Постанова

від 23.09.2020 по справі 126/2755/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 126/2755/19

Провадження № 22-ц/801/1406/2020

Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 рокуСправа № 126/2755/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Топольської В. О,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської районної ради, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права постійного користування на земельні ділянки,

за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Рудь О. Г. в приміщенні суду в м. Бершадь, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бершадської районної ради, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права постійного користування на земельні ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його покійному батькові - ОСОБА_3 на праві постійного користування для ведення фермерського господарства було надано земельні ділянки, розташовані на території Михайлівської сільської ради, а саме: земельну ділянку, загальною площею 30 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18.03.1994 № 15/21, видано Державний акт на право постійного користування землею від 06.07.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1; земельну ділянку, площею 32,0776 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24.09.1998, видано Державний акт на право постійного користування землею від 25.12.1998, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74.

15.03.2001 року було створено та зареєстровано фермерське господарство Фермерпродуктсервіс , головою якого було призначено ОСОБА_3 ..

Рішенням засновника ФГ Фермерпродуктсервіс від 06.04.2010 року № 1 до складу засновників (членів) ФГ Фермерпродуктсервіс було включено ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Позивач разом із братом ОСОБА_2 являється спадкоємцем ФГ Фермерпродуктсервіс .

Будучи спадкоємцем першої черги спадкування за законом та позбавлений можливості у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника ФГ Фермерпродуктсервіс , ОСОБА_1 просив суд :

1) визнати за ОСОБА_1 право постійного користування на земельні ділянки для ведення селянського фермерського господарства в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , які знаходяться на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області:

- площею 15,21 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0170;

- площею 7,52 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0167;

- площею 7,27 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0168 згідно державного акту на право постійного користування землею від 06.07.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1 (загальною площею 30 га), згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18.03.1994 року №15/21;

- площею 32,0776 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0169 згідно державного акту на право постійного користування землею від 25.12.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24.09.1998 року.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право постійного користування на земельні ділянки для ведення селянського фермерського господарства в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , які знаходяться на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області:

- площею 15,21 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0170;

- площею 7,52 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0167;

- площею 7,27 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0168 згідно державного акту на право постійного користування землею від 06.07.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1 (загальною площею 30 га), згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18.03.1994 року №15/21;

- площею 32,0776 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0169 згідно державного акту на право постійного користування землею від 25.12.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24.09.1998 року.

Стягнуто в рівних частках з відповідачів Бершадської районної ради та ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3073 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право користування земельними ділянками площею 30 га та 32,0776 га, які розташовані на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, входить до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій областіподано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що:

1. розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення з 01.01.2013 року здійснює Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а тому з 01.01.2013 року районні державні адміністрації не можуть приймати рішення щодо розпорядження (передачі у власність або користування) зазначеними землями. Таким чином, Бершадська районна рада не є належним відповідачем у даній справі.

2. Статтею 92 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено передачу земельної ділянки у постійне користування громадянам.

3. Судом першої інстанції неправильно застосовувано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 року по справі № 368/54/17, адже правовідносини у справі № 368/54/17 є відмінними від даної справи.

У відзиві ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Тиховський М. О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

ОСОБА_3 на праві постійного користування, для ведення фермерського господарства було надано земельні ділянки, розташовані на території Михайлівської сільської ради, а саме:

- земельну ділянку, загальною площею 30 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18 березня 1994 року № 15/21, видано Державний акт на право постійного користування землею від 06.07.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1;

- земельну ділянку, площею 32,0776 га, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24 вересня 1998 року, видано Державний акт на право постійного користування землею від 25.12.1998, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, що підтверджується копіями державних актів, доданими до матеріалів справи.

15 березня 2001 року було створено та зареєстровано фермерське господарство Фермерпродуктсервіс (код ЄДРПОУ: 20086825, головою якого було призначено ОСОБА_3 ..

Рішенням засновника ФГ Фермерпродуктсервіс від 06 квітня 2010 року № 1 (посвідченого секретарем Серебрійської сільської ради Бершадського району Вінницької області в реєстрі під № 28), до складу засновників (членів) ФГ Фермерпродуктсервіс було включено позивача - ОСОБА_1 ..

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 від 07 червня 2010 року виданого Михайлівською сільською радою Бершадського району Вінницької області.

Протоколом ФГ Фермерпродуктсервіс № 1 від 26 червня 2015 року та наказом № 2 від 26 червня 2015 року ОСОБА_1 було обрано та призначено Головою ФГ Фермерпродуктсервіс , повноваження якого ОСОБА_1 виконує і по даний час.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2010 року ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_2 являються спадкоємцями фермерського господарства Фермерпродуктсервіс , 1/2 частки належала ОСОБА_1 і 1/2 частки належала ОСОБА_2 .

Згідно зазначеного вище протоколу № 1 від 26 січня 2015 року ОСОБА_2 відступив свою частку розміром 1/2 в статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Фермерпродуктсервіс на користь ОСОБА_1 ..

Фермерське господарство Фермерпродуктсервіс користувалося переданими в постійне користування земельними ділянками, зокрема: земельною ділянкою, загальною площею 30 га та земельною ділянкою, площею 32,0776 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , ФГ Фермерпродуктсервіс розпочато оформлення прав на оренду вказаних вище земельних ділянок на ФГ Фермерпродуктсервіс та на підставі Розпорядження Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області від 20 червня 2011 року за № 299 Про надання дозволу ФГ Фермерпродуктсервіс на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства на території Михайлівської сільської ради та замовлено розроблення відповідної технічної документації із землеустрою у ФОП ОСОБА_5 ..

Рішенням від 14 жовтня 2014 року 32 сесії 6 скликання Бершадської районної ради Вінницької області, було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки ФГ Фермерпродуктсервіс на загальну площу 620776 кв.м., що підтверджується його копією.

Земельну ділянку, загальною площею 30 га, було фактично розділено на три земельні ділянки площею 15,21 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0170; площею 7,52 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0167; площею 7,27 га з кадастровим номером 0520483200:04:001:0168, згідно державного акту на право постійного користування землею від 06 червня 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 1 (загальною площею 30 га), згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 18 березня 1994 року № 15/21. Інша земельна ділянка, площею 32,0776 га, з кадастровим номером 0520483200:04:001:0169 згідно державного акту на право постійного користування землею від 25 грудня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 74, згідно рішення Бершадської районної ради Бершадського району Вінницької області від 24 вересня 1998 року, залишилася незмінною.

За клопотанням голови Бершадської районної державної адміністрації Стефанцова І.В. до Вінницької обласної державної адміністрації, розпорядження Бершадської районної державної адміністрації від 20 червня 2011 року № 299 Про надання дозволу ФГ Фермерпродуктсервіс на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства на території Михайлівської сільської ради , було скасовано розпорядженням Вінницької ОДА № 633 від 13 серпня 2018 року як таке, що є неефективне за очікуваним результатом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право користування земельними ділянками площею 30 га та 32,0776 га, які розташовані на території Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, входить до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог зроблений за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, провадження № 14-63цс20, дійшла правових висновків, що право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.

Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

За змістом системного тлумачення статей 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство , статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей 31, 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Натомість право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, за змістом приписів статті 6 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року у редакції, чинній до 16 травня 1992 року, могло належати лише фізичній особі та згідно з частиною першою статті 55 цього кодексу у тій же редакції було об`єктом спадкування у випадку смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство. Тому таке право зі створенням селянського (фермерського) господарства до останнього не переходило.

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України Про фермерське господарство ). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду також у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19), у якій вона відступила від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 922/2103/17 та у постановах Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-3113цс15 та від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі встановлено, що ОСОБА_3 , який набув право постійного користування земельними ділянками, які отримав для ведення (фермерського господарства) за життя в установленому законом порядку створив та зареєстрував селянське (фермерське) господарство ФГ Фермерпродуктсервіс .

Суд апеляційної інстанції вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права постійного користування на земельні ділянки в порядку спадкування у суду першої інстанції не було, адже після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена).

Крім того, суд першої інстанції не дослідив чи є Бершадська районна рада належним відповідачем та не врахував, що розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення з 01.01.2013 року здійснює Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області .

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат позивача посилається на висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19), однак не враховує склад учасників справи та підстави позову, у справі яка переглядається( провадження №2/126/293/2020).

Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2305 гривень 20 копійок.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задовольнити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бершадської районної ради, ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права постійного користування на земельні ділянки, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 20 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. Г. Копаничук

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 23 вересня 2020 року.