Постанова

від 22.09.2020 по справі 235/300/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 235/300/18

Номер провадження 22-з/804/84/20

Єдиний унікальний номер 235/300/18

Номер провадження 22-з/804/84/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Халаджи О. В.

суддів: Азевича В. Б. Кішкіної І.В.,

секретар Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут заяву Мамонова Андрія Анатолійовича , який дії в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи Комунальна установа Покровський координаційний комітет самоорганізації населення , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_6 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи Комунальна установа Покровський координаційний комітет самоорганізації населення , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Із вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_6 , та подала апеляційну скаргу.

Постановою Донецького апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_6 , залишена без задоволення, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2019 року без змін.

25 серпня 2020 року на адресу апеляційного суду від Мамонова А.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій додатково просив стягнути 500 грн. за відправку на адресу суду декількох клопотань про проведення судових засідання в режимі відеоконференції.

У ч.4 ст. 270 ЦПК України зазначено, що у випадку необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що заява про повернення судового збору підлягає призначенню до розгляду без повідомлення учасників справи, оскільки відсутня необхідність у їх додаткових поясненнях.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви про прийняття додаткової постанови з наступних підстав.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 уклала договір № 481 про представництво та про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2020 року з адвокатом Мамоновим Андрієм Анатолійовичем (т.2 а.с.70).

Відповідно до попереднього розрахунку сум судових витрат, витрати позивача пов`язані з наданням професійної правничої допомоги склали 6000 грн. (т.2 а.с.71).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №26, ОСОБА_2 ,, сплатила Мамонову А.А. , 6000 грн. (т.2 а.с.73).

Також до заяви було додано детальний опис наданих послуг який не викликає сумніви, щодо суми стягнення за правничу допомогу, проте в повній мірі з ним погодитись неможливо, а саме представництво інтересів в апеляційній інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що в даній справі було проведено одне судове засідання, 30 червня 2020 року, в якому приймав учать представник позивача Мамонов А.А. (т.2 а.с.162-163).

З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення з відповідача понесених витрат пов`язаних з розглядом справи.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені Мамоновим А.А.. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. є завищеними, не є належним чином обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (надання консультації та складання відзиву на апеляційну скаргу), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 4800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Тому, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати пов`язані з розглядом справи у апеляційному суді у розмірі 4800 гривень.

Вимога заяви про стягнення 500 грн., за відправку до апеляційної інстанції клопотання про відеоконференцію не підлягає задоволенню, оскільки не надано доказів оплати.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Мамонова Андрія анатолійовича про ухвалення додатково рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом апеляційної скарги у справі № 235/300/18 у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2020 року.

Суддя-доповідач: О. В. Халаджи

Судді: В. Б. Азевич

І.В. Кішкіна