Постанова

від 10.11.2020 по справі 571/840/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року

м. Рівне

Справа № 571/840/20

Провадження № 22-ц/4815/1244/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

секретар судового засідання - Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Рокитнівська районна рада Рівненської області,

третя особа - заступник голови Рокитнівської районної ради Рівненської області

Пахнюк Світлана Михайлівна

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Рокитнівської районної ради Рівненської області на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2020 року у складі судді Качмар М. Я., ухвалене в смт. Рокитне Рівненської області об 11 годині 30 хвилин, повний текст рішення складено 18 вересня 2020 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рокитнівської районної ради, третя особа - заступник голови Рокитнівської районної ради Пахнюк Світлана Михайлівна, про визнання розпорядження про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної допомоги на оздоровляння, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що він працював на посаді директора Дертівської ЗОШ І-ІІ, з одночасним викладанням біології та веденням спортивного гуртка ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 07.09.2010 року працював за строковим договором, а з 10.09.2015 року до моменту звільнення працював - за безстроковим договором. 30.06.2020 року розпорядженням голови Рокитнівської районної ради №02/03-59К його звільнено із займаної посади. Зазначає, що переведення працівника на контракт в односторонньому порядку не допускається, крім того, переведення працівників пенсіонерів на контрактну форму є ознакою дискримінації за віком. Зазначав, що ним було подано заяву 15.05.2020 року про надання відпустки за відпрацьований період з 10.09.2019 року по фактичний час терміном 56 календарних дні, однак йому було відмовлено в її наданні, чим порушено право на відпочинок. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд поновити його на роботі як директора та вчителя Дертівської ЗОШ І-ІІ ступенів з відповідним тижневим навантаженням , яке він мав до звільнення, визнавши розпорядження голови Рокитнівської районної ради №02/03-59К від 30.06.2020 року незаконним; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь 44161,92 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 30.06.2020 року до 10.09.2020 року; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь матеріальну допомогу на оздоровлення за 2019-2020 роки в розмірі 6104,40 грн.; стягнути з Рокитнівської районної ради на його користь 5000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати, понесені під час розгляду справи.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2020 року вказаний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Рокитнівської районної ради від 30 червня 2020 року №02/03-59К Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді директора Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області. Стягнуто із Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2020 року по 10.09.2020 року включно в сумі 44161,92 грн., вирахувавши з цієї суми всі необхідні податки і обов`язкові платежі. Стягнуто із Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Стягнути з Рокитнівської районної ради на користь держави судовий збір у розмірі 2017,92 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України. Стягнуто з Рокитнівської районної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6591 грн.. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог вмотивоване тим, що при звільненні позивача роботодавцем було допущено порушення вимог трудового законодавства України, зокрема, незаконно відмовлено у наданні відпустки при звільненні, на яку той мав право, у зв`язку з чим його поновлено на посаді директора загальноосвітнього навчального закладу. Судом враховано і той факт, що позивач був змушений відстоювати своє порушене право у суді, а факт звільнення позивача з допущеними порушеннями негативно вплинув на його психоемоційний стан позивача, порушивши його нормальні життєві зв`язки, що потягнуло за собою необхідність докладення додаткових зусиль для їх відновлення та організації свого життя, а також тривалість та глибину моральних страждань, факт отримання пенсії в період незаконного звільнення з роботи, з огляду на що ці вимоги задоволені частково.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення вмотивоване положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України, яка передбачає, що захисту у судовому порядку підлягають невизнані, оспорювані чи порушені права чи інтереси особи та обґрунтоване тим, що вимога про стягнення з Рокитнівської районної ради матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 6104,40 грн. є передчасною, оскільки така допомога надається лише при наданні щорічної відпустки згідно ч.1 ст.57 Закону України Про освіту .

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення як вчителя Дертівської ЗОШ І-ІІ ст. вмотивоване тим, що оскаржуваним розпорядженням Рокитнівської районної ради №02/03-59К від 30.06.2020 року позивача звільнено із посади директора Дертівської ЗОШ І-ІІ ст., при цьому, у розпорядженні не йде мова про звільнення ОСОБА_1 із посади вчителя цієї школи, а відтак заявлена вимога є безпідставною.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Рокитнівська районна рада Рівненської області оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що єдиною підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 було ненадання по його заяві відпустки при звільненні. Додає, що зі змісту заяви ОСОБА_1 від 15.05.2020р. вбачається, що в ній мало місце прохання про погодження надання щорічної відпустки в період з 24.06.2020 по 19.08.2020 і жодним чином не обумовлювалося, що ця відпустка може бути надана при звільненні, заява не містить жодного посилання на надання позивачу відпустки в порядку ч. 1 ст. 3 Закону України Про відпустки . Звертає увагу на пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , яким встановлено, що до 01 липня 20202 року засновники державних та комунальних закладів загальної та середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними за їх згодою трудові договори строком на шість років, з керівниками, що отримують пенсію, - строком на один рік, а в разі їх незгоди - звільнити їх згідно п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. З цих підстав вважає правомірною свою відмову ОСОБА_1 у наданні відпустки. Вказує на помилковість висновку суду про неправомірність звільнення та використання такого формулювання в рішенні суду, оскільки підстава звільнення прямо визначена законом. Зауважує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, і така компенсація була отримана позивачем, що він сам і підтвердив у судовому засіданні. Більш того, позивач також визнав, що після відмови від укладення контракту 30.06.2020, внаслідок чого цього дня вирішувалося питання про його звільнення, він також не висловив свого бажання в отриманні невикористаної відпустки при звільненні. Покликається на судову практику Апеляційного суду Львівської області, Дніпровського апеляційного суду в подібних правовідносинах як на підтвердження відсутності порушень при звільненні позивача. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмовити в задоволенні позову повністю.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - відхилити.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах.

ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду директора Дертівської ЗОШ І-ІІ ступенів за строковим трудовим договором (контрактом), який неодноразово переукладався.

22.10.2015 року трудовий договір між сторонами був переукладений із строкового на безстроковий (а.с.10-11).

Розпорядженням голови Рокитнівської районної ради Рівненської області №02/03-59К від 30.06.2020 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади директора Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області на підставі пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту та п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. Цим же розпорядженням зобов`язано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані відпустки (а.с.12).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Згідно пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту набрання чинності цим законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Абзацом 2 цього підпункту визначено, що до 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону. Закон України Про повну загальну середню освіту набрав чинності 18.03.2020 року.

На виконання вимог Закону України Про повну загальну середню освіту Рокитнівською районною радою 10.04.2020 року було прийнято рішення №534 Про укладення строкових трудових договорів з керівниками закладів загальної середньої освіти районної ради , у якому було вирішено припинити безстрокові трудові договори з керівниками закладів загальної середньої освіти районної ради та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори (у формі контракту) строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком - один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. (а.с.46).

ОСОБА_1 13.04.2020 року було надіслано повідомлення про переведення на строковий трудовий договір , у якому запропоновано на протязі 2 місяців з моменту отримання цього повідомлення письмово повідомити Рокитнівську районну раду про свою згоду чи незгоду з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору (а.с.53).

В подальшому позивач звертався із заявою про роз`яснення процедури припинення безстрокового договору й одночасного укладення строкового (звільнення-переведення і її законних підстав), що підтверджується текстом листа Рокитнівської районної ради від 28.04.2020 року №03/23-140, на що відповідач повторно надіслав копію листа від 13.04.2020 року №03/23-131 та висловлено прохання письмово повідомити районну раду про свою згоду чи незгоду з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору (а.с.57-58).

18.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до голови Рокитнівської районної ради Рівненської області із заявою від 15.05.2020 року про надання йому основної щорічної відпустки з 24.06.2020 року о 19.08.2020 року тривалістю 56 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.27).

У відповідь на вказану заяву відповідач надіслав ОСОБА_1 лист від 01.06.2020 року №03/23-161, у якому повідомив останнього про те, що районна рада не заперечує щодо надання йому відпустки тривалістю 56 календарних дні, однак лише за умови попереднього укладення з ОСОБА_1 строкового трудового договору (контракту) до 01.07.2020 року згідно пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , оскільки в разі незгоди ОСОБА_1 на укладення строкового трудового договору він підлягає звільненню до 01.07.2020 року на підставі п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. У цьому листі відповідач також висловив прохання до позивача письмово повідомити району раду про його згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (а.с.28, 59).

30.06.2020 року працівниками Рокитнівської районної ради Рівненської області складено акт про те, що ОСОБА_2 запропонувала у цей день в приміщенні Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області ОСОБА_1 укласти між ним та Рокитнівською районною радою строковий трудовий договір на 1 рік без проведення конкурсу, продовживши з ним трудові відносини на посаді директора цієї школи на умовах строкового трудового договору. На вказану пропозицію ОСОБА_1 відповів відмовою.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначав про незаконне звільнення та незаконну відмову у наданні відпустки, на яку він право і яка не була ним використана.

Заперечуючи ці вимоги позивача, Рокитнівська районна рада Рівненської області, в тому числі, і в апеляційній скарзі вказувала на законність своїх дій та покликалася на пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , яким встановлено, що до 01 липня 20202 року засновники державних та комунальних закладів загальної та середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними за їх згодою трудові договори строком на шість років, з керівниками, що отримують пенсію, - строком на один рік, а в разі їх незгоди - звільнити їх згідно п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Наведені доводи апелянта спростовуються нормами закону, а тому не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 22 Конституції України установлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про відпустки , за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Згідно ч.2 цієї ж статті у разі звільнення працівника у зв`язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України Про відпустки , керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.3 п.2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №346 від 14.04.1997 року керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам закладів освіти та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.

Таким чином, вказаним порядком встановлено імперативний (за загальним правилом) період, у який керівним працівникам закладів та установ освіти надається відпустка.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було відмовлено позивачу у наданні щорічної відпустки та в подальшому звільнено на підставі пп.1 п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , відповідно до яких до 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Незважаючи на наявність заяви позивача про надання йому відпустки, отриманої Рокитнівською районною радою 18.05.2020 року, вона все ж буквально застосувала вищевказану норму. Однак, Законом України Про повну загальну середню освіту , який набрав чинності 18.03.2020 року, не закріплено будь-яких обмежень щодо надання відпусток працівникам, які не бажають продовжувати трудові відносини на умовах строкових трудових договорів.

Натомість, правовідносини щодо надання відпусток працівниками, виникнення права на їх отримання врегульовані Законом України Про відпустки , і ці норми в цих правовідносинах є спеціальними.

Виходячи із системного вказаних вище правових норм, у взаємозв`язку із положеннями ст.76 ЦПК України, предметом доказування у цій справі, є, серед іншого, правомірність чи неправомірність дій роботодавця у ситуації, за якої працівник, який попереджений про зміну істотних умов праці бажає отримати відпустку на період якої припадає його звільнення.

При цьому, враховуючи положення ст.81 ЦПК України та особливості вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення чи недотримання процедури звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

До такого висновку прийшов і Верховний Суд у своїй постанові від 23.01.2018 року у справі №273/212/16-ц.

Таким чином, правозастосуванням норм п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту із врахуванням ст.ст.3, 6 Закону України Про відпустки та Порядком надання відпусток у спірних правовідносинах було б надання позивачу основної щорічної відпустки, визначеної законом та зазначеним Порядком тривалості, з подальшим звільненням, за відсутності згоди позивача на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору.

Зважаючи на те, що в даному випадку Рокитнівською районною радою Рівненської області було неправильно застосовано вищеперелічені норми, що регулюють спірні правовідносини, встановлено позивачу інші (додаткові) умови для надання відпустки, ніж ті, що передбачені законом, і, як наслідок, допущено порушення трудових прав позивача, зокрема, права на відпустку, яку він, в силу законодавчих норм та положень підзаконних нормативно-правових актів, не зміг би отримати в інший період, ніж як у визначений Порядком надання відпусток, такі порушені права позивача підлягають відновленню шляхом поновлення на займаній до звільнення посаді та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Покликання апелянта щодо застосування судами практики щодо подібних обставин, і у зв`язку із цим необхідністю відмови у задоволенні позову, суд не може враховувати при винесенні цього рішення, оскільки судом під час розгляду даної справи встановлено інші правовідносини, ніж у поданих судових рішеннях, які чітко врегульовані положеннями п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про повну загальну середню освіту , ст.ст.3, 6 Закону України Про відпустки та Порядком надання відпусток.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рокитнівської районної ради Рівненської області залишити без задоволення.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2020 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Хилевич С. В.