Постанова

від 17.09.2020 по справі 922/617/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2020 р. Справа № 922/617/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

позивача - Чепенко І.І., паспорт виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС в Харківській області серія ММ № 639747 від 16.10.2000; Чепенко О.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 928 від 31.03.2000 року; Ордер серія ХВ № 534 від 27.11.2018;

відповідача - Борисенко О.О., довіреність № 1885 від 25.06.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Пісочин, Харківська область, (вх. №1857 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2020 (повне рішення складено 22.07.2020; суддя Погорелова О.В.) у справі № 922/617/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Чепенко Ігоря Івановича, м. Харків,

до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Пісочин, Харківська область,

про стягнення 64920,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року позивач, Позивач, фізична особа-підприємець Чепенко І.І., звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області (правонаступник - Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області) в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 64920,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок не оплати відповідачем виконаних ФОП Чепенко І.І. підрядних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між ним, як підрядником, та головою Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, який діяв як замовник, було досягнуто домовленості про виконання робіт з ремонту системи опалювання Коротичанської медичної амбулаторії, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна 33. Розрахунок вартості виконаних робіт, згідно з договірною ціною, складала загальну суму у розмірі 64920,00 грн. Роботи позивачем було розпочато та виконано у жовтні 2017 року у повному обсязі. Складання та підпис договору підряду було покладено на замовника. Як вказує позивач, до часу звернення до суду, ним не отримано свого примірника договору. У зв`язку з повним виконанням, як підрядником, обсягу встановлених робіт, позивачем було самостійно складено договір підряду №10/11 від 11 жовтня 2017 року, договірну ціну за ним, а після виконання робіт і довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витратах (акт виконаних робіт) від 30.10.2017. Враховуючи ігнорування вимог позивача, викладених в листі від 19.12.2017 та відсутність будь-яких дій з боку відповідача направлених на їх виконання а також своїх обов`язків, передбачених договором підряду №10/11 від 11 жовтня 2017 року, позивач був змушений повторно звернутися до відповідача з письмовою претензією від 28 грудня 2017 року, в якій він просив розглянути вищенаведені документи, посвідчити їх належним чином, а також надіслали акти здачі-приймання робіт та проведення повного розрахунку шляхом погашення боргу у розмірі 64920,00 грн. Відповідач не відповів на претензію, чим змусив позивача звернутися за захистом своїх прав до суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі № 922/617/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2, код ЄДРПОУ 04396727) на користь Фізичної особи-підприємця Чепенко Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) - 61094,00 грн. заборгованості, 1658,16 грн. судового збору та 9420,07 грн. судових витрат, понесених за проведення судової експертизи. В решті позову - відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були виконані підрядні роботи за замовленням Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, як Коротичанською селищною радою так й Пісочинською селищною радою сам факт виконання позивачем підрядних робіт не оспорювався, уповноважені особи Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області при замовленні підрядних робіт у ФОП Чепенко І.І. діяли з порушенням підстав, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, смт. Пісочин, Харківська область, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі № 922/617/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:

- суд першої інстанції у своєму рішенні в порушення вимог п.8 ч.4 ст.238 ГПК України послався на загальні норми права не врахувавши зазначені відповідачем спеціальні норми права та не вказав на мотиви їх незастосування, не оцінив та не обґрунтував відхилення жодного аргументу відповідача, але врахував всі доводи позивача, що є порушенням принципів верховенства права та змагальності учасників справи. -

- суд першої інстанції не врахував, що відповідач не заперечує факту виконання позивачем підрядних робіт, але заперечує доводи позивача щодо їх об`єму, вартості та якості матеріалів;

- суд першої інстанції не з`ясував обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи, а послався лише на підсумковий висновок експерта, який не є беззаперечним, а є ймовірним;

- суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність у справі будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів (окрім висновку експерта) для підтвердження саме того розміру грошових коштів, що зазначені у вказаному висновку

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Пісочин, Харківська область, на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі № 922/617/18. Встановлено строк позивачу до 27.08.2020 включно, для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено учасникам справи строк до 27.08.2020 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги відповідача, з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 призначено справу № 922/617/18 до розгляду на "17" вересня 2020 р. об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 року визначено колегію суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2020 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2020 підтримав свою позицію по справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що між ним, як підрядником, та головою Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, який діяв як замовник, було досягнуто домовленості про виконання робіт з ремонту системи опалювання Коротичанської медичної амбулаторії, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна 33. Розрахунок вартості виконаних робіт, згідно з договірною ціною, складала загальну суму у розмірі 64920,00 грн. Роботи позивачем було розпочато та виконано у жовтні 2017 року у повному обсязі. Складання та підпис договору підряду було покладено на замовника.

Як вказує позивач, до часу звернення до суду, ним не отримано свого примірника договору. У зв`язку з повним виконанням, як підрядником, обсягу встановлених робіт, позивачем було самостійно складено договір підряду №10/11 від 11 жовтня 2017 року, договірну ціну за ним, а після виконання робіт і довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витратах (акт виконаних робіт) від 30.10.2017. Враховуючи не виконання вимог позивача, викладених в листі від 19.12.2017 та відсутність будь-яких дій з боку відповідача направлених на їх виконання, а також своїх обов`язків, передбачених договором підряду №10/11 від 11 жовтня 2017 року, позивач був змушений повторно звернутися до відповідача з письмовою претензією від 28 грудня 2017 року, в якій він просив розглянути вищенаведені документи, посвідчити їх належним чином, а також надіслали акти здачі-приймання робіт та проведення повного розрахунку шляхом погашення боргу у розмірі 64920,00 грн. Відповідач не відповів на претензію, чим змусив позивача звернутися за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно з преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У відповідності до п. 5 ч. 1 Закону, договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно п. 9 ч. 1 Закону, замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Як зазначив позивач, між ним та відповідачем укладено договір підряду №10/11 від 11.10.2017, на виконання умов якого він здійснив поточні ремонтні роботи системи опалення медичної амбулаторії за адресою: 62454, Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна, буд. 33 на загальну суму 64920,00 грн. без ПДВ, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Разом з тим, договір підряду № 10/11 від 11.10.2017 не підписаний з боку відповідача. За офіційними даним сайту https://prozorro.gov.ua/ договір підряду №10/11 від 11.10.2017, укладений між Фізичною особою-підприємцем Чепенко Ігорем Івановичем та Коротичанською селищною радою Харківського району Харківської області, також не зареєстрований у електронній системі закупівель, що суперечить вище зазначеним положенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що діяльність органів державної влади ґрунтується на конституційному принципі, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що фактичні обставини справи та наведені норми законодавства свідчать, що уповноважені особи Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області при замовленні підрядних робіт у ФОП Чепенко І.І. діяли з порушенням покладених на них обов`язків як державного органу, який повинен діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач колегії суддів в судовому засіданні пояснив, що він мав усі підстави сподіватися, що Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області, домовляючись з позивачем щодо проведення підрядних робіт, діяла та буде діяти законно та у межах своєї компетенції, оскільки був головою Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області запрошений до медичної амбулаторії за адресою: 62454, Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна, буд. 33, та в присутності головного лікаря цього медичного закладу він переконливо просив до включення опалення здійснити поточні ремонтні роботи системи опалення медичної амбулаторії.

При цьому, як Коротичанською селищною радою так й Пісочинською селищною радою сам факт виконання позивачем підрядних робіт не оспорювався.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем були виконані підрядні роботи за замовленням Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області.

Колегія суддів відзначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою суду від 29.05.2018 клопотання Фізичної особи-підприємця Чепенко Ігоря Івановича, м. Харків про призначення експертизи задоволено та призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, на вирішення експертів судової експертизи поставлено наступне питання: якою є ринкова вартість будівельно-монтажних робіт, використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по проведеному ремонту системи опалювання Коротичанської медичної амбулаторії (адреса: Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна, 33) станом на 01.11.2017.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №3666 за матеріалами господарської справи №922/617/18 від 28.01.2020, встановити в категоричній формі вартість будівельно-монтажних робіт, використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по проведеному ремонту системи опалення медичної амбулаторії (адреса: Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна, 33) станом на 01.11.2017 технічно не уявляється можливим з причин, вказаних в дослідженні. Ймовірна вартість будівельно-монтажних робіт, використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по проведеному ремонту системи опалення медичної амбулаторії (адреса: Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна,33) станом на 01.11.2017 складає 61094,00 грн. без урахування податків.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Суд першої інстанції правомірно враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, прийняв до уваги висновок експерта №3666 від 28.01.2020 як доказ вартості будівельно-монтажних робіт, використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по проведеному ремонту системи опалювання Коротичанської медичної амбулаторії, тобто підрядних робіт, які замовлялись Коротичанською селищною радою Харківського району Харківської області.

Крім того, відповідно до ст. 101 ГПК України, відповідач мав право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Проте, відповідачем експертний висновок, складений на його замовлення, суду не наданий.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, беручи до уваги всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства, а також те, що представники Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, розуміючи те, що договір підряду фактично не укладений, достовірно знаючи вимоги бюджетного законодавства щодо процедури укладання та реєстрації таких зобов`язань, допустили виконавця на будівельний об`єкт, тим самим надавши йому дозвіл на початок робіт, а в подальшому визнаючи виконаними підрядні роботи позивачу не оплатили, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позов у розмірі 61094,00 грн.

Приймаючи обставини саме цієї справи, а саме те, що Фізичною особою-підприємцем Чепенко І.І., м. Харків, - позивачем належним чином виконані поточні ремонтні роботи системи опалення медичної амбулаторії до опалювального сезону, судовим висновком експерта підтверджено виконання зазначених робіт, та враховуючи ефективність судового захисту, що рішення суду повинно бути законним і справедливим, колегія суддів дійшла переконливого висновку про стягнення з Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області на користь Фізичної особи-підприємця Чепенко Ігоря Івановича 61 094,00 грн заборгованості.

Враховуючи викладене, доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі № 922/617/18 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Пісочин, Харківська область, на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі № 922/617/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2020 у справі № 922/617/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.09.2020.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова