Постанова

від 21.09.2020 по справі 920/167/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2020 р. Справа№ 920/167/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Концерну "НІКМАС"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 07.04.2020 (повний текст складено 09.04.2020)

у справі № 920/167/20 (суддя: Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "СІДКОН"

до Концерну "НІКМАС"

про стягнення 30 424,21 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "СІДКОН" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Концерну "НІКМАС" про стягнення заборгованості в сумі 30 424,21 грн згідно ліцензійного договору № 01-03/17 від 01.03.2017, з яких: 20 000,00 грн заборгованість за зобов`язаннями, 8 494,87 грн пеня, 756,84 грн проценти річних від простроченої суми, 1 172,50 грн інфляційні збитки, а також судові витрати у розмірі 2 102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн покласти на відповідача.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі №920/167/20 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Концерну "НІКМАС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "СІДКОН" 20 000 грн 00 коп. основного боргу, 1172 грн 50 коп. інфляційних збитків, 756 грн 84 коп. трьох відсотків річних, 1255 грн 20 коп. пені, витрати по сплаті судового збору в сумі 1601 грн 72 коп., 15000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення мотивоване наступним:

- судом встановлено факт несплати відповідачем винагороди в обумовлені ліцензійним договором № 01-03/17 від 01.03.2017 строки, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн основної заборгованості є обґрунтованими;

- враховуючи вищевказане, вимога позивача про стягнення з відповідача 756 грн 84 коп. 3 % річних та 1 172 грн. 50 коп. інфляційних збитків підлягає задоволенню;

- з урахуванням річної позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, і дати подання позову (17.02.2020) судом здійснено розрахунок пені, згідно якого загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1255,20 грн;

- суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, тому вимога позивача відшкодувати понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн є такою що підлягає задоволенню.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Концерн "НІКМАС" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі №920/167/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами та доповненнями на усій території України запроваджено карантин.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу Концерну "НІКМАС" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі №920/167/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

09.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Концерну "НІКМАС" про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну "НІКМАС" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі №920/167/20; апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників в порядку письмового провадження.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- відповідач стверджує, що матеріали справи не містять додаткової угоди про збільшення загального розміру винагороди за Договором, тому грошові кошти, які вимагає позивач, перевищують загальний розмір винагороди за Договором на 10 000 грн. Враховуючи зазначене, на переконання апелянта така вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню;

- апелянт посилається на недоведеність належними та допустимими доказами позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема на відсутність акту приймання-передачі наданих послуг;

- відповідач вважає, що оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, судові витрати мали бути покладені на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

22.06.2020 року до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- позивачем надано відповідачеві послуги на загальну суму 110 000 грн, а відповідачем сплачено 90 000 грн, при цьому прийняття послуг відповідачем обумовлює обов`язок їх оплати згідно з рахунками та актами наданих послуг відповідно до розділу 4 Договору;

- листом від 24.01.2020 відповідач підтверджує наявність заборгованості у розмірі 20 000,00 грн та готовність її оплатити;

- позивач вважає, що в частині стягнення витрат на правову допомогу, погоджених договором від 27.01.2020 року та звітом, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а сума таких витрат підтверджена доказами відповідно до вимог законодавства;

- враховуючи вищевикладене, позивач вважає рішення суду першої інстанції прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

01.03.2017 року між ТОВ Консалтингова компанія СІДКОН як виконавцем та Концерном НІКМАС як абонентом укладено ліцензійний договір №01-03/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов`язується надати відповідачу (абоненту) права на використання Системи (невиключна ліцензія) з мережею у 1 (одне) робоче місце, а відповідач зобов`язується сплачувати позивачу винагороду в порядку та на умовах, визначених у розділі 4 Договору. (а.с.25-26)

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2017 року.

Пунктом 10.2. Договору передбачено, що дію цього договору може бути припинено за вимогою однієї із Сторін шляхом направлення відповідного повідомлення за один місяць до бажаної дати припинення.

Винагорода Виконавця за надання Абоненту права на використання Системи (невиключна ліцензія) становить 5000,00 грн, у т.ч. ПДВ 833,33 грн. на місяць з першого по останнє число місяця, в якому надається право користування. Винагорода нараховується та сплачується за фактичний час надання права використання. У разі, якщо використання здійснюється не повний місяць, розмір винагороди розраховується пропорційно кількості днів в місяці в якому надавалось право користування. Загальний розмір винагороди виконавця за надання абоненту права користування системою, сплачений абонентом у термін, зазначений у п. 10.1. договору, не може перевищувати 100000,00 грн з урахуванням ПДВ. У разі необхідності зміни загального розміру винагороди за цим договором сторони укладають відповідну додаткову угоду. (пункт 4.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору винагорода, зазначена у п. 4.1. Договору, сплачується абонентом на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури на поточний рахунок виконавця щомісячно в строк до 5 числа місяця наступного за оплачуваним. Якщо останній день строку оплати припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього банківський день. Надання права на використання системи щомісячно оформлюється актом надання права на використання системи у 2-х примірниках, який складається виконавцем та надається абоненту разом з рахунком-фактурою на оплату винагороди. Абонент зобов`язується надати виконавцю другий примірник акту протягом 3-х робочих днів з дня оплати винагороди, або в той же термін, не здійснюючи оплату, надати аргументовану відмову від підписання такого акту. У разі безпідставної відмови від підписання акту, послуги вважаються прийнятими абонентом. Моментом підпису акту є дата, зазначена у ньому виконавцем, якщо абонент не проставляє іншу дату при фактичному підписанні акти. У випадку, якщо абонент проставляє а акті іншу дату, моментом підписання акту є дата, зазначена у ньому абонентом. Перша оплата (перший платіж) винагороди проводиться абонентом протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання цього договору. Подальші розрахунки здійснюються сторонами згідно з ч. 1 п. 4.2. договору.

31.12.2017 сторонами було укладено додаткову угоду № 2, якою погоджено сплату вартості послуг без ПДВ у розмірі 5000,00 грн на місяць (а.с. 32).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов ліцензійного договору протягом 2017-2018 років щомісячно, за фактом використання системи, сторонами було складено та підписано відповідні акти та здійснено часткові розрахунки відповідно до даних бухгалтерського обліку. Позивачем за період дії договору надано послуг на суму 110000,00 грн, що підтверджується актами надання права на використання системи - комп`ютерної програми Автоматизована система комп`ютерного аналізу Айсберг , версія Х7.10 № 01/2017 від 31.03.2017 на суму 5000,00 грн, № 02/2017 від 30.04.2017 на суму 5000,00 грн, № 03/2017 від 31.05.2017 на суму 5000,00 грн, № 04/2017 від 30.06.2017 на суму 5000,00 грн, № 05/2017 від 31.07.2017 на суму 5000,00 грн, № 06/2017 від 31.08.2017 на суму 5000,00 грн, № 07/2017 від 30.09.2017 на суму 5000,00 грн, 08/2017 від 31.10.2017 на суму 5000,00 грн, № 09/2017 від 30.11.2017 на суму 5000,00 грн, № 10/2017 від 31.12.2017 на суму 5000,00 грн, № 01/2018 від 31.01.2018 на суму 5000,00 грн, № 02/2018 від 28.02.2018 на суму 5000,00 грн, № 03/2018 від 31.03.2018 на суму 5000,00 грн, № 04/2018 від 30.04.2018 на суму 5000,00 грн, № 05/2018 від 31.05.2018 на суму 5000,00 грн, № 06/2018 від 30.06.2018 на суму 5000,00 грн, № 07/2018 від 31.07.2018 на суму 5000,00 грн, № 08/2018 від 31.08.2018 на суму 5000,00 грн, № 09/2018 від 30.09.2018 на суму 5000,00 грн, № 10/2018 від 31.10.2018 на суму 5000,00 грн, № 11/2018 від 30.11.2018 на суму 5000,00 грн, № 12/2018 від 31.12.2018 на суму 5000,00 грн, які підписані сторонами (а.с. 33-54).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Дослідивши обставини справи та доводи, на які посилається апелянт, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи додаткової угоди про збільшення загального розміру винагороди за Договором.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що матеріали справи не містять додаткової угоди про збільшення загального розміру винагороди за Договором. Тобто, враховуючи, що відповідачем сплачено 90 000,00 грн загальної вартості послуг, визначеної Договором - 100 000,00 грн, позовні вимоги про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує загальний розмір винагороди за Договором (10 000,00 грн), на думку апелянта є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з цим, відповідно до положень пункту 4.1. Договору, загальний розмір винагороди виконавця за надання абоненту права користування системою, сплачений абонентом у термін, зазначений у п. 10.1. договору, не може перевищувати 100 000,00 грн. У разі необхідності зміни загального розміру винагороди за цим договором сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем укладено ліцензійний договір, на виконання умов якого сторонами підписано акти, якими підтверджується, що Позивачем за період дії договору надано послуг на суму 110 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що підписавши акти наданих послуг відповідач погодився з фактом надання йому цих послуг в обсязі, визначеному актами, тобто на загальну суму 110 000,00 грн.

Крім того, колегією суддів враховано, що листом від 24.01.2020 відповідач підтверджує наявність заборгованості у розмірі 20 000,00 грн та готовність її оплатити.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 20000,00 грн заборгованості за ліцензійним договором з огляду на встановлений судом факт надання права відповідачу на використання системи вказаної у ліцензійному договорі № 01-03/17 від 01.03.2017, несплату винагороди в обумовлені ліцензійним договором строки відповідачем та підписані сторонами акти.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи додаткової угоди про збільшення загального розміру винагороди за Договором спростовуються вказаними вище обставинами.

Разом з цим, колегія суддів, перевіривши надані позивачем розрахунки та здійснений судом першої інстанції перерахунок пені із застосуванням позовної давності, зазначає, що вони є арифметично правильними.

Щодо посилання апелянта на недоведеність позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянт посилається на недоведеність належними та допустимими доказами позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката; зокрема на відсутність акту приймання-передачі наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що позивачем в обґрунтування судових витрат на професійну правничу допомогу надано суду:

- копію договору про надання правової допомоги від 27.01.2020 (а.с. 77-79);

- копію звіту до договору про надання правової допомоги від 04.02.2020, підписану замовником та виконавцем (а.с. 80);

- копію свідоцтва №5316, виданого 28.09.2012, про право на заняття адвокатською діяльністю Мироновською Аліною Олександрівною (а.с.81)

- копію платіжного доручення № 2178 від 02.03.2020 про оплату адвокатських послуг в сумі 15000,00 грн (а.с. 91).

Таким чином, враховуючи вищеперелічені докази на підтвердження витрат на правову допомогу та той факт, що витрати є реальні понесені позивачем, а також беручи до уваги складність справи, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, здійснені адвокатом розрахунки, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо недоведеності належними та допустимими доказами позивачем витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність акту прийому - передачі наданих послуг.

Щодо незгоди апелянта з розподілом судових витрат.

Відповідач вважає, що оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, судові витрати мали бути покладені на обидві сторони пропорційно задоволених вимог в порядку статті 129 ГПК України.

При цьому, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції поклав на відповідача суму витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.

Решта коштів було залишено в Державному бюджеті України, отже фактично покладено на позивача, оскільки такі кошти позивачем було сплачено при поданні позовної заяви.

А відтак, незазначення вказаних висновків не змінює суть прийнятого рішення та жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ні позивача, ні відповідача.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Отже, відповідач порушив права позивача на отримання 20 000,00 грн заборгованості за надання позивачем послуг відповідно до укладеного між сторонами ліцензійного договору, що складає різницю між винагородою за надані послуги та уже сплаченими відповідачем грошовими коштами, а отже такі права підлягають захисту судом.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Таким чином, позивачем доведено наявність підстав стягнення з відповідача 20 000 грн 00 грн. основного боргу, 1172 грн 50 коп. інфляційних збитків, 756 грн 84 коп. трьох відсотків річних, 1255 грн 20 коп. пені з урахуванням застосування позовної давності, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Частиною 1 ст. 906 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини другої статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Положеннями статті 126 ГПК України унормовано:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1);

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2);

- для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3);

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно положень частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 20 000,00 грн основної заборгованості за Договором (та відповідно і штрафних санкцій), а також витрат на професійну правничу допомогу та розподілу судових витрат.

З огляду на обставини, встановлені судом апеляційної інстанції та висвітлені у п. 3.2. даної постанови, а також всебічно досліджені матеріали справи, такі доводи апелянта суд апеляційної інстанції відхиляє.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі № 920/167/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга скаргу Концерну "НІКМАС" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі № 920/167/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Концерну "НІКМАС" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі № 920/167/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 07.04.2020 у справі № 920/167/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Концерном "НІКМАС".

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова