Рішення

від 21.09.2020 по справі 460/3712/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2020 року м. Рівне №460/3712/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.П. Зозулі розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дядьковицької сільської ради (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, щодо не прийняття рішення про передачу безоплатно у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 2,00 гектара, розташованою на території Дядьковицької сільської ради з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040;

- зобов`язати Дядьковицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 2,00 гектара, розташованою на території Дядьковицької сільської ради з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.03.2019 № 599 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішено надати дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області. На підставі цього, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Однак, Дядьковицькою сільською радою листом повідомлено позивача, що на сесійному засіданні не було достатньої кількості голосів депутатів. За результатами голосування з 18-ти присутніх на сесії депутатів сільської ради, всі вісімнадцять депутатів проголосували проти затвердження даного проекту. Зазначено, що до розробленої документації слід врахувати ряд зауважень. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений ухвалою суду строк, до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Позиція відповідача аргументована тим, що ним не визнається протиправна бездіяльність щодо не передачі безоплатно у власність земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 2,00 гектара, розташованою на території Дядьковицької сільської ради. На звернення позивача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідач відповіддю від 03.02.2020 № 130/01-10 повідомив позивача про таке. Заява про затвердження проекту землеустрою, проект землеустрою та Проект рішення Дядьковицької сільської ради був розглянутий на засіданні земельної комісії 24.01.2020, з подальшим внесенням на розгляд сесії сільської ради 13-го скликання 28.01.2020. Для прийняття позитивного рішення по винесеному на розгляд проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 , на сесійному засіданні не було достатньої кількості голосів депутатів. За результатами голосування з 18-ти присутніх на сесії депутатів сільської ради, всі вісімнадцять депутатів проголосували проти затвердження даного проекту. До розробленої документації позивачу слід врахувати ряд зауважень. З наведених підстав, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 28.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/3712/20 та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням суду від 12.09.2018, що набрало законної сили 24.09.2018, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, викладену в листі № Б-1059/0-1877/0/94-18 від 20.04.2018, у наданні ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області надати ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.03.2019 № 599 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішено:

1. Надати дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,5000 гектара, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

2. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Відділу у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області при надходженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі(а.с.11).

Наказом від 24.04.2019 № 923 внесено зміни до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.03.2019 № 599 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою , замінивши у пункті першому наказу позицію 0,5000 на позицію 2,000 .

На підставі цього, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 21.10.2019 № 910-1(а.с.16-24).

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040 та площею 2,0000 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку (а.с.12).

Однак, на звернення позивача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідач відповіддю від 03.02.2020 № 130/01-10 повідомив позивача про таке. Заява про затвердження проекту землеустрою, проект землеустрою та Проект рішення Дядьковицької сільської ради був розглянутий на засіданні земельної комісії 24.01.2020, з подальшим внесенням на розгляд сесії сільської ради 13-го скликання 28.01.2020. Для прийняття позитивного рішення по винесеному на розгляд проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 , на сесійному засіданні не було достатньої кількості голосів депутатів. За результатами голосування з 18-ти присутніх на сесії депутатів сільської ради, всі вісімнадцять депутатів проголосували проти затвердження даного проекту. До розробленої документації слід врахувати наступні зауваження:

1. У проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області відсутні дати в обґрунтуванні необхідності відведення земельної ділянки, в актах приймання - передачі межових знаків на зберігання;

2. У проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області зазначені дві земельні ділянки на загальну площу 2,2652 га, що суперечить ст. 121 чинного Земельному кодексу України;

3. У проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської відсутнє рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2020, спираючись на яке був виданий наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області;

4. Наказ Головного управління Держгкеокадастру у Рівненській № 923 від 24.04.2019 року був прийнятий без погодження Дядьковицької ОТГ, що порушує розпорядження КМУ від 31.01.2018 № 60-р;

5. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру Рівненської області від 18.06.2019 № 1283 земельна ділянка з кадастровим номером 5624682700:05:025:0038 площею 2,2651 га в подальшому 5624682700:05:025:0039 площею 0,2651 га та 5624682700:05:025:0040 площею 2,0000 га та була передана в комунальну власність та відповідно розпорядником даних земель є Дядьковицька сільська рада (а.с.8).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, та вважаючи її протиправною та такою, що порушує права та інтереси позивача, останній звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно з частиною першою статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частинами восьмою-дев`ятою статті 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до статті 25 Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV), документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону №858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Частиною восьмою статті 186-1 ЗК України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Таким чином, процедура погодження проекту землеустрою передбачає перевірку цього проекту на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та прямо встановлює обов`язок компетентного органу здійснити одночасну перевірку дотримання всіх указаних вимог розробником проекту, і саме на цій стадії відповідний орган має повноваження відмовити в погодженні проекту землеустрою з наданням часу його розробнику на усунення визначеного вичерпного переліку недоліків проекту.

При цьому з вищенаведених норм ЗК України судом встановлено, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту, а не його затвердження.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постановах від 05.03.2019 у справі №818/1817/17, від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Разом з тим, за результатами розгляду заяви позивача від 06.12.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Дядьковицької сільської ради площею 2,000 га, на сесії сільської ради не було прийнято жодного рішення, у зв`язку з відсутністю голосів за .

З наведеного слідує, що Дядьковицькою сільською радою, як відповідним органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, в порушення вимог частини дев`ятої статті 118 ЗК України у двотижневий термін з дня отримання заяви ОСОБА_1 , проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, витягу з Державного земельного кадастру, - не було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у затвердженні такого проекту землеустрою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне рішення.

Тоді як Дядьковицькою сільською радою листом повідомлено позивача, що на сесійному засіданні не було достатньої кількості голосів депутатів. За результатами голосування з 18-ти присутніх на сесії депутатів сільської ради, всі вісімнадцять депутатів проголосували проти затвердження даного проекту. Зазначено, що до розробленої документації слід врахувати ряд зауважень.

Натомість, чинне законодавство передбачає прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Отже, судом встановлено, що рішення відповідачем за результатами розгляду заяви позивача, - не приймалося.

Більше того, суду необхідно додатково звернути увагу на додаткові зауваження до розробленої документації, наведені у відповіді відповідача від 03.02.2020 № 130/01-10, з приводу того, що наказ Головного управління Держгкеокадастру у Рівненській № 923 від 24.04.2019, в частині зміни розміру земельної ділянки з 0,5000га на 2,0000га, прийнятий без погодження Дядьковицької ОТГ, що порушує розпорядження КМУ від 31.01.2018 № 60-р.

Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 № 1740/2064/18, що набрало законної сили 24.09.2018, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, викладену в листі № Б-1059/0-1877/0/94-18 від 20.04.2018 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області надати ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.03.2019 № 599 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішено надати дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,5000 гектара.

Власне, на виконання рішення суду від 12.09.2018 № 1740/2064/18, наказом від 24.04.2019 № 923 внесено зміни до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 27.03.2019 № 599 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою , замінивши у пункті першому наказу позицію 0,5000 на позицію 2,000 .

На підставі вказаних вище наказів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, станом на 21.10.2019 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000га у власність гр. ОСОБА_1 .

Суд дійшов висновку, що лише з метою виконання рішення суду від 12.09.2018 № 1740/2064/18, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області внесено зміни до наказу від 27.03.2019 № 599 та замінено у пункті першому наказу позицію 0,5000 на позицію 2,000 .

Отже, незгода Дядьковицької сільської ради із орієнтовним розміром земельної ділянки, не може бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Крім того, у суду відсутні відомості про скасування наказу Головного управління Держгкеокадастру у Рівненській області № 923 від 24.04.2019, який на думку відповідача прийнятий без погодження Дядьковицької ОТГ.

Також, обставини щодо безпідставності відмови Головного управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та наявність у позивача права на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили, та відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи.

У даному випадку відповідач не довів суду правомірності своєї бездіяльності щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га на території Дядьковицької сільської ради для ведення особистого селянського господарства або про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

У свою чергу позивач, надавши відповідачу проект землеустрою та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виконав всі необхідні умови для прийняття відповідачем відповідного рішення, а тому бездіяльність Дядьковицької сільської ради щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , - є протиправною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не приймаючи відповідного рішення за результатами розгляду звернення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення першої позовної вимоги в наступній редакції, а саме визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 2,00 гектара, розташованої на території Дядьковицької сільської ради з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2 га на території Дядьковицької сільської ради для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040, суд зазначає наступне.

Зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем протиправно не прийнято жодного з тих рішень, які передбачені статтями 118, 186-1 ЗК України щодо заяви позивача, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Дядьковицької сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040, для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Дядьковицької сільської ради та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував свої позовні вимоги, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача частково обґрунтовані.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а докази понесення інших витрат суду не надано, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Дядьковицької сільської ради (вул. Млинівська, 33а, с. Дядьковичі,Рівненський район, Рівненська область,35361, код ЄДРПОУ 04387208) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 2,00 гектара, розташованої на території Дядьковицької сільської ради з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040.

Зобов`язати Дядьковицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.12.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га з кадастровим номером 5624682700:05:025:0040, для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Дядьковицької сільської ради та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 вересня 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля