Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/4795/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/4795/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про відшкодування витрат на правничу допомогу

у справі № 910/4795/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Будагрокапітал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: Єлісєєв А.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи (заявник): ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Будагрокапітал" про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.08.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

31.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 47 000,00 грн.

Згідно із ч. 2, ч. 3 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання та у такому випадку суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 Господарського процесуального кодексу України (ч. 2, ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.09.2020 призначив розгляд заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу на 15.09.2020.

15.09.2020 через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній заперечив проти задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

У судове засідання 15.09.2020 з`явився представник позивача, який заперечив проти задоволення заяви третьої особи про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Представник третьої особи підтримав подану заяву та просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 000,00 грн.

Представники відповідача у судове засідання 15.09.2020 не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений ухвалою суду від 07.09.2020.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком вимог, доданого до письмових пояснень, очікувані витрати третьої особи на правову допомогу становлять 51 000,00 грн

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На виконання вище вказаних вимог, 31.08.2020 третьою особою подано заяву про вирішення питання щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підтвердження здійснених третьою особою витрат на правничу допомогу, надано: копію договору про надання правової допомоги №ТР 1/2020 від 11.03.2020, укладеного між ОСОБА_1 з Адвокатським об`єднанням ПІ ДЖІ ЛО ФІРМ з додатком №1; рахунок-фактуру №133 від 27.07.2020 на суму 24 000,00 грн, рахунок-фактуру №8 від 25.08.2020 на суму 39 000,00 грн, акти надання послуг №5 від 27.07.2020 на суму 24 000,00 грн та №6 від 25.08.2020 на суму 39000,00 грн.

Дослідивши надані третьою особою докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Дослідивши подані документи, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням ПІ ДЖІ ЛО ФІРМ послуг.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проте, із наданих третьою особою доказів не вбачається, що витрати у розмірі 47 000,00 грн (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Водночас, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, за наведених обставин суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму за надання правничої допомоги третій особі у справі № 910/4795/20 до 15 000,00 грн, яка підлягає стягненню з позивача, у зв`язку зі чим заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі відмови в позові - на позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.08.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

З урахуванням наведеного, оскільки у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовлено повністю, а заявника ОСОБА_1 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

3.Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 21.09.2020.

Суддя О.В. Гулевець