Ухвала

від 15.03.2021 по справі 910/895/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.03.2021Справа № 910/895/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" від 8 лютого 2021 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/895/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стєль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" про стягнення 750 000,00 грн.,

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стєль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" авансових платежів за договором суборенди від 24 квітня 2017 року в загальному розмірі 750 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суд від 27 січня 2021 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Стєль" задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 750 000,00 грн., а також 11 250,00 грн. судового збору.

3 лютого 2021 року до суду надійшов запит Північного апеляційного господарського суду від цієї ж дати № 910/895/20/128/21 про направлення матеріалів справи № 910/895/20 для подальшого їх скерування разом з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

4 лютого 2021 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

8 лютого 2021 року через відділ діловодства суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" від цієї ж дати про відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Проте, враховуючи направлення матеріалів справи № 910/895/20 до Північного апеляційного господарського суду та відсутність вказаних матеріалів у Господарського суду міста Києва на час надходження заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" від 8 лютого 2021 року в даній справі, ухвалою від 10 лютого 2021 року вирішення питання про прийняття до розгляду вищенаведеної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" було відкладено до повернення матеріалів справи № 910/895/20 до Господарського суду міста Києва.

Зважаючи на надходження матеріалів справи № 910/895/20 до місцевого господарського суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 березня 2021 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" про відстрочення виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 березня 2021 року.

Сторони про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, проте явку своїх представників у призначене судове засідання не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань по суті поданої заяви на адресу суду не направили.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги встановлений частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) присічний десятиденний строк, встановлений для розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про її розгляд без участі представників сторін.

Розглянувши подану товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі Господарського суду міста Києва від 8 лютого 2021 року № 910/895/20, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана заява, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012, від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 та від 30 червня 2009 року у справі № 16-рп/2009.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

У своїй заяві в обґрунтування вимог про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 8 лютого 2021 року до 17 вересня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" посилалося на свій скрутний фінансовий стан, а також на недостатність коштів на банківському рахунку відповідача для виконання судового рішення у короткі строки в повному обсязі.

Проте наведені заявником підстави для відстрочення виконання судового рішення (тяжке фінансове становище, недостача коштів на банківському рахунку) не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України, які давали б можливість для відстрочення виконання судового рішення, оскільки такий незадовільний майновий стан відповідача утворився, зокрема, внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від нього обставин.

Як було зазначено, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 ГПК України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

Проте заявником на момент звернення з цією заявою не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження наведених ним обставин. Так, заявником не було надано суду жодних доказів, які підтверджують, зокрема, відсутність грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі № 910/895/20. Надана товариством з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" копія виписки по особовому рахунку відповідача за 9 жовтня 2020 року, не може беззаперечно свідчити про існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі № 910/895/20, або роблять таке виконання неможливим. У той же час в силу приписів статті 96 ЦК України юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Таким чином, наведені заявником обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі № 910/895/20, і не є винятковими в розумінні статті 331 ГПК України. Ці обставини лише вказують на те, що примусове виконання даного судового рішення може негативно вплинути на фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп".

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд зобов`язаний враховувати інтереси не лише боржника, а й стягувача.

Разом із тим, суд констатує, що стягувач також є суб`єктом господарювання, здійснює підприємницьку діяльність та зобов`язаний оплачувати роботу своїх працівників. Відтак, затримка виконання вищенаведеного судового рішення може негативно вплинути на фінансовий стан позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність заявником наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" не довело належними та допустимими доказами наявності правових підстав, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання прийнятого у даній справі судового рішення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні його заяви.

На підставі викладеного та керуючись статями 74, 76-79, 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" від 8 лютого 2021 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/895/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стєль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Груп" про стягнення 750 000,00 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 15 березня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко