Рішення

від 21.09.2020 по справі 420/4764/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4764/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

21 вересня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1525324/43404346 від 14.04.2020 р.;

2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових і накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1525325/43404346 від 14.04.2020 р.;

3) зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 25.03.2020 р. на загальну суму 15 065 грн. датою її подання, а саме 06.04.2020 р.;

4) зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 на загальну суму 541 680 грн. датою її подання, а саме 07.04.2020 р.;

5) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 р. № 10301;

6) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платник податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.05.2020 р. № 12541;

7) зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) виключити товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна група Лідер (код ЄДРПОУ 43404346) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням суду від 21.08.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1525324/43404346 від 14.04.2020 р.;

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових і накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1525325/43404346 від 14.04.2020 р.;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 25.03.2020 р. на загальну суму 15 065 грн. датою її подання, а саме 06.04.2020 р.;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 на загальну суму 541 680 грн. датою її подання, а саме 07.04.2020 р.;

- відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Разом з тим, під час прийняття вказаного рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

11.09.2020 року (вх.№36498/20) від представника позивача надійшла заява, в якій представник товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група Лідер просить суд:

1) поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів щодо розміру витрат, які позивач сплатив у зв`язку із розглядом справи та долучити до матеріалів справи копію наказу №01-08/20 від 19.08.2020 року; платіжне доручення №75 від 04.06.2020 року про сплату вартості послуг АБ Лукинюка ; детальний опис робіт, здійснених АБ Лукинюка В.В. по справі №420/4764/20;

2) постановити рішення, в якому вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група Лідер суму судових витрат, яка складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. та судового збору у розмірі 8408,00 грн.

Так, щодо поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів щодо розміру витрат, які позивач сплатив у зв`язку із розглядом справи, у клопотанні вказано, що згідно наказу №01-08/20 від 19.08.2020 року керівник АБ Лукинюка - адвокат Лукинюк В.В. знаходився у відпустці з 20.08.2020 року по 07.09.2020 року у зв`язку із чим не мав можливості надати докази понесених позивачем судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Оскільки судом прийнято рішення по справі №420/4764/20 в порядку в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, заява про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії розглядається судом без виклику сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, при подачі позовної заяви було заявлено чотири вимоги немайнового характеру, три похідні від них вимоги про зобов`язання вчинити певні дії та сплачено судовий збір у розмірі 8408,00 грн. згідно платіжного доручення №69 від 29.05.2020 року про сплату 2102,00 грн. (а.с.10) та платіжного доручення №91 від 15.06.2020 року про сплату 6306,00 грн. (а.с.55).

Рішенням суду від 21.08.2020 року судом задоволено дві немайнові вимоги позивача та похідні від них вимоги, тобто, судом фактично задоволено 1/2 вимог позивача.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення даного адміністративного позову суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 4204 грн. (1/2 від 8408,00)

При цьому оскільки рішення, які визнані судом протиправними скасовані прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача саме з вказаного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд вказує на те, що відповідачем не було подано до суду відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

Так, згідно матеріалів справи, 21.05.2020 року між Позивачем та Адвокатським бюро Лукинюка укладено договір про надання правової допомоги, який надано до суду разом із позовною заявою (а.с.40-41).

Пунктом 1 вказаного договору визначено, що його предметом є надання правничої допомоги у справах з оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1525324/43404346 від 14.04.2020 р., №1525325/43404346 від 14.04.2020 р. та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.03.2020 р. № 10301, від 08.05.2020 р. № 12541.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правової допомоги вартість послуг адвокатського бюро складає 7000,00 грн.

З наданих до суду доказів встановлено, що 04.06.2020сроку позивачем на користь АБ Лукинюка здійснено оплату у розмірі 7000,00 грн. за договором від 21.05.2020 року.

Суд зазначає, що ч.7 ст.139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приписами КАС України не передбачено процесуальне право сторони на подання клопотання про поновлення строку для подання доказів щодо розміру судових витрат.

В той же час, суд зазначає, що первинно у позовній заяві позивачем було заявлено відповідне клопотання щодо їх розподілу та надано договір про надання правової допомоги, в якому були визначено розмір витрат на правову допомогу.

Керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області витрат на правничу допомогу у розмір 3500,00 грн. (1/2 від 7000) на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи та якість підготовленого документу.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії є такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 252, 292-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 420/4764/20.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Група Лідер витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок ).

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Копію додаткового рішення направити учасникам справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальності Будівельна Група Лідер (вул.1 Травня, буд.42, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 43404346).

Відповідачі:

Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393);

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Корой С.М.