Рішення

від 15.09.2020 по справі 920/340/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2020 Справа № 920/340/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/340/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Центр 2007" (42700, Сумська область, м. Охтирка, пров. Кириківський, 31, код ЄДРПОУ 33977684)

до відповідача: акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, 7, код ЄДРПОУ 23293513)

про скасування рішення та визнання недійсним акту,

представники сторін:

позивача: адвокат Савочка А.М. (ордер № 1005821 від 10.04.2020);

відповідача: адвокат Лебець О.Ф. (довіреність № 08-31/15-Д/28)

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, якій просить суд скасувати рішення комісії філії "Охтирський РЕМ" ПАТ "Сумиобленерго" про донарахування ТОВ "Центр 2007" вартості необлікованої електричної енергії в сумі 605621,48 грн. (з ПДВ), яке оформлене протоколом № 76 від 18.12.2019 на підставі акту про порушення № 001056 від 23.10.2019, та визнати недійсним акт про порушення №001056 від 23.10.2019.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.04.2020 відкрито провадження у справі № 920/340/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2020.

21.05.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що, на думку відповідача, вимога про скасування рішення комісії та визнання недійсним акту про порушення не є належним способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки ПРРЕЕ не передбачено можливість оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення. Крім того представник відповідача просить суд врахувати зміну назви та вважати відповідачем у справі АТ "Сумиобленерго".

Ухвалою суду від 21.05.2020 відкладено підготовче засідання на 09.06.2020.

05.06.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та вважає доводи відповідача викладені у відзиві помилковими стосовно тлумачення діючого законодавства щодо порушень законодавства про електропостачання.

22.06.2020 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підстави для тверджень про незаконність прийнятого на засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 001056 від 23.10.2019 рішення, оформленого протоколом № 76 від 18.12.2019, а відтак і відсутні підстави для задоволення необґрунтованих вимог позивача.

Ухвалою суду від 09.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 14.07.2020 та відкладено підготовче засідання на 02.07.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2020.

У судовому засіданні 18.08.2020 оголошено перерву до 15.09.2020.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

20.07.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю Центр 2007 (позивач - споживач) та публічним акціонерним товариством Сумиобленерго (відповідач - постачальник) було укладено договір № 18190 про постачання електричної енергії, відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до договору.

З 01.01.2019 ПАТ "Сумиобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії, яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1445 від 16.11.2018, і проводить свою господарську діяльність з надання послуг з розподілу електричної енергії на території Сумської області.

Відповідно до п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Пунктами 1.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 ПРРЕЕ передбачено, що ПРРЕЕ є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ та оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора, яким є АТ Сумиобленерго .

Фактом приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора, системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Згідно з наданою ТОВ Центр 2007 заяви-приєднання від 26.12.2018 позивач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі.

Приєднання до умов публічного договору відбулось на підставі п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 на умовах договору № 18190 з додатками, що був укладений 20.07.2016.

Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, обчислену виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою НКРЕ України, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

23.10.2019 представниками відповідача проведено технічну перевірку засобів комерційного обліку електроенергії, про що складені відповідні акти № 1022 від 23.10.2019 та № 1023 від 23.10.2019.

З акту № 1023 від 23.10.2019 вбачається, що було виявлено пошкодження пломби ПАТ СОЕ С 44211251 оператора системи розподілу, а саме: порушення цілісності пломбувального дроту, на якому встановлена пломба, що була встановлена на дверях комірки головного рубильника та трансформаторів струму.

23.10.2019 складено акт № 001056 про порушення обліку електричної енергії, а саме: пунктів 2.3.3, 2.3.4, п.п. 8 п. 5.5.5., п 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, який позивачем підписано із зауваженнями, зі змісту яких йому невідомо: яким чином була зірвана пломба і хто саме це зробив.

23.10.2019 засіб обліку електричної енергії позивача - лічильник МТХ 3R30.DH.4L1-YDO4, заводський № 02509403 представниками відповідача було вилучено для направлення на експертизу, вкладено до поліетиленового пакету та опломбовано пломбою UA № 00082017, про що складено відповідний акт про пломбування від 23.10.2019.

23.10.2019 представниками відповідача складено акт-повідомлення про направлення на експертизу вищевказаного лічильника електричної енергії.

14.11.2019 комісією ПАТ Сумиобленерго складено акт експертизи приладу обліку електричної енергії № 193 від 14.11.2019, згідно якого було встановлено, що лічильник МТХ 3R30.DH.4L1-YDO4, заводський номер 02509403 вилучений у позивача, який надійшов на експертизу у сейф-пакеті UA № 00082017 відповідно до акту про порушення ПРРЕЕ № 001056 від 23.10.2019 був обстежений та зроблено висновок: Технічна експертиза зазначеного лічильника засвідчила його відповідність вимогам ДСТУ 62053 .

18.12.2019 відповідачем на засіданні комісії філії Охтирський РЕМ ПАТ Сумиобленерго по розгляду акту про порушення № 001056 від 23.10.2019, на яку був присутній директор позивача, було прийнято рішення, що оформлене протоколом № 76 про нарахування споживачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, на підставі акту про порушення № 001056 від 23.10.2019, згідно з главою 8.4. ПРРЕЕ в сумі 605621,48 грн.

Копію протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення № 001056 від 23.10.2019, розрахунок кількості та вартості не облікованої електроенергії по акту та рахунок для оплати було надіслано ТОВ Центр 2007 , проте рахунок не сплачено.

Предметом спору у цій справі є правомірність складання відповідачем акта про порушення № 001056 від 23.10.2019 та прийнятого на його підставі рішення комісії філії Охтирський РЕМ ПАТ Сумиобленерго , оформленого протоколом від 18.12.2019 № 76, щодо нарахування позивачу необлікованої електричної енергії за період з 26.04.2019 по 23.10.2019 в розмірі 193845 кВт/год на суму 605621,48 грн.

Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії, покладає додаткові обов`язки та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача у майбутньому.

Згідно з ч. 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України Про ринок електричної енергії .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Частиною 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

На час складання акту про порушення та проведення засідання комісії з розгляду такого акту Правила користування електричною енергією втратили свою чинність у зв`язку з набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Отже, спірні правовідносини регулювалися Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Відповідно до пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Ті самі приписи містилися в пп. 26 п. 10.2 ПКЕЕ.

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно зі ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

У матеріалах справи міститься акт № 219 від 26.04.2019 про пломбування та встановлення індикаторів, відповідно до якого позивач прийняв на відповідальне зберігання пломби та індикатори магнітного/електричного полів, що вказані в таблиці № 1 акту про пломбування, зокрема пломбу ПАТ СОЕ С № 44211251, яка на момент перевірки в виявлена порушеною.

Акт про пломбування засобів обліку від 26.04.2019 підписано представником позивача без зауважень.

За таких обставин відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановок.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку , або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку , або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

З наведеного слідує, що виявлене в електроустановці позивача пошкодження пломби, в тому числі її відсутність в місці встановлення, а саме: на дверках комірки головного рубильника та трансформаторів струму, про що зазначено в акті про порушення № 001056 від 23.10.2019, передбачено пп. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ.

Пломбувальний дріт та пломба оператора системи забезпечують пломбування тільки у сукупності, за умови відсутності будь-яких пошкоджень обох цих елементів. Зафіксований в акті зрив пломби (внаслідок роз`єднання пломбу вального дроту) свідчить про пошкодження пломби в цілому, а отже і про відсутність пломби енергопостачальної організації навіть при фізичній наявності і збереженні безпосередньо самого тіла пломби, оскільки через роз`єднання дроту, встановлена пломба не виконує функціонального призначення, тобто фактично відсутня - зірвана.

Враховуючи вищевикладене, наявність виявленого факту зриву пломби енергопостачальної організації є самостійним видом порушення та не потребує підтвердження факту втручання в роботу приладу обліку, який має бути підтверджений експертизою.

Згідно з пп. 53 п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 (далі ККОЕЕ), сфера дії якого розповсюджується на всіх учасників ринку електричної енергії, поняття пошкодження пломб є узагальненим і має більш широке значення, до складу якого входять: відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Відповідно до п. 8.4.4. ПРРЕЕ у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколу № 76 від 18.12.2019, на засіданні комісії з розгляду акту про порушення позивач зазначив, що визнає факт порушення.

Зазначеним спростовуються аргументи позивача про те, що до отримання оператором системи результатів експертизи положення глави 8 ПРРЕЕ не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оскільки у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб, про що окремо зазначається в акті про порушення, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень ПРРЕЕ без проведення відповідної експертизи.

При цьому суд враховує, що згідно з п. 2.3.4. ПРРЕЕ власник (користувач) електроустановки, на території (у приміщенні) якої встановлені пломби несе відповідальність за їх збереженням і цілісність, а згідно з пп. 19 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень. Покладення таких обов`язків є певним засобом впливу з метою стимулювання споживачів електроенергії до недопущення нарахування їх вартості недоврахованої електроенергії.

Тому позивач з метою недопущення настання негативних наслідків, повинен самостійно, постійно та регулярно здійснювати відповідний контроль на своїй території та у разі пошкодження елементів пломбування, в тому числі, внаслідок впливу зовнішньої середи або інших чинників, невідкладно повідомити про це відповідача.

Щодо пояснень позивача на невірне оформлення протоколів № 76 від 18.12.2019, № 76/1 від 30.04.2020 як на підставу для скасування рішення комісії, суд зазначає, що це пояснення не спростовує факту виявленого та зафіксованого в акті № 001056 від 23.10.2019 порушення, оскільки протоколом № 76/1 було виправлено технічну описку в протоколі № 76 від 18.12.2019 у виступі члена комісії, що не є новим рішенням комісії по розгляду акту про порушення № 001056 від 23.10.2019, жодним чином не впливає на рішення комісії, на якому вирішено провести нарахування позивачу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно глави 8.4. ПРРЕЕ виходячи з певних розрахункових даних. У розрахунку кількості та вартості необлікованої електроенергії по акту про порушення № 001056 від 23.10.2019 зазначено пункти ПРРЕЕ, на підставі яких його проведено, як це передбачено п. 8.2.6. ПРРЕЕ.

Суд зауважує, що позивачем під час розгляду справи не доведено, в т.ч. шляхом надання відповідних доказів, обставин недотримання відповідачем вимог ПРРЕЕ під час проведення перевірки та складання акту, а також не спростовано встановленого в акті порушення.

Крім того відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність. В акті про порушення міститься достатньо даних, необхідних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу недооблікованої електроенергії.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач. Усі посилання позивача спростовано викладеними приписами чинного законодавства України та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Окремо суд зазначає, що порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України Про судовий збір .

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначений розмір ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв до господарського суду, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4204,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено за подання позовної заяви судовий збір за платіжними дорученнями №419 від 09.04.2020 у розмірі 11186,32 грн. Тому позивачем переплачено судовий збір на 6982,32 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У разі отримання відповідного клопотання судом буде розглянуто вимогу про повернення позивачу частини судового збору в розмірі 6982,32 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя В.В. Яковенко