Постанова

від 16.09.2020 по справі 912/3060/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року м.Дніпро Справа № 912/3060/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О, Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги прокуратури Кіровоградської області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2019 у справі №912/3060/19

за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького

до Колективного підприємства "ПВК Геркон"

про стягнення 12 507,13 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького до Колективного підприємства "ПВК Геркон" про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 12 507,13 грн, з яких: 11 525,12 грн. основна заборгованість, 982,01 грн. пеня з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою господарського суду позов залишено без розгляду.

В обґрунтування прийнятого рішення суд посилається на п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України, яка передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках, та на ч. 3ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" , яка дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу. Суд вважає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Оскільки мова йде про несплату орендної плати за оренду комунального майна, що перебуває у комунальній власності Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького, то саме вказана юридична особа має право звернутись із даним позовом про стягнення суми заборгованості по орендним платежам або витребування такого майна. Суд зазначає, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо. Всупереч вказаному прокурором не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Управлінням комунальної власності Міської ради м. Кропивницького , яка єсамостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади тощо. Сама по собі обставина незвернення позивачем з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, прокуратура Кіровоградської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що :

- чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій , у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи;

- норма ст. 23 Закону України Про прокуратуру вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності, а тому наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов`язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень;

- перелік належних , на думку суду, доказів є упередженим та не ґрунтується на положеннях закону.

- реалізація прокурором представницьких повноважень в інтересах держави, у тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви, не пов`язана з настанням несприятливих правових наслідків для службових осіб уповноваженого органу, що не вчинив належних заходів щодо захисту інтересів держави, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності;

- жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, зазначених судом в оскаржуваній ухвалі, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді;

- прокурором обґрунтовано у чому саме полягає бездіяльність уповноваженого органу - Управління комунальної власності міської ради м. Кропивницький, який, будучи обізнаним про наявність порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження, визначені пунктами 1.5, 4.1.7 Положення про управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради (наразі - міська рада м. Кропивницького) №591 від 10.11.2006 року, протягом тривалого часу всупереч цих інтересів не вжив належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Просить скасувати ухвалу господарського суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г. від 03.02.2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження у справі №912/3060/19. Розгляд справи призначено в судовому засіданні.

16.09.2020 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/3060/19 у зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020, справу №912/3060/19 передано колегії суддів у складі: Антонік С.Г.(головуючий, доповідач), Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.

Згідно ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30.01.2015р. між Управлінням комунальної власності Міської ради м. Кропивницького Колективним підприємством КП Геркон , на підставі розпорядження Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, укладено Договір №4/17 оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Єгорова, 27, відповідно до п.1.1. якого, в оренду передається нежитлове приміщення загальною площею 18,8 кв.м.

Орендна плата за перший місяць оренди становить 540,48 грн, без ПДВ і перераховується не пізніше останнього числа поточного місяця з урахуванням помісячного індексу інфляції (п.3.2.).

Договір діє з 30.01.2015р. по 30.01.2016р. (п.11.1.).

За актом приймання-передачі від 30.01.2015р. відбулася передача майна в оренду.

Додатковими угодами від 20.01.2016р., 30.01.2017р. вносились зміни щодо строку дії договору, відповідно до 30.01.2017р.. 30.01.2018р. (а.с.25, 26).

Додатковою угодою від02.02.2018р. сторони внесли зміни щодо розміру орендної плати, визначивши її в сумі 1 051,14 грн. без ПДВ, яка сплачується з нарахуванням ПДВ та з урахуванням індексу інфляції та визначили стпрок дії договору до 30.01.2019р.

На запит Кіровоградської місцевої прокуратури Упарвління комунальної власності листом від 15.08.2019р. надало інформацію про стан орендної плати за використання комунального майна на підставі договорів оренди, згідно якої заборгованість КП ПВК Геркон бульш ніж за 5 місяців складає 8647,76 грн.

22.08.2019р. керівник Кіровоградської місцевої прокуратури, опрацювавши інформацію від 18.08.2019р., на підставі ст.131-1 Конституції, ст.23 Закону України Про прокуратуру , з метою вирішення підстав для вжиття заходів представницького характеру, звернувся до Управлілення комунальної власності з проханням належним чином засвідчені копії договору оренди, додаткових угод, розпорядження управління, помісячний розрахунок орендної плати, що стосується орендодавця КП ПВК Геркон . Також прокурор просив повідомити, які заходи приймалися Управлінням щодо стягнення заборгованості.

Листом від 09.09.2019р. Управління надало витребувані документи та повідомило, що з позовними заявами до боржника не зверталося.

На запит прокурора Управління листом від 15.10.2019р. повідомило, зокрема, що заборгованість відповідача за 8 місяців складає 11 525,11 грн.

31.10.2019р. прокурор в порядку п.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру повідомив Управління комунальної власності про підготовку позовної заяви в інтересах міської ради м.Кропивницька про стягнення заборгованості з орендної плати з КП ПВК Геркон .

04.11.2019р. прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи питання права звернення прокурора з даним позовом до суду колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру врегулювано питання представництва інтересів держави прокурором у суді. Дана стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 -3 ч.4).

Отже, відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач КП ПВК Геркон з лютого 2019р. не слачує орендну плату за користування комунальним майном і заборгованість за 8 місяців складає 11 525,12 грн.

На виконання частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України Прокурор, при поданні позовної заяви, обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Управлінням комунальної власності, яке усвідомлювало порушення інтересів держави та не вжило протягом 8 місяців заходів, спрямованих на стягнення спірних коштів у судовому порядку, про що повідомило Прокурора відповідним листом (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що неотримання орендної плати за користування відповідачем комунальним майном порушує інтереси територіальної громади міста. Таким чином навів підстави для звернення з позовом.

Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону, шляхом надіслання Управлінню комунальної власності листів про надання інформації стосовно сплати орендної плати та надання необхідних з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, на що Управління листами від 15.08.2019р., 09.09.2019р., 16.09.2019р. надало відповідну інформацію та зазначило, що з позовом до боржника щодо стягнення заборгованості з орендної плати не зверталося. Це свідчить про те, що Управління не виявило наміру самостійно звернутися з позовом та не спростувало твердження Прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені Прокурором як бездіяльність.

Таким чином, Прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , а також наведено наявність бездіяльності Управління комунальної власності після отримання такого звернення, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва Прокурора в інтересах держави в особі Упраівління комунальної власності міської ради м.Кропивницька.

З урахуванням наведеного аапеляційна скарга прокуратури Кіровоградської області підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.269, 270, 271, 275, 277, 282 - 284 Господарського кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградсбкої області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2019р. у справі № 912/3060/19 про залишення позову без розгляду скасувати.

Справу передати на розгляд господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22.09.2020р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя М.О.Дармін