Ухвала

від 01.03.2021 по справі 435/3400/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01березня 2021 року

м. Київ

справа № 435/3400/12

провадження № 61-1598ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Литвиненко І. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криничанської міжрайонної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Криничанської МДПІ) про стягнення компенсації за додаткові щорічні відпустки, як одинокій матері за 2004-2005 рік, який під час розгляду неодноразово уточнювався, останній раз 25 жовтня 2011 року, який і є предметом розгляду, в якому ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію при звільненні за невикористані нею дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей в сумі 3 441 грн 19 коп.; стягнути з Криничанської МДПІ на її користь заборгованість по виплаті їй заробітної плати за вересень місяць 2005 року в сумі 513 грн 02 коп.; стягнути з Криничанської МДПІ на її користь безпідставно утриманий борг у сумі 50 грн; зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та виплатити їй середню щомісячну заробітну плату починаючи з 20 вересня 2005 року і по день фактичного розрахунку; зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та виплатити їй індексацію за несплачені суми заробітної плати за вересень місяць 2005 року відповідно до ЗУ Про індексацію грошових доходів населенню; зобов`язати Криничанську МДПІ нарахувати та сплатити їй компенсацію за втрату частини заробітної плати відповідно до Положення Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати; зобов`язати Криничанську МДПІ відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 5 500 грн та витрати по справі.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 16 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Криничанської МДПІ, яка в подальшому змінила назву на Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби та Центральну міжрайонну податкову інспекцію у місті Кривому Розі про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, про стягнення з відповідача 3 441 грн 19 коп. компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; стягненні 513 грн заборгованості по виплаті їй заробітної платні, нарахування та виплату середньої щомісячної заробітної платні починаючи з вересня 2005 року по день фактичного розрахунку, зобов`язання виплатити індексацію на несплачені суми заробітної платні за вересень 2005 року відповідно до Закону України Про компенсацію грошових доходів населення ; зобов`язання сплатити компенсацію за втрату частини заробітної платні у зв`язку з затримкою її виплати в зв`язку з порушенням термінів її сплати залишено без розгляду.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Кам`янського управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області) на користь ОСОБА_1 безпідставно утриманий борг у розмірі 50 грн. Стягнуто з Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 грн. Стягнуто з Кам`янського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 650 грн - витрати за правову допомогу, 1 грн 50 коп - витрати за сплату інформаційно-технічного забезпечення, 30 грн - витрати за доручення на представника, 25 грн

42 коп. - витрати за довідку про індекси інфляції, 128 грн 54 коп. - витрати сторін, що пов`язані з явкою до суду, 11 грн 50 коп. - інші витрати (за ксерокопіювання).

У січні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 24 листопада

2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення на її користь

500 грн моральної шкоди, 11 грн 50 коп. інших витрат та відмови у відшкодуванні судового збору у розмірі 107 грн 30 коп. Справу передати у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 =

227 000 грн).

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко