Ухвала

від 25.08.2020 по справі 2-110/2011

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-110/2011

провадження № 6/361/96/20

25.08.2020

УХВАЛА

Іменем України

25 серпня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретаря Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства «РВС Банк» , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» , Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони ,

в с т а н о в и в :

У лютому 2020 року Акціонерне товариство «РВС Банк» (далі - АТ «РВС Банк» або Банк) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити позивача у цивільній справі № 2-110/11 із Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ» ) та стягувача у виконавчому провадженні № 55270021 на його правонаступника АТ «РВС Банк» за позовом ПАТ «АКБ «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11 від 24 січня 2008 року, посилаючись на те, що 14 листопада 2019 року між ПАТ «АКБ «Київ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (далі - ТОВ «ФК «Паріс» ) укладено договір про відступлення прав вимоги № 14/11-2019/1, згідно із умовами якого до ТОВ «ФК «Паріс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1

06 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «Паріс» і АТ «РВС Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 06/12/2019-1, за умовами якого до Банку перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Представник заявника АТ «РВС Банк» Бровко О.М. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути заяву за його відсутності та задовольнити її.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Ванжа О.А. у судове засідання теж не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути заяву за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялося належним чином, про причини неявки суд вони повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З`ясувавши думку учасників справи, розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2011 року, ухваленим у цивільній справі № 2-110/11, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКБ «Київ» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11 від 24 січня 2008 року в розмірі 13450324 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та розірвано укладений між цими сторонами кредитний договір № 11 від 24 січня 2008 року.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2012 року зазначене рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2011 року залишено без змін та воно набрало законної сили.

06 грудня 2012 року стягувачу ПАТ «АКБ «Київ» суд видав виконавчий лист у вказаній вище цивільній справі.

Згідно із протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-10-0100007-b від 24 жовтня 2019 року переможцем електронних торгів є ТОВ «ФК «Паріс» .

14 листопада 2019 року між ПАТ «АКБ «Київ» і ТОВ «ФК «Паріс» було укладено договір № 14/11-2019/1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором № 11 від 24 січня 2008 року перейшло до ТОВ «ФК Паріс» , про що свідчить реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком № 1 до цього договору.

06 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «Паріс» і АТ «РВС Банк» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 06/12/2019-1, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором № 11 від 24 січня 2008 року перейшло до АТ «РВС Банк» , що підтверджується реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком № 1 до даного договору, та актом прийому-передачі прав і документів до цього договору про відступлення права вимоги № 06/12/2019-1 від 06 грудня 2019 року.

Згідно із відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 55270021, у якому стягувачем є ПАТ «АКБ «Київ» , боржником - ОСОБА_1 .

За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа «Горнсбі проти Греції» , рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ч. 1 ст. 129 1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява АТ «РВС Банк» участині заміни стягувача у виконавчому провадженні № 55270021 по виконанню виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ПАТ «АКБ «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11 від 24 січня 2008 року , підлягає задоволенню, оскільки Банк набув усі правові підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Що стосується вимог заяви АТ «РВС Банк» про заміну позивача у вказаній цивільній справі № 2-110/2011 із ПАТ «АКБ «Київ» на АТ «РВС Банк» , суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви у частині заміни позивача у справі, оскільки судовий розгляд цивільної справи за позовом ПАТ «АКБ «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11 від 24 січня 2008 рокузавершено, 16 грудня 2011 року Броварським міськрайонним судом Київської області у даній справі ухвалено рішення, яке набрало законної сили, після чого стягувачу суд видав виконавчі листи про стягнення заборгованості.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що заява АТ «РВС Банк» про заміну сторони позивача та стягувача підлягає задоволенню лише частково.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» на його правонаступника Акціонерне товариство «РВС Банк» (код ЄДРПОУ 39849797) у цивільній справі № 2-110/2011 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (виконавче провадження № 55270021).

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.