Ухвала

від 18.09.2020 по справі 373/1236/20

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1236/20

Номер провадження 2/373/742/20

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 вересня 2020 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Залеська А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частки в статутному капіталі Селянського (фермерського) господарства Сибір у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить: визнати сформованим статутний капітал СФГ Сибір (ідентифікаційний код юридичної особи 25301665, зареєстрованого 30.01.1998) станом на 09.10.2019 у розмірі 18269,33 грн; визнати за ним право власності на 1/2 частку в статутному капіталі Сибір в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Судові витрати по справі просить залишити за собою.

Посилається на те, що він ОСОБА_1 є Головою та одним із засновників СФГ Сибір іншим засновником був його син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.02.2006 при перенесенні даних з паперової реєстраційної справи на підставі ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.05.2003 до Єдиного державного реєстру створеного в електронній формі засновником СФГ Сибір було зазначено лише позивача ОСОБА_1 , а його син - спадкодавець ОСОБА_5 внесений не був. Тоді ж було занесено дані, що статутний капітал СФГ Сибір становить 0 грн.

З червня 2015 р. спадкодавець ОСОБА_5 від діяльності СФГ Сибір відійшов та за погодженням з позивачем на матеріальній базі цього господарства створив своє власне фермерське господарство АгроЕко . При цьому із засновників СФГ Сибір позивач ОСОБА_5 не виключав.

В подальшому при здійсненні державної реєстрації нової редакції Статуту СФГ Сибір , затвердженого загальними зборами членів товариства від 22.02.2019 державним реєстратором знову помилково не було внесено спадкодавця ОСОБА_5 у засновники цього фермерського господарства.

За таких обставин до цього часу засновником СФГ Сибір в ЄДР значиться лише позивач - ОСОБА_1 . Зареєструвати засновником ОСОБА_5 є неможливим у звязку з його смертю.

Така неточність в ЄДР юридичних осіб, а також нульовий статутний капітал СФГ Сибір є перешкодою для позивача спакувати 1/2 частку в статутному капіталі після смерті сина. По цій причині нотаріус відмовив у видачі йому свідоцтва про право на спадщину по цій причині.

Своє право на спадкування після смерті сина ОСОБА_5 саме 1/2 частини статутного капіталу СФГ Сибір позивач окрім викладених обставин обґрунтовує тим, що така домовленість існує між ним та іншими спадкоємцями ОСОБА_5 (відповідачами у справі), які разом з ним прийняли спадщину та безпроблемно оформили її нотаріально у виді часток статутного капіталу ФГ АгроЕко , а потім відступили їх одному із спадкоємців та тепер єдиному засновнику ФГ АгроЕко - ОСОБА_6 .

Розмір статутного капіталу СФГ Сибір позивач визначає залишковою вартістю придбаного у 2015 році сепаратора зернового Р8-БЦСМ-25 - 18269,33 грн, який поставлений на баланс СФГ.

Згідно із ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Фермерське господарство є господарською організацією - юридичною особоюта підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Проаналізувавши все вищевикладене, суд дійшов до переконання, що позивач ОСОБА_1 штучно створює спір цивільно-правового характеру нібито бажанням стати єдиним засновником СФГ Сибір , де за його твердженням 1/2 частка статутного капіталу належить йому, а інша 1/2 частка - спадкодавцю ОСОБА_5 , яку він має право успадкувати.

У ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач ОСОБА_1 значиться єдиним засновником СФГ Сибір , а відомості про іншого засновника спадкодавця ОСОБА_5 в реєстрі відсутні та за твердженням позивача містяться лише в Статуті СФГ Сибір .

При цьому суд зауважує, що зміни в статут можуть бути внесені загальними зборами членів господарства, тобто в досудовому порядку.

Насправді, у позивач прагне встановити в судовому порядку розмір статутного капіталу СФГ Сибір , визнавши його сформованим у розмірі 18269 грн. 33 коп. І це є основна вимога його позову. Однак така вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ґрунтується на корпоративних правовідносинах та у випадку спору між членами господарства, засновниками та/або спадкоємцями статутного капіталу, підлягатиме розгляду господарським судом.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Зважаючи, на зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 подав завідомо безпідставний позов за відсутності предмета спору цивільно-правового характеру, та при цьому створив видимість спору з фізичними особами, який має очевидно штучний характер.

Виходячи з того, що заявлені позивачем вимоги відносяться до різних видів судочинства і вимога про спадкування є не лише штучно створеною, а й похідною від вимоги про визначення розміру статутного капіталу, яка належить до розгляду в порядку господарського судочинства, суд вважає, що є підстави для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.2, ч.3 ст. 44 ЦПК України.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 44, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частки в статутному капіталі Селянського (фермерського) господарства Сибір у порядку спадкування, - повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу ХIIІ Перехідні положення ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А.О. Залеська