Ухвала

від 22.09.2020 по справі 180/512/20

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/512/20

4-с/180/13/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Хомченко С.І.

з секретарем судового засідання Меньшиковою А.В.,

представника скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Марганці, скаргу АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат , стягувач ОСОБА_2 , на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича, -

ВСТАНОВИВ:

До Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшла скарга АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича. У поданій скарзі заявник просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Є.П. незаконними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 62884176 про стягнення з АТ Марганецький ГЗК на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 60000,00 грн. та основної винагороди приватного виконаця в розмірі 801,61 грн. від 25.08.2020 року; постанови про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням № 62884176 в розмірі 801,61,00 грн від 25.08.2020 року; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62884176 у розмірі 69,00 грн. від 25.08.2020 року. В обґрунтування скарги зазначено, що 05.05.2020 року рішенням Марганецького міського суду було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ Марганецький ГЗК про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та стягнуто 60000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб. З 23.05.2020 року згідно ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві було внесено зміни в п.п. а пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. Отже, суму у розмірі 60000,00 грн. стягнута в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню. Таким чином, АТ Марганецький ГЗК 19.06.2020 року виплатило ОСОБА_2 всю суму заборгованості згідно рішення суду від 05.05.2020 року. 27.08.2020 року на адресу АТ Марганецький ГЗК надійшли оригінали постанови про відкриття ВП № 62884176 про стягнення з АТ Марганецький ГЗК на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 60000,00 грн. та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 801,61,00 грн. від 25.08.2020 року; постанови про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням № 62884176 у розмірі 801,61 грн. від 25.08.2020 року; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62884176у розмірі 69,00 грн. від 25.08.2020 року. Вважають дії приватного виконавця неправомірними, а винесені постанови за виконавчими провадженнями незаконними у зв`язку з тим, що АТ Марганецький ГЗК 19.06.2020 року добровільно виконало рішення Марганецького міського суду від 05.05.2020 року у повному обсязі та перерахувало на користь ОСОБА_2 стягнуту моральну шкоду у розмірі 60000,00 грн. з урахуванням діючого законодавства України, в тому числі Податкового кодексу України.

Від приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Є.П. до суду надійшли заперечення на скаргу, у яких останній просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що він діяв відповідно до діючого законодавства України, в межах наданих законом повноважень приватного виконавця і право заявника жодним чином не було порушено. Також зазначає, що ВП № 62884176 закінчено на підставі п.9 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , а отже по суті відсутній предмет скарги.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала просила задовольнити в повному обсязі.

Приватник виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Є.П. в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань не надходило.

Частиною 2 статті 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши пояснення скаржника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Є.П. на примусове виконання надійшов виконавчий лист №180/512/20 виданий 12.08.2020 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області про стягнення з АТ Марганецький ГЗК на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 60000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб, рішення набрало законної сили 05.06.2020 року.

25.08.2020 року згідно ЗУ Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та приватним виконавцем Макушевим Є.П. були проведені всі дії згідно діючого законодавства по виконанню виконавчого листа.

Посилання АТ Марганецький ГЗК на зміни в Податковому кодексі України від 23.05.2020 року, відповідно до яких стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 60000,00 грн. є доходом ОСОБА_2 , який підлягає оподаткування не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення суду винесено 05.05.2020 року, яке набрало законної сили та підлягає виконанню згідно діючого законодавства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції ( Іммобільяре Саффі проти Італії , 28.07.1999, § 63; Горнсбі проти Греції , 19.03.1997, § 40).

Згідно із ч. 1ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Статтею 5 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів . Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім встановлених у частині 2 цієї статті.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13).

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Частинами 1, 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Статтями 1,2,3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За ст. 27 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України Про виконавче провадження .

Рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом (ст. 36 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 7 ст. 31 Закону).

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що права та інтереси боржника не були порушені при відкритті приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макушевим Є.П. виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №180/512/20, виданого 12.08.2020 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області, приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Є.П. діяв згідно діючого законодавства, а тому скарга АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат , стягувач ОСОБА_2 на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 450, 451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат , стягувач ОСОБА_2 , на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Макушева Євгенія Петровича - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: С. І. Хомченко