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння площею 54,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння площею 72,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання щодо необхідності накласти арешт на всі види майна ОСОБА_3 у межах суми 186 545,00 Євро (сто вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок п`ять Євро) суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Заявляючи вимогу про накладення арешту на всі види майна ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 , адвокат Чухалов Д.Д. в свою чергу, не надав інформації про наявність у ОСОБА_1 такого майна, або будь-яких грошових коштів чи відкритих рахунків у банківських установах України, у зв`язку із чим така вимога не підлягає задоволенню.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні вживатися судом лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заявник також просить суд заборонити ОСОБА_2 та/або будь-яким іншим фізичним та/або юридичним особам, у т. ч. суб`єктам владних повноважень, вчиняти будь-які дії щодо всіх видів майна, які є предметом розгляду у справі № 202/4362/20, у т. ч. вищезазначеного нерухомого майна, зокрема, здійснювати будь-які дії, пов`язані із розпорядженням спірним майном, переданням його у користування особам, які не є сторонами у справі, обтяжувати таке майно тощо.

Однак, заявником не конкретизовано які саме дії та кому необхідно вчинити або утриматись від їх вчинення з метою забезпечення позову та відносно якого майна.

При цьому, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, не надано також доказів, які б могли свідчити про намір відповідача вчиняти дії щодо знецінення майна, яке належить їй на праві власності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання пунктів договору недійсними та поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0545 га, кадастровий номер - 1210100000:04:035:0008, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння площею 54,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; домоволодіння площею 72,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда