ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2020 р. Справа№ 910/4378/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Калатай Н.Ф.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 01.06.2020 (дата повного тексту 03.06.2020)
у справі № 910/4378/20 (суддя Підченко Ю.О.)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання"
про стягнення 402 111, 74 грн
УСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання" про стягнення пені в сумі 201 055, 87 грн та штрафу в сумі 201 055, 87 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2020 у справі №910/4378/20 позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" пеню в розмірі 201 055, 87 грн, штраф в розмірі 201 055, 87 грн та 6 031, 68 грн судового збору.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем було допущено прострочення терміну поставки товару у термін, що визначений умовами Договору та при цьому даний термін прострочення перевищує 30 календарних днів, позивачем обґрунтовано нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 201 055, 87 грн та штраф в сумі 201 055,87 грн на підставі п. 7.2. Договору.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд прийняти дану апеляційну скаргу. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2020 у справі №910/4378/20, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" відмовити повністю.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги у повному обсязі, оскільки невчасне виконання ним зобов`язань за договором стало наслідком неможливості кінцевого розрахунку з іноземним виготовлювачем товару. Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на неузгодження сторонами предмету поставки та наявність підстав для зменшення розміру санкцій.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання" та призначено справу до розгляду на 17.09.2020.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач наголошував на законності та обґрунтованості оскаржуваного позивачем рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, 04.11.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання" (Постачальник) укладено договір поставки товару № 547(3)19УК/53-121-01-19-08862, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов`язується поставити на адресу ВП ЗАЕС індивідуальні екрануючи комплекти для захисту від електричних полів загальною вартістю 2 872 226,70 грн.
У п. 1.3. Договору встановлено строк поставки продукції - грудень 2019 року.
У п. 4.1. Договору Сторони погодили, що поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP - м. Енергодар. Вантажоодержувач - ЗВ ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька обл.
Пунктом 4.2 Договору закріплено, що поставка продукції відбувається в строк згідно з п. 1.3.
За умовами п. 4.3 Договору, продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами:
а) видаткова накладна-3 примірника із зазначенням кодів товару УКТ ЗЕД;
б) рахунок-фактура;
в) сертифікатом перевірки типу TP 313 України; декларацією TP 313 України; санітарно гігієнічним висновком України; паспортом з відміткою про проведення приймально-здавальних випробувань, штампом "ВТК" і печаткою виробника; інструкцією (керівництво) з експлуатації та пам`ятка користувача; актами і протоколами приймальна-здавальних випробувань (якщо ці даймі не включені до паспорту); пакувальним аркушем або пакувальною відомістю; відомістю комплекту 313.
Суд відзначає, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов`язковим для виконання сторонами.
Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за твердженням позивача відповідач не поставив товар у термін, що встановлений п. 1.3. Договору.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Так, пунктом 7.2 Постачальник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості продукції, по якій допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У зв`язку із простроченням відповідачем термінів поставки товару, позивачем на підставі зазначеного п. 7.2. Договору, нараховано пеню в розмірі 201 055,87 грн за 70 днів, тобто за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 та штраф в розмірі 201 055,87 грн.
21.01.2020 позивач, на виконання умов п. 9.2 Договору направив на адресу відповідача направив претензію № 28-22/1322 про сплату пені за порушення строку поставки товару за Договором, а також із вимогою про поставки товару згідно умов Договору.
Доказів поставки товару в установлений Договором термін, так само як і доказів сплати заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені та штрафу матеріали справи не містять.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням того, що відповідачем допущено прострочення терміну поставки товару у термін, що визначений умовами Договору та при цьому даний термін прострочення перевищує 30 календарних днів, позивачем обґрунтовано нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 201 055, 87 грн. та штраф в сумі 201 055,87 грн на підставі п. 7.2. Договору.
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, наведені у апеляційній скарзі, стосовно того, що невчасне виконання ним зобов`язань за договором стало наслідком неможливості кінцевого розрахунку з іноземним виготовлювачем товару.
В силу ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Так само необґрунтованими є твердження відповідача про неузгодження сторонами предмету поставки, оскільки предметом даного судового розгляду є саме факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, обумовленого п. 1.1 договору.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на неузгодження товару поставки.
Щодо твердження відповідача про наявність підстав для зменшення розміру санкцій колегія суддів відзначає наступне.
В силу ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судова колегія відзначає, що відповідачем не було надано суду достатніх та допустимих доказів у розумінні ст. 233 ГК України, наявність яких дозволила б здійснити висновок про наявність достатніх правових підставі для зменшення розміру санкцій.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/4378/20, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі №910/4378/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Технологія обладнання" на рішення Господарського суду міста м. Києва від 01.06.2020 у справі №910/4378/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 01.06.2020 у справі №910/4378/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
Н.Ф. Калатай
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2020 |
Оприлюднено | 23.09.2020 |
Номер документу | 91713482 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні