Рішення

від 03.09.2020 по справі 757/16565/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16565/18-ц

Категорія 52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

03 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Проскурня А.Г.

справа №757/16565/18-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу №757/59803/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД про визнання трудових відносин припиненими,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування позову позивач вказував, що відповідно до протоколу зборів Засновників товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД позивача з 18 вересня 2009 року було призначено директором зазначеного товариства та внесено запис до трудової книжки.

03.07.2017 року позивач подав заяву про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням. Дану заяву позивач направив на адреси кожного з учасників товариства комплект документів. Однак товариством не здійснено жодних дій щодо звільнення позивача, призначення нового директора та внесення відповідних даних про керівника до реєстру. З власної ініціативи позивач скликав загальні збори на 30.01.2019 року на 10:00 годину, про що склав відповідне повідомлення від 15.12.2017 року. Дане повідомлення було направлено на адреси кожного з учасників товариства. Однак учасники товариства на збори не прибули, про що позивач склав акт. Враховуючи те, що товариство не здійснює дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора, чим порушує право позивача на припинення трудових відносин та право на працю, позивач просить припинити трудові відносини з товариством.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте подав письмову заяву в якій позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити та проводити судове засідання за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів, що відповідно до протоколу зборів Засновників товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД ОСОБА_1 з 18 вересня 2009 року було призначено директором зазначеного товариства та внесено запис до трудової книжки.

Наказом ТОВ Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД від 18.09.2009 року призначено ОСОБА_1 на посаду президента з посадовим окладом згідно штатного розкладу.

14.08.2017 року ОСОБА_1 направив повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників на 25.08.2017 року щодо звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора ТОВ Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД у зв`язку із його звільненням за власним бажанням та призначення нового директора товариства.

15.12.2017 року ОСОБА_1 направив повторно повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників на 30.01.2017 року щодо звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора ТОВ Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД у зв`язку із його звільненням за власним бажанням та призначення нового директора товариства.

Також, 15.12.2017 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення за власним бажанням з посади директора товариства з 31.01.2018 року, зазначену заяву позивач направив на адресу учасників товариства.

30.01.2018 року складено акт про те, що позачергові загальні збори учасників товариства скликані його директором на 10:00 годину не відбулися у зв`язку із неприбуттям на загальні збори учасників товариства.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах C.G. та інші проти Болгарії ( C. G. and Others v. Bulgaria , заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України ( Oleksandr Volkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170)).

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив припинити трудові відносини з ТОВ Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням.

Крім того, відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

У частині першій статті 25 цього Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

В вказаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Таким чином, оскільки відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД , суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з внесенням відповідних відомостей у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД про визнання трудових відносин припиненими, слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 22, 36, 38 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 5, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 280-282, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД з 31.01.2018 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажаням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП Укаїни

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство Шенк-Україна-ЛТД , вул.Гагаріна 18 ,с. Мала Олександрівка, Бориспільський район, Київська обл. 08320, код 20034938.

Суддя О.М.Соколов