Рішення

від 10.09.2020 по справі 571/840/20

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 571/840/20

Провадження № 2/571/378/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді - Качмар М.Я.,

з участю: секретаря судового засідання - Колодич Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Рокитнівської районної ради - Семенюка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняв залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнівської районної ради, третя особа - заступник голови Рокитнівської районної ради Пахнюк Світлана Михайлівна про визнання розпорядження про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної допомоги на оздоровляння, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 03.07.2020 року звернувся до Рокитнівського районного суду Рівненської області із вищевказаним позовом, в якому просив: поновити його на роботі; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2020 року до дня поновлення на роботі; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019 -2020 року; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь 5000,00 грн. моральної шкоди та понесені ним судові витрати (а.с.1-9).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він працював на посаді директора Дертівської ЗОШ І-ІІ, з одночасним викладанням біології та веденням спортивного гуртка Лідер . З 07.09.2010 року працював за строковим договором, а з 10.09.2015 року до моменту звільнення працював за безстроковим договором. 30.06.2020 року розпорядженням голови Рокитнівської районної ради №02/03-59К його звільнено із займаної посади. Зазначає, що переведення працівника на контракт в односторонньому порядку не допускається, крім того, стверджує, що переведення працівників пенсіонерів на контрактну форму є ознакою дискримінації за віком. Крім того зазначав, що ним було подано заяву 15.05.2020 року про надання відпустки за відпрацьований період з 10.09.2019 року по фактичний час терміном 56 календарних дні, однак йому було відмовлено, чим порушили його право.

Ухвалою судді від 08.07.2020 року постановлено відкрити провадження у справі та призначити судове засідання, а розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.30).

16.07.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову до Рокитнівської районної ради.

У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що згідно пп.1 п.3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положення Закону України Про повну загальну середню освіту установлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів загальної середньої освіти. До 1 липня 2020 року засновникам державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, на один рік) без проведення конкурсу. Листами відповідач неодноразово повідомляв позивача про набрання чинності вищезазначеним законом, та пропонували укласти строковий трудовий договір. Позивач отримує пенсію за віком, а тому з ним потрібно було укласти строковий договір на 1 рік. Позивач відмовився укласти строковий трудовий договір (контракт) на 1 (один) рік без проведення конкурсу, а тому були всі правові підстави для прийняття розпорядження про звільнення останнього. Відповідач зазначав, що на день звільнення позивачу було виплачено всі розрахункові кошти.

29.07.2020 року представник відповідача подав додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи (в порядку ч.5 ст. 174 ЦПК України). Зазначили, що правомірно відмовили у наданні відпустки позивачу, оскільки до 01.07.2020 року засновники закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори. Крім того, на думку відповідача, якщо б ОСОБА_1 було погоджено відпустку, то відповідно до Закону України Про відпустки він вважався б звільненим 19.08.2020 року, що порушило б зобов`язання районної ради, визначене Законом України Про повну загальну середню освіту про припинення трудового договору і звільнення ОСОБА_1 до 01.07.2020 року . Також, відповідач у зазначених додаткових поясненнях наголошує на тому, що були відсутні підстави для надання допомоги на оздоровлення, оскільки вона надається лише при наданні щорічної відпустки, а вона позивачу не надавалася. Обґрунтовуючи законність надання компенсації за невикористану відпустку відповідач вказує, що позивачу була надана така компенсація за невикористану відпустку і він визнав це у судовому засіданні, а тому Рокитнівська районна рада правомірно не погоджувала відпустку ОСОБА_1 (а.с.92-93).

12.08.2020 року від третьої особи - Пахнюк С.М. надійшло клопотання про розгляд цієї справи без її участі. При цьому, вона вказала, що проти задоволення позову заперечує повністю (а.с.98).

10.09.2020 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій він просив суд: поновити його на роботі як директора та вчителя Дертівської ЗОШ І-ІІ ступенів з відповідним тижневим навантаженням , яке він мав до звільнення, визнавши розпорядження голови Рокитнівської районної ради №02/03-59К від 30.06.2020 року незаконним; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь 44161,92 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 30.06.2020 року до 10.09.2020 року; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь матеріальну допомогу на оздоровлення за 2019-2020 роки в розмірі 6104,40 грн.; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь 5000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати, понесені під час розгляду справи (а.с.114-122).

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги, з врахуванням уточнень, підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві та додаткових поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що також визнається сторонами, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду директора Дертівської ЗОШ І-ІІ ступенів за строковим трудовим договором (контрактом), який неодноразово переукладався і в подальшому (22.10.2015 року) був переукладений із строкового на безстроковий (а.с.10-11).

30.06.2020 року розпорядженням голови Рокитнівської районної ради №02/03-59К від 30.06.2020 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади директора Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області на підставі пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту та п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. При цьому, цим же ж розпорядженням (п.2) зобов`язано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані відпустки (а.с.12).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Згідно пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту набрання чинності цим законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Абзацом 2 цього підпункту визначено, що до 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону.

Закон України Про повну загальну середню освіту набрав чинності 18.03.2020 року.

При цьому, судом також встановлено, що на виконання вимог зазначеного закону 10.04.2020 року Рокитнівською районною радою було прийнято рішення №534 Про укладення строкових трудових договорів з керівниками закладів загальної середньої освіти районної ради , у якому було вирішено припинити безстрокові трудові договори з керівниками закладів загальної середньої освіти районної ради та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори (у формі контракту) строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком - один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. (а.с.46).

13.04.2020 року, на виконання зазначеного вище рішення районної ради, ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про переведення на строковий трудовий договір , у якому запропоновано на протязі 2 місяців з моменту отримання цього повідомлення письмово повідомити Рокитнівську районну раду про свою згоду чи незгоду з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору (а.с.53).

Зазначене повідомлення 24.04.2020 року отримала дружина ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою начальника ВПЗ Рокитне Рівненської дирекції АТ Укрпошта та роздруківкою трекінгу поштових відправлень із сайту Укрпошти (а.с.55-56).

В подальшому, як вбачається із листа Рокитнівської районної ради від 28.04.2020 року №03/23-140 позивач звертався із заявою про роз`яснення процедури припинення безстрокового договору й одночасного укладення строкового (звільнення-переведення і її законних підстав). При цьому, відповідачем було повторно надіслано копію листа від 13.04.2020 року №03/23-131 та висловлено прохання письмово повідомити районну раду про свою згоду чи незгоду з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору (а.с.57-58).

18.05.2020 року позивач звернувся до голови Рокитнівської районної ради Рівненської області (далі - районна рада/Рокитнівська районна рада) із заявою від 15.05.2020 року про надання йому основної щорічної відпустки з 24.06.2020 року о 19.08.2020 року на 56 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.27).

У відповідь на вказану заяву відповідач надіслав ОСОБА_1 лист від 01.06.2020 року №03/23-161, у якому повідомив останнього про те, що районна рада не заперечує щодо надання йому відпустки тривалістю 56 календарних дні, однак лише за умови попереднього укладення з ОСОБА_1 строкового трудового договору (контракту) до 01.07.2020 року згідно пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , оскільки в разі незгоди ОСОБА_1 на укладення строкового трудового договору він підлягає звільненню до 01.07.2020 року на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. У цьому листі відповідач також висловив прохання до позивача письмово повідомити району раду про його згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (а.с.28, 59).

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що на заяві позивача про надання відпустки від 15.05.2020 року, отриманої відповідачем 18.05.2020 року, начальником відділу освіти проставлено відмітку Погоджую , а головою районної ради відмітку підготувати розпорядження . Однак, в подальшому слово розпорядження закреслено і проставлено напис пропозиції (а.с.27).

30.06.2020 року працівниками відповідача складено акт про те, що Пахнюк С.М. запропонувала у цей день в приміщенні Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області ОСОБА_1 укласти між ним та Рокитнівською районною радою строковий трудовий договір на 1 рік без проведення конкурсу, продовживши з ним трудові відносини на посаді директора цієї школи на умовах строкового трудового договору. На вказану пропозицію ОСОБА_1 відмовився укласти із ним такий договір (контракт).

Відповідно до ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 ст.3 Закону України Про відпустки встановлено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Згідно ч.2 цієї ж статті у разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України Про відпустки керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.3 п.2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №346 від 14.04.1997 року (надалі - Порядок надання відпусток) керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам закладів освіти та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.

Таким чином, вказаним порядком встановлено імперативний (за загальним правилом) період, у який керівним працівникам закладів та установ освіти надається відпустка.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було відмовлено позивачу у наданні щорічної відпустки та в подальшому звільнено на підставі норм, серед іншого, пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту відповідно до яких до 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

При цьому, очевидним є буквальне застосування цієї норми відповідачем, незважаючи на наявність заяви позивача про надання йому відпустки, яку Рокитнівська районна рада отримала 18.05.2020 року.

Надаючи оцінку цим фактам та обставинам, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що Законом України Про повну загальну середню освіту , який набрав чинності 18.03.2020 року не закріплено будь-яких обмежень щодо надання відпусток працівникам, які не бажають продовжувати трудові відносини на умовах строкових трудових договорів.

Відсутність у цьому законі таких норм, на переконання суду, зумовлене тим, що такі правовідносини вже врегульовано спеціальним законом - Законом України Про відпустки , зокрема ст.3 Право на відпустки у разі звільнення .

Виходячи із системного вказаних вище правових норм, у взаємозв`язку із положеннями ст.76 ЦПК України, предметом доказування у цій справі, є, серед іншого, правомірність чи неправомірність дій роботодавця у ситуації, за якої працівник, який попереджений про зміну істотних умов праці бажає отримати відпустку на період якої припадає його звільнення.

При цьому, враховуючи положення ст.81 ЦПК України та особливості вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення чи недотримання процедури звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Такий висновок суду в повній мірі кореспондує і позиції Верховного суду, висловленій у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 23.01.2018 року у справі №273/212/16-ц.

Відтак, саме відповідач, на переконання суду, повинен довести, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням усіх вимог трудового законодавства, зокрема в частині встановлення йому додаткової умови для надання щорічної відпустки та законності ненадання такої з подальшим звільненням.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що системний аналіз ст.3 Закону України Про відпустки у контексті положень розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту дає підстави для висновку про те, що навіть у разі строковості трудових відносин, а також і у випадку наявності безстрокового трудового договору, щорічна відпустка (її частина) працівникові при звільнення повинна за його бажанням надаватися.

Відтак, правильним правозастосуванням норм п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту у кореляції із нормами ст.ст.3, 6 Закону України Про відпустки та Порядком надання відпусток у спірних правовідносинах було б надання позивачу основної щорічної відпустки, визначеної законом та зазначеним Порядком тривалості, з подальшим звільненням, за відсутності згоди позивача на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору.

Однак, відповідачем допущено невірне правозастосування зазначених норм, довільне їх трактування та встановлено позивачу інші (додаткові) умови для надання відпустки ніж ті, які встановлені законом. В результаті цього допущено порушення прав ОСОБА_1 при звільненні, зокрема його права на відпустку, яку він, в силу законодавчих норм та положень підзаконних нормативно-правових актів, не зміг би отримати в інший період, а ніж той, який визначений Порядком надання відпусток.

Частиною 1 ст.235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, зважаючи на наявність заяви ОСОБА_1 на відпустку, у наданні якої йому було відмовлено з підстав, які законом чи будь-яким нормативно-правовим актом не визначені, враховуючи положення ч.2 ст.19 Конституції України (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) суд дійшов висновку про те, що позивача було звільнено саме 30.06.2020 року без законної підстави, а відтак його слід поновити на попередній роботі.

Водночас суд вважає за необхідне наголосити, що оскарженим розпорядженням районної ради №02/03-59К від 30.06.2020 року позивача звільнено із посади директора Дертівської ЗОШ І-ІІ ст.. При цьому, у згаданому розпорядженні не йде мова про звільнення ОСОБА_1 із посади вчителя цієї школи, а тому уточнена позовна вимога, в частині його поновлення як вчителя Дертівської ЗОШ І-ІІ ст. є безпідставною.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому, наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за період затримки у видачі трудової книжки, як перевірено судом, відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Так розмір середньомісячної заробітної плати позивача визначається на підставі табелів обліку роботи за травень, червень 2020 року вчителів Дертівської ЗОШ та довідки з розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 шляхом визначення частки суми заробітної плати за останні два місяці роботи позивача (14672,72 грн. + 19098,08 грн.) та кількості цих місяців (2 місяці) і становить 16885,40 грн.. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом визначення частки середньомісячної заробітної плати та середньої кількості робочих днів за останні два місяці роботи і становить 865,92 грн. (16885,40 грн./19,5 днів). Відтак розмір середнього заробітку, який втрачено позивачем, у зв`язку із незаконним звільненням становить добуток середньоденної заробітної плати (865,92 грн.) та кількості робочих днів за період з 30.06.2020 року до 10.09.2020 року (51 робочий день) і становитиме 44161,92 грн..

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги на оздоровлення, суд вважає за необхідне вказати, що захисту у судовому порядку підлягають невизнані, оспорювані чи порушені права чи інтереси особи (ч.1 ст.4 ЦПК України). Водночас, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Рокитнівської районної ради матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 6104,40 грн., яка на переконання суду є передчасною, оскільки така допомога надається лише при наданні щорічної відпустки (ч.1 ст.57 Закону України Про освіту ).

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, яку він оцінив у 5000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом беззаперечно встановлено, що мало місце порушення законних прав ОСОБА_1 спричинене незаконним звільненням. Слід також врахувати, що позивач був змушений відстоювати своє право у суді з причин, які не залежали від його волі. Безумовно, на переконання суду, факт звільнення позивача з допущеними порушеннями негативно вплинула на психоемоційний стан позивача і так чи інакше порушила нормальні життєві зв`язки, що вимагало у позивача додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення його порушеного права, а тому суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, однак розмір такої шкоди, яку просить стягнути позивач є очевидно завищеною, оскільки позивач у період з моменту звільнення і до ухвалення цього рішення судом отримував пенсію за віком, а строк розгляду справи був незначним. Відтак, достатнім розміром компенсації понесеної моральної шкоди суд вважає суму у розмірі 2000,00 грн..

Окрім того, на підставі ст.137 ЦПК України та ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути суму судових витрат, що пропорційна до розміру задоволених позовних вимог та становить 2017,92 грн. судового збору на користь держави (сума 840,8 грн. за першою позовною вимогою, 840,8 грн. за другою позовною вимогою та 336,32 грн. за третьою позовною вимогою) (при цьому суд враховував розмір судового збору, який повинен був би бути сплачений за кожною позовною вимогою та стягнутий, виходячи з цих сум, судовий збір пропорційно до задоволення в тому чи іншому обсязі кожної із позовних вимог) та 6591,00 грн. витрат на професійну правничу дорогу на користь позивача (при цьому суд враховує пропорційність задоволення кожної позовної вимоги, розподіляючи суму витрат на правову допомогу порівну на кожну з чотирьох позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до Рокитнівської районної ради, третя особа - заступник голови Рокитнівської районної ради Пахнюк Світлана Михайлівна про визнання розпорядження про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної допомоги на оздоровляння, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рокитнівської районної ради від 30 червня 2020 року №02/03-59К Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді директора Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області.

Стягнути із Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2020 року по 10.09.2020 року включно в сумі 44161,92 грн. (сорок чотири тисячі сто шістдесят одна гривня дев`яносто дві копійки), вирахувавши з цієї суми всі необхідні податки і обов`язкові платежі.

Стягнути із Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень).

Стягнути з Рокитнівської районної ради на користь держави судовий збір у розмірі 2017,92 грн. (дві тисячі сімнадцять гривень дев`яносто дві копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету-22030106.

Стягнути з Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6591 грн. (шість тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня ).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; дані паспорта - серія НОМЕР_2 , виданий Рокитнівським РВ УМВС України у Рівненькій області 27.03.1998 року.

Відповідач - Рокитнівська районна рада; місцезнаходження: вул. Незалежності, 13, смт. Рокитне, Рокитнівський район Рівненська область, код ЄДРПОУ - 24175827.

Третя особа - заступник голови Рокитнівської районної ради Пахнюк Світлана Михайлівна, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ; дані паспорта - серія НОМЕР_4 , виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі 21.12.2001 року.

Дата складення повного судового рішення 18.09.2020 року.

Суддя Качмар М.Я.