Ухвала

від 18.09.2020 по справі 362/121/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

18 вересня 2020 року

м. Київ

провадження № 51-4416 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду ускладі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2020 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2020 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020110140000089 від 10 січня 2020 року закрито.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну

скаргу ОСОБА_4 на ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_5 повернуто апелянту на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, як особі, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, в якій просить її скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, порушив конституційне право на оскарження судового рішення, що стосується його інтересів.

Мотиви суду

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправомірне повернення його апеляційної скарги є неприйнятними.

Положеннями ч. 9 ст. 284 КПК передбачено, що ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Разом із тим, у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддано допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. При цьому право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином чи такою мірою, що саму суть права буде зведено нанівець.

В свою чергу, статтею 393 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, якімають право подати апеляційну скаргу, до яких, серед іншого, відносяться підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник, а також інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченомуст.393 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2ст. 24 КПК України.

При вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2020року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України було звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрито. Суть підозри полягала в тому, що ОСОБА_5 , будучи службовою особою, а саме головою Глевахівської селищної ради, видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме рішення Глевахівської селищної ради № 358-17-ІV від 13серпня 2004 року.

Ухвала суду першої інстанції постановлена щодо ОСОБА_5 , і вній відсутні дані про вчинення іншими особами будь-яких кримінальних правопорушень, щоб давало підстави вважати, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод чи інтересів.

Із ухвали Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року вбачається, що суддя, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_4 , встановив, що її подано всупереч положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки ОСОБА_4 не є учасником провадження, а ухвалою місцевого суду не встановлено обставин, які б стосувалися його прав та законних інтересів чи порушували б їх, тому дійшов переконання про необхідність повернення скарги.

Такий висновок узгоджується із зазначеними вище вимогами кримінального процесуального закону, а посилання скаржника на те, що хоча він і не є учасником процесу в цьому кримінальному провадженні, однак може оскаржити ухвалу місцевого суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , адже вона стосується його інтересів, є безпідставними, оскільки суддя апеляційного суду у своїй ухвалі вірно зазначив, що доводи ОСОБА_4 про те, що він у подальшому може бути позбавлений права власності на земельну ділянку та приміщення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя наклав арешт на земельну ділянку в іншому кримінальному провадженні № 42019111200000818, в якому здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.366 КК України, в тому числі в зв`язку з виявленням двох інвентаризаційних справ на незакінчене будівництвом нежиле приміщення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

За таких обставин, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком про те, що ОСОБА_4 не навів достатніх і переконливих доводів того, що вказане судове рішення щодо ОСОБА_5 стосується його прав, свобод та інтересів, а тому він не має права на оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2020 року.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги те, що із касаційної скарги та доданого до неї судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, Суд дійшов висновку, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3