Ухвала

від 22.09.2020 по справі 914/2423/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.09.2020 р. справа № 914/2423/20

Суддя Господарського суду Львівської області Яворський Б.І.,

розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи Товариства з додатковою відповідальністю Львівськмий завод фрезерних верстатів , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромкомплект , м.Львів,

про стягнення 131'314,03 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області 17.09.2020 із системи Електронний суд від Товариства з додатковою відповідальністю Львівськмий завод фрезерних верстатів`надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромкомплект про стягнення з відповідача 131'314,03 грн. заборгованості за договором оренди майна від 30.06.2007.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.09.2020 справу № 914/2423/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно ч.2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 31074685, місцезнаходження відповідача зареєстровано за адресою: 79066, м.Львів, вул.Пасічна, 169/57, що не відповідає місцезнаходженню відповідача, яке вказане позивачем у вступній частині позовної заяви.

Відтак, за даних обставин у позовній заяві в порушення вимог п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позивач невірно вказав місцезнаходження відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України)

Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до «Правил надання послуг поштового зв`язку» , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Суд інформує позивача, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з «Правилами надання послуг поштового зв`язку» , належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення в поштовий конверт, надані в оригіналі. Однак, позивачем, всупереч вимогам ГПК України, до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'102,00 гривні.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд інформує позивача про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» ).

Відтак, враховуючи предмет спору, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити 2'102,00 грн. судового збору, а належні докази сплати (оригінал платіжного доручення/квитанції про сплату судового збору) надати суду.

Однак, позивачем всупереч пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до матеріалів позовної заяви доказу у підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі фактично додано не було.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1 . Позовну заяву залишити без руху.

2 . Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання до суду:

- уточненої інформаціі про місцезнаходження відповідача;

- доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів (квитанція та опис вкладеного у цінний лист);

- доказів сплати 2'102,00 грн. судового збору за подання даної позовної заяви (оригінал).

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Б.І. Яворський