Рішення

від 14.09.2020 по справі 920/366/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.2020 Справа № 920/366/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/366/20

за позовом Приватного підприємства "Павлівське" (вул. Леніна, буд. 4, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" (вул. Харківська, буд. 111, м. Суми, 40007),

про стягнення 1663513 грн. 52 коп.,

представники учасників справи:

Від позивача - Мальченко Д.В. (на оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду - не з`явився);

Від відповідача - Вовк О.В.;

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 1663513 грн. 52 коп., в тому числі 1 630 720 грн. 90 коп. попередньої оплати за товар, що не був поставлений за укладеним між сторонами договором поставки № 2020-1102/01 від 11.02.2020, 28515 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідно до п. 6.2. договору, 4277 грн. 30 коп. процентів за користування грошовими коштами (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/366/20; призначене підготовче засідання на 25.05.2020, 11:30 з повідомленням сторін; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив. Встановлені судом в ухвалі строки продовжуються на строк дії карантину.

13.05.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3722 від 13.05.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позивач не вчинив всіх необхідних дій, передбачених умовами договору та додатками до нього, які направлені на належне виконання договору, що унеможливлює постачання товару на його адресу. Також відповідач зазначає, що за своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання, тому вимоги в частині стягнення пені та 3% річних є необґрунтованими. Попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом справи складає 25 000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.05.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.06.2020, 12:00; відповідачу наданий десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

У судовому засіданні 22.06.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 13.07.2020, 12:30. На підставі ст. 182 ГПК України, враховуючи заперечення відповідача проти позову, суд роз`яснив позивачу, які докази мають бути подані: докази на підтвердження виконання умов п. 3.5. договору та додатку № 1 від 11.02.2020 до договору щодо надання постачальнику в письмовій (електронній) формі транспортної інструкції покупця. Відповідачу запропоновано викласти свою позицію на відзив відповідача письмово у відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України.

25.06.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. №5286 від 25.06.2020), в якій зазначає, що відповідно до п. 3.5., 3.9., 3.10 договору, у разі не надсилання транспортної інструкції, постачальник має право призупинити відвантаження товару, повернути кошти та відмовитись від поставки. В матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем призупинення відвантаження товару чи відмови від поставки товару з поверненням попередньої оплати. Товар поставляється на умовах згідно правил INCOTERMS-2010 СРТ, ст. Гадяч Південної з/д. Відповідно до правил INCOTERMS-2010 СРТ Carriage Paid То Фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення). Поставка відбулася - у момент, коли продавець доправив товар названому ним перевізнику або іншій особі в узгодженому сторонами місці (ст. Гадяч Південної з/д). Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Доказом виконання продавцем своїх обов`язків із поставки товару є відповідний транспортний документ. Перехід ризиків - із моменту передачі товару перевізнику. Розподіл затрат - у місці призначення. Вид транспорту - будь-який. Таким чином відповідач визначає перевізника, при цьому згідно з умовами договору, узгодженим місцем поставки товару є ст. Гадяч, Південна з/д.

08.07.2020 відповідач подав заперечення (вх. № 5804 від 08.07.2020), в якому зазначає, що позивачем не була надана транспортна інструкція, тому відповідачем було призупинено відвантаження товару. Щодо постачання товару залізницею відповідач пояснює, що переадресування вагонів з товаром можливе лише за умови реальності їх прийняття на станції призначення, про що покупець і зобов`язаний повідомити постачальника в транспортній інструкції, яку необхідно погодити з відповідачем.

13.07.2020 позивач подав заяву (вх. № 2247к від 13.07.2020), в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку подання доказів, долучити до матеріалів справи копії заявки на поставку мінеральних добрив, скріншоту з електронної пошти агронома Тарасенка В.М., заяви свідка. Позивач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, строк дії якого продовжено до 31 липня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 зі змінами. У зв`язку з тим, що село Комиші межує з Полтавською областю, Комишанською сільською радою вжитті додаткові заходи щодо недопущення розповсюдження хвороби, зокрема рекомендовано підприємствам направити працівників на самоізоляцію. Згідно з наказом керівника ПП "Павлівське" № 54 від 24.03.2020, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів на території України введено режим самоізоляції працівників до скасування карантину, в тому числі агронома Тарасенко В.О. Це стало причиною, що працівники підприємства були відсутні на робочих місцях і фактично не можливо було підготувати весь об`єм документів для суду. Агроном Тарасенко В.О., крім того що був на самоізоляції, ще перебував у відпустці. Докази, які позивач просить суд долучити до матеріалів справи, знаходились на комп`ютері агронома, доступу до якого інші працівники не мали.

У судовому засіданні 13.07.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 20.07.2020, 12:30.

14.07.2020 відповідач подав письмові пояснення (вх. №6031 від 14.07.2020), в яких зазначає, що у питанні задоволення або відмови у задоволенні заяви позивача (вх. № 2247к від 13.07.2020) відповідач покладається на розсуд суду. На думку відповідача, роздруківка електронної переписки без електронного цифрового підпису не може бути використана як доказ у справі. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень головного агронома за сумісництвом Тарасенко В.О. щодо подання заявок на закупку мінеральних добрив. Електронна адреса продавця товару зазначена у договорі, однак позивачем направлено заявку з невідомої відповідачу електронної пошти на електронну пошту відмінну від вказаної у договорі електронної адреси відповідача.

17.07.2020 позивач подав заяву про зміну підстав позову (вх. №2300к від 17.07.2020), в якій уточнює підставу позову та просить вважати, що стягнення заборгованості здійснюється на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України.

17.07.2020 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 6157 від 17.07.2020), в яких зазначає, що відповідач не спростовує сам факт дійсної переписки, посилаючись лише на недопустимість доказів. Доказів на спростування того, що головний агроном мав право подавати заявки на отримання товару відповідачем не надано, при цьому позивачем подано заяву свідка ОСОБА_1 . Законодавством не встановлено форму транспортної інструкції, це документ довільної форми, що подається покупцем на вимогу постачальника з метою реалізації договору поставки. Відповідно до п. 3.6 договору, постачальник повинен протягом 7 днів з моменту отримання транспортної інструкції надати відмову в прийнятті такої інструкції. Доказів відмови (саме активних дій) від прийняття інструкції або ж призупинення відвантаження товару чи відмови від поставки (договору) відповідач не подав.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.07.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2020, 11:15 з повідомленням сторін. Суд встановив, що у заяві про зміну підстав позову (вх.. № 2300к від 17.07.2020) позивач не змінює ні підстав, ні предмету позову, а уточнює посилання на норми матеріального права, тому судом прийнято відповідні уточнення позовних вимог до розгляду. Розглянувши заяву позивача (вх. № 2247к від 13.07.2020) суд не встановив, що позивачем пропущено строк для подання доказів, відповідні докази, подані позивачем разом з заявою, прийняті судом до розгляду.

29.07.2020 позивач подав клопотання (вх. № 6521 від 29.07.2020), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю явки у судове засідання уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.07.2020 відкладено розгляд справи по суті на 14.09.2020, 11:00.

14.09.2020 представник позивача подав промову на дебати у письмовому вигляді (вх. №8136 від 14.09.2020).

Позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 2020-1102/01 від 11.02.2020, відповідач зобов`язується поставити і передати у власність позивача хімічну продукцію (іменовану надалі - товар), а позивач зобов`язується належним чином прийняти й оплатити товар в сумі, строки та на умовах визначених даним договором.

Товар поставляється партіями в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідно до додатків, що укладаються сторонами на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2. договору).

Найменування товару, його кількість, одиниця виміру, асортимент, ціна одиниці товару, вартість партії товару, строки та базис поставки товару та інші умови визначаються сторонами в додатках до даного договору (п. 1.3. договору).

Умови поставки товару узгоджені сторонами у розділі 3 договору.

Поставка товару відбувається на підставі транспортної інструкції покупця, яка є невід`ємною частиною виконання договору і документом, що підтверджує наміри покупця в отриманні товару, та надається постачальнику в письмовій (електронній) формі за 3 (дні) до поставки з обов`язковим зазначенням: номера та дати договору поставки товару; найменування вантажоодержувача, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду (коду ЄДРПОУ) та коду по залізниці; найменування, асортименту та кількості товару, виду упаковки (тари); строків (термінів) поставки; адреси місця призначення, куди має бути поставлено товар; автопідприємства та реквізити автотранспорту (в разі перевезення товару за рахунок покупця); назви та коду станції (в разі перевезення товару залізничним транспортом, при умові, що передачу товару перевізникові має здійснити постачальник) (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, якщо постачальник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання транспортної інструкції покупця не надав останньому відмову в прийнятті такої транспортної інструкції до виконання, вважається, що транспортна інструкція покупця узгоджена сторонами і постачальник прийняв її до виконання.

За умовами п. 3.7. договору, право власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент поставки товару.

Моментом поставки товару вважається: у випадку передачі товару на складі постачальника (виробника) - момент відвантаження товару покупцю або перевізнику; у випадку відвантаження залізничним транспортом - момент проставляння штемпельної відмітки на залізничній накладній.

Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної (п. 3.8. договору).

Пунктом 3.9. договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати за цим договором, ненадання або несвоєчасного надання транспортної інструкції, постачальник має право призупинити відвантаження товару. Постачальник звільняється від зобов`язань по виконанню умов цього договору в частині подальшої поставки товару, при відсутності підтвердження про можливість виконання умов договору з боку покупця.

За умовами п. 3.10 договору, у разі ненадання постачальнику транспортної інструкції на відвантаження товару протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, постачальник залишає за собою право повернути зазначені грошові кошти покупцеві та відмовитися від поставки.

Згідно із п. 5.1. договору, покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунку-фактури у порядку та строки, що визначені у додатках, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з додатком № 1 до договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар (карбамід) у кількості 224, 000 т загальною вартістю 1630720 грн 90 коп.

Умови поставки товару згідно правил INCOTERMS - 2010: "СРТ, ст. Гадяч Південної з/д".

Ціна Товару встановлена на умовах: "СРТ, ст. Гадяч Південної з/д", згідно правил INCOTERMS - 2010.

Оплата за товар здійснюється на поточний банківський рахунок постачальника наступним чином: 100% попередня оплата вартості товару до 12.02.2020. Ціна за товар дійсна до 12.02.2020.

Термін поставки товару - до 15.03.2020, на підставі транспортної інструкції покупця, погодженої постачальником, але не раніше виконання покупцем вимог цього додатку щодо попередньої оплати вартості товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно з платіжним дорученням № 873 від 11.02.2020 на підставі рахунку № 282 від 11.02.2020 (оплата за карбамід) перераховано відповідачу 1630720 грн. 90 коп.

Доказів поставки відповідачем позивачу товару за договором на зазначену суму у строк до 15.03.2020 матеріали справи не містять.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не передав у власність позивача товар у встановлений строк, у зв`язку з чим позивач, на підставі ст. 693 ЦК України, вимагає повернення суми попередньої оплати в розмірі 1630720 грн. 90 коп.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що позивач не виконав договірних зобов`язань в частині надання постачальнику транспортної інструкції, що унеможливило постачання товару.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене частиною другою статті 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Судом встановлено, що факт перерахування позивачем відповідачу коштів у строки встановлені договором в сумі 1630720 грн. 90 коп. підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням. Доказів поставки відповідачем позивачу товару матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не подані.

Твердження відповідача з посиланням на ст. 613 ЦК України про те, що поставку товару у строки визначені договором унеможливило ненадання позивачем транспортної інструкції, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

У додатку № 1 до договору сторонами узгоджено кількість, номенклатуру, вартість товару, умови поставки, строки оплати товару та строки поставки.

Термін поставки визначено моментом у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, зокрема конкретною датою - до 15.03.2020, з умовою - не раніше виконання покупцем вимог щодо попередньої оплати товару.

Попередня оплата перерахована позивачем у строк визначений договором 11.02.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 873 від 11.02.2020.

Ненадання (несвоєчасне надання) транспортної інструкції не змінює строку поставки товару, а надає відповідачу право, виходячи з умов договору, призупинити відвантаження товару, повернути грошові кошти покупцеві та відмовитися від поставки.

В матеріалах справи наявна заявка позивача на поставку мінеральних добрив від 11.02.2020, яка була направлена агрономом позивача ОСОБА_2 на електронну адресу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з зазначенням найменування вантажоодержувача, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду (коду ЄДРПОУ) та коду по залізниці, найменування та кількості товару; скріншот екрану на сторінці електронної пошти агронома позивача у розділі надіслані листи, що свідчить про направлення заявки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заява свідка у порядку ст. 88 ГПК України агронома позивача ОСОБА_1 , в якій останній пояснює, що ОСОБА_3 є представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт", якій було направлено заявку.

Вказані докази, зокрема заявка з підписом директора ПП Павлівське , засвідченим печаткою, скріншот екрану на сторінці електронної пошти працівника позивача, з огляду на положення статей 74, 91 ГПК України, суд розглядає як письмові докази.

Відповідач зазначає, що електронна адреса продавця товару зазначена у договорі, однак позивачем направлено заявку з невідомої відповідачу електронної пошти на електронну пошту відмінну від вказаної у договорі електронної адреси відповідача, у заявці відсутні номер та дата договору поставки, відсутні строки (терміни) поставки.

При цьому, зі змісту пояснень відповідача судом встановлено, що останній, посилаючись на неналежність доказу, не надає пояснень щодо отримання чи не отримання заявки від позивача.

З урахуванням вірогідності доказів (ст. 79 ГПК України) відповідно до свого внутрішнього переконання, суд вважає доведеними обставини надання позивачем відповідачу транспортної інструкції, оформленої заявкою від 11.02.2020.

Суд враховує, що відповідач не подав доказів повідомлення позивача про призупинення відвантаження товару відповідно до п. 3.9. договору, повідомлення позивача про повернення коштів та відмову від поставки відповідно до п. 3.10 договору через ненадання транспортної інструкції або надання неналежним чином оформленої транспортної інструкції.

Оскільки відповідач в порушення умов договору не виконав зобов`язань щодо поставки товару у встановлений строк, суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача про повернення суми попередньої оплати, що за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару, задовольняє позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 630 720 грн 90 коп. попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо поставки товару у строк до 15.03.2020.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. договору, за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від вартості непереданого товару за кожний календарний день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, позивачем відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 28515 грн 32 коп. за період з 16.03.2020 по 16.04.2020, виходячи з вартості непоставленого товару в розмірі 1630720 грн.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Абзацом другим частини першої статті 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в частині сьомій статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.09.2019 у справі N 904/5770/18.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 28 515 грн. 32 коп. Розрахунок перевірений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2020.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 4277 грн. 30 коп. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, в межах яких відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу товар.

Зобов`язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов`язанням.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, то застосування позивачем частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.07.2019 у справі N 910/5773/18.

Частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладеним між сторонами договором поставки розмір таких процентів не встановлено.

У зв`язку з зазначеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4277 грн 30 коп. 3% річних за їх необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" (вул. Харківська, буд. 111, м. Суми, 40007, код ЄДРПОУ 38244851) на користь Приватного підприємства "Павлівське" (вул. Леніна, буд. 4, с. Мала Павлівка, Охтирський район, Сумська область, 42730, код ЄДРПОУ 32364757) 1 630 720 грн. 90 коп. попередньої оплати за товар, 28515 грн. 32 коп. пені, 24888 грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.

Повне рішення складене та підписане суддею 22.09.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна