Постанова

від 24.11.2020 по справі 435/3400/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8891/20 Справа № 435/3400/12 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Городничої В.С., Свистунової О.В.

за участю секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізького північного управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення компенсації за додаткову щорічну відпустку працівникам, які мають дітей.

В обґрунтування позовних вимог, які неодноразово уточнювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 посилалася на те, що 19 вересня 2005 року вона звільнилася з Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції. Із повідомлення Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції про розмір заробітної плати за вересень 2005 року вона дізналася, що при звільненні з її доходу безпідставно було утримано суму 50 грн. як борг. З таким утриманням вона не згодна, оскільки утримання боргу в сумі 50 грн. здійснювалося відповідачем в порушення вимог ст. 127 КПпП України без відповідного наказу /розпорядження/ по Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції про відрахування боргу, та було проведено відповідачем в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про заробітну плату» в зв`язку з чим рішення з питань оплати праці, що погіршили умови, встановлені законодавством було прийнято в односторонньому порядку, без її відома та згоди, тому із суми 50 грн. відповідачем було двічі у жовтні 2004 року та вересні 2005 року утримано податок з доходів фізичних осіб та всі загальнообов`язкові платежі. На підставі цього вважає, що зазначена сума повинна бути їй повернута. Крім того, після звільнення з Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції 19 вересня 2005 року вона залишилася без відповідних коштів, не мала змоги вивезти дитину на оздоровлення, не мала змоги купити ліки для дитини інваліда та необхідні продукти харчування та сплатити вартість комунальних послуг тощо. В зв`язку з цим вона пережила і перенесла душевну біль, а через відсутність коштів вона не мала можливості придбати саме необхідне для дитини-інваліда і тільки по тій причині, що відповідач самовільно розпорядився її заробітною платою при звільненні та позбавили її можливості вчасно отримати свою заробітну плату, яка була єдиним джерелом існування її сім`ї. Вона втратила багато часу на збирання відповідних документів, змушена була після звільнення позичати гроші у своїх знайомих, які необхідно також повернути. Заподіяну їй моральну шкоду вона оцінює в розмірі 5500 грн. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй ОСОБА_1 грошову компенсацію при звільненні за невикористані нею дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей в сумі 3441 грн. 19 коп.; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті їй заробітної плати за вересень місяць 2005 року в сумі 513 грн. 02 коп.; стягнути з відповідача на її користь безпідставно утриманий борг у сумі 50 грн.; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй середню щомісячну заробітну плату починаючи з 20 вересня 2005 року і по день фактичного розрахунку; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію за несплачені суми заробітної плати за вересень місяць 2005 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населенню» ; зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити їй компенсацію за втрату частини заробітної плати відповідно до Положення «Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати» ; зобов`язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 5500 грн. та витрати у справі (т.1 а.с.10, (т.3 а.с.222-228).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, безпідставно утриманого боргу, середньої заробітної плати за весь період затримки виплати заробітної плати, нарахуванні компенсації та індексації за несвоєчасно виплачену заробітну плату залишено без розгляду (т.4 а.с.9-10).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації при звільненні за невикористані щорічні відпустки та компенсації за несвоєчасну виплату, відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (т.4 а.с.32).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012 року ухвала Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 грудня 2011 року скасована та справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.4 а.с. 72).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2012 року замінено відповідача - Криничанську міжрайонну державну податкову інспекцію в Дніпропетровській області на Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію та Центральну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі (т.4 а.с.101).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2013 року скасовано ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2011 року в частині залишення позовних вимог ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, безпідставно утриманого боргу, середньої заробітної плати за весь період затримки виплати заробітної плати, нарахуванні компенсації та індексації за несвоєчасно виплачену заробітну плату залишено без розгляду (т.4 а.с.182).

11 грудня 2013 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області (яка в подальшому змінила назву на Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію) та Центральну міжрайонну державну податкову інспекція у м. Кривому Розі), про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації при звільненні за невикористані щорічні відпустки та компенсації за несвоєчасну виплату, відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (т.4 а.с.201).

09 квітня 2014 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 грудня 2013 року та справу направлено в той же суд для подальшого розгляду (т.4 а.с.221).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області (яка в подальшому змінила назву на Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію) та Центральну міжрайонну державну податкову інспекція у м. Кривому Розі), про зобов`язання відповідача Криничанську міжрайонну державну податкову інспекцію в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити їй ОСОБА_1 грошову компенсацію при звільненні за невикористані нею дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей в сумі 3441,19 грн.; стягнути з відповідача Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області на її користь заборгованість по виплаті їй заробітної плати за вересень місяць 2005 року в сумі 513,02 грн.; зобов`язати відповідача Криничанську міжрайонну державну податкову інспекцію в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити їй середню щомісячну заробітну плату починаючи з 20 вересня 2005 року і по день фактичного розрахунку; зобов`язати відповідача Криничанську міжрайонну державну податкову інспекцію в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити їй індексацію за несплачені суми заробітної плати за вересень місяць 2005 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населенню» ; зобов`язати відповідача Криничанську міжрайонну державну податкову інспекцію в Дніпропетровській області нарахувати та сплатити їй компенсацію за втрату частини заробітної плати відповідно до Положення «Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати» відповідно до заяви ОСОБА_1 залишені без розгляду (т.5 а.с.8-9).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області (яка в подальшому змінила назву на Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію) та Центральну міжрайонну державну податкову інспекція у м. Кривому Розі), про нарахування додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди у зв`язку з неявкою позивача та її представника залишена без розгляду (т.5 а.с.21-22).

Постановою Дніпровського апеляційного суду 22 січня 2019 року скасовано ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 грудня 2014 року та справу направлено в той же суд для подальшого розгляду (т.5 а.с.96-101).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2019 року замінено відповідачів Верхньодніпровську об`єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби та Центральну міжрайонну податкову інспекцію у м. Кривому Розі у цивільній справі № 435/3400/12 за позовом ОСОБА_1 про нарахування податкової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди на їх правонаступників Кам?янське управління Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області та Криворізьке північне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (т.5 а.с.152-153).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 лиситопада 2019 року замінено відповідачів Кам?янське управління Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області та Криворізьке північне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у цивільній справі № 435/3400/12 за позовом ОСОБА_1 про нарахування податкової відпустки працівникам, які мають дітей, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки та компенсації несвоєчасної виплати, відшкодування моральної шкоди на їх правонаступників Криворізьке північне управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області та Кам`янське управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області (т.5 а.с.163-164).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Кам`янського управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 безпідставно утриманий борг у сумі 50 грн. Стягнуто з Кам`янського управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. Стягнуто з Кам`янського управління Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 650 грн. витрат за правову допомогу, 1 грн. 50 коп. витрати за сплату ІТЗ, 30 грн. витрати за доручення на представника, 25 грн. 42 коп. витрати за довідку про індекси інфляції, 128 грн. 54 коп. витрати сторін, що пов`язані з явкою до суду, 11 грн. 50 коп. інші витрати (за ксерокопіювання) (т.5 а.с.196-204).

З рішенням суду не погодилися Головне Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, подали апеляційну скаргу. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного Управління державної податкової служби у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року залишено без змін (т.5 а.с.242-249).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 24 березня 2020 року скасувати частково в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн., збільшивши її розмір до 5500 грн. та в частині витрат на ксерокопіювання у розмірі 11 грн. 55 коп., збільшивши їх розмір до 111 грн. 50 коп. та 107 грн. 30 коп. за сплату судового збору у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно з ч.2 ст. 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу: для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.

До таких помилок належать, зокрема, неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тоді як не пов`язані з обчисленням помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів вважатися лічильними не можуть); для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки (окрім випадків, коли працівник звільняється з роботи внаслідок призову на військову службу, переведення на роботу на інше підприємство, відмови від продовження роботи у зв`язку зі зміною умов праці, скорочення штатів, невідповідності посаді, нез`явлення на роботу протягом чотирьох місяців підряд через тимчасову непрацездатність, а також при направленні на навчання та у зв`язку з переходом на пенсію); при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до наказу №32-О від 19 вересня 2005 року ОСОБА_1 була звільнена з посади головного державного податкового інспектора Софіївського відділення за згодою сторін п.1 ст. 36 КЗпПУ та встановлено виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки тривалістю 6 календарних днів за робочий період з 05 жовтня 2003 року по 04 жовтня 2004 року, 29 днів щорічної відпустки за робочий період 05 жовтня 2004 року по 19 версеня 20015 року, 13 днів додаткової відпустки державного службовця за 2005 рік, 7 календарних днів додаткової відпустки на дитину за 2005 рік (т. 1 а.с.66).

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 20 листопада 1990 року по 19 вересня 2005 рік працювала в Криничанській міжрайонній державній податковій інспекції (т.1 а.с.67).

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 має дитину -доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.68).

ОСОБА_1 відповідно до рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2000 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківським прав батька дитини, являється одинокою матір`ю (т.1 а.с. 70-71).

Відповідно до розрахункового листа за вересень 2005 року з ОСОБА_1 утримано борг в сумі 50 гривень (т.1 а.с. 76).

Згідно висновку спеціаліста-бухгалтера від 18 грудня 2007 року щодо результатів перевірки Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції з питань правильності здійснення остаточного розрахунку ОСОБА_1 19 вересня 2005 року, що була проведена спеціалістами фінансового управління ДПА у Дніпропетровській області 07 грудня 2007 року встановлено, що існує заборгованість за безпідставно утриманий борг у сумі 50 грн., без урахування індексу інфляції (т.2 а.с.74-80).

Відповідно до розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за серпень та вересень 2005 року з ОСОБА_1 утримано 50 грн. по акту перевірки відомчого контролю (т.2 а.с.83).

Згідно висновку судово-економічної експертизи №36/04-2010 від 30 квітня 2010 року встановлено, що документально не підтверджується наявність боргу ОСОБА_1 перед Криничанською міжрайонною державною податковою інспекцією по заробітній платі на початок вересня 2005 року в сумі 50 грн.

Таким чином, матеріальна допомога в розмірі 50 грн. яка була виплачена ОСОБА_1 у жовтні 2004 року не підлягає утриманню у вересні 2005 р. (т.3 а.с. 92-110).

Згідно наказу №1 від 15 березня 2012 року визнано створену 15 березня 2012 року Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію правонаступником в усіх майнових правах і зобов`язаннях Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі та Софіївського відділення Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (т.4 а.с.119).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію при звільненні за невикористані нею дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей в сумі 3441 грн. 19 коп.; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті їй заробітної плати за вересень місяць 2005 року в сумі 513 грн. 02 коп.; стягнути з відповідача на її користь безпідставно утриманий борг у сумі 50 грн.; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй середню щомісячну заробітну плату починаючи з 20 вересня 2005 року і по день фактичного розрахунку; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію за несплачені суми заробітної плати за вересень місяць 2005 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населенню» ; зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити їй компенсацію за втрату частини заробітної плати відповідно до Положення «Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати» ; зобов`язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 5500 грн. та витрати у справі (т.1 а.с.10, т.3 а.с.222-228).

Позивачем до суду першої інстанції було подано попередній розрахунок сум судових витрат, а саме витрат які вже понесла: витрати на ІТЗ - 1,50 гривень, за розгляд справи у Вищому Спеціалізованому суді України - 107,30, витрати на правову допомогу - 650 гривень, витрати сторін та їх представників, що пов`язані з явкою до суду, витрати за нотаріальне доручення на представника - 30 гривень, витрати за довідку про індекс інфляції -25,42 грн., та витрат за ксерокопіювання на суму 111,55 грн. та розрахунок витрат які позивач ОСОБА_1 очікує понести в зв`язку із розглядом справи на суму 9800 гривень (т.5 а.с.178-179).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 24 березня 2020 року скасувати частково в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн., збільшивши її розмір до 5500 грн. та в частині витрат на ксерокопіювання у розмірі 11 грн. 55 коп., збільшивши їх розмір до 111 грн. 50 коп. та 107 грн. 30 коп. за сплату судового збору у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ (т.6 а.с.22-28).

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

До загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд першої інстанції, встановивши характер та обсяг спричинених страждань, яких позивачка зазнала, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у розмірі 500 грн., що відповідає принципу справедливості, співмірності та розумності.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь витрат на ксерокопіювання у розмірі 111 грн. 50 коп. не підлягають задоволенню, оскільки у матеріалах справи наявні копії розрахункових квитанцій, де зазначено про надання позивачеві послуг ксерокопіювання на суму 57 грн. 75 коп та 9 грн. 30 коп., однак з вказаних квитанції не вбачається ксерокопію яких саме документів було здійснено та чи ксерокопіювання документів здійснювалося позивачем саме на вимогу суду (т.2 а.с.230, 231).

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат у розмірі 107 грн. 30 коп., понесених позивачем за сплату судового збору у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ, слід зазанчити, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , стягнувши з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 500 грн. та судові витрати, а саме: 650 грн. витрат за правову допомогу, 1 грн. 50 коп. витрати за сплату ІТЗ, 30 грн. витрати за доручення на представника, 25 грн. 42 коп. витрати за довідку про індекси інфляції, 128 грн. 54 коп. витрати сторін, що пов`язані з явкою до суду, 11 грн. 50 коп. інші витрати (за ксерокопіювання) та обгрунтовано відмовив у стягнення судових витрат у розмірі 111 грн. 50 коп. та витрат у розмірі 107 грн. 30 коп., понесені позивачем за сплату судового збору у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв»язку з недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги про неправильне визначення судом розміру стягнутої моральної шкоди є необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом обставин справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду в оскаржуваній частині є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді