Рішення від 14.09.2020 по справі 911/776/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2020 р. Справа № 911/776/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6

до Комунального підприємства "Фастівтепломережа", 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Семена Палія, будинок 9

про стягнення 6 488 215,79 грн за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2930-БО-17 від 28.12.2012

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г.Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Пясецький Д.М. (посв. №5017 від 28.03.2018, дов. №14-416 від 27.11.2019);

від відповідача: не з`явився.

суть спору:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Фастівтепломережа" про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у загальному розмірі 6 488 215,79 грн за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2930-БО-17 від 28.12.2012.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором в частині несвоєчасної сплати вартості переданого природного газу за період січень - квітень, жовтень-грудень 2013 року та просить стягнути 1 031 779,55 грн 3% річних і 5 456 436,24 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

На електронну адресу суду 18.06.2020 від Комунального підприємства "Фастівтепломережа" надійшов текст відзиву на позовну заяву № 10-07/220 від 15.06.2020, оригінал якого з доданими до нього документами надійшов до суду 23.06.2020. У своєму відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вважає, що відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат з огляду на приписи Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", згідно якого строки виконання грошових зобов`язань по договору змінились, та беручи до уваги обставину, що підприємство не впливає на проведення розрахунків, оскільки існує алгоритм розподілу коштів. У відзиві також заявлено про строк позовної давності.

Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслано відповідь на відзив № 14/4-4376-20 від 03.07.2020, в якому позивач заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 20.08.2020.

В судовому засіданні 20.08.2020 оголошено перерву до 14.09.2020.

До початку судового засідання 14.09.2020 на електронну адресу суду від Комунального підприємства "Фастівтепломережа" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак дане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки в розумінні статті 195 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті проводиться протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті та згідно з частиною першою статті 202 цього ж Кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 14.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

28 грудня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 перейменоване в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (Продавець) та Комунальним підприємством "Фастівтепломережа" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13/2930-БО-17.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засаби функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що газ, який продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з пунктом 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступним за місяцем поставки газу.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

У відповідності до пункту 11.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

З метою узгодження вартості природного газу, що поставляється, та уточнення деяких умов договору між позивачем та відповідачем було підписано додаткові угоди № 1 від 18.07.2013, № 2 від 01.11.2013 та № 3 від 15.10.2014 до договору купівлі-продажу природного газу № 13/2930-БО-17 від 28.12.2012.

На виконання умов Договору позивачем у 2013 році у власність відповідача було поставлено природний газ на загальну суму 8 948 560,96 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (т. 1, арк. с. 22-28).

Невиконання відповідачем зобов`язань за цим договором щодо оплати поставленого природного газу у встановлений договором строк було предметом розгляду у справі № 911/3739/14 Господарського суду Київської області.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 20.10.2014 у вказаній справі стягнуто з Комунального підприємства "Фастівтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" 7 448 560,96 грн боргу, 436 998,47 грн. пені, 158 738,43 грн 3% річних та 84 252,28 грн інфляційних втрат. Вказане рішення суду є таким, що набрало законної сили.

В силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, відповідні факти, встановлені вказаними рішеннями суду, не потребують доведення у даній справі.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, позивачем заявлено до стягнення:

- за зобов`язаннями січня 2013 року - 74 446,48 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.04.2015 по 10.12.2019, та 267 677,58 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року;

- за зобов`язаннями лютого 2013 року - 202 594,87 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2015 по 10.12.2019, та 1 098 569,43 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року;

- за зобов`язаннями березня 2013 року - 224 977,44 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2015 по 10.12.2019, та 1 219 938,79 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року;

- за зобов`язаннями квітня 2013 року - 87 111,93 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2015 по 10.12.2019, та 472 363,93 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року;

- за зобов`язаннями жовтня 2013 року - 95 825,08 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2015 по 10.12.2019, та 521 189,58 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року;

- за зобов`язаннями листопада 2013 року - 128 297,93 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2015 по 10.12.2019, та 696 415,56 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року;

- за зобов`язаннями грудня 2013 року - 218 525,84 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.05.2015 по 10.12.2019, та 1 180 281,37 грн інфляційних втрат за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання обов`язків з оплати поставленого природного газу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

03 листопада 2016 року прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" (далі - Закон; № 1730-VIII), який набрав чинності 30.11.2016.

Відповідно до приписів статті 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до статті 2 цього Закону, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною першою статті 3 Закону встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 3 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Відповідно до пункту 14 вказаного Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно з Законом № 1730-VIII; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 року заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016 року.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 174 від 18.10.2017 Комунальне підприємство "Фастівтепломережа" включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

На підтвердження включення до вказаного реєстру відповідачем подано копію листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/10-1319-17 від 18.07.2017 про включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також повідомлення, яке засвідчує, що станом на 18.07.2017 Комунальне підприємство "Фастівтепломережа" внесено до даного Реєстру.

Статтею 4 Закону встановлено, що взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов`язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів. Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок видатків державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 53 від 15.03.2017 затверджено Типове положення про територіальні комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого територіальна комісія з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах утворюється обласними, Київською міською державними адміністраціями для реалізації положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в частині перевірки та підтвердження наявних обсягів заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям й установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла через невідповідність фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 01.01.2016.

При цьому відповідачем у відзиві зазначено, що територіальною комісія з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, протоколом № 1 від 31.05.2017 узгоджено Комунальному підприємству "Фастівтепломережа" загальну суму заборгованості з різниці в тарифах, яка підлягає врегулюванню шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" в розмірах: для населення - 301 819,00 грн та бюджетних установ - 13 059 845,00 грн.

Згідно довідки про обсяги та структуру кредиторської заборгованості в розрізі договорів КП "Фастівтепломережа" та актів звіряння взаєморозрахунків з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг відповідача перед позивачем за спожитий природний газ та не погашений станом на 31.12.2016 становить 12 648 982,15 грн, в тому числі і заборгованість за договором № 13/2930-БО-17 від 28.12.2012 в розмірі 7 448 560,96 грн, яка погашається за рахунок видатків державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оплата за придбаний природний газ, поставлений за договором, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, який змінює порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ, після відшкодування державою різниці в тарифах згідно зі статтею 4 Закону № 1730-VIII.

Як зазначає відповідач, заборгованість з різниці в тарифах на даний час державою не відшкодовано, а тому заборгованість за договором № 13/2930-БО-17 від 28.12.2012 відповідачем перед позивачем не сплачена.

Оскільки, погашення суми боргу за спірним договором купівлі-продажу природного газу здійснюється за рахунок видатків державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що усуває підприємство від розподілу коштів, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за визначений період.

Положеннями частини першої статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.07.2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

Згідно з частинами першої - третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 23.09.2020