Ухвала

від 10.09.2020 по справі 6-19/2009

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10.09.2020 року м.Мостиська

справа №6-19/2009

провадження №6/448/22/20

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Білоус Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гриньо Михайла Івановича, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвокат Гриньо М.І.,

стягувачка - ОСОБА_2 , - не з`явилась,

заінтересована особа - державний виконавець Мостиського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) - не з`явився,

встановив:

Представник заявника ОСОБА_1 , - адвокат Гриньо М.І., звернувся до суду із зазначеною заявою, покликаючись на те, що ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 26.08.2009 року у справі №6-19/09 задоволено подання в.о.начальника ВДВС Мостиського РУЮ та встановлено тимчасове обмеження заявнику ОСОБА_1 , 1977р.н., мешканцю с.Малнів, Мостиського району у праві виїзду за кордон до виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням. Виконання ухвали доручено Державній прикордонній службі України.

Вказує, що 17.07.2020 року ОСОБА_1 , було відмовлено у перетині державного кордону у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби щодо нього обмеження у праві виїзду за межі України на підставі ухвали Мостиського районного суду Львівської області від 26.08.2009 року.

Зазначає, що підстав для продовження заходів тимчасового обмеження ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі території України на даний час немає. Зокрема, із відповіді в.о.начальника Мостиського РВ ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) від 04.08.2020 року вбачається, що виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-260/2009 від 20.03.2009р., виданого Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 , в користь ОСОБА_2 , 40782,30 грн. державним виконавцем 05.10.2012 року повернуто стягувачу, в зв`язку з відсутністю майна, з вказанням повторного строку до виконання до 05.10.2013 року.

Стверджує, що 19.05.2014 року даний виконавчий лист повторно звернуто до виконання у ВДВС Мостиського РУЮ, однак державним виконавцем 20.05.2014 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий лист направлений стягувачу за адресою вказаною у виконавчому листі. Більше вказаний виконавчий лист у відділ ВДВС не поступав.

Покликається на те, що на даний час виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 на виконанні у Мостиському РВ ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) не має, тобто підстави, які слугували причиною застосування до ОСОБА_1 , тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України перестали існувати.

З огляду на вищенаведене, просив суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою с.Малнів, Мостиського району Львівської області, встановлене ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 26.08.2009 року у цивільній справі № 6-19/2009.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав в повному обсязі, посилався на обставини, що були в такій зазначені. Окрім цього вказував на те, що хворіє, оскільки приймав участь у АТО, а тому з метою лікування мав намір виїхати за межі України. Представник заявника ОСОБА_1 , - адвокат Гриньо М.І. в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі, просить суд її задовольнити.

Стягувачка ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Заінтересована особа - представник Мостиського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) в судове засідання не прибув, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просить вирішення даної заяви покласти на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку заявника та його представника, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.6 ст.441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Статтею 1 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом та в`їхати в Україну.

Згідно п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Яворівського районного суду Львівської області від 09.07.2007р. ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.290 КК України на підставі п. б ст.1 Закону України Про амністію , кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у розукомплектуванні автомобіля марки ВАЗ-21112 , реєстр.номер НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_2 , провадженням закрито.

В подальшому, зокрема 16.01.2009 року позов ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди - 35782,30 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

На підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист про примусове стягнення з ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , солідарно на користь ОСОБА_2 40782,30 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди, який був переданий для примусового виконання до ВДВС Мостиського РУЮ.

03 квітня 2009 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , 40782,30 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою суду від 26 серпня 2009 року справа №6-19/09, було задоволено подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням.

05 жовтня 2012 року постановою державного виконавця було повернуто стягувачу виконавчий лист, виданий Хмельницьким міськрайонним судом про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , 40782,30 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

Рішенням від 17.07.2020 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, встановлено, що громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України, в зв`язку з наявністю в базі даних ДПС України відомостей, а саме ухвали Мостиського районного суду Львівської області від 26.08.2009 року про тимчасове обмеження у праві виїзду з України, за наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Частини 5, 8 ст.441 ЦПК України передбачають, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України суд повинен з`ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа завершене (з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Окрім цього, покликається також на те, що являється учасником АТО, де отримав травми, і тому має намір виїхати за межі території України для подальшого лікування.

Виконавчий лист хоча і повторно пред`явлений був стягувачем ОСОБА_2 до виконання, однак 20.05.2014 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права на виїзд за кордон осіб, які є громадянами України, а також випадки тимчасового обмеження права на виїзд за кордон регулюються Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року.

Згідно статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини у справі Гочев проти Болгарії від 25 листопада 2009 року сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по - третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Відповідно до ст.11 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Отже, Законом України Про виконавче провадження передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено заходи примусового виконання рішень.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 , приймав участь у АТО і потребує лікування, яке буде якіснішим і оперативнішим за кордоном, враховуючи обставини, які виникли в Україні та й в цілому світі, спричинені коронавірусом SARS-CoV-2 , про що теж зазначалось в судовому засіданні заявником.

Доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 , має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом залишення території України, відсутні.

Зважаючи на тривалість обмеження боржника - заявника ОСОБА_1 , (з 2009 року ) у праві виїзду за кордон, суд дійшов до переконання про непропорційність обмеження права заявника у виїзду за межі території України, оскільки таке обмеження не є виправданим.

За приписами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним заяву про зняття обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити, оскільки на даний час відсутні підстави для збереження заходів забезпечення виконання рішення суду, їх наявність порушує право заявника ОСОБА_1 на свободу пересування, гарантоване ст.33 Конституції України.

Керуючись ст.ст.259-261 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву адвоката Гриньо М.І., подану в інтересах заявника ОСОБА_1 , про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою с.Малнів, Мостиського району Львівської області, встановлене ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 26.08.2009 року у цивільній справі № 6-19/2009.

Ухвалу для належного виконання направити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України КОД ЕДРПОУ 37996391, Адміністрації Державної Прикордонної Служби за адресою: 01601 м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, буд.26.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Ухвала набрала законної сили 2020р.

Суддя Ю.Б. Білоус

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2020 року.