Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/895/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/895/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стєль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" про стягнення 750 000,00 грн.,

за участі представників:

позивача: Бобовича М.М. за довіреністю від 15 жовтня 2019 року;

відповідача: Трегубової О.С. за довіреністю від 24 лютого 2020 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стєль" (далі - ТОВ "Стєль") звернулося до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" (далі - ТОВ "Рент Груп") договору суборенди від 24 квітня 2017 року позивач на підставі рахунку на оплату № 1 від 25 квітня 2017 року перерахував відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 750 000,00 грн. Оскільки ТОВ "Рент Груп" не виконало свого зобов`язання з передачі об`єкта оренди, у зв`язку з чим позивач фактично не вступив у користування ним, а також з урахуванням того, що вищезазначений договір не був нотаріально посвідченим, ТОВ "Стєль", посилаючись на статті 509, 525,526, 530, 570, 612, 626, 638, 640, 759 та 763 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 193 та 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

5 лютого 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду позивачем на виконання вимог даної ухвали подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 лютого 2020 року було відкрито провадження у справі № 910/895/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, а також встановлено сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25 лютого 2020 року до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому останній, зокрема, просив проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року вищенаведене клопотання було задоволено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 26 березня 2020 року.

18 березня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив ТОВ "Рент Груп" від 16 березня 2020 року на позовну заяву. Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи те, що відповідач 25 лютого 2020 року подав до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву, а також з огляду на поважність причини пропуску вказаного строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження ТОВ "Рент Груп" строку для подання відзиву та прийняття даного документу до розгляду.

У поданому до суду відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що спірний договір суборенди є укладеним та почав виконуватися сторонами. Водночас ТОВ "Рент Груп" зазначило, що сторони не мали наміру нотаріально посвідчувати даний правочин, а положення про нотаріальне посвідчення потрапило до його тексту випадково з проекту іншого договору. Відповідач також вказав, що належним чином виконував вищезгадану угоду, зокрема, передав позивачеві підписаний зі свого боку акт приймання-передачі приміщення, який останнім підписаний не був. Крім того, за твердженням ТОВ "Рент Груп", сплачені позивачем грошові кошти у сумі 750 000,00 грн. не є авансом. На думку відповідача, ТОВ "Стєль", звертаючись до суду з цим позовом, допустило зловживання процесуальними правами, що є підставою для залишення його без розгляду. У додатку до відзиву відповідач поставив позивачу запитання в порядку, передбаченому статтею 90 ГПК України.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20, судове засідання у справі № 910/895/20, призначене на 26 березня 2020 року, було знято з розгляду, про що учасників справи було завчасно повідомлено на офіційній вебсторінці Господарського суду міста Києва та на сторінці суду в мережі "Facebook".

Враховуючи послаблення постановами Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року № 343 та від 14 травня 2020 року № 377 протиепідеміологічних карантинних заходів, підготовче судове засідання у справі № 910/895/20, з урахуванням положень частини 4 статті 120 ГПК України, було призначено на 9 липня 2020 року, про що її учасників було повідомлено відповідними ухвалами від 29 травня 2020 року.

У судовому засіданні 9 липня 2020 року відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 27 серпня 2020 року.

20 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначено про відсутність з його боку зловживань процесуальними правами при поданні даного позову, про які зазначав відповідач. Окрім того, позивачем було надано відповіді на запитання відповідача, викладені у додатку до відзиву.

21 серпня 2020 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідач подав додаткові пояснення, зокрема, щодо необхідності залишення позовної заяви ТОВ "Стєль" без розгляду з підстав, передбачених частиною 3 статті 43 ГПК України.

У судовому засіданні 27 серпня 2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, з огляду на його необґрунтованість.

У даному судовому засіданні судом без виходу до нарадчої кімнати також було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 17 вересня 2020 року.

У судовому засіданні 17 вересня 2020 року представник ТОВ "Стєль" підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник ТОВ "Рент Груп" проти задоволення вимог позивача заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2017 року між ТОВ "Стєль" та ТОВ "Рент Груп" було підписано договір суборенди, за умовами якого останнє зобов`язалося передати позивачу в тимчасове платне користування приміщення, розташоване на другому поверсі БЦ "Європа Плаза", загальною площею 398 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 120, а орендар, у свою чергу, - прийняти його у користування для здійснення господарської діяльності та сплачувати орендну плату на умовах цього договору.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

У пункті 3.2 цього договору сторони погодили, що строк оренди має початись не пізніше 27 квітня 2017 року.

Згідно з пунктом 4.1 наведеної угоди орендна плата за один повний місяць користування приміщенням становить 240 000,00 грн. При цьому, орендна плата за перший місяць строку оренди орендодавцем не нараховується та не сплачується орендарем.

За умовами пункту 4.7 вказаного договору протягом 3 банківських днів з моменту його підписання сторонами, для забезпечення виконання орендарем обов`язків сплати орендної плати та інших платежів за договором, останній сплачує орендодавцю попередню плату в розмірі орендної плати за один місяць, що зараховується в рахунок оплати вартості оренди за перший місяць оренди, та гарантійний платіж у розмірі 480 000,00 грн.

Кошти, отримані орендодавцем в якості гарантійного платежу, останній може використовувати (утримувати) для погашення прострочених зобов`язань орендаря зі сплати орендної плати та вартості комунальних послуг, а також для відшкодування можливих збитків, завданих йому орендарем, сплати неустойки, штрафних санкцій, інших грошових зобов`язань орендаря за цим договором (пункт 4.8 угоди).

Пунктом 5.1 даного договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний передати об`єкт оренди орендарю, а останній - прийняти його у користування не пізніше 27 квітня 2017 року, але у будь-якому разі не раніше виконання орендарем зобов`язань, передбачених пунктом 4.7 договору.

Згідно з пунктом 5.2 цього правочину вступ орендаря у користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди.

За умовами підпункту 8.2.16 пункту 8.2 договору орендар зобов`язався сплачувати раз на рік (впродовж першого місяця оренди кожного календарного року) суму в розмірі 30 000,00 грн. в якості компенсації за страхування ризиків, пов`язаних з об`єктом оренди.

Відповідно до пункту 13.3 даної угоди всі повідомлення, що направляються сторонами один одному відповідно до цього договору повинні бути здійснені у письмовій формі та будуть вважатися направленими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим (цінним) листом або доставлені особисто за вказаними адресами сторін. При цьому, повідомлення направляються сторонами за адресами, які зазначені у цьому договорі або за адресами останнього відомого місцезнаходження чи місця проживання сторін. У випадку об`єктивної неможливості направлення письмового повідомлення засобами поштового зв`язку (у тому числі відсутність поштового зв`язку), сторона сповіщається шляхом направлення електронного повідомлення на електронну адресу сторони: орендодавець - kolupaev@lexwell.com.ua , орендар - vyikonatali@yandex.ua .

Як вбачається з матеріалів справи 25 квітня 2017 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 1 на загальну суму 788 709,67 грн., а саме: 46 451,61 грн. - орендна плата за травень 2017 року, 480 000,00 грн. - гарантійний платіж згідно з пунктом 4.7 договору суборенди від 24 квітня 2017 року, 30 000,00 грн. - компенсація за страхування ризиків, 240 000,00 грн. - орендна плата за червень 2017 року.

У той же час у судовому засіданні представники сторін повідомили, що орендна плата за травень 2017 року в розмірі 46 451,61 грн., зважаючи на пункт 4.1 договору, була включена в цей рахунок помилково.

27 квітня 2017 року позивач оплатив вказаний рахунок у сумі 750 000,00 грн., перерахувавши вказані грошові кошти ТОВ "Рент Груп". Дана обставина підтверджується випискою з рахунку ТОВ "Стєль" за період з 27 квітня 2017 року по 27 квітня 2017 року, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 3 статті 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За умовами частин 2, 3 статті 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Положеннями частини 1 статті 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 3.1 підписаного сторонами договору суборенди строк оренди становить 35 місяців і починається з дня передачі орендодавцем об`єкта оренди орендарю та підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що спірний договір суборенди є реальним договором, а отже, може вважатися укладеним лише з моменту передачі майна орендарю.

У своєму відзиві відповідач посилався на те, що примірники акта приймання-передачі були передані представнику ТОВ "Стєль", що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (представників ТОВ "Рент Груп"), викладеними у відповідних заявах свідків, які наявні в матеріалах справи, а також електронною перепискою між представниками сторін.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що сторони акт приймання-передачі об`єкта оренди не підписали і відповідач фактично не передав вказане майно позивачу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивач не вступив у користування цим майном.

За приписами частини 1 статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до частини 4 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з пунктом 13.1 договору останній укладений у простій письмовій формі.

Водночас у пункті 12.1 цього договору сторони погодили, що він набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та нотаріального посвідчення.

Заперечуючи проти твердження позивача щодо обов`язкового нотаріального посвідчення цього правочину, відповідач посилався на те, що сторони у пункті 13.1 договору погодили його укладення в простій письмовій формі, а пункт 12.1 щодо нотаріального посвідчення був зазначений у тексті даного договору помилково. У той же час відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження даної обставини.

За приписами частини 2 статті 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони зверталися до суду для тлумачення цього договору в частині умови про його нотаріальне посвідчення.

Разом із тим відповідно до частини 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Однак, про визнання даного договору дійсним у порядку, який передбачений зазначеною нормою, жодна із сторін до суду не зверталася.

Оскільки судом встановлено, що в порушення вищенаведених приписів законодавства акт прийому-передачі об`єкта оренди сторони не підписали, відповідне майно позивачу передане не було, а також, враховуючи відсутність нотаріального посвідчення договору, про яке сторони погодили у пункті 12.1 цього правочину, суд дійшов висновку про те, що даний договір є неукладеним.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу 750 000,00 грн. згідно з рахунком на оплату № 1 від 25 квітня 2017 року, виставленим останнім на підставі договору суборенди, який є неукладеним. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що грошові кошти у сумі 750 000,00 грн. ТОВ "Рент Груп" зберігає без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивач, пославшись у своїх додаткових поясненнях на статтю 1212 ЦК України, фактично змінив підстави свого позову після початку розгляду даної справи по суті, оскільки зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважається зміною підстав позову в розумінні приписів чинного процесуального законодавства.

Інші заперечення відповідача, висловлені представником останнього у судових засіданнях, та викладені в заявах по суті справи, також не знайшли свого підтвердження.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, даний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" (01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 8/14; ідентифікаційний код 35255999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стєль" (02223, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 4; ідентифікаційний код 41296206) грошові кошти у розмірі 750 000 (сімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., а також 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 вересня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко