Постанова

від 22.09.2020 по справі 911/2640/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа№ 911/2640/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Шаптали Є.Ю.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.03.2020 (повний текст складено 18.03.2020)

у справі №911/2640/19 (суддя: Привалов А.І.)

за позовом Комунального підприємства Баришівської районної ради Райводоканал

до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

про стягнення 161 597,44 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство Баришевської районної ради Райводоканал звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення 321 199,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2019 позовну заяву Комунального підприємства Баришевської районної ради Райводоканал до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк передано за територіальною юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.

Позов мотивовано безпідставним списанням Акціонерним товариством Комерційним банком ПриватБанк коштів позивача в сумі 159602,41 грн. Відтак, позивач вважає, що своїми неправомірними діями (бездіяльністю) відповідач порушив договірні зобов`язання за Договором № К3054Е банківського рахунка, укладеного 10.01.2008 між Акціонерним товариством Комерційним банком ПриватБанк та Комунальним підприємством Баришівської районної ради Райводоканал , внаслідок чого позивачу завдано матеріальної шкоди в сумі 159 602,41 грн, а також позивач просив стягнути пеню - 1995,03 грн, а також моральну шкоду в сумі 159 602,41 грн.

В подальшому позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач просив стягнути безпідставно списані кошти та пеню.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 суд прийняв справу № 911/2640/19 до розгляду та відкрив провадження у справі; прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відтак має місце нова ціна позову - 161 597,44 грн, що складається з суми 159 602,41 грн безпідставно списаних коштів та 1995,03 грн пені за несвоєчасне повернення цих коштів, та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на користь Комунального підприємства Баришівської районної ради Райводоканал безпідставно списані кошти в сумі 159 602,41 грн, пеню у сумі 1 995,03 грн та судовий збір у сумі 2 423,96 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що 20.06.2019 відповідачем було помилково перераховано з рахунку позивача № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі 159602,41 грн, що підтверджується відповідним меморіальним ордером від 20.06.2012 №J0620GPZEB, в свою чергу отримувач коштів їх позивачу не повернув, а тому дії позивача призвели до позбавлення позивача належних йому грошових коштів, що є підставою для задоволення позову.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами та доповненнями на усій території України запроваджено карантин.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

У процесі здійснення підготовчих дій відповідно до ст. 267 ГПК України суддею Іонніковою І.А. заявлено самовідвід від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2020 заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи №911/2640/19 задоволено, матеріали справи №911/2640/19 ухвалено передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-07/179/20 від 28.04.2020 відповідно до підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2640/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2640/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Комунальне підприємство Баришевської районної ради Райводоканал подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу.

Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив станом на момент розгляду апеляційної скарги не скористався.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Апелянт стверджує, що ним неодноразово направлялось отримувачу коштів повідомлення про здійснення помилкового переказу, однак вказана обставина не була взята до уваги судом першої інстанції.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відзив мотивовано тим, що враховуючи неправомірні дії відповідача, які ним визнано, він є особою, відповідальною за заподіяну шкоду, а отже має відшкодувати збитки завдані неправомірними діями.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

10.01.2008 між позивачем (за договором - Клієнт) та відповідачем (за договором - Банк) був укладений договір № K3054E банківського рахунку від 10.01.2008 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Договору відповідач відкриває позивачу поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, (надалі - НБУ), та умов цього Договору.

Згідно п. 1.2. розділу 1 Договору відповідач зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий позивачу, грошові кошти, що надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та умовах, передбачених цим Договором.

У відповідності до п. 2.1.10 Договору відповідач зобов`язується списувати грошові кошти з рахунку (рахунків у т.ч. й картковий) позивача на підставі його розпорядження або без його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадку(ах), встановлених цим Договором (у т.ч. Клієнта з третіми особами) та (або) чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.1.15 Договору відповідач зобов`язаний забезпечити збереження коштів позивача.

20.06.2019 відповідачем самостійно помилково повторно списано кошти з розрахункового рахунку позивача № НОМЕР_1 в АТ КБ ПриватБанк інкасовим платіжним дорученням № 167 від 05.03.2019 в сумі залишку на момент списання 159 602,41 грн відповідно до меморіального ордеру №J0620GPXEB від 20.06.2019.

Позивачем було направлено відповідачу листа-вимогу від 24.06.2019 за вих. № 305 з вимогою надати пояснення щодо викладеного і повернути безпідставно списані в повному обсязі. У вказаному листі позивач зазначив про те, що за інкасовим платіжним дорученням № 167 від 05.03.2019 вже проводилось списання коштів 14.03.2019 в сумі залишку по рахунку 203,60 грн відповідно до меморіального ордеру J0314RQ4VN від 14.03.2019.

12.07.2019 відповідач у своєму листі-відповіді № 20.1.0.01.0/7-190614/1527 від 12.07.2019 повідомив позивача про те, що 21.06.2019 відповідач направив повідомлення на повернення коштів в Казначейство.

15.07.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою за вих. № 425 від 15.07.2019, в якому вимагав повернення власних коштів за рахунок дебіторської заборгованості з відповідача (винного працівника відповідача), який вчинив неправомірні дії щодо помилкового списання коштів.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Позов мотивовано тим, що відповідач не забезпечив повернення помилково списаних коштів у сумі 159 602,41 грн на вимогу позивача.

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що 20.06.2019 відповідачем було помилково перераховано з рахунку позивача № НОМЕР_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 кошти у розмірі 159602,41 грн, що підтверджується відповідним меморіальним ордером від 20.06.2012 №J0620GPZEB.

Вказана обставина підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем у відзиві та апеляційній скарзі.

Отримувачем за рахунком No31115029010016 є Управління державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), контролюючим органом, якого є Державна Податкова служба.

АТ КБ ПРИВАТБАНК стверджує, що неодноразово звертався до неналежного отримувача з листом-вимогою про повернення помилково перерахованих коштів, проте неналежним отримувачем кошти не повернуті.

Разом з тим, доказів на підтвердження зазначеного відповідачем до суду першої інстанції не було надано, а вказана обставина заперечується Управлінням державної казначейської служби України у Баришівському районі Київської області.

В свою чергу, додані до апеляційної інстанції копії листів від 12.09.2019 та 22.10.2019 не містять доказів їх направлення, як і не містять доказів поважності їх неподання до суду першої інстанції, а тому не приймаються до розгляду судом першої інстанції.

Викладене свідчить, що відповідачем не дотримано вимог Інструкції та не вчинено дій спрямованих на повернення позивачу помилково перерахованих з його рахунку коштів.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем здійснено списання коштів у розмірі 159602,41 грн з рахунку позивача без законних підстав, а тому він, як особа, з вини якої здійснено списання, зобов`язаний повернути на рахунок позивача помилково списану суму за рахунок власних коштів, а також сплатити пеню.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 159 602,41 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.3. Договору встановлено, що у разі безпідставного або помилкового переказу грошей з рахунку Клієнта Банк зобов`язується переказати (повернути) Клієнту списану суму коштів і сплатити Клієнту пеню у розмірі 0,01 % від суми переказу за кожен день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу.

Як вже зазначалось судом, відповідач здійснив помилкове перерахованих коштів у розмірі 159602,41 грн з рахунку позивача.

У зв`язку із викладеним, у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу пеню, передбачену до п. 5.3. Договору.

Розрахунок пені у сумі 1 995,03 грн є арифметично правильним, а тому вимоги у цій частині правомірно задоволені судом першої інстанції.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, позивач довів належними та допустимими доказами, що відповідач безпідставно списав кошти з рахунку позивача, чим порушив його право на доступ до власних коштів, самостійно відновлення порушеного права не забезпечив, а тому вказане право підлягає захисту шляхом стягнення коштів на користь позивача.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено наявність у відповідача обов`язку по поверненню безпідставно списаних коштів та застосування штрафних санкцій у формі пені.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Нормами ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п. 1.6 постанови Правління НБУ від 22.01.2004р. №22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/89761.6, (надалі за текстом - Інструкція), Банк, тобто Відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на банківському рахунку.

Відповідно до п. 1.7. Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою б цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно З главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 2.16. Інструкції Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення у випадках, установлених статтею 64 Закону України Про банки і банківську діяльність . Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України Про банки і банківську діяльність та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

У п. 2.5. Інструкції зазначено, що якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту Дата валютування ;

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено законами України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

у розрахунковому документі платник-резидент не заповнив реквізит Код країни нерезидента отримувача;

платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

Відповідно до п. 2.24 глави 2 Інструкції списання коштів (і в повній, і в частковій сумі) з рахунку платника здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Нормами ст. 1073 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення

Відповідно до абз. 2 п. 2.35. Інструкції банк, який помилково переказав кошти, зобов`язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 10 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 2.37. Інструкції Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов`язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що ним неодноразово направлялось отримувачу коштів повідомлення про здійснення помилкового переказу, оскільки належні докази вказаних обставин не були подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам факт направлення повідомлення не призводить до відновлення порушеного права позивача, а враховуючи відсутність доказів, що спірні кошти було повернуто отримувачем чи банком на користь позивача, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №911/2640/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

Є.Ю. Шаптала