Рішення

від 15.09.2020 по справі 201/3040/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3040/20

Провадження № 2/201/1937/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Кисельової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Райської Тетяни Максимівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Технокапітал (треті особи - Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради), про усунення перешкоду у користуванні нежитловим приміщенням, скасування запису про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся із позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Райської Тетяни Максимівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Технокапітал про усунення перешкоду у користуванні нежитловим приміщенням, скасування запису про державну реєстрацію (а.с. 2-7).

Ухвалою судді від 03.04.2020р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (а.с. 90).

Ухвалою суду від 10.06.2020р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати (у письмовому провадженні) за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради (а.с. 87).

Ухвалою суду від 08.09.2020р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати (у письмовому провадженні) підготовче провадження по справі закрите, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 210).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10.12.2018р. він на підставі договору купівлі-продажу придбав нежитлове приміщення АДРЕСА_1, яке знаходиться в прибудові літ. А-1 до житлового будинку літ. А-17, загальною площею 42,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення передане за актом прийому-передачі від 19.12.2018р.

На прибудинковій території багатоквартирного будинку № 4 розташована наземна автостоянка ТОВ Технокапітал , огороджена парканом, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:080:0200. Автостоянка спричиняє незручності тим, що примикає до самих вікон нежитлового приміщення позивача, чим перешкоджає у доступі до приміщення з вулиці, унеможливлює проїзд автомобілів і техніки до нього, що є аварійно небезпечним. Позивач не може здати нежитлове приміщення в оренду, оскільки відсутність доступу до приміщення з вулиці порушує вимоги правил пожежної та газової безпеки.

На скаргу позивача до Дніпровської міської ради щодо сприяння у демонтажі встановлених паркувальних бар`єрів, ліквідації автостоянки, 08.07.2019р. отримав відповідь № 4/4-789 від Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, якою повідомлено, що за адресою, де розташована автостоянка, за ТОВ Технокапітал зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю торговельно-розважального центру загальною площею 3536,7 кв. м., до складу якої входить тимчасовий навіс, огорожі та мостіння. Земельна ділянка має кадастровий номер 1210100000:03:080:0200.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Райською Т.М. зареєстроване право власності за ТОВ Технокапітал на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3167/2007 від 18.07.2007р. на об`єкт загальною площею 3536,7 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням суду визнано за товариством право власності в цілому на будівлю торгівельно-розважального центру, який знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 3553.7 кв. м., ганки а, а3, вхід у підвал а1, а2.

Однак опис об`єкта, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідає складовим, на які суд визнав право власності, зокрема, у реєстрі наявні записи ще про навіс літ. Б (тимчасовий), огорожі №№ 1, 2, мостіння І.

Вважав, що державний реєстратор безпідставно збільшив ряд складових частин об`єкту, вказавши ті, що відсутні у рішенні суду - навіс літ. Б (тимчасовий), огорожі №№ 1, 2, мостіння І. Тому право власності на навіс, огорожі, мостіння ТОВ Технокапітал набуте внаслідок протиправних дій державного реєстратора, якою здійснено державну реєстрацію всупереч ч. 2 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , згідно із якою записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Отже, пріоритет мають відомості, що містяться в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3167/2007 від 18.07.2007, на підставі якого проводились реєстраційні дії. Таким чином, навіс літ. Б (тимчасовий), огорожі №№ 1, 2, мостіння І, що являють собою наземну автостоянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:080:0200, перешкоджають позивачеві у користуванні і розпорядженні майном, проведена протиправно, оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі документи на зазначені об`єкти.

З урахуванням викладеного, просив визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис про право власності № 16070526 від 25.08.2016р., зобов`язати ТОВ Технокапітал усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження нежитловим йому приміщенням шляхом демонтування навісу літ. Б (тимчасового), огорожі №№ 1, 2, мостіння І. Компенсувати судові витрати за рахунок відповідача.

Відповідач - приватний нотаріус Дніпровського МНО Райська Т.М. позовні вимоги не визнала. 26.05.2020р. надала відзив на позовну заяву (а.с. 68 - 72), у якому звернула увагу на те, що розділ технічний опис майна в оскаржуваному записі № 16070526 від 25.08.2016р. повністю співпадає з попереднім записом № 20114696 від 31.08.2007р., який нею не здійснювався, а мало місце перенесення запису (відомостей) з реєстру прав власності на нерухоме майно, які були внесені КП ДМБТІ на підставі рішення суду. Вважала, що реєстраційні дії виконані у повній відповідності до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Окрім того, вважала, що спір має розглядатися у порядку адміністративного судочинства, адже не пов`язаний із захистом права власності. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач ТОВ Технокапітал також позовні вимоги не визнав . 24.06.2020р. представник відповідача - адвокат Ліфінець Ю.Ю. (діє на підставі ордеру від 26.05.2020р. і договору від 26.05.2020р. - а.с. 82-84) надав відзив на позовну заяву (а.с. 91-145), у якому не погодилася із доводами позивача про те, що його право порушене і підлягає захисту судом. Зазначила, що позивач помилково вважає, що ТОВ Технокапітал є власником наземної автостоянки, обгородженої парканом, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:080:0200. Насправді ТОВ Технокапітал з 31.08.2007р. є власником окремої нежитлової будівлі торгівельно-розважального центру літ. А-5 із підвалом, надбудовами, ганками, входами у підвал, навісом тимчасовим, огорожами, мостінням, за адресою: АДРЕСА_2 . Межі орендованої ТОВ Технокапітал земельної ділянки відповідають межам фактично розташованої будівлі відповідача із прибудинковою територією та відповідає межам встановлених огорож з одного боку земельної ділянки.

Позивачеві належить вбудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_1, розташоване в прибудові літ. А1-l до житлового будинку літ. А-17, за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на це приміщення у нього виникло вперше 26.12.2018р.

Вважала, що позивач твердить про перешкоди, яких взагалі не існує, оскільки відповідач не має автостоянки, не надає послуги зберігання транспортних засобів. Територія навколо будівлі ТОВ Технокапітал огороджена парканом (огорожею) та призначена для внутрішнього паркінгу транспортних засобів та майна осіб, що працюють в будівлі.

Вхід до приміщення позивача є вільним і безперешкодним, адже він розташований поза огорожею № 2 навколо будівлі ТОВ Технокапітал . Огорожа знаходиться на земельній ділянці, що орендує ТОВ Технокапітал .

У 2007 року навколо правої частини своєї будівлі відповідач облаштував паркан (огородження), на що мав право за діючим на той час законодавством. Зокрема, навіс (тимчасовий) літ. Б не є окремою конструкцією, а облаштований на стіні огорожі № 2.

Навіс, як і огорожа, мостіння, за законодавством, що діяло в 2007, були елементами благоустрою згідно зі ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів , не були капітальними спорудами, не потребували окремого введення в експлуатацію, підлягали інвентаризації у відповідності до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №. Право власності на них не підлягало визнанню в судовому поряду. Відомості про право вносилось до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за даними технічної інвентаризації. Ці об`єкти ніколи не відносились до об`єктів самочинного будівництва. Нині чинне законодавство України не містить зобов`язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож). А відтак, немає обов`язку ТОВ Технокапітал надавати доступ до вікон або до зовнішньої стіни приміщення позивача.

Вважав, що ОСОБА_1 коли придбавав вбудоване приміщення 10.12.2018р. він знав і не міг не знати про існуючі поруч інші будівлі і приміщення, про особливості будівельної конструкції свого вбудованого приміщення, що воно є частиною житлового будинку. Він бачив розташовану поруч будівлю відповідача, огорожі навколо будівлі. На придбання приміщення його ніхто не змушував, тому він не може зараз посилатися на перешкоди , що спричиняє йому сусід, оскільки на момент придбання приміщення, навіс літ.Б (тимчасовий), огорожі № 1, № 2, мостіння І вже існували.

Жодного разу ОСОБА_1 не звертався з вимогами до позивача про усунення перешкод у користуванні його приміщенням. Огородження № 1 і № 2 не перешкоджають руху транспорту, наявний вільний проїзд по АДРЕСА_1 . Доступ аварійних машин можливий, оскільки біля входу в приміщення позивача є карман .

Вважав, що позивач не довів наявності перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтування навісу літ. Б (тимчасового), огорожі № 1, № 2 і мостіння І. Доступ до вікон можливий через ворота огорожі № 1.

Зазначив, що право власності зареєстровано на підставі рішення суду, яким задоволений позов ТОВ Технокапітал до ОСОБА_2 внаслідок невиконання останнім договору про пайову участь у будівництві, тому відчуження права власності на будівлю передбачало й перехід права користування земельною ділянкою, відведеною для будівництва, яке ТОВ Технокапітал набуло на підставі договору оренди землі від 10.02.2005р.

Вважав, що висновок № 30/20 від 24.04.2020р. судового експерта ОСОБА_3 неналежним доказом, оскільки позивач ставив питання експерту відносно власності ТОВ Технокапітал . Експертом порушені вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.1998р. за № 705/3145 затверджено (далі - Інструкція № 53/5). У порушення п.п. 5.1.2. - 5.1.4. Інструкції № 53/5 експерт не повідомляв відповідача про необхідність отримання доступу до зовнішніх стін будівлі, до проектної документації, не вказав про це у висновку. Огляд проводився за межами огорожі. Тому з урахуванням поставлених перед експертом питань, відповідач не розуміє посилання на норми до вказаних ДБН, а відтак, не розуміє, для чого саме судовий експерт керувався нормами, які не мають відношення до огорожі і навісу.

Експерт поклав в основу висновку хибне посилання на те, що внутрішня територія, що огороджена парканом (огорожею) є автомобільною стоянкою, що не відповідає дійсності, а у питання позивача не йшлося про автостоянку, вказав на порушення діючих на цей час ДБН.

Зауважив на некоректно поставлені питання щодо огорож. Огорожі № 1-2 не можуть перешкоджати доступу до зовнішніх стін приміщення позивача, оскільки: (1) зовнішні стіни не належать позивачеві, (2) огорожа № 1 розташована зовсім в іншому місці, (3) огорожа № 2 торкається зовнішньої стіни лише й тільки в окремо визначеному місці, тобто, якщо уявити зовнішню стіну як площину, то огорожа є перпендикулярною лінією, яка падає на таку площину у конкретно окремій точці, й за своїми фізичними властивостями не може перешкоджати доступу до зовнішніх стін. Крім того, місце приєднання огорожі до частини зовнішньої стіни розпочинається таким чином, що не перешкоджає доступу (входу) до приміщення. Тому, говорити про те, що вся площина огорожі № 2 перешкоджає доступу до зовнішньої стіни є невірним за суттю та фактичними даними.

ТОВ Технокапітал не надавало технічної документації, тому позначення судовим експертом у висновку огорожа № 1-2 та навіс літ Б (тимчасовий), що розташовані впритул до нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , є припущенням експерта, оскільки огорожа № 1 розташована у протилежній стороні від зовнішніх стін приміщення позивача, а огорожа № 2 лише на 10 см розташована впритул до зовнішньої стіни приміщення позивача. Так само, навіс літ. Б (тимчасовий) не має свого власного фундаменту чи опори, а є козирком огорожі № 2.

Всі позначені елементи не є капітальними спорудами, а отже до них не можуть бути застосовані приписи ДСТУ-Н Б В.1.2.-18:2016 Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану , чинні з 01.04.2017р. і ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги , чинні з 01.06.2017р. Огорожа, навіс та мостіння не є об`єктами будівництва та були облаштовані в 2007 році, задовго до прийняття вказаних судовим експертом норм.

Також вважав, що позивач взагалі не має права позиватися за цим позовом, оскільки йому належить виключно вбудоване приміщення, яке є частиною внутрішнього об`єму будівлі. Зовнішні стіни приміщення позивачеві не належать на праві власності і він не наділений правом виступати від усіх співвласників житлового будинку, в якому розташоване його вбудоване приміщення.

Вимоги позивача про скасування записів у реєстрі вважав незаконним втручанням у право власності. Оскаржуваний реєстраційний запис від 25.08.2016р. проведений державним реєстратором за заявою ТОВ Технокапітал у зв`язку з перейменуванням міста Дніпропетровськ в місто Дніпро. Державний реєстратор перенесла запис зі старого реєстру - Реєстру прав власності на нерухоме майно в новий - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно . Реєстраційним записом про право власності від 25.08.2016р. № 16070526 зареєстроване право власності на всю будівлю разом із іншими спорудами. Вимагати його скасування є наслідком позбавлення права власності на майно. Крім того, вважав, що цей спір підсудний адміністративному суду, а тому провадження по справі має бути закрите.

З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.06.2020р. позивач надав відповідь на відзив ТОВ Технокапітал (а.с. 147-154), у якій не погодився із доводами відповідача про безпідставність і недоведеність позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю. Зауважив, що з вікон приміщення позивача видно огороджену парканом ділянку і навіс, під яким знаходяться автомобілі. Ця ділянка вимощена тротуарною плиткою, на якій білою фарбою накреслені лінії, що розмежовують паркомісця. Візуально це схоже на автостоянку. Позивач вказував в позові наземна автостоянка , оскільки зазначена стоянка знаходиться саме на поверхні землі, а не під землею. Після отримання відомостей з Державного реєстру речових прав, з`ясовано, що за адресою, де знаходиться візуально визначена наземна автостоянка, зареєстроване право власності ТОВ Технокапітал на навіс, огорожі № 1, № 2 і на мостіння. Фактично - це наземна автостоянка, а юридично - це навіс, огорожа № 1, № 2 та мостіння.

У відзиві ТОВ Технокапітал зазначає, що в нього немає автостоянки, а огороджена парканом територія призначена для внутрішнього паркінгу транспортних засобів та майна осіб, що працюють в будівлі. Вважав, що не залежно від того - чи то автостоянка чи паркінг, означений об`єкт перешкоджає у користуванні майном, що підтверджено висновком експерта.

Стверджував, що момент придбання ним (позивачем) приміщення у грудні 2018 року, автостоянки ТОВ Технокапітал не було. Позивач вільно підходив до вікон приміщення. На даний час доступ до вікна заблокований, мити його чи міняти конструкцію через вхідні двері, як то радить відповідач, позивач фізично не може. Автостоянка заважає позивачеві у користуванні і розпорядженні власністю, оскільки порушені всі норми санітарної і пожежної безпеки, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості здавати нежитлове приміщення в оренду і розпоряджатися на свій розсуд.

На підставі вищезазначеного, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - ТОВ Технокапітал 27.07.2020р. надала заперечення на відповідь позивача , у яких наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві (а.с. 171 - 173).

Від представника третьої особи - Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради - Воронцової В.В. (діє на підставі довіреності від 24.02.2020р. - а.с. 187) надані пояснення (а.с. 200 - 205), у яких представник інспекції просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 08.07.2019р. інспекцією розглянуто скаргу позивача від 28.03.2019р. щодо законності розміщення автостоянки у районі буд. АДРЕСА_1 . Надано відповідь про те, що за результатами перевірки території, автостоянки виявлено не було. В подальшому встановлено, що у зверненні йшлося про службову парковку розташовану біля офісної будівлі біля буд. АДРЕСА_2 . Після проведення повторної перевірки встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за зазначеною адресою ТОВ Технокапітал зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю торгово-розважального центру загальною площею 3536,7 кв. м., до складу якої входить тимчасовий навіс, огорожі та мостіння.

Навіс, огорожа та мостіння відповідно до ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів (у редакції Закону 2007 року), елементами благоустрою.

Згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.08.2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018р. № 186), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 582/5773 (далі - Інструкція № 127), замощіння - спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів атмосферних опадів.

Пункт 4 частини 1 розділу II Інструкції № 127 визначає, що господарські (допоміжні) будівлі (в т.ч. навіси) та споруди (ворота, хвіртки, замощення, тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі. Пункт 13 частини 1 розділу V Інструкції № 127 встановлює, що кожна земельна ділянка або територія має межі - закриті (огорожі, паркани, тощо) і відкриті (канави, рови, вішки, межеві знаки, тощо).

Відповідно до Інструкції (станом на 2007 рік) зведення на земельній ділянці паркани, ворота і хвіртки не належить до самочинного будівництва.

Отже, на думку інспекції, станом на 2007 рік, законодавство України не містило зобов`язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож).

На момент державної реєстрації права власності у приватного нотаріуса Райської Т.М. були всі підстави для внесення відомостей до реєстру речових прав про реєстрацію права власності за ТОВ Технокапітал . Приймаючи до уваги, що державна реєстрація права власності відноситься законом до обов`язкової процедури, яка є складовою отримання права власності на майно, вважав, що скасування такої реєстрації права власності є втручання у право мирного володіння своїм майном, яке захищено Конституцією України та і Протоколом до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вважав, що спір має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.

З урахуванням вищевикладеного, просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача - адвокат Ануфрієва А.С. (діє на підставі ордеру від 19.02.2020р. - а.с. 31) через канцелярію суду в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, без фіксації технічними засобами, позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити (а.с. 216).

Представник відповідача - приватного нотаріуса Райської Т.М. - Ремез К.І. (діє на підставі довіреності від 22.07.2020р. - а.с. 214) через канцелярію суду в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, без фіксації технічними засобами, просила відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 213).

Представник відповідача - ТОВ Технокапітал - адвокат Ліфінець Ю.Ю. (діє на підставі ордеру від 26.05.2020р. і договору від 26.05.2020р. - а.с. 82-84) через канцелярію суду в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, без фіксації технічними засобами, просила відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 212).

Представника третьої особи - Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради - Воронцова В.В. (діє на підставі довіреності від 24.02.2020р. - а.с. 187) в судове засідання не з`явилася, про дату, місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином, про що наявна розписка в матеріалах справи (а.с. 211).

Представник третьої особи - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради - Шибка О.С. (діє на підставі довіреності від 03.01.2020р. - а.с. 163) надала суду пояснення про те, що спірне питання не відноситься до компетенції Управління ДАБК, тому просила розглядати справу без участі їх представника (а.с. 161-162).

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши позиції сторін та третіх осіб, докази у справі, встановив, такі обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10.12.2018р. позивач придбав у Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради нежитлове приміщення, яке знаходиться в прибудові літ. А-1 до житлового будинку літ. А-17, загальною площею 42,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14 - 17).

26.12.2018р. позивач зареєстрував за собою право власності на вказаний об`єкт - нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості. Опис: в прибудові літ. А ' -1 до житлового будинку літ. А-17 нежитлове приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 42,3 кв. м, яке складається з позицій 1- коридор, 2-санвузол, 3, 4, 6, 7 - приміщення, 5-кладова. У загальному користуванні ганок літ. а 3 , що видно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 19).

Відповідачеві - ТОВ Технокапітал належить нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 : нежитлова будівля торгівельно-розважального центру літ. А-5, під літ. A-5-підвал, над літ. А -5- надбудови, загальною площею 3536,7 кв. м., ганки літ, а, а3, входи у підвал літ, аі, а2, навіс літ. Б (тимчасовий), огорожі №№ 1, 2, мостіння І. З приміткою: зменшення загальної площі будівлі літ. А-5 на 17,0 кв. км, за рахунок устаткування та демонтажу тимчасових перегородок та оздоблення стін гіпсокартоном, що видно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 24).

Як видно з Державного реєстру прав на нерухоме майно, право власності за ТОВ Технокапітал на будівлю зареєстроване на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2007р. по справі № 2-3167/2007р. по справі за позовом ТОВ Технокапітал до ОСОБА_2 про визнання права власності за договором про пайову участь у будівництві. За ТОВ Технокапітал визнано право власності в цілому на будівлю торгівельно-розважального центру, який знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 3553,7 кв. м., ганки а, а3, вхід у підвал а1, а2 (а.с. 26).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про реєстрацію права власності за ТОВ Технокапітал на підставі вказаного рішення суду на об`єкт загальною площею 3536,7 кв. м, розташований за адресою АДРЕСА_2 , а саме: нежитлова будівля торгівельно-розважального центру літ. А-5, під літ. A-5-підвал, над літ. А -5- надбудови, загальною площею 3536,7 кв. м., ганки літ, а, а3, входи у підвал літ, аі, а2, навіс літ. Б (тимчасовий), огорожі №№ 1, 2, мостіння І,

Примітка: зменшення загальної площі будівлі літ. А-5 на 17,0 кв. км, за рахунок устаткування та демонтажу тимчасових перегородок та оздоблення стін гіпсокартоном (а.с. 24).

Опис об`єкта, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дійсно відрізняється від того, що визначений рішенням суду. А саме, крім зазначених у рішенні суду ганків а, а3, входів у підвал аі, а2, наявний запис про навіс літ. Б (тимчасовий), огорожі №№ 1, 2, мостіння І.

Державний реєстратор ОСОБА_4 звернула увагу у своєму відзиві на те, що розділ технічний опис майна в оскаржуваному записі № 16070526 від 25.08.2016р. (а.с. 23) повністю співпадає з попереднім записом № 20114696 від 31.08.2007р. (а.с. 24), який нею не здійснювався, а мало місце перенесення запису (відомостей) з реєстру прав власності на нерухоме майно , які були внесені КП ДМБТІ на підставі рішення суду.

Встановлено, що ТОВ Технокапітал орендує земельну ділянку по фактичному розміщенню торгівельно-розважального центру розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі), кадастровий номер 1210100000:03:080:0200, площею 0,1328 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.05.2020р., яка виділена ТОВ Технокапітал за рішенням Дніпровської міської ради № 2-41/55 від 25.03.2020р. в оренду строком на 5 років з правом пролонгації (а.с. 128 - 131, 137 -139).

Позивач звернувся 28.08.2019р. зі скаргою до Дніпровської міської ради, у якій, серед іншого, вказав, що він є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 у прибудові літ. А-1 до житлового будинку літ. А-17, загальною площею 42,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На прибудинковій території розташована наземна автостоянка, що йому заважає. Вона обгороджена парканом й примикає до будинку АДРЕСА_1 . Вказував на порушення ряду будівельних норм, які при розташування автостоянки не дотримані. Вказував, що перекривається можливість доступу спеціальної техніки до будинку, що є перешкодою у разі екстрених ситуацій (а.с. 20 - 21).

На звернення позивача листом Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 08.07.2019р. № 4/4-789 повідомлено, що за результатами перевірки з`ясовано, що за вказаною адресою знаходиться службова парковка біля офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . За ТОВ Технокапітал зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю торговельно-розважального центру загальною площею 3536,7 кв. м., до складу якої входить тимчасовий навіс, огорожі та мостіння (а.с. 22).

Як видно з акта обстеження земельної ділянки № 4/7-0420 від 21.04.2020р., на земельній ділянці розташована п`ятиповерхова капітальна споруда з надбудовою, підвалом, входами у підвал та ганками, металевий навіс. Доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огорожена металевою огорожею, під`їзд - з АДРЕСА_1 . Земельна ділянка межує з одноповерховим капітальними будівлями (а.с. 133).

Відповідач ТОВ Технокапітал у відзиві не заперечував щодо того, що межі орендованої ним земельної ділянки відповідають межам фактично розташованої будівлі відповідача із прибудинковою територією та відповідає межам встановлених огорож з одного боку земельної ділянки.

На замовлення позивача судовим експертом ОСОБА_3 виготовлений висновок № 30/20 від 24.04.2020р. На вирішення експерта були поставлені питання:

1) чи відповідає будівельним нормам та правилам огорожа № 1-2 та навіс лі (тимчасовий) по АДРЕСА_2 , які розташовані впритул до нежитлового приміщення АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ?

2) чи перешкоджає огорожа №1-2 за адресою: АДРЕСА_2 , доступу до зовнішніх стін приміщення АДРЕСА_1 ?

Згідно з дослідницькою частиною висновку експерта, при візуальному дослідженні експертом встановлено, що на прилеглій території до прибудови літ. А1-1 нежитлового приміщення АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 впритул влаштована автостоянка з вимощенням з тротуарної плитки, огорожею та навісом, що перешкоджає доступу до зовнішніх стін приміщення АДРЕСА_1 (схема № 1 - а.с. 38). Позначення огорожі та навісу визначено з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на нежитлову будівлю торгівельно-розважального центру по АДРЕСА_2 , який надано на дослідження.

Як вказує експерт у висновку, згідно вимог ДБН 6.2.2-12:2019 Планування та забудова територій здійснюється з дотриманням:

п. 6.1.20 Відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будівлями слід приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості, а також у відповідності з нормами протипожежних вимог (розділ 15).

п. 6.1.40 При розташуванні житлових будинків та громадських будівель на земельних ділянках необхідно забезпечувати вимоги санітарних норм та пожежних вимог ДСП 173-96, ДБН В. 1.1-7, у тому числі для житлових та громадських будинків на суміжних земельних ділянках.

п. 6.1.41 При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стін будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають попаданню, атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на території суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В. 1.1-25.

У висновку експерта йдеться про необхідність дотримання ДБН 6.2.2-12:2019, а саме - п. 15.2.10 Протипожежні відстані від меж відкритих автостоянок (у тому числі з навісом) до будівель і споруд (а) до виробничих будинків та споруд, (б) до житлових, громадських та адміністративно-побутових будинків промислових підприємств тощо.

Експерт також вказує на порушення вимоги ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , сферою застосування яких є проектування нових та реконструкцію існуючих автостоянок і гаражів (на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці) незалежно від форм їх власності та відомчої належності і є обов`язковими для всіх організацій, громадських об`єднань, фізичних осіб, які мають відповідну ліцензію і здійснюють проектування та будівництво, а також для замовників проектів і організацій, що погоджують і затверджують проектну документацію.

Норми встановлюють основні положення та вимоги до об`ємно-планувальних рішень, а також до інженерного обладнання автостоянок і гаражів, які призначені для постійного та тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів (далі автомобілів) з двигунами, що працюють на бензині та дизельному паливі.

Разом з тим, суд не може прийняти даний висновок в частині того, що наявні порушення вимог ДБН 6.2.2-12:2019 (п. 15.2.10) в частині недотримання протипожежних відстаней від меж відкритих автостоянок , а також порушення ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів , сферою застосування яких є проектування нових та реконструкцію існуючих автостоянок і гаражів. Адже матеріалами справи не підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, яка належить ТОВ Технокапітал , і дійсно примикає до приміщення відповідача впритул, знаходиться автостоянка або гаражі.

У дійсності на вказаній земельній ділянці знаходиться службова парковка біля офісної будівлі ТОВ Технокапітал . Це підтверджено листом Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 08.07.2019р. № 4/4-789, наданого позивачеві за результатами розгляду його скарги (а.с. 22).

Означене стверджується і відповідачем. Хоча, як зафіксовано на наявних у експертному висновку фотографіях, замощення має розмітку як для парковки, і на ній знаходяться автомобілі. Однак матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ Технокапітал спроектована відповідно до вимог ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів автостоянку або гаражі на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці. Право власності на такий об`єкт за ТОВ Технокапітал не зареєстроване.

З урахуванням викладено, суд погоджується з висновком експерта лише в тій частині, що розташування огорожі № 2 та навісу літ. Б (тимчасовий) по АДРЕСА_2 впритул до нежитлового приміщення АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам пунктів 6.1.40, п.6.1.41, п. 15.2.10 ДБН 5.2.2-12:2019 Планування та забудова територій , а саме, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стін будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. Однак фактично відстань відсутня. Встановлена огорожа № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , перешкоджає доступу до зовнішніх стін приміщення АДРЕСА_1, яке розташоване в прибудові літ. А1-1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як видно з наявних у висновку експерта фотографій і схеми № 1, з лівого боку до входу до приміщення позивача наявна огорожа з навісом на ній, яка впритул примикає до стіни приміщення позивача. При цьому, на стіні вказаного приміщення є вікно, яке виходить на так звану офісну парковку. Однак, через наявність паркану, доступ до стіни, вікна взагалі неможливий, вид з вікон приміщення позивача виходить на огорожу з навісом та на припарковані автомобілі (а.с. 38, 39).

Означені обставини підтверджуються висновком експерта, який зроблений на підставі наданих позивачем документів: договору купівлі-продажу від 10.12.2018р., витягів з державного реєстру прав на нерухоме майно, даних технічного паспорту на приміщення позивача, а також при візуальному обстеженні.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що висновок експерта Ткаленко О.М. № 30/20 є неналежним доказом у справі.

Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону експертом Ткаленко О.М. при складанні висновку, або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Так, судовий експерт ОСОБА_3 має повну вищу будівельно-технічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста та кваліфікацію судового експерта з правом проведення оціночно-будівельних експертиз та експертних досліджень за спеціальністю: 10.6 Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій відповідних документів . Має свідоцтво № НОМЕР_3 , видане рішенням № 10 Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.10.2017р., дійсне до 18.10.2020р. Стаж експертної роботи з 2008 року.

Посилання відповідача на те, що експертом не дотримано при наданні висновку пунктів 5.1.3., 5.1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (в частині ненадання (не витребування) у відповідача будівельної документації) (далі - Інструкція № 53/5) є безпідставним, оскільки пунктом 5.1.3. регулюється порядок вирішення питань : про відповідність розробленої проектно-кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об`ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об`єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Відповідно до п. 5.1.4. Інструкції № 53/5 для вирішення питань: про відповідність об`єктів нерухомого майна проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо); відповідність виконаних будівельних робіт (окремих елементів об`єктів, конструкцій, виробів, матеріалів) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) - експерту необхідно надати проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво об`єкта, документ про приймання в експлуатацію об`єкта будівництва, матеріали технічної інвентаризації на об`єкт, стандарти та технічні умови на виготовлення конструкцій, виробів та матеріалів тощо.

Пункти 5.1.2. - 5.1.4 знаходяться у розділі ІІ Інструкції № 53/5 Інженерно-технічні експертизи , у той час експертом проведене будівельно-технічне дослідження одного питання - щодо відповідності розташування окремих споруд нормам ДБН, порушення яких чинить перешкоди позивачеві.

Пунктом 3.5. розділу ІІІ Інструкції № 53/5 передбачена можливість проводити дослідження за фотознімками та іншими копіями об`єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Наведена норма вказує на можливість проводити дослідження за фотознімками та іншими копіями об`єкта, іншими матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що експерту, з урахуванням предмету спору - усунення перешкод користування власнику ОСОБА_1 іншим власником - ТОВ Технокапітал , в експертизі не ставилося питання про відповідність збудованого ТОВ Технокапітал об`єкту нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо), а те, яким чином розташовані впритул огорожі і навіс до приміщення позивача порушують право позивача на вільне користування власністю.

Саме в даному аспекті суд оцінює висновок експерта. При тому, що збудовані ТОВ Технокапітал елементи благоустрою можуть і відповідати вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, однак, означене не є беззапеченим доказом відсутності порушеного права позивача у вільному використання своєї власністю, на захист якого він звернувся із негаторним позовом у порядку ст. 391 ЦК України.

До того ж упродовж розгляду справи клопотання про призначення по справі іншої експертизи відповідачами не заявлено.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів ; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Відповідно до ст. 83 діючого ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

З огляду на те, що висновок експерта одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує свої вимоги про усунення йому перешкод у користуванні власністю.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що у 2007 року навколо своєї будівлі відповідач облаштував паркан (огородження), які не є самочинними і їх облаштування не суперечило діючому на той час законодавству, а тому він не порушує право позивача і ніколи не порушував його, навіть виходячи з того, що позивач пізніше придбав своє приміщення, суд виходить з такого.

Посилаючись на норми ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів (у редакції на момент реєстрації права власності на огорожу і навіс) позивач вказував, що навіс, огорожа та мостіння (замощення) є елементами благоустрою і їх розміщення не потребує дозвільних документів та виконується власником будівлі.

Аналогічна позиція підтримана третьою особою - Інспекцією з питань благоустрою ДМР - навіс, огорожа та мостіння (замощення) є елементами благоустрою відповідно до приписів ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів .

Відповідно до п.п. 9, 10 ч. 1 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів (у редакції на момент реєстрації права власності - 31.08.2007р.) елементами благоустрою є малі архітектурні форми, інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.08.2001р. № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773, до об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належали: будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо; господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо); господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі , ворота, хвіртки, замощення тощо).

Тобто дійсно, закон станом на момент реєстрації права власності ТОВ Технокапітал не передбачав окремого введення в експлуатацію вказаних елементів благоустрою і господарських споруд.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

За змістом статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права , не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

За змістом статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави вважати, що його права можуть бути порушені іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону певних дій, які можуть порушити його право.

Згідно пунктів г , е ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Норми ст.ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому. Відповідно до положень норм ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Із негаторним позов позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння.

Однією з умов застосування негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 04.07.2018 р. по справі № 653/1096/16-ц, допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Розглядаючи вказаний спір суд виходить не з назв об`єкту, який є предметом перешкоди (наземна автостоянка, огорожа, навіс і мостіння разом), а з суті спору, який полягає в усунені перешкод у реалізації права власності.

Суд виходить з того, що позивач пред`явив саме негаторний позов, обравши спосіб захисту порушеного права шляхом усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу навісу і огорожі, мостіння, а не шляхом припинення права власності відповідача, звільнення земельної ділянки відповідачем від самочинного будівництва, оскільки вона дійсно належить останньому на праві власності.

Позивач дійсно не вказує на перешкоду у доступі до входу до приміщення позивача, оскільки вхід розташований поза огорожею № 2 навколо будівлі і на його земельній ділянці, а у доступі до прибудинкової території свого приміщення, яке фактично загорожене огорожею з навісом.

Суд доходить висновку, що позивач має право вимагати усунення порушень його права, оскільки ці порушення фактично відбулися, існували на момент пред`явлення позову, перешкоди чиняться власником такого майна, а вимоги - в частині про усунення перешкод є позовом про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння. Тобто, вимоги є адекватними змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

З огляду на наведене, не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивач не може позиватися до суду із цим позовом, оскільки на момент придбання ним приміщення він бачив, що огорожі і навіс вже існували.

Відповідач ТОВ Технокапітал у відзиві визнав і вказав, що огорожа № 1 розташована у протилежній стороні від зовнішніх стін приміщення позивача, а огорожа № 2 дійсно на 10 см розташована впритул до зовнішньої стіни приміщення позивача. Отже, впритул до приміщення позивача АДРЕСА_1 прибудована огорожа № 2 і навіс літ. Б (тимчасовий), що відображено на схемі і на фотографіях, наявних у висновку експерта і відповідачем не спростовано.

Суд вважає, що позивачем доведено те, що відповідач, збудувавши впритул до його приміщення АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності огорожу № 2 та навіс літ. Б (тимчасовий) з порушенням згаданих державних будівельних норм (пп. 6.1.40, п.6.1.41, п. 15.2.10 ДБН 5.2.2-12:2019 Планування та забудова територій ), порушив його право як власника на догляд за приміщенням і здійснення поточного ремонту, не забезпечивши відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стін будинку - не менше ніж 1,0 метр, що йому створило перешкоди для користування й розпорядження своїм майном.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково - шляхом зобов`язання ТОВ Технокапітал усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні нежитловим приміщення АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 шляхом демонтування тієї частини навісу літ. Б (тимчасового), огорожі № 1-2, яка забезпечить відстань між вказаними огорожею і навісом до найбільш виступаючої конструкції стіни будинку - не менше ніж 1,0 метр.

Щодо вимог про демонтування мостіння - І, то суд вважає, що ані висновком експерта, ані іншими матеріалами справи не доведено, що мостіння І якимось чином перешкоджає позивачеві у доступі до його стіни або до вікна. Адже саме огорожа № 2 і навіс літ. Б (тимчасовий) створюють незручності тим, що примикають до стіни і вікон нежитлового приміщення позивача, чим перешкоджає у доступі до приміщення з вулиці, унеможливлюють здійснення поточного ремонту, виконанню необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають попаданню, атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель.

Висновком експерта всиновлено, що саме встановлена огорожа перешкоджає доступу до зовнішніх стін приміщення позивача, а про мостіння взагалі нічого не вказано.

Вимоги позивача про визнання протиправним і скасування запису про право власності від 25.08.2016р. суд вважає не належно обраним способом захисту порушеного права, оскільки він не відповідає засадам негаторного позову (ст. 391 ЦК України), що пред`являється з метою усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном і не пов`язаних із позбавленням володіння. У дійсності, позивачеві чинить перешкоди не реєстраційний запис, а наявність частини огорожі № 2 і навісу літ. Б (тимчасового) над нею, які не забезпечують відстані між вказаними огорожею і навісом до найбільш виступаючої конструкції стіни будинку - не менше ніж 1,0 метра.

Варто зауважити, що суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач не має право на пред`явлення цього позову, з тих підстав, що не уповноважений на те співвласниками житлового будинку, в якому розташоване його вбудоване приміщення, оскільки позивач пред`явив позов на захист свого особистого права власності, а не права спільної сумісної власності і не право користування місцем загального користування; предметом позову є не витребування майна на свою користь, а вільне користування своєю власністю.

Стосовно підвідомчості спору.

У спорах про оскарження дій державних реєстраторів, вчинених на виконання Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Велика Палата Верховного Суду сформувала єдину позицію, які спори повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а які за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Якщо предметом спору є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки поновлення права власності позивача на нерухоме майно, а підставою позову є обґрунтування речового права на майно, то можна констатувати приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Здійснення такого захисту судом залежить від вирішення питання про те, кому саме належить право користування спірним нерухомим майном та правомірності набуття такого права.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.06.2018р. у справі №820/4146/17, від 18.09.2018р. у справі №823/235/16, від 29.08.2018р. у справі №807/719/15 звертає увагу, що оскарження рішення про державну реєстрацію, яке є наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно, підлягає розгляду за правилами господарського чи цивільного судочинства.

За таких обставин спори до державного реєстратора, які пов`язані із захистом цивільного права на майно, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Та обставина, що позивач невірно обрав такий спосіб захисту порушеного права, має наслідком відмову у позові, а не закриття провадження.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково і лише до ТОВ Технокапітал , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 681,60 грн. (а.с. 1) слід розподілити пропорційно задоволеними позовним вимогам, стягнувши з відповідача ТОВ Технокапітал на користь позивача 840,80 грн., що є мінімальною ставкою судового збору за позовними вимогами немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Райської Тетяни Максимівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Технокапітал (треті особи - Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради) про усунення перешкоду у користуванні нежитловим приміщенням, скасування запису про державну реєстрацію - задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним йому нежитловим приміщенням, яке знаходиться в прибудові літ. А-1 до житлового будинку літ. А-17, загальною площею 42,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Технокапітал (ЄДРПОУ 33249446) за власний рахунок демонтувати частину огорожі № 2 і навісу літ. Б (тимчасового), забезпечивши відстань між вказаною огорожею № 2 і навісом літ. Б (тимчасового) і найбільш виступаючою конструкцією стіни нежитлового приміщення АДРЕСА_1, яке знаходиться в прибудові літ. А-1 до житлового будинку літ. А-17, загальною площею 42,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) - не менше ніж на 1,0 (один) метр.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Технокапітал (ЄДРПОУ 33249446) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 18 вересня 2020 року.

Суддя Наумова О.С.