Рішення

від 27.01.2021 по справі 912/3060/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 рокуСправа № 912/3060/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006) в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006)

до Колективного підприємства "ПВК Геркон" (вул. Лісопаркова, 29, м. Кропивницький, 25005)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" (вул. Олексія Єгорова, 27, м. Кропивницький, 25006)

про стягнення 12 507,13 грн

секретар судового засідання Волоткевич А.В.

від прокуратури - Іваніщева Т.І. наказ №102к від 11.09.2020 року;

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

від третьої особи - участі не брав;

слухач - Ковбасюк А.В.

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького до Колективного підприємства "ПВК Геркон" про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 12 507,13 грн, з яких: 11 525,12 грн основна заборгованість, 982,01 грн пеня з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначив, що між Управлінням комунальної власності Міської ради м. Кропивницького та відповідачем 30.01.2015 було укладено Договір №4/17 оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Єгорова, 27. Під час вивчення законності Кіровоградською місцевою прокуратурою в сфері раціонального та ефективного використання комунального майна в діяльності Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького, прокуратурою встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням Колективним підприємством "ПВК Геркон" договору оренди №4/17 утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з останнього.

Ухвалою від 08.11.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судовий розгляд на 04.12.2019 о 12:00.

02.12.2019 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

02.12.2019 до суду від відповідача надійшов відзив, у якому Колективне підприємство "ПВК Геркон" не визнає позовні вимоги. В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначив, що позивач не є власником майна з моменту передачі його 31.01.2018 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське". Також зазначив, що між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" та Колективним підприємством "ПВК Геркон" 01.01.2019 укладено новий договір оренди № 1-2019 спірного нежитлового приміщення. На виконання вказаного Договору позивач сплачує орендні платежі з 01.01.2019 Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське". Також відповідач зазначає про відсутність у прокурора повноважень на подання даного позову.

04.12.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.19 до 10:00.

09.12.2012 від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначив, що власником спірного майна є Міська рада м. Кропивницького, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно та наявність повноважень і законних підстав у прокурора для звернення з даним позовом до суду.

10.12.2019 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

17.12.2019 до господарського суду від позивача надійшли пояснення, в яких Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

18.12.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.12.19 до 10:00.

Ухвалою від 26.12.2019 господарcький суд позов Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького до Колективного підприємства "ПВК Геркон" про стягнення 12 507,13 грн залишив без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2019 у справі № 912/3060/19 про залишення позову без розгляду скасовано та передано на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 05.10.2020 продовжено розгляд справи № 912/3060/19. Судовий розгляд призначено на 22.10.2020 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 22.10.2020, згідно з ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 912/3060/19 до 12.11.2020 о 14:30 год.

22.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не містить електронного цифрового підпису, а тому суд його не розглядав.

22.10.2020 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

12.11.2020 представником відповідача на електронну адресу суду надіслано клопотання із вимогою залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське". Однак, вказане клопотання не підписано кваліфікованим електронним цифровим підписом, на підтвердження чого відповідальною особою Господарського суду Кіровоградської області складено Довідку від 12.11.2020, а тому суд його не розглядав.

12.11.2020 представником позивача заявлено усне клопотання про поновлення строків для подання документів до справи.

Ухвалою від 12.11.2020 господарський суд усне клопотання представника Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького про поновлення процесуального строку для подання доказів задовольнив. Поновив позивачу строк для подання доказів до 12.11.2020. Приєднав до матеріалів справи: копію вимоги про сплату заборгованості від 02.06.2020 №380/17-у; копію листа від 24.06.2020 №434/17-у; копію листа від №59 від 10.06.2020. Перейшов до розгляду справи № 912/3060/19 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання у справі № 912/3060/19 на 08.12.2020 о 14:30 год. Залучив до участі у справі № 912/3060/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" (ідентифікаційний код 41813707, 25006, м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, 27).

08.12.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.12.2020.

21.12.2020 в підготовчому засіданні представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на подачу доказів, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що необхідність надання вказаних доказів виникла після витребування їх у 3-ої особи.

Ухвалою від 21.12.2020 господарський суд клопотання відповідача про поновлення процесуального строку задовольнити. Поновив Колективному підприємству "ПВК Геркон" процесуальний строк для подачі доказів до 21.12.2020. Приєднав до матеріалів справи докази подані разом з клопотанням від 21.12.2020. Оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі №912/3060/19 до 28.12.2020 о 17:00 год.

28.12.2020 до суду від позивача надійшло клопотання № 943/17-у від 24.12.2020 про поновлення строку на подачу доказів та долучення до справи додаткових доказів. Вказане клопотання не містить доказів направлення його з додатками іншим учасникам справи.

Ухвалою від 28.12.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/3060/19 до судового розгляду по суті на 04.01.2021 об 11:00 год. Резервна дата - 14.01.2021 о 10:30. У задоволенні клопотання Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького №943/17-у від 24.12.2020 про поновлення процесуального строку для подачі доказів відмовив.

14.01.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2021 о 16:30 год.

27.01.2021 до суду від 3-ої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю додаткового часу для підготовки позову про оскарження права власності Міської ради м. Кропивницького на спірне приміщення. Враховуючи процесуальні строки для розгляду справи, які встановлені Господарським процесуальним кодексом України та не надання 3-ою особою доказів неможливості оскарження права власності на спірне майно раніше, клопотання 3-ої особи задоволенню не підлягає.

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою (т. 2 а.с. 87) та повідомленням про вручення поштового відправлення № 2502204961959.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив такі обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" врегулювано питання представництва інтересів держави прокурором у суді. Дана стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 -3 ч.4).

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).

Як вбачається з матеріалів справи, Колективне підприємство "ПВК Геркон" з лютого 2019 не слачує орендну плату за користування комунальним майном і заборгованість за 8 місяців складає 11 525,12 грн.

На виконання ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, при поданні позовної заяви, обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Управлінням комунальної власності, яке усвідомлювало порушення інтересів держави та не вжило протягом 8 місяців заходів, спрямованих на стягнення спірних коштів у судовому порядку, про що повідомило прокурора відповідним листом (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що неотримання орендної плати за користування відповідачем комунальним майном порушує інтереси територіальної громади міста. Таким чином навів підстави для звернення з позовом.

Прокурор дотримався порядку, передбаченого ст. 23 Закону, шляхом надіслання Управлінню комунальної власності листів про надання інформації стосовно сплати орендної плати та надання необхідних з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, на що Управління листами від 15.08.2019, 09.09.2019, 16.09.2019 надало відповідну інформацію та зазначило, що з позовом до боржника щодо стягнення заборгованості з орендної плати не зверталося. Це свідчить про те, що Управління не виявило наміру самостійно звернутися з позовом та не спростувало твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також наведено наявність бездіяльності Управління комунальної власності після отримання такого звернення, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міської ради м. Кропивницький.

30.01.2015 між Управлінням комунальної власності Міської ради м. Кропивницького та Колективним підприємством "ПВК Геркон", на підставі розпорядження Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, укладено Договір №4/17 оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Єгорова, 27, відповідно до п.1.1. якого, в оренду передається нежитлове приміщення загальною площею 18,8 кв.м. (т. 1 а.с. 21-23).

Орендна плата за перший місяць оренди становить 540,48 грн, без ПДВ і перераховується не пізніше останнього числа поточного місяця з урахуванням помісячного індексу інфляції (п.3.2. Договору).

Договір діє з 30.01.2015 по 30.01.2016 (п.11.1. Договір).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

За актом приймання-передачі від 30.01.2015 відбулася передача майна в оренду (т. 1 а.с. 24).

Додатковими угодами від 20.01.2016, 30.01.2017 вносились зміни щодо строку дії договору, відповідно до 30.01.2017 та до 30.01.2018 (а.с.25, 26).

Додатковою угодою від 02.02.2018 сторони внесли зміни щодо розміру орендної плати, визначивши її в сумі 1 051,14 грн без ПДВ, яка сплачується з нарахуванням ПДВ та з урахуванням індексу інфляції та визначили строк дії договору до 30.01.2019.

06.03.2019 позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 202/17-у від 28.02.2019, у якому зазначено про продовження терміну дії Договору, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 11.8. Договору, до 30.01.2020.

Листом № 50 від 17.12.2019 Колективне підприємство "ПВК Геркон" повідомило Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького про припинення дії Договору з 30.01.2020 (а.с. 108). Вказаний лист вручено 17.12.2019 Управлінню комунальної власності Міської ради м. Кропивницького, про що свідчить відмітка про отримання.

Однак, відповідач не виконав свого обов`язку щодо сплати орендних платежів в повному обсязі, а саме:

на 01.02.2019 (за січень 2019 року) сума орендної плати складала 1398,54 грн, сплачено - 1387,44 грн, заборгованість склала 30,25 грн;

на 01.03.2019 (за лютий 2019 року) сума орендної плати складала 1412,53 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 1442,78 грн;

на 01.04.2019 (за березень 2019 року) сума орендної плати складала 1419,59 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 2862,37 грн;

на 01.05.2019 (за квітень 2019 року) сума орендної плати складала 1432,37 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 4294,74 грн;

на 01.06.2019 (за травень 2019 року) сума орендної плати складала 1446,68 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 5741,42 грн;

на 01.07.2019 (за червень 2019 року) сума орендної плати складала 1456,81 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 7198,23 грн;

на 01.08.2019 (за липень 2019 року) сума орендної плати складала 1449,53 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 8647,76 грн;

на 01.09.2019 (за серпень 2019 року) сума орендної плати складала 1440,84 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 10 088,60 грн,

на 01.10.2019 (за вересень 2019 року) сума орендної плати складала 1436,41 грн, сплачено - 0 грн, заборгованість склала 11 525,12 грн.

У зв`язку із зазначеною заборгованістю прокурор звернувся з даним позовом до суду .

Судом встановлено, що спірне приміщення 31.01.2018 передане з балансу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське", що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління. (а.с. 59-60).

01.01.2019 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" та Колективним підприємством "ПВК Геркон" укладено Договір №1-2019 оренди нежитлових приміщень (т. 1 а.с. 61-64), відповідно до якого Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" 01.01.2019 передало в оренду Колективному підприємству "ПВК Геркон" спірне приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення (т.1 а.с. 65).

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором найму (оренди).

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 283 ГК України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

За змістом ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", законодавство України про оренду державного та комунального майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить АРК або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно ВР АРК та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Порядок визначення розміру оренди визначений Методикою розрахунку орендної плати № 786, яка, як і Типовий договір оренди, містить вимоги щодо індексації оренди.

У даній справі прокурор посилається на ту обставину, що відповідач є орендарем нерухомого майна, відповідно до Договору, проте не сплатив орендну плату в період з 01.01.2019 до 01.10.2019 в сумі 11 525,12 грн.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про закінчення дії Договору з позивачем з моменту укладення 01.01.2019 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" та Колективним підприємством "ПВК Геркон" Договору №1-2019 оренди нежитлових приміщень, оскільки відповідачем не надано доказів про розірвання Договору №4/17 від 30.01.2015 в порядку визначеного Договором чи Законом, доказів повернення орендованого майна позивачу відповідач не надав. Натомість, в матеріалах справи наявні листи № 49 від 17.12.2019 та № 59 від 10.06.2020 Колективного підприємства "ПВК Геркон", у яких відповідач сам вказує на припинення дії Договору з 20.01.2020 (т. 1 а.с. 108, 208). Вказані докази відповідачем не спростовано.

Стосовно тверджень відповідача про перебування у власності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" орендованого приміщення за актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління суд зазначає таке.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.12.2020, справа № 912/554/19 зазначив: "Насамперед Верховний Суд звертається до положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон), відповідно до якого власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.".

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Наведеним вище законодавством унормовано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим".

У даній справі спірне орендоване приміщення є нежитловим та належить до комунальної власності Міської ради м. Кропивницького, що підтверджується Відомостями з державного реєстру прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 86).

Відповідачем не спростовано факт належності спірного майна до нежитлових приміщень, не доведено належність спірного приміщення до допоміжних приміщень та не спростовано факт належності спірного майна до комунальної власності Міської ради м. Кропивницького.

Передача майна з балансу одного підприємства на баланс іншому не свідчить про перехід права власності на майно.

Отже, має місце порушення прав та інтересів позивача, оскільки Колективне підприємство "ПВК Геркон" не виконало своєчасно обов`язки щодо плати за орендну приміщень.

Відтак, вимоги прокурора про стягнення з Колективного підприємства "ПВК Геркон" 11 525,12 грн заборгованості на користь Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ст. 216, 218 Господарського кодексу України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.08.2017 у справі № 910/2031/16 висловлено правову позицію про те, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1, 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Тобто, встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Отже, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Пунктом 9.2 Договору оренди визначено, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення орендного платежу Орендар на вимогу Орендодавця зобов`язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Отже, в даному випадку сторони погодили, що пеня нараховується за весь період прострочки аж до фактичного дня оплати, тобто шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не застосовується.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 31) господарський суд встановив правильність визначення періоду та нарахування пені в розмірі 982,01 грн.

Враховуючи зазначене вище позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства "ПВК Геркон" (вул. Лісопаркова, 29, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код 20635769) на користь Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 37623993) заборгованість по орендній платі в розмірі 11 525,12 грн та пеню у розмірі 982,01 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з колективного підприємства "ПВК Геркон" (вул. Лісопаркова, 29, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код 20635769) на користь Кіровоградської обласної прокуратури - 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (вул. В. Пермська,4, м. Кропивницький), Керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006), Управлінню комунальної власності Міської ради м. Кропивницький (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006), Колективному підприємству "ПВК Геркон" (вул. Лісопаркова, 29, м. Кропивницький, 25005) та Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Єгорівське" (вул. Олексія Єгорова, 27, м. Кропивницький, 25006).

Повне рішення складено 05.02.2021.

Суддя М.С. Глушков