Рішення

від 22.09.2020 по справі 913/392/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м.Харків Справа № 913/392/20

Провадження №7/913/392/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу №913/392/20

за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. 8 Березня, 2) в інтересах держави в особі

позивача-1 Рубіжанської міської ради Луганської області (93011, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, 2, ідентифікаційний код 26023286),

позивача-2 Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська область, м. Рубіжне, пр. Переможців, 28, ідентифікаційний код 02141957)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ Прайд (93003, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будьонного, 28, ідентифікаційний код 35968320)

про припинення шляхом розірвання договору особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) від 01.10.2018 року та зобов`язання повернути частину земельної ділянки,

Представники сторін справи:

від позивача - Комісар О.О.,

від відповідача - не з`явився,

Повноваження представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області та Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ Прайд , в якому заявив вимоги про:

- припинення договору на встановлення особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) для розміщення та експлуатації тимчасової споруди - модульної котельні на твердому паливі та складу палива від 01.10.2018 року, укладеного між Управлінням освіти Рубіжанської міської ради Луганської області та ТОВ ПКФ Прайд , шляхом його розірвання;

- зобов`язати ТОВ ПКФ Прайд повернути Управлінню освіти Рубіжанської міської ради Луганської області частину земельної ділянки площею 0,0200 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19 (кадастровий номер 4412500000:07:008:0103), яка надана в користування за договором на встановлення особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) для розміщення та експлуатації тимчасової споруди - модульної котельні на твердому паливі та складу палива від 01.10.2018 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2018 року за №1657216344125, шляхом звільнення земельної ділянки.

В обгрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що на підставі рішення Рубіжанської міської ради від 17.07.2018 року за №57/8 Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ ПКФ Прайд 01.10.2018 року між Управлінням освіти Рубіжанської міської ради Луганської області та ТОВ ПКФ Прайд укладено договір на встановлення особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) для розміщення та експлуатації тимчасової споруди - модульної котельні на твердому паливі та складу палива, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2018 року за №1657216344125.

Право постійного користування Управлінням освіти Рубіжанської міської ради Луганської області вказаною земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 25.01.2010 року серії ЯЯ №171079.

Однак, в порушення норм Земельного кодексу України та умов укладеного договору ТОВ ПКФ Прайд на наданій за договором земельній ділянці для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) збудовано капітальну будівлю, а саме: стаціонарну твердопаливну котельню, замість розміщення відповідної тимчасової споруди.

При цьому, у змісті позовної заяви наведений перелік обставин, які, на переконання прокурора, свідчать про здійснення будівництва на наданій земельній ділянці капітальної будівлі твердоплавної котельні, яка не відноситься до тимчасових споруд.

Більш того, вказує на те, що після укладення договору відповідач не звертався до органу з питань містобудування та архітектури і відповідно не оформив паспорт прив`язки тимчасової споруд, чим порушив встановлений законодавством порядок розміщення тимчасових споруд і не виконав узгоджені сторонами умови у п. 4.3.2 договору, якими визначено, що розміщення споруди здійснюється після отримання відповідних дозвільних документів.

А тому, з огляду на викладене вважає, що відповідачем порушено істотні умови договору сервітуту, внаслідок чого він підлягає розірванню, а земельна ділянка - поверненню.

Крім цього, прокурор, наводячи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, розпорядження від імені якої здійснює дана рада, а тому саме вона виступає органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах. Також посилається на наявність підстав для представництва і Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, оскільки даний орган виконавчої влади з огляду на положення п. 4.1.4 договору, у відповідності до яих він має право у разі порушення ТОВ ПКФ Прайд умов договору достроково розірвати (припинити) його, наділений правомочностями на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

Однак, ані Рубіжанська міська рада, ані управління освіти, не зважаючи на обізнаність про порушення інтересів держави та їх усвідомлення, маючи повноваження щодо ініціювання розірвання договору, у тому числі у судовому порядку, всупереч інтересам держави за їх захистом до суду не звертається.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.07.2020 року підтверджено наявність підстав для представництва керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивачів Рубіжанської міської ради Луганської області та Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області в суді; ухвалено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №913/392/20; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 16.07.2020 року о 10 годині 10 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.07.2020 року на підставі ч. 12 ст. 176 ГПК України позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків - протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На виконання вимог ухвали суду, прокурор у строк, встановлений судом, подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій обґрунтував сплату судового збору у розмірі, встановленому ЗУ «Про судовий збір» .

15.07.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача-2 Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області надійшов електронний лист з клопотання про розгляд справи без участі представника та доданими до нього документами, а також електронний лист з супровідним листом до клопотання разом з копією фіскального чеку.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.07.2020 року продовжено розгляд справи та повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 913/392/20 призначено на 13.08.2020 року о 10 годині 00 хвилин.

Також даною ухвалою суду повернуто без розгляду позивачу-2 Управлінню освіти Рубіжанської міської ради Луганської області клопотання про розгляд справи без участі представника від 15.07.2020 року з супровідним листом та доданими до нього документами на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

20.07.2020 року від суду від представника позивача-2 Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області надійшло клопотання аналогічного змісту про розгляд справи без участі представника, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Також, 11.08.2020 року від представника позивача-1 Рубіжанської міської ради Луганської області надійшла заява, в якій просить розглядати справу без їх участі та вказує, що позовні вимоги підтримує.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.08.2020 закрито підготовче провадження по справі № 913/392/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2020 року о(об) 10 годині 10 хвилин.

Цього ж дня від представника відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву та відкладення підготовчого засідання, в якому просить продовжити строк для подачі відзиву по справі, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Дане клопотання було зареєстровано в КП «Діловодство спеціалізованого суду» після проведення судом підготовчого засідання, за результатами якого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.08.2020 року клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву та відкладення підготовчого засідання - задоволено частково; поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом, для подання відзиву на позовну заяву; у задоволенні іншої частини викладених у клопотанні вимог відмовлено.

Крім того, 27.08.2020 року у судовому засіданні оголошено перерву до 22.09.2020 року до 10 годині 00 хвилин.

22.09.2020 року від представника позивача-1 через канцелярію суду надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 22.09.2020 року о 10 год. 00 хв., у режимі відео конференції з приміщення Рубіжанського міського суду Луганської області.

Роглядаючи дану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 197 ГПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Аналіз даної норми дозволяє дійти висновку, що постановлення судом ухвали про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду є правом, а не обов`язком суду.

За ч. 8 вказаної статті у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

При цьому, вказана заява надійшла до суду у день проведення судового засідання, що свідчить про недотримання позивачем-1 встановленого ч. 8 ст. 197 ГПК України строку на її подання, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Також, 22.09.2020 року у день судового розгляду справи від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить відкласти судове засідання на більш пізню дату, у зв`язку з запровадженням обмежувальних карантинних заходів та неможливість явки у судове засідання через їх дію.

Розглядаючи дане клопотання, суд виходить з наступного.

Карантин вже не перешкоджає розгляду справи, тому що з 22.05.2020 року Кабмін дозволив регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні та з 25.05.2020 року дозволені перевезення пасажирів метрополітенами.

Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 16.07.2020 року у справі № 924/369/19.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, у тому числі пов`язаних з необхідністю явки до суду для участі у судовому засіданні.

Крім того, учасники мають право брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у встановленому положеннями ст. 197 ГПК України порядку, однак, відповідних клопотань від сторони відповідача суду не надходило.

Також, суд враховує, що визначений ч. 2 ст. 195 ГПК України строк судового розгляду справи по суті закінчується 26.09.2020 року, при цьому, тривалість дії введеного на території України карантину через загрозу епідемії корона вірусної інфекції перевищує встановлені законом строки судового розгляду справи.

При цьому,в силу приписів п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України (у чинній редакції) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Однак, жодних заяв від учасників справи про поновлення чи продовження процесуальних строків, встановлених законом та судом відповідно, у тому числі строків судового розгляду справи, суду не надходило.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Також, суд зауважує, що наявні у справі матеріали та заяви сторін по суті справи є достатніми для вирішення справи в даному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду даного клопотання суд у відкритому судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 22.09.2020 року.

Більш того, суд звертає увагу на те, що, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, представник відповідача не з`явився у судове засідання, у зв`язку з чим суд на підставі приписів п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України вважає за можливе розлянути справу за його відсутності.

Крім того, під час розгляду справи, судом враховано, що ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом. Частиною 1 ст. 7 ЗУ Про судоустрій і статус суддів визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому суд відзначає, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

На цьому неодноразово наголошували Європейський суд з прав людини та Верховний Суд у своїх рішення.

У свою чергу суд зауважує, що звернення відповідача до позивача-2 з заявою про розірвання спірного договору не є безумовним фактом, який свідчить про його розірвання в подальшому. А тому наразі спірний договір є чинним та не розірваним між сторонами, що об`єктивно свідчить про про наявність спору та відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, не скористався, поважні причини неподання якого не повідомив, у зв`язку з чим на підставі приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Сторони по справі про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копій ухвали суду від 27.08.2020 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Прокурор у відкритому судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторони позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 Рубіжанською міською радою Луганської області прийнято рішення № 57/8 "Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ "ПКФ Прайд", пунктом 1 якого вирішено надати згоду управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ "ПКФ Прайд" на частину земельної ділянки, що належить управлінню освіти Рубіжанської міської ради на праві постійного користування, орієнтовною площею 0,0200 га (кадастровий номер 4412500000:07:008:0103), розташовану за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, для розміщення та експлуатації стаціонарної тимчасової споруди - модульна котельня на твердому паливі та склад палива терміном на 5 років з можливим подальшим продовженням

Відповідно до п. 2 рішення ТОВ "ПКФ Прайд" необхідно замовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту та здійснити заходи щодо внесення відомостей про межі земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, до Державного земельного кадастру.

Пунктом 3 рішення ТОВ "ПКФ Прайд" після укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту з управлінням освіти Рубіжанської міської ради повинно здійснити заходи щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою.

На виконання вищезазначеного рішення, 01.10.2018 між Рубіжанською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКФ Прайд" укладено договір на встановлення особистого строкового сервітуту на розміщення та експлуатацію тимчасової споруди - модульної котельної на твердому паливі та складу палива, який зареєстрований 01.10.2018 за № 1657216344125.

За змістом п. 1.2 договору особистий строковий сервітут (земельний сервітут) встановлюється на земельній ділянці площею 1,3032 га, кадастровий номер 4412500000:07:008:0103, розташованій за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, на підставі рішення Рубіжанської міської ради від 17.07.2018 № 57/8 "Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ "ПКФ Прайд", на виконання рішення Рубіжанської міської ради від 20.12.2017 № 39/1 "Про затвердження Програми децентралізації теплопостачання в місті Рубіжне на 2018 рік" та Інвестиційного контракту (угоди) № 01/__/__2018 від 06.06.2018, укладеного між Рубіжанською міською радою та ТОВ "ПКФ Прайд".

Право постійного користування надавачем сервітутних прав земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 25.01.2010 серії ЯЯ № 171079.

Згідно п. 1.3 договору особистий строковий сервітут (земельний сервітут) встановлюється площею 0,0200 га для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурний форм) (згідно з п. "в" ст. 99 Земельного кодексу України) відповідно до Плану межі земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту для розміщення та експлуатації тимчасової споруди - модульна котельня на твердому паливі та склад палива.

Строковий особистий сервітут встановлюється терміном на 5 років з дати його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (п. 2.1 договору).

Плата за договором встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням встановленого коефіцієнту, що є земельним податком (п. 3.1 договору). Сервітуарій вносить плату за договором відповідно до виставлених рахунків. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 47406 грн. 03 коп. (п. 3.2 договору).

Державна реєстрація договору про встановлення особистого строкового сервітуту здійснена 01.10.2018, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Дані обставини справи також були встановлені у рішенні Господарського суду Луганської області від 23.07.2019 року та у постанові Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 року у справі №913/277/19

У зв`язку з цим, суд також зауважує, що в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені..

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 18.12.2019 року у справі №761/29966/16-ц.

Тобто, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

При цьому, слід відзначити, що рішенням Господарського суду Луганської області від 23.07.2019 року у справі №913/277/19, яке залишено без змін та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 року та набрало законної сили 14.01.2020 року, у задоволенні позовних вимог заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області до 1.Рубіжанської міської ради Луганської області, 2.Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області та 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Прайд" про визнання рішення незаконним, визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки відмовлено.

Тобто, укладений 01.10.2018 між Рубіжанською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКФ Прайд" договір на встановлення особистого строкового сервітуту на розміщення та експлуатацію тимчасової споруди - модульної котельної на твердому паливі та складу палива, який зареєстрований 01.10.2018 за № 1657216344125, є чинним та дійсним.

Даний факт в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України має для суду преюдиційне значення, а тому не підлягає доказуванню.

А тому, суд вважає доцільним перейти до дослідження обгрунтованості заявлених прокурором вимог та з`ясування наявності підстав для визнання договору на встановлення особистого строкового сервітуту припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

За ч. 1 ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки (ч. 2 ст. 100 ЗК України та ч. 2 ст. 402 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений 01.10.2018 року договір на встановлення особистого строкового сервітуту є саме договором на право земельного сервітуту.

Згідно ч. 1 ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (ч. 1 ст. 404 ЦК України).

Разом з тим, обсяг прав щодо користування земельною ділянкою конкретизований положеннями спеціальної норми ЗК України, а саме, п. в) ч. 1 ст. 99, відповідно до якої власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, зокрема, для права на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Так, як було встановлено вище 01.10.2018 року між Рубіжанською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКФ Прайд" укладено договір на встановлення особистого строкового сервітуту, за яким сервітуарій отримав право особистого строкового сервітуту (земельного сервітуту) площею 0,0200 га на земельній ділянці площею 1,3032 га, кадастровий номер 4412500000:07:008:0103, розташованій за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, для розміщення та експлуатацію тимчасової споруди - модульної котельної на твердому паливі та складу палива, який зареєстрований 01.10.2018 за № 1657216344125.

Тобто, позивач отримав право земельного сервітуту частини земельної ділянки виключно для розміщення тимчасової споруди.

У ч. 1 ст. 28 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності наведено визначення поняття тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, під якою слід розуміти одноповерхову споруду, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно ч. 2 цієї статті, тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 4 ст. 28 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ).

Аналогічні вимоги до тимчасової споруди встановлені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року N 244 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за N 1330/20068.

При цьому, слід наголочити на тому, що положення вказаного ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності передбачають можливість виготовлення без улаштування фундаменту тільки таких об`єктів як тимчасові споруди.

Разом з тим, відповідно до ДБН В.2.1-10-2009 фундамент - це частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну.

Однак, як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 13.12.2018 року №10-12-0.45-9996/2-18, 17.07.2018 року Рубіжанською міською радою Луганської області було прийнято рішення № 57/8 "Про надання згоди управлінню освіти Рубіжанської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового земельного сервітуту з ТОВ "ПКФ Прайд" для розміщення та експлуатації стаціонарної тимчасової споруди - модульна котельня на твердому паливі та склад палива.

Проте, згідно паспорту на модульні котельні зазначена котельня встановлюється на стрічково-переривчастий фундамент з фундаментних блоків або монолітного бетону, що унеможливлює віднесення її до тимчасових споруд (малих архітектурних форм), розміщення яких передбачено п. в) ст. 99 ЗК України.

На підтвердження вказаного факту матеріали справи також містять належним чином завірені копії інвентаризаційних матеріалів на споруду за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, надані КП Бюро технічної інфентаризації Рубіжанської міської ради.

Згідно технічного опису споруда за вказаною адресою збудована з улаштуванням бетонного фундаменту.

Крім того, відповідно до схеми розташування, плану, журналу зовнішніх обмірів, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ виробничого будинку та журналу розрахунку площі території площа збудованої модульної твердопаливної котельні за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, за внутрішніми (81,8 м2) та зовнішніми (91,8 м2) обмірами значно перевищує встановлені ч. 2 ст. 28 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності розміри тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Також, слід звернути увагу на те, що передбачені ст. 28 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності в силу п. 7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406, не потребують документів, що дають право на їх будівництво, та після закінчення яких об`єкт не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Разом з тим, з інформації з Реєстру дозвільних документів з офіційного веб-сайту Державної архітектурної-будівельною інспекцією України в мережі інтернет встановлено, що:

- у грудні 2018 року було зареєстровано повідомлення за №ЛГ 061183392381 ТОВ ПКФ Прайд про початок будівельних робіт модульної твердоплавної котельні для ЗОШ №6, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19;

- а у лютому 2020 року зареєстрована декларація за №ЛГ 141200350060 ТОВ ПКФ Прайд про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: модульної твердоплавної котельні для ЗОШ №6, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19.

Вказана модульна твердоплавна котельня за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Належним чином засвідчені скрі-шоти сторінки з офіційного веб-сайту Державної архітектурної-будівельною інспекцією України в мережі інтернет містяться у матеріалах справи.

При цьому, з наданого суду повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 04.12.2018 року вбачається, що ТОВ ПКФ Прайд було повідомлено про початок будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, щодо модульної твердоплавної котельні для ЗОШ №6, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, із застосуванням енергоефективних технологій. Вид об`єкта будівництва визначено як нове будівництво.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 вказаної статті).

При цьому, слід наголосити на тому, що в силу приписів ч. 9 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Більш того Верховний Суд у своїй постанові від 01.10.2019 року у справі №826/9967/18 відзначив, що з моментом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування.

Таким чином, слід констатувати, що відповідачем ТОВ ПКФ Прайд було збудовано модульну твердоплавну котельню за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, яка за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

У свою чергу, слід зауважити, що положення ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності чітко та однозначно розмежовують між собою тимчасові споруди та об`єкти, які за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Тобто, збудована відповідачем модульна твердопаливна котельня не відносяться до тимчасових споруд, встановлення яких не потребує улаштування фундаменту.

Також, у цьому контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пункт 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15.

Зазначене ще раз підтверджує факт набуття відповідачем права власності на модульну твердоплавну котельню за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19.

Більш того, рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 03.12.2019 року №2361 Про присвоєння адреси об`єкту будівництва - модульній твердоплавній котельні для КНВК Рубіжанський ліцей (колишня ЗОШ №6) вирішено даному об`єкту будівництва присвоїти адресу: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19 к.

При цьому, слід відзначити, що зі змісту Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, слідує, що замовник, який має намір встановити тимчасові споруди, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (п. 2.2).

Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, який оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п.п. 2.1,2.7).

Паспорт прив`язки тимчасової споруди - це комплект документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою території (п.п. 1,4), типова форма якого поряд з іншими документами затверджена додатком 1 до Порядку, який містить, зокрема, форму схеми розміщення тимчасової споруди із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування.

Позаяк, згідно листа Рубіжанської міської ради Луганської області від 30.01.2020 року №017-010/538, протягом 201/-2019 років ТОВ ПКФ Прайд до Рубіжанської міської ради або її виконавчих органів з заявою про оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди - модульної котельні на твердому паливі та складу палива за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіону від 21.10.2011 року №244, не зверталося; паспорт прив`язки тимчаосвої споруди Рубіжанською міською радою або її виконавчими органами не оформлювався.

Крім того, аналіз положень ч. 3 ст. 28 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , яка має назву тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності та відповідно наводить їх визначення, у взаємозв`язку з приписами ч. 2 ст. 21 ЗУ Про благоустрій населених пунктів , не дозволяє віднести збудований відповідачем об`єкт і до малих архітектурних форм.

Крім того, суд не може взяти до уваги у якості належних доказів долучені до матеріалів справи письмові докази з матеріалів досудового розслідування з огляду на наступне.

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

А тому до винесення вироку в рамках кримінального провадження, не можуть бути взяті до уваги матеріали досудового розслідування, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Тобто, доказове значення в господарському процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 року у справі №2а-7075/12/2670 та від 26.06.2018 року у справі №808/2360/17.

Більш того, з огляду на преюдиційність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язове значення для суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків (постанова Верховного суду від 29.03.2018 року у справі №826/3498/15, від 31.07.2018 року у справі № 808/1507/16.

За умовами п. 5.1 договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.10.2018 року цей договір може бути розірвано в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 2 та 4 ст. 406 ЦК України, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Так, згідно положень п. д) ч. 1 ст. 102 ЗК України, дя земельного сервітуту підлягає припиненню у випадку порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

За таких обставин, зважаючи на факт порушення відповідачем умов користування земельним сервітутом площею 0,0200 га на земельній ділянці площею 1,3032 га, кадастровий номер 4412500000:07:008:0103, розташованій за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19, що виявилося у використанні сервітуту всупереч приписів п. в) ч. 1 ст. 99 ЗК України та умов договору шляхом будівництва модульної твердоплавної котельні, яка за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), замість тимчасової споруди, яка встановлується без улаштування фундаменту та площа якої по зовнішньому контуру становить не більше 30 квадратних метрів, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих та законних підстав для визнання укладеного 01.10.2018 року між Рубіжанською міською радою і ТОВ "ПКФ Прайд" договір про встановлення особистого строкового сервітуту припиненим.

При цьому, розглядаючи заявлену прокурором вимогу про зобов`язання відповідача повернути частину земельної ділянки суд бере до уваги наступне.

Зміст права власності викладено в ч.1 ст. 317 ЦК України, згідно якого власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

В силу положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосування інших, передбачених законом, способів.

Частинами 2 та 3 ст. 326 ЦК України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно приписів ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави.

У постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі № 6-3090цс15, від 23.11.2016 року у справі № 3-1058гс16 викладено правову позицію, у якій зазначено, що, відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Крім того, главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За змістом ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення гл. 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України.

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином, зважаючи на факт припинення договірних відносин між сторонами, враховуючи наведені приписи законодавства, господарський суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача повернути частину земельної ділянки відповідає передбаченим цивільним законодавствам способам захисту та забезпечує ефективний захист прав власника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача, а тому задовольняє її та вважає доцільним і необхідним зобов`язати відповідача повернути частину земельної ділянки Управлінню освіти Рубіжанської міської ради Луганської області, яке є її постійним користувачем.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області та Управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ Прайд про припинення шляхом розірвання договору особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) від 01.10.2018 року та зобов`язання повернути частину земельної ділянки - задовольнити повністю.

2. Припинити договір на встановлення особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) для розміщення та експлуатації тимчасової споруди - модульної котельні на твердому паливі та складу палива від 01.10.2018 року, укладеного між Управлінням освіти Рубіжанської міської ради Луганської області та ТОВ ПКФ Прайд .

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ Прайд (93003, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будьонного, 28, ідентифікаційний код 35968320) повернути Управлінню освіти Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська область, м. Рубіжне, пр. Переможців, 28, ідентифікаційний код 02141957) частину земельної ділянки площею 0,0200 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська, 19 (кадастровий номер 4412500000:07:008:0103), яка надана в користування за договором на встановлення особистого строкового сервітуту (земельний сервітут) для розміщення та експлуатації тимчасової споруди - модульної котельні на твердому паливі та складу палива від 01.10.2018 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.10.2018 року за №1657216344125, шляхом її звільнення.

4. Стягнути з відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ Прайд (93003, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будьонного, 28, ідентифікаційний код 35968320) на користь прокуратури Луганської області (93408, м. Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 02909921) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4 204,00 грн.

5. Видати позивачу накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня його складення.

Судове рішення складено та підписано 22.09.2020 року.

Суддя О.В. Тацій