Рішення

від 19.08.2020 по справі 308/7836/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7836/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 серпня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря - Скраль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою адвоката Мокрянин Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мокрянин М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,08 га., за кадастровим номером 2110100000:24:002:0180, яка розташована в мікрорайоні АДРЕСА_1 , державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №032975 від 23.04.2007.

Вказану земельну ділянку позивач придбав на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006.

Також вказує на те, що суміжним користувачем його земельної ділянки (кадастровий номер 2120100000:24:002:0180) є ОСОБА_2 (кадастровий номер 2110100000:24:002:0189).

Відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 2120100000:24:002:0180 та 2110100000:24:002:0189 внесені до Державного земельного кадастру відповідно до вимог статті 24 Закону України Про державний земельний кадастр .

За результатами розгляду скарги від 22.02.2019, проведено перевірку стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2120100000:24:002:0180. За результатами даної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки від 07.03.2019 №172-ДК/151/АП/09/01/-19, копію якого 11.03.2019 отримала відповідач - ОСОБА_2 . Окрім того, було складено Акт обстеження земельної ділянки від 07.03.2019 за №ДК/53/АО/10/01/-19 та стосовно Відповідача - ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 07.03.2019 за № 172-ДК/0068П/07/01/-19 за ст.. 53-1КУпАП та пункту Б ч. 1 ст. 211 ЗК України.

Проведеною Управлінням з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадасту у Закарпатській області перевіркою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2120100000:24:002:0189 належить на праві власності ОСОБА_2 , по периметру огороджена бетонним парканом. Відповідно до топографічного знімання земельної ділянки по АДРЕСА_2 , виконаного ПП Ужгеостар , суміжним землекористувачем, відповідачем у справі - ОСОБА_2 самовільно зайнято частину земельної ділянки, яка на праві власності належить позивачу - ОСОБА_1 та огороджена бетонним парканом. Площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,0033 га.

У подальшому, згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 2120100000:24:002:0180, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 розробленої приватним підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору у відповідності до технічного завдання її поділено на п`ять окремих земельних ділянок.

Згідно земельного поділу відповідач - ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером №2120100000:24:002:0583, яка належить позивачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності площею 0,028 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834018321101, з номером запису про право власності 31640341 та датою державної реєстрації 18.05.1019 та зареєстроване державним реєстратором Мага Т.В., виконавчого комітету Ужгородської міської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 167411090 від 21.05.2019, цільове призначення якої 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вказує, що відповідач ОСОБА_2 самовільно зайняла частину земельної ділянки з кадастровим номером №2120100000:24:002:0583, яка належить йому на праві приватної власності площею 0,0033 га., яка підлягає поверненню та приведення її у приватний стан, включаючи знесення паркану, будівель та споруд.

Тому, враховуючи вище наведене просить суд зобов`язати ОСОБА_2 , повернути частину самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером №2120100000:24:002:0583, за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0033 га, та привести її у придатний для використання стан за цільовим призначенням.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник подав заяву, у якій просить проводити розгляд даної справи без участі сторони позивача за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялась шляхом надсилання на адресу місця проживання копії ухвали про відкриття провадження у справі, про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,08 га кадастровий номер 2110100000:24:002:0180, яка розташована в мікрорайоні АДРЕСА_1 , державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №032975 від 23.04.2007.

Вказану земельну ділянку позивач придбав на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2006, згідно якого Продавець ОСОБА_5 продала, а Покупець ОСОБА_1 , купив земельну ділянку площею 0,0800 га згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки, що нанесений на державному акті на право власності на землю, яка розташована в АДРЕСА_1 , який 26.04.2006 посвідчено Лаврів М.М., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №010707000044. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівельних споруд (присадибна ділянка).

З матеріалів справи встановлено, що суміжним користувачем його земельної ділянки (кадастровий номер 2120100000:24:002:0180) є ОСОБА_2 (кадастровий номер 2110100000:24:002:0189). Право власності на земельну ділянку серії ЗК №049964 від 04.07.2007. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договір оренди землі за №0107070000746. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), на якій збудовано нерухоме майно - житловий будинок.

Судом також встановлено, що Управлінням з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадасту у Закарпатській області, проведено перевірку встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2120100000:24:002:0189 належить на праві власності ОСОБА_2 , по периметру огороджена бетонним парканом. Відповідно до топографічного знімання земельної ділянки по АДРЕСА_2 , виконаного ПП Ужгеостар , суміжним землекористувачем, відповідачем у справі - ОСОБА_2 самовільно зайнято частину земельної ділянки, яка на праві власності належить позивачу - ОСОБА_1 та огороджена бетонним парканом. Площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,0033 га.

Згідно земельного поділу, ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером №2120100000:24:002:0583, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності площею 0,028 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834018321101, з номером запису про право власності 31640341 та датою державної реєстрації 18.05.1019 та зареєстроване державним реєстратором Мага Т.В., виконавчого комітету Ужгородської міської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 167411090 від 21.05.2019, цільове призначення якої 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, а саме право особи на безперешкодне користування, володіння та розпорядження своїм майном, право на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України). Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси цієї особи, у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі №6-658 цс 15).

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК УКраїни право власності є непорушним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втрутитися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За положеннями ст. 391 ЦК України та ч. 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою.

Оцінюючи докази, надані сторонами, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення, оскільки встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 самовільно зайнято земельну ділянку за кадастровим номером №2110100000:24:001:0583, за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0033 га здійснено загородження частини земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , без можливості доступу до загородженої частини, що перешкоджає власнику у повній мірі користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном земельною ділянкою, та не в змозі використовувати її у власних потребах, оскільки є доведеним, що відповідач не маючи жодних підстав встановила огорожу. Обраний відповідачем спосіб захисту порушеного права відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, що визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321,291 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Мокрянин Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути частину самовільно зайнятої земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , за кадастровим номером №2110100000:24:001:0583, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0033 га. та привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Т.Р. Деметрадзе