Ухвала

від 17.09.2020 по справі 435/3400/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 435/3400/12

провадження № 61-13671ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криничанської міжрайонної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Криничанської МДПІ) про стягнення компенсації за додаткові щорічні відпустки, як одинокій матері за 2004-2005 рік, який під час розгляду неодноразово уточнювався, останній раз 25 жовтня

2011 року, який і є предметом розгляду, в якому ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію при звільненні за невикористані нею дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей в сумі

3 441,19 грн; стягнути з Криничанської МДПІ на її користь заборгованість по виплаті їй заробітної плати за вересень місяць 2005 року в сумі

513,02 грн; стягнути з Криничанської МДПІ на її користь безпідставно утриманий борг у сумі 50,00 грн; зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та виплатити їй середню щомісячну заробітну плату починаючи з 20 вересня 2005 року і по день фактичного розрахунку; зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та виплатити їй індексацію за несплачені суми заробітної плати за вересень місяць 2005 року відповідно до ЗУ Про індексацію грошових доходів населенню; зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та сплатити їй компенсацію за втрату частини заробітної плати відповідно до Положення Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати; зобов`язати Криничанську МДПІ відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 5 500,00 грн та витрати по справі.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 16 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Криничанської МДПІ, яка в подальшому змінила назву на Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби та Центральну міжрайонну податкову інспекцію у місті Кривому Розі про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, про стягнення з відповідача

3 441,19 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; стягненні 513,00 грн заборгованості по виплаті їй заробітної платні, нарахування та виплату середньої щомісячної заробітної платні починаючи з вересня 2005 року по день фактичного розрахунку, зобов`язання виплатити індексацію на несплачені суми заробітної платні за вересень 2005 року відповідно до Закону України Про компенсацію грошових доходів населення ; зобов`язання сплатити компенсацію за втрату частини заробітної платні у зв`язку з затримкою її виплати в зв`язку з порушенням термінів її сплати залишено без розгляду.

Позов, з урахуванням уточнень, мотивований тим, що 19 вересня

2005 року позивач звільнилася з Криничанської МДПІ. Із повідомлення Криничанської МДПІ про розмір заробітної плати за вересень 2005 року вона дізналася, що при звільненні з її доходу безпідставно було утримано суму 50,00 грн як борг. З таким утриманням вона не згідна, тому що утримання боргу здійснювалося відповідачем в порушення вимог статті 127 КЗпП України без відповідного наказу /розпорядження/ Криничанської МДПІ про відрахування боргу, та було проведено відповідачем в порушення вимог статті 22 Закону України Про заробітну плату в зв`язку з чим рішення з питань оплати праці, що погіршили умови, встановлені законодавством було прийнято в односторонньому порядку, без її відома та згоди, тому із суми 50,00 грн відповідачем було двічі у жовтні 2004 року та у вересні 2005 року утримано податок з доходів фізичних осіб та всі загальнообов`язкові платежі. На підставі цього вважає, що зазначена сума повинна бути їй повернута.

Посилаючись на те, що відповідач самовільно розпорядився її заробітною платою при звільненні, позбавив позивача можливості вчасно отримати свою заробітну плату, яка була єдиним джерелом існування її сім`ї, у зв`язку з цим вона пережила і перенесла душевну біль, просила суд відшкодувати заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 5 500,00 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 безпідставно утриманий борг у розмірі 50,00 грн.

Стягнуто з Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500,00 грн.

Стягнуто з Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 650,00 грн - витрати за правову допомогу, 1,50 грн - витрати за сплату ІТЗ, 30,00 гривень - витрати за доручення на представника, 25,42 грн - витрати за довідку про індекси інфляції, 128,54 грн витрати сторін, що пов`язані з явкою до суду, 11,50 грн - інші витрати (за ксерокопіювання).

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 12 серпня

2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року залишено без змін.

09 вересня 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року .

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою

статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун