Ухвала

від 15.09.2020 по справі 202/4815/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1232/20 Справа № 202/4815/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника ТОВ ВЕГ - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2020 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника ТОВ ВЕГ ОСОБА_6 ,

встановила:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС третього ВРКП СУ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 20 серпня 2020 року на території земельної ділянки, за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Нагорна, 1-Г, кадастровий номер 1223282000:02:023:0002, а саме: ємність із вмістом густої чорної рідини, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 30 кубів; ємність із вмістом густої чорної рідини, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 30 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 50 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 50 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 72 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 72 кубів; рідина чорного кольору із характерним запахом нафтопродуктів об`ємом близько 800 тон, яка знаходилась у сховищі із нафтопродуктом, заборонивши будь-яким особам розпоряджатись, користуватись та відчужувати вказане майно.

Рішення суду обґрунтовано тим, що майно,питання арештуякого порушуєтьсяслідчим,відповідає критеріям,зазначеним вст.98КПК України,у зв`язкуз чимслідчий суддяприйшов довисновку пронеобхідність накладенняарешту навказане майно.

Представник ТОВ ВЕГ - адвокат ОСОБА_6 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить його скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №32018040040000068.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що клопотання розглянуто за їх відсутності, оскільки суд не здійснював виклику власника майна ТОВ ВЕГ, чим порушено ч. 1 ст. 172 КПК України.

Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що ТОВ ВЕГ не здійснювало незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовленого скрапленого газу, бензину або дизпалива. ТОВ ВЕГ придбав вилучене під час обшуку майно (мазут) виключно для здійснення своєї законної господарської діяльності.

Вказує, що ймовірно в матеріалах судової справи відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження за 26 серпня 2020 року, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Стверджує, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах ймовірно не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які посилався у клопотанні слідчий. Відсутні докази, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт є об`єктом кримінально-протиправних дій, незабезпечення схоронності якого, може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вказує, що ТОВ ВЕГ та його службові особи не порушували чинне законодаство, не здійснювали суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, не пов`язані з подіями кримінального правопорушення, які вказані в ухвалах про дозвіл на проведення обшуку та не вчиняли дій, що могли б свідчити про будь-яку причетність до незаконних дій, які є предметом досудового розслідування в рамках кримінального провадження №32018040040000068.

Зазначає, що слідчий в своїй постанові про визнання речовими доказами не вказав, за якими саме ознаками вказане тимчасово вилучене під час обшуку 20.08.2020 року майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Вказує, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно поза межами 48-годин після тимчасового вилучення майна 20 серпня 2020 року. Крім того, клопотання слідчого не містить документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Звертає увагу, що оскаржуване судове рішення ухвалено незаконним складом суду, оскільки визначення слідчого судді відбулось з порушенням ст. 35 КПК України та з порушенням принципу вірогідності, оскільки відповідно до інформації з офіційного сайту судової влади, зазначено кількість суддів, яких визначено на поточну спеціалізацію: 9, та зазначено кількість суддів, що розподіляється: 1.

Зазначає, що на сьогоднішній день фактично в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки після накладення арешту на майно, орган досудового розслідування не здійснив жодних слідчих дій з арештованим майном.

Стверджує, що ні прокурором, ні слідчим не було доведено слідчому судді, що заходи забезпечення кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Під час апеляційного розгляду представник ТОВВЕГ підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали свої позиції.

Заслухавши суддюдоповідача, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, може бути оскаржена ухвала слідчого судді про арешт майна.

Арештом майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як убачаєтьсяз наданихматеріалів,у провадженнітретього ВРКПСУ ГУДФС уДніпропетровській областізнаходяться матеріаликримінального провадження,внесені доЄРДР за№ 32018040040000068від 18жовтня 2018року провчинення кримінальногоправопорушення зач.1ст.204КК України.

Згідно клопотання невстановлені особи, протягом 2019 року по теперішній час, на території м. Дніпра, м. Павлограда, м. Новомосковська та м. Кам`янського організували з метою збуту незаконне придбання, транспортування та збут через мережу нелегальних авто та газозаправочних станцій незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме: скрапленого газу, бензину та дизпалива, чим скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України.

Встановлено, що на території Дніпропетровській області розташовано понад сто нелегальних АЗС з роздрібної реалізації підакцизних нафтопродуктів (скріпленого газу, бензину А-95, дизпалива) без оформлення належним чином документів землекористувача, без наявності відповідних дозвільних документів землекористування, без наявності відповідних дозвільних документів. На зазначених заправних станціях реалізується пальне сумнівної якості без застосування РРО за не обліковані грошові кошти.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що землекористувачами земельних ділянок, на яких розміщені АГЗП є ряд суб`єктів господарської діяльності, фізичні особи та невстановлені особи.

Під час досудового розслідування на адресу УОРД ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено доручення по встановленню адрес нелегальних автозаправочних пунктів де реалізуються підакцизні нафтопродукти (скріплений газ, бензин, дизпаливо), власників даних заправок та осіб які здійснюють подальше виробництво, та реалізацію.

У ході проведених заходів УОРД ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено, що на земельній ділянці за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Нагорна, 1-Г, кадастровий номер 1223282000:02:023:0002 здійснюється незаконне виготовлення бензину та дизельного палива.

Відповідно до реєстру ДФС України «Реєстр ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним», за вищевказаною адресою ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним не видавались.

Також згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Нагорна, 1-Г, кадастровий номер 1223282000:02:023:0002 зареєстровано за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 38091636), ТОВ «Днепр-Блек-Ойл» (код 39091636) орендує вказану земельну ділянку відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н від 14.05.2018 року.

З інформації управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1276/04-36-32-01-24 від 16.07.2020 вбачається, що за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Кільчень, вул. Нагорна, 1-Г, ТОВ «Днепр-Блек-Ойл» ліцензії на право виробництво, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним не видавались.

11 серпня 2020 року Індустріальним районним судом винесено ухвалу на проведення обшуку в приміщенні, розташованому за адресою: території земельної ділянки, за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Нагорна, 1-Г, кадастровий номер 1223282000:02:023:0002.

20 серпня 2020 року проведено обшук за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Кільчень, вул. Нагорна, 1-Г, кадастровий номер 1223282000:02:023:0002, в ході якого виявлено та вилучено: ємність із вмістом густої чорної рідини, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 30 кубів; ємність із вмістом густої чорної рідини, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 30 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 50 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 50 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 72 кубів; ємність із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 72 кубів; рідина чорного кольору із характерним запахом нафтопродуктів об`ємом близько 800 тон, яка знаходилась у сховищі із нафтопродуктом.

Під час обшуку дозвільних документів на право здійснення виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами не видавались.

Постановою старшогослідчого зОВС третьогоВРКП СУГУ ДФСу Дніпропетровськійобласті від21серпня 2020року вилученев ходіобшуку майнобуло визнаноречовим доказому кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 32018040040000068від 18жовтня 2018року.

В тойже день21серпня 2020року слідчий за погодженням з прокурором, направив слідчому судді клопотання про накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Розв`язуючи дане клопотання, слідчий суддя в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України речовим доказом є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій.

Аналізуючи матеріали провадження колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі Смирнов проти Росії було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст.98 КПК України щодо речового доказу, достатніх для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, і доводи апеляційної скарги такого висновку колегії суддів не спростовують.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Посилання апелянта на недостатню обґрунтованість ухвали слідчого судді є особистою суб`єктивною оцінкою та не обґрунтовують необхідності скасування вірного по суті судового рішення.

Доводи про порушення строків подачі клопотання, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України, не найшли підтвердження.

Так, згідно з даною нормою, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 20 серпня 2020 року, тобто в четвер, старший слідчийз ОВСтретього ВРКПСУ ГУДФС уДніпропетровській областіна підставіухвали слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від11серпня 2020року проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223282000:02:023:0002, результатом проведення якого, стало вилучення: ємності із вмістом густої чорної рідини, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 30 кубів; ємності із вмістом густої чорної рідини, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 30 кубів; ємності із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 50 кубів; ємності із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 50 кубів; ємності із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 72 кубів; ємності із вмістом рідини чорного кольору, із характерним запахом нафтопродуктів загальним обсягом близько 72 кубів; рідини чорного кольору із характерним запахом нафтопродуктів об`ємом близько 800 тон, яка знаходилась у сховищі із нафтопродуктом.

21 серпня 2020 року, в п`ятницю, наступний день після вилучення майна, слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вилучене майно (а.с. 31).

Таким чином, вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України дотримано органом слідства.

З огляду на вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Заборона розпорядження, відчуження та використання вказаного майна забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх.

Крім того, власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, одразу ж, після зникнення підстав для його застосування.

Твердження на відсутність в матеріалах справи журналу судового засідання та технічного носія інформації, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки останні спростовуються матеріалами провадження, які містять як журнал (а.с. 35), так і технічний запис судового засідання від 26 серпня 2020 року (а.с. 34).

Не знайшли підтвердження доводи представника про постановлення ухвали незаконним складом суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, матеріали клопотання були передані слідчому судді ОСОБА_1 в порядку, передбаченому п. 21 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26 листопада 2010 року, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року.

Аналізуючи йогож посиланняна висновкиекспертних дослідженьвід 08.07.2020року №3ЕД-108,від 08.07.2020року №3ЕД-101,від 11.09.2020року №ГО-1955/3,про підтвердженнявідповідності мазутуз підземногота наземногосховища вимогамта нормамвказаним ДСТУ4058-2001Паливо нафтове.Мазут.Технічні умовидля марки100,колегія суддіврозцінює їхяк неприйнятні,оскільки таківисновки експертівзроблені позамежами даногокримінального провадження.

Як зазначено в рішенні Європейського суду від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обмеження прав та свобод особи на етапі досудового розслідування обставини, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а вирішення питання про наявність складу кримінального правопорушення є завданням наступних стадій кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане майно, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального провадження та збереження речових доказів.

Таким чином, доводи щодо сумнівності підстав для накладення арешту, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Сукупність наведених даних приводить колегію суддів до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування, тому рішення слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ТОВ ВЕГ - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2020 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку 20 серпня 2020 року на території земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223282000:02:023:0002 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4