Постанова

від 22.09.2020 по справі 140/3517/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3517/19 пров. № А/857/7731/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛЄГРАФ-4 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області про скасування постанови,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Смокович В.І.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 20 лютого 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2020 року ТзОВ ВЛЄГРАФ-4 звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області, в якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просило скасувати постанову № 14 від 14 листопада 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатом позапланової перевірки товариства на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Нове будівництво сонячної електростанції в урочищі Біля млина , потужністю 6МВт, що розташована в селі Поворськ Ковельського району Волинської області відповідач прийняв постанову № 9 від 14 листопада 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - недопущення до об`єкта перевірки посадової особи органу ДАБІ. Вважає таку постанову протиправною, оскільки про організацію і проведення 24 жовтня 2019 року позапланового заходу товариство не було повідомлене, що свідчить про недотримання Управлінням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Обставини щодо недопуску інспектора Коломійця О.І. на об`єкт перевірки не відповідають дійсності, оскільки у день його прибуття (24 жовтня 2019 року) він безперешкодно прибув на об`єкт: земельну ділянку в селі Поворськ Ковельського району Волинської області, на якій заплановане будівництво сонячної електростанції.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області № 9 від 14 листопада 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. При цьому, об`єктивною стороною правопорушення є саме нез`явлення для проведення перевірки, про що і було складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 24 жовтня 2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 жовтня 2019 року. Чинним законодавством не передбачено обов`язку Управління повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки. Крім цього, головний інспектор будівельного нагляду Коломієць О.І. повідомив засобами телефонного зв`язку директора ТзОВ ВЛЄГРАФ-4 Веркальця М.І. про дату, час і місце проведення перевірки, однак, останній не прибув у визначений термін. Обставини щодо повідомлення директора товариства про проведення позапланової перевірки та роз`яснення останньому його обов`язку бути присутнім під час перевірки на об`єкті підтверджуються аудіо записами телефонних розмов між посадовими особами. Також, вважає, що позивач звернувшись з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області, звернувся до неналежного відповідача.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи(в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін(у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЛЄГРАФ-4 , як замовник, подало Управлінню ДАБІ у Волинській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ВЛ 061192771680 від 04 жовтня 2019 року (а.с.59-60).

У зв`язку із необхідності перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС 1) №ВЛ 061192771680 від 04 жовтня 2019 року, на підставі ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 7 3акону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, начальник Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області видав наказ від 15 жовтня 2019 року Про проведення позапланової перевірки на об`єкті Нове будівництво наземної сонячної електростанції в урочищі Біля млина , потужністю 6МВт, що розташована в с. Поворськ, Ковельського району Волинської області ; замовник, підрядник - TзOB ВЛЄГРАФ-4 ; предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил піц час виконання підготовчих та будівельних робіт(а.с.56).

Із направлення для проведення позапланового заходу № 216 від 15 жовтня 2019 року(а.с.57) слідує, що вказану перевірку доручено провести головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Коломійцю О.І. у період із 17 по 25 жовтня 2019 року.

Визначений фахівець Управління 24 жовтня 2019 року склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва для виконання покладених на нього функцій(а.с.61). Вказаним актом зафіксовано, що директора ТзОВ ВЛЄГРАФ-4 про проведення перевірки повідомлено засобами телефонного зв`язку, однак, він не прибув у визначений строк на об`єкт будівництва. Вказана обставина стала причиною для висновку інспектора про недопущення його, як посадової особи органу ДАБК, для проведення позапланової перевірки, а отже порушення позивачем вимог п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Також, 24 жовтня 2019 року інспектор Коломієць О.І. склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за яке визначено відповідальність п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.62); припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагав 04 листопада 2019 року допустити посадових осіб органу ДАБК для проведення позапланової перевірки на об`єкт будівництва(а.с.63).

Вказані акт і припис 25 жовтня 2019 року направлені товариству поштовим зв`язком та вручені 29 жовтня 2019 року (а.с.64).

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема протоколу від 24 жовтня 2019 року, головний інспектор будівельного нагляду Коломієць О.І. виніс постанову № 9 від 14 листопада 2019 року про накладення штрафу у сумі 57 630 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначеного абзацом 6 пункту 12, абзацом 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.65-66).

Постанову позивачу також направлено поштовим зв`язком та вручено товариству 18 листопада 2019 року (а.с.66 зворот).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст. 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Частиною 3 ст. 41 Закону №3038-VI встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно із п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно із п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку № 553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

З наявного в матеріалах справи акту і протоколу від 24 жовтня 2019 року, складених головним інспектором будівельного нагляду(а.с.61, 62), слідує, що ТзОВ ВЛЄГРАФ-4 не допустило його на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки. В обгрунтування вказаного інспектор зазначив, що директор товариства, або інша уповноважена особа, не прибули на об`єкт перевірки у село Поворськ Ковельського району Волинської області.

Аналізуючи вищевказані норми права, колегія суддів зазначає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

При цьому, такому праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Також, колегія суддів вказує, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкової передумови її проведення, проте, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а тому порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 08 листопада 2019 року у справі №400/2886/18 та від 14 листопада 2019 року у справі №822/680/16.

Щодо доводів відповідача про те, що головний інспектор будівельного нагляду Коломієць О.І. повідомив засобами телефонного зв`язку директора ТзОВ ВЛЄГРАФ-4 Веркальця М.І. про дату, час і місце проведення перевірки, що підтверджуються аудіозаписами телефонних розмов між посадовими особами, то колегія суддів зазначає наступне.

З розміщеної на даному носії інформації не можливо встановити повідомлення директора Товариства про дату і місце проведення перевірки та ідентифікувати осіб, між якими відбувалися розмови.

Тому вищевказаний аудіозапис не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у розумінні статей 73-76 КАС України.

Будь-яких інших належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження повідомлення суб`єкта містобудування про призначення позапланового заходу контролю відповідачем не надано, в тому числі і направлення на його поштову чи електронну адресу повідомлення про призначення позапланового заходу контролю. При цьому з матеріалів справи слідує, що матеріали за результатами такого заходу направлені на адресу позивача - суб`єкта містобудування.

Так, відповідачем вірно зазначено в апеляційній скарзі, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак, колегія суддів зазначає, що недопущення - це створення перешкод (доведена протиправна поведінка), що унеможливлює здійснення відповідачем архітектурно-будівельного контролю, вчинення позивачем активних дій (протиправної поведінки) щодо недопуску інспектора на об`єкт будівництва, які не підтверджені жодними належними доказами.

Крім цього, відповідачем належним чином не повідомлено позивача про призначення розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 14 листопада 2019 року, чим порушено право позивача бути присутнім при такому розгляді та позбавлено його можливості давати пояснення, подавати докази, що є порушенням його процесуальних прав на захист.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів повноти правопорушення позивача у сфері містобудівної діяльності, а його відсутність у спірних правовідносинах доводить протиправність спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва Нове будівництво сонячної електростанції в урочищі Біля млина , потужністю 6МВт, що розташована в селі Поворськ Ковельського району Волинської області та не чинив жодних перешкод у здійсненні державного архітектурного - будівельного контролю, а тому УДАБІ у Волинській області, приймаючи оскаржувану постанову, діяло протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі рішення.

Доводи відповідача про те, що позивач звернувшись з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області, звернувся до неналежного відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції, серед іншого, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: 1) здійснює державний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності; ліцензійних умов на провадження господарської діяльності; 2) проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва, відповідно до закону здійснює державний ринковий нагляд за будівельними виробами, подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Територіальними органами Держархбудінспекції у Волинській області згідно структури ДАБІ є Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській області, а тому відсутні підстави вважати вказане управління неналежним відповідачем.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 140/3517/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 22 вересня 2020 року.