Постанова

від 21.09.2020 по справі 640/9588/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9588/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ренак до Волинської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ренак , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати незаконними дії Волинської митниці ДФС по тимчасовому вилученню, утриманню на території м/п "Ягодин" Волинської митниці ДФС, починаючи з 08 березня 2019 року транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Ренак", а саме шлаків-відходів у вигляді оксидів та сульфидів із вмістом чорних та кольорових металів, що містять переважно мідь, в кількості 21,5 тон, митною вартістю 26210,01 євро, що оформлені для переміщення через митний кордон України та про що складена ВМД100010/2019/504893, та зобов`язати Волинську митницю ДФС утриматися від дій по утриманню на митній території України транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Ренак", а саме шлаків-відходів у вигляді оксидів та сульфидів із вмістом чорних та кольорових металів, що містять переважно мідь, в кількості 21,5 тон, митною вартістю 26210,01 євро, що оформлені для переміщення через митний кордон України та про що складена ВМД100010/2019/504893;

- визнати незаконною бездіяльність Волинської митниці ДФС з повернення незаконно вилучених у водія транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ОСОБА_1 документів на вантаж, а саме інвойса № 753 від 06 березня 2019 року, CMR від 06.03.2019 року № 562663, протоколу радіаційного обстеження № 153 від 06 березня 2019 року, копію транскордонного перевезення відходів - Повідомлення згідно Базельскої конвенції від 21.12.2018 року, копію транскордонного перевезення відходів - Документ про перевезення згідно Базельської конвенції від 06.03.2019 року (3 примірники) та зобов`язати Волинську митниці ДФС повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренак" інвойс № 753 від 06 березня 2019 року, CMR від 06.03.2019 року № 562663, протоколу радіаційного обстеження №153 від 06 березня 2019 року, копію транскордонного перевезення відходів - Повідомлення згідно Базельскої конвенції від 21.12.2018 року, копію транскордонного перевезення відходів - Документ про перевезення згідно Базельської конвенції від 06.03.2019 року (3 примірники).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправними дії Волинської митниці ДФС по тимчасовому вилученню, утриманню на території м/п "Ягодин" Волинської митниці ДФС, починаючи з 08 березня 2019 року транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та товарів товариства з обмеженою відповідальністю "Ренак", а саме шлаків-відходів у вигляді оксидів та сульфидів із вмістом чорних та кольорових металів, що містять переважно мідь, в кількості 21,5 тон, митною вартістю 26210,01 євро, що оформлені для переміщення через митний кордон України та про що складена ВМД100010/2019/504893.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідачем в порядку, що відповідає нормам Митного кодексу України, на виконання вимог листа відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України у Волинські області від 11.03.2019 №54/3/581 посадовими особами Волинської митниці ДФС за участі співробітників УСБ України у Волинські області було проведено переогляд товару шлаки-відходи у вигляді оксидів та сульфатів із вмістом чорних та кольорових металів, що містять переважно мідь, та має вигляд механічної суміші порошку, дрібних каменистих шлакоподібних кусків та включень, залишків від переплаву металевих виробів, металевих включень у вигляді крапель металу , що переміщується транспортному засобі з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з компанії ТОВ Ренак .

У тексті апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Ренак (Продавець) та фірмою Siegfried Jacob Metallerke GmbH & Co KG (Покупець) укладено контракт №55 від 12.10.2018 за умовами якого продавець передає, а покупець купуєш шлаки, які в основному містять мідь, відповідно до ДСТУ 3211-2009, відповідно до специфікації, що в подальшому іменується - Товар.

На виконання умов даного договору вантаж шлаки-відходи у вигляді оксидів та сульфідів із вмістом чорних та кольорових металів, що містять переважно мідь в кількості 21, 5 тон митною вартістю 26 210,01 євро було оформлено в режимі експорт для переміщення через митний кордон України транспортним засобом з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , про що була складена митна декларація UA 100010/2019/504893.

Матеріали справи свідчать, що 07.03.2019 о 20.00 з митної території України в зону митного контролю м/п Ягодин Волинської митниці ДФС заїхав автомобіль з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , в якому відповідно до товаросупровідних документів та митної декларації типу АА № UA100010/2019/504893в митному режимі експорт переміщувався товар шлаки-відходи у вигляді оксидів та сульфатів із вмістом чорних та кольорових металів, що містять переважно мідь, та має вигляд механічної суміші порошку, дрібних каменистих шлакоподібних кусків та включень, залишків від переплаву металевих виробів, металевих включень у вигляді крапель металу з ТОВ Ренак на адресу компанії Siegfried Jacob Metallerke GmbH & Co KG (Німеччина).

Після завершення митного оформлення, зазначений транспортний засіб 08.03.2019 о 07.35 виїхав із зони м/п Ягодин Волинської митниці ДФС, після чого був затриманий співробітниками УСБ України у Волинській області та повернутий в зону митного контролю.

На виконання вимог листа УСБ України у Волинські області від 12.03.2019 №54/3-581, посадовими особами Волинської митниці ДФС 12.03.2019 було проведено переогляд зазначеного транспортного засобу з товаром.

В процесі переогляду даного транспортного засобу з товаром складено Акт від 12.03.201 № UA205010/2019/220106 та відібрано зразки товару для проведення лабораторних досліджень та встановлено, що код товару, що переміщається не відповідає відомостям, зазначеним у митній декларації.

В подальшому Державною фіскальною службою України було складено протокол про порушення митних правил від 04.06.2019 №2102/20500/19, яким на підставі ст. 511 Митного кодексу України тимчасово вилучено товари:

- відходи і брухт мідні,з мідних сплавів, крім латуні кількістю 21 500 кг, вартість - 1 612 500, 00 грн.;

документи:

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів,ручної поклажі та багажу від 12.03.2019 № UA205010/2019/22016;

- міжнародну транспортну накладну CMR від 06.03.2019 року № 562663;

- рахунок (інвойс) №753 від 06 березня 2019 року.

Вважаючи дії відповідача щодо тимчасового вилучення зазначених документів протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що відповідач за відсутності відповідних правових підстав вчинив дії щодо вилучення, утримання на території м/п Ягодин Волинської митниці ДФС, починаючи з 08 березня 2019 року транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та товарів товариства з обмеженою відповідальністю Ренак , тобто, відповідач діяв не на підставах, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, а дії щодо такої затримки не відповідають положенням ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, відтак колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Волинської митниці ДФС.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, нормами Митного кодексу України (далі- МК України), Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316 Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Порядок №1316), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України (далі - Вичерпний перелік).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Приписи частини першої статті 338 Митного кодексу передбачають, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

У частині третій статті 338 МК України визначено, що за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може також проводитися, якщо: 1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи; 2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий; 3) декларантом не виконуються обов`язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 338 МК України, переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов`язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 338 Митного кодексу, законодавцем визначено окремі підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, який може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Також, відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316, огляд проводиться відповідно до вимог частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, та згідно з вичерпним переліком підстав для проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України .

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що огляд (переогляд) як форма митного контролю здійснюється після прийняття керівником органу доходів і зборів рішення про його проведення за наявності виключних підстав, перелік яких закріплено у Митному кодексі України та Вичерпному переліку підстав, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року №467 та відповідно до вимог Порядку №1316.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року №467 затверджено Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України (далі - Вичерпний перелік).

Пунктом 14 Вичерпного переліку визначено підстави для проведення огляду (переогляду) товарів митними органами України, зокрема, одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи.

Такі доручення обов`язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

Як вбачається з матеріалів справи та вказує апелянт, підставою для огляду (переогляду) транспортного засобу позивача став лист Управління Служби безпеки України у Волинські області від 17.03.2019 №54/3-581 (а.с. 60).

Аналіз змісту наявного у матеріалах справи листа Управління Служби безпеки України у Волинські області від 17.03.2019 №54/3-581 (а.с. 60) дає підстави погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що останній абсолютно не відповідає вимогам п. 14 Вичерпного переліку, оскільки не містить інформацію щодо: назви і реквізитів письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання; виду огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний) (не передбачено такий вид огляду (переогляду) товарів як ретельний митний огляд ); посади, прізвища, ім`я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду); строку проведення огляду (переогляду) та строку інформування про результати його проведення.

Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на відсутність таких документів, як доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, наявність яких передбачена формою доручення, встановленою постановою КМУ від 23 травня 2012 №467.

Таким чином, оскільки лист Управління Служби безпеки України у Волинські області від 17.03.2019 №54/3-581 (а.с. 60), на виконання якого було проведено огляд ТЗ позивача та в подальшому вилучено документи в порядку ст.. 551 Митного кодексу України, не відповідає формі, встановленій додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467, то він не міг бути підставою для проведення огляду (переогляду) товарів.

Як було зазначено вище, п.14 Вичерпного переліку передбачено, що відсутність у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для проведення переогляду транспортного засобу ТОВ Ренак з державним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а отже, як наслідок і відсутність правових підстав для тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів і документів в порядку, передбаченому ст. 511 Митного кодексу України, з огляду на те, що проведення переогляду на підставі листа Управління Служби безпеки України у Волинські області від 17.03.2019 №54/3-581 не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо наявності ознак адміністративного правопорушення директором ТОВ Ренак , оскільки невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства в частині наявності підстав для проведення переогляду транспортного засобу зводить нанівець законність всієї процедури та, як наслідок, прийнятих за її результатами рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість вчинених дій з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року. До того ж, доводи апелянта є ідентичними тим, що вже були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву без врахування висновків та тверджень суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Ренак до Волинської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 21.09.2020

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна