Рішення

від 14.09.2020 по справі 912/3653/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 рокуСправа № 912/3653/16 Господарський суд Кіровоградської області колегією у складі головуючого судді Тимошевської В.В., суддів Глушкова М.С. та Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3653/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", м. Київ

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс", м. Кропивницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015", м. Кропивницький

про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання припиненим права власності

та за зустрічним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", м. Київ

про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - участі не брали;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Баранніков І.В., директор з правових питань;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1., директор з фінансово-економічних питань;

від 3-ї особи - ОСОБА_1., керівник.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк"), від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" В.І.Славінський, звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" (далі - ТДВ "Технотранссервіс") про наступне:

- в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" перед ПАТ "Златобанк" за Кредитним договором № 72/13/13-КL ВІД 22.03.2013, що становить 5 509 299,35 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем - ПАТ "Златобанк" права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., зареєстрований в реєстрі № 438 з усіма змінами та доповненнями, що є невід`ємною частиною, на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі (майновий комплекс), реєстраційний номер майна 26429935101, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а, який складається з будівель і споруд, перелічених позивачем у позовній заяві, ринковою вартістю 3 539 658,33 грн без ПДВ;

- визнати припиненим право власності іпотекодавця - ТДВ "Технотранссервіс" на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки від 22.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., зареєстрований в реєстрі № 438 з усіма змінами та доповненнями, що є невід`ємною частиною, на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі (майновий комплекс), реєстраційний номер майна 26429935101, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а, який складається з будівель і споруд, перелічених позивачем у позовній заяві.

В обґрунтування позову зазначено, що ТДВ "Технотранссеріс" є іпотекодавцем за договором іпотеки № 438 від 22.03.2013, укладеним на забезпечення виконання зобов`язання Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" за кредитним договором № 72/13/13-KL, за яким наявна заборгованість в загальному розмірі 5 509 299,35 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2016 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3653/16. У справі призначено судове засідання, від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи. Згідно ухвали залучено до участі у справі у якості третьої особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство "Профіт Плюс 2015" (далі - ПП "Профіт Плюс 2015", третя особа).

22.11.2016 від ТДВ "Технотранссервіс" надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 177-180), відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що зазначений позивачем у позові спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки передбачений договором іпотеки, як позасудовий, а отже ПАТ "Златобанк" мав право звернутись до державного реєстратора та зареєструвати за собою право власності на іпотечне майно або ж скористатися іншим передбаченим договором позасудовим способом та відчужити іпотечне майно від свого імені, як передбачено в пункті 4.8.1 іпотечного договору. Відповідач зазначає, що заборгованість, яка була стягнена за рішення суду з основного позичальника ПП "Профіт Плюс 2015", є меншою від суми заборгованості, про яку банк зазначає у позові. Вказано про неспівмірність суми заборгованості, встановленої за рішенням суду, та вартістю іпотечного майна.

Третя особа в наданих до суду письмових поясненнях від 22.11.2016 (том 1 а.с. 182-183) вважає, що позовні вимоги є безпідставним оскільки по судовому рішенню, за яким з ПП "Профіт Плюс 2015" стягнуто заборгованість, сума боргу за кредитним договором є меншою та частково сплачувалась боржником в межах виконавчого провадження.

23.11.2016 ПАТ "Златобанк" надано письмові пояснення на заперечення (том 1 а.с. 195-198).

05.12.2016 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТДВ "Технотранссервіс" про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013 (том 1 а.с. 243-245), яка ухвалою суду від 06.12.2016 прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

05.12.2016 від ПАТ "Златобанк" подано розрахунок заборгованості з доказами на його підтвердження (том 2 а.с. 1-42).

07.12.2016 ПАТ "Златобанк" подано письмові пояснення від 05.12.2016 на заперечення відповідача за первісним позовом і третьої особи (том 2 а.с. 55-57).

28.12.2016 надійшов відзив ПАТ "Златобанк" на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого зустрічний позов заперечено повністю (том 2 а.с. 131-133).

29.12.2016 банком подано письмові пояснення з доказами на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2016 (том 2 а.с. 160-196).

Згідно ухвали суду від 29.12.2016 розгляд справи здійснюється колегією в складі трьох суддів.

02.03.2017 ТДВ "Технотранссервіс" подано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи для встановлення ринкової вартості предмета іпотеки (том 2 а.с. 226-227).

06.03.2017 від ПАТ "Златобанк" та 07.03.2017 від ТДВ "Технотранссервіс" надійшли додаткові письмові пояснення по справі (том 3 а.с. 1-10, 13-32).

Ухвалою суду від 07.03.2017 у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу з метою визначення ринкової вартості майна, що є предметом за договором іпотеки № 438 від 22.03.2013. Провадження у справі зупинено на період проведення експертизи. Матеріали справи направлено до експертної установи.

15.08.2017 на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку (том 3 а.с. 238-239).

Після повернення матеріалів справи № 912/3653/16 з Вищого господарського суду України, провадження у справі поновлено згідно ухвали від 11.10.2017, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

08.11.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") надійшла заява про залучення до справи правонаступника позивача (том 4 а.с. 4-29). Заява мотивована укладенням між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" договору про відступлення прав вимоги, за яким право грошової вимоги за кредитним договором № 72/13/13-КL ВІД 22.03.2013 та за договором іпотеки від 22.03.2013 № 438 перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".

Аналогічного змісту заява надійшла 20.11.2017 від ПАТ "Златобанк" (том 4 а.с. 87-107).

20.11.2017 провадження у справі зупинено до перегляду в апеляційному порядку у даній справі ухвали суду від 29.05.2017.

Ухвалою від 12.06.2018 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв, клопотань, які не були подані з поважних причин.

03.07.2018 від ТДВ "Технотранссервіс" надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на заяву про заміну сторони правонаступником (том 4 а.с. 124-153, 176-177, 189); від "Профіт Плюс 2015" - письмові пояснення щодо позову та заперечення на заяву про заміну сторони правонаступником (том 4 а.с. 156-173, 178-188).

Відповідно до ухвали суду від 10.07.2018 учасниками справи подано додаткові письмові пояснення щодо заяви про заміну сторони правонаступником (том 4 а.с. 202-209, 216-223, 232-259, том 5 а.с. 3).

20.08.2018 ПП "Профіт Плюс 2015" подано заяву про застосування заходів процесуального примусу до позивача за невиконання вимог ухвали суду від 10.07.2018 у даній справі (том 5 а.с. 4-5).

Ухвалою від 20.08.2018 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку адміністративної справи № 826/2184/17 та набранням законної сили постановою суду касаційної інстанції.

29.10.2018 до суду надійшло клопотання ТДВ "Технотранссервіс" про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (том 5 а.с. 29-30). Згідно поданої заяви відповідач за первісним позовом також просив задовольнити заяву про заміну сторони правонаступником та залучити в якості позивача ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".

Ухвалою від 25.02.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.03.2019 замінено позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Златобанк" правонаступником - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (ідентифікаційний код 38750239).

23.04.2019 та 02.05.2019 від ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" надійшли заяви про зміну предмета позову (том 5 а.с. 106-119, 138-150). Згідно поданих заяв ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просить:

в рахунок погашення заборгованості Приватного Підприємства "ПРОФІТ ПЛЮС 2015" ЄДРПОУ 37918596, за Кредитним договором № 72/13/13-KL ВІД 22.03.2013 року перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" ЄДРПОУ 38750239 в розмірі 3 539 658,33 гри., та складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 2 500 000,00 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 1 039 658,33 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, нерухоме майно, нежитлові будівлі (майновий комплекс), реєстраційний номер майна 26429935101, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а, який складається з наступних будівель і споруд: диспетчерської (літ.-В) загальною площею 91,9 кв.м.; будівлі КПП (літ.-А) загальною площею 88,3 кв.м.; адмінбудівля (літ.-Г) загальною площею 73,1 кв.м.; гараж-мийка (літ.ДД 1) загальною площею 208,8 кв.м.; убиральня (літ.-Е); виробничий корпус (літ.- ЖЖ 1) загальною площею 1421,1 кв.м.: битовий корпус з підвалом (літ.-ЗЗ 1) загальною площею 454,9 кв.м.; гараж-склад (літ.-К) загальною площею 815,4 кв.м.; склад пост, охорони (літ.-М) загальною площею 92,8 кв.м.; склад (літ.-ПММ, НПП 1-П7, 1-12); пожежне водоймище (літ.-Р); водозабірна башта (літ.-О); щитова (літ.-И); прохідна (літ.-Б) загальною площею 14,6 кв.м.; гараж (літ.-Л ЛІ) загальною площею 716,6 кв.м.; будівля агрегатного складу (літ.-А 1) загальною площею 450,8 кв.м.; тепловий пункт 24,1 (літ.-В 1) загальною площею 24,1 кв.м.; навіс з ваговою (літ.-Ж2); огорожа (літ.-И); вимощення (літ.-І); оглядова яма (літ.-Д), за вартістю, визначеною на момент укладання договору купівлі-продажу на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності - шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі покупцю, від імені Іпотекодержателя - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" (ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8), на підставі договору купівлі-продажу.

Заява мотивована посиланням на ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку".

23.04.2019 від ТДВ "Технотранссервіс" надійшла заява про відмову від зустрічного позову (том 5 а.с. 125).

В підготовчому засіданні, яке відбулось 03.05.2019, судом прийнято заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" від 25.04.2019 про зміну предмета позову (том 5 а.с. 138-139), про що постановлено відповідну ухвалу, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи, з урахуванням зміни предмета за первісним позовом.

Заява ТОВ "ФК Довіра та Гарантія" від 19.04.2019 про зміну предмета позову (том 5 а.с. 106-108) залишена без розгляду, у зв`язку з відсутністю в особи, якою підписано таку заяву, повноважень на подання та підписання таких заяв.

В межах встановленого строку від ТДВ "Технотранссервіс" надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову, в якому зазначено, що подана заява не відповідає вимогам законодавства та договірним умовам, а тому задоволенню не підлягає (том 5 а.с. 159-164). У поданому відзиві зазначено, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" реалізував своє право на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на відповідне майно. Разом з відзивом заявлено про застосування строку позовної давності.

13.05.2019 від ТДВ "Технотранссервіс" надійшов зустрічний позов від 11.05.2019, який повернуто судом без розгляду згідно ухвали від 15.05.2019 (том 5 а.с. 167-178).

Ухвалою від 21.05.2019, постановленої в підготовчому засіданні, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" від 17.05.2019 № 50590 про витребування доказів та зупинено провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 205/578/14-ц у подібних правовідносинах.

30.05.2019 до суду надійшла заява ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про забезпечення позову, яка повернута судом без розгляду згідно ухвали від 31.05.2019.

06.06.2019 ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подано наступну заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 07.06.2019 (том 6 а.с. 14-48).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2019 ухвала господарського суду від 07.06.2019 скасована та заява ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про забезпечення позову задоволена. Вжито заходи забезпечення позову ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" шляхом накладання арешту на нерухоме майно та заборони на його відчуження, а саме на: нежитлові будівлі (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: місто Кропивницький (Кіровоград), вулиця Генерала Родимцева, 100-а, який складається з наступних будівель та споруд: диспетчерської (літ.-В) загальною площею 91.9 кв.м.; будівлі КПП (літ.-А) загальною площею 88,3 кв.м.; адмінбудівля (літ.-Г) загальною площею 73,1 кв.м.; гараж-мийка (літ.ДД 1) загальною площею 208,8 кв.м.; убиральня (літ.-Е); виробничий корпус (літ.- ЖЖ 1) загальною площею 1421,1 кв.м.; битовий корпус з підвалом (літ.-ЗЗ 1) загальною площею 454.9 кв.м.; гараж-склад (літ.-К) загальною площею 815,4 кв.м.; склад пост, охорони (літ.-М) загальною площею 92,8 кв.м.; склад (літ.-ПММ, НПП 1-П7, 1-12); пожежне водоймище (літ.-Р); водозабірна башта (літ.-О); щитова (літ.-И); прохідна (літ.-Б) загальною площею 14,6 кв.м.; гараж (літ.-Л Л1) загальною площею 716,6 кв.м.; будівля агрегатного складу (літ.-А 1) загальною площею 450,8 кв.м.; тепловий пункт 24,1 (літ.-В 1) загальною площею 24,1 кв.м.; навіс з ваговою (літ.-Ж2); огорожа (літ.-N); вимощення (літ-І); оглядова яма (літ-Д), що належать відповідачу на праві приватної власності.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2019 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання письмових пояснень з питань, що мають значення при розгляді даної справи за наслідками прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц.

В підготовчому засіданні 27.02.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

16.03.2020 від ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" надійшли додаткові пояснення (том 7 а.с. 113-117), згідно яких ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" вважає помилковим застосування в даному спорі висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 310/11024/15-ц, оскільки право іпотекодержателя в даному випадку оспорюється іпотекодавцем, про що свідчить наявність в провадженні судів різних справ. Зазначено, що ТДВ "Технотранссервіс" створюються перешкоди для реалізації іпотекодержателем свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ухвали суду від 02.07.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.08.2020.

14.08.2020 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 14.08.2019 судом заслухано вступне слово представників учасників справи. Представником ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, підтримано повністю. Представниками ТДВ "Технотранссервіс" та ПП "Профіт Плюс 2015" заперечено проти задоволення позовних вимог, з посиланням на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.

В судовому засіданні представником ТДВ "Технотранссервіс" не підтримано заяву про закриття провадження у справі, яка надійшла до суду 14.08.2020 (том 7 а.с. 135-142), з підстав чого суд не розглядає таку заяву та не надає оцінки викладеним у заяві обставинам.

В судовому засіданні 14.08.2020 оголошено перерву до 14.09.2020.

14.09.2020 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судове засідання 14.09.2020 представник ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на з`явився, разом з цим на адресу суду засобами електронного зв`язку (електронна пошта) надійшло повідомлення про неможливість явки представника та про розгляд справи в судовому засіданні 14.09.2020 за відсутності представника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".

Суд враховує, що подане клопотання не містить електронного цифрового підпису, з підстав чого не може вважатися підписаним, однак згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється за відсутності представника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".

В судовому засіданні 14.09.2020 представниками ТДВ "Технотранссервіс" не підтримано заяву про застосування заходів процесуального примусу, яка була подана до суду 20.08.2018, та клопотання про закриття провадження у справі, яке надійшло до суду 29.10.2018 (том 5 а.с. 4-5, 29-30).

Натомість представниками ТДВ "Технотранссервіс" підтримано заяву про відмову від зустрічного позову.

В судовому засіданні 14.09.2020 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, судом встановлено наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі, та подані на їх підтвердження і спростування докази.

22.03.2013 між ПАТ "Златобанк" (Кредитодавець) та Приватним підприємством "Кіровоградспецстандарт", зміненим найменуванням якого є ПП "Профіт Плюс 2015" (Позичальник, Боржник), укладено кредитний договір №72/13/13-КL (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Кредитодавець надає Позичальнику Кредит - суму грошових коштів у формі Кредитної лінії, а Позичальник зобов`язується в повному обсязі повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного договору (том 1 а.с. 16-25).

Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлено максимальний Ліміт Заборгованості за Кредитною лінією 2 500 000,00 грн.

Згідно п.1.4 Кредитного договору кінцева дата повернення Кредиту не пізніше "19" вересня 2014 року включно.

В пункті 1.5 Кредитного договору передбачено сплату за користування Кредитом процентів в розмірі 27% річних.

До Кредитного договору сторонами вносились зміни шляхом укладення додаткових угод (том 1 а.с. 26-31).

Договором від 28.05.2013 про внесення змін до Кредитного договору встановлено розмір процентів на рівні 25% річних.

Договором від 28.10.2013 про внесення змін до Кредитного договору внесено зміни до пункті 1.4.1. щодо графіку зниження максимального ліміту кредитної лінії.

22.03.2013 між ПАТ "Златобанк" (Іпотекодержатель) та ПАТ "Технотранссервіс", правонаступником якого є ТДВ "Технотранссервіс" (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, який посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 438 (далі - Договір іпотеки, том 1 а.с. 32-41).

Договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань, що випливають з Кредитного договору №72/13/13-КL від 22 березня 2013 року та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Предметом іпотеки за Договором іпотеки є нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 100-а та який складається з будівель і споруд за переліком, наведеним в Договорі Іпотеки.

Балансова вартість предмета іпотеки складає 4 262 634,57 грн (пункт 1.3.1. Договору іпотеки).

Сторони домовились, що Іпотекодержатель переглядає вартість предмета іпотеки з урахуванням змін та кон`юнктури ринку не рідше одного разу на рік.

До Договору іпотеки вносились зміни шляхом укладення відповідних договорів (том 1 а.с. 42-45).

Обтяження нерухомого майна за вказаною іпотекою зареєстровано в Державному реєстрі, про що до справи надано Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (том 1 а.с. 46-49).

Відповідно до поданої Позичальником заявки Кредитодавцем 22.03.2013 надано кредит в сумі 2 500 000,00 грн (том 1 а.с. 50-59).

17.03.2015 ПАТ "Златобанк" направив Позичальнику та Іпотекодавцю листи-попередження № № 585, 586 про істотне порушення умов Кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів (том 1 а.с. 62-65).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 у справі № 405/3371/14-ц стягнуто солідарно з ПП "Кіровоградспецстандарт", ПАТ "Технотрассервіс", та фізичних осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013 в сумі 2 841 546,40 грн, яка складається з: 2 500 000,00 грн основний борг, 313 418,49 грн заборгованість за процентами, 23 127,91 грн пені, 5 000,00 грн штрафу (том 1 а.с. 66-77).

Згідно ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.07.2015 (том 1 а.с. 78-80) рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 у частині вирішення позовних вимог до ПАТ "Технотрассервіс" скасовано та провадження у справі в частині, що стосується позовних вимог до ПАТ "Технотрассервіс", закрито. Роз`яснено право на звернення із зазначеним позовом до ПАТ "Технотрассервіс" в порядку господарського судочинства.

На виконання рішень суду у справі № 405/3371/14-ц Ленінським районним судом м. Кіровограда видано відповідні виконавчі листи (том 1 а.с. 81-83).

Листом від 01.06.2016 № 1195 ПАТ "Технотрассервіс" повідомлено ПАТ "Златобанк" про передачу правонаступнику ТДВ "Технотрассервіс" майна, прав та обов`язків, в тому числі, що витікають з Договору іпотеки від 22.03.2013 (том 1 а.с. 84-86).

01.07.2016 складено Звіт про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки комплексу нежитлових будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 100-а, відповідно до якого ринкова вартість Предмета іпотеки станом на дату оцінки склала 4 247 590,00 грн, в тому числі ПДВ (том 1 а.с. 87-135).

Як зазначає ПАТ "Златобанк", Позичальник не усунув порушення умов Кредитного договору та не погасив заборгованість, у зв`язку з чим прийнято рішення задовольнити вимоги за Кредитним договором за рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки за Договором іпотеки, звернувшись із відповідною позовною заявою до господарського суду.

За розрахунком ПАТ "Златобанк" станом на 05.08.2016 року заборгованість за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013 становить 5 509 299,35 грн., та складається з:

заборгованості за основним боргом (кредитом) - 2 500 000,00 грн.;

заборгованості за процентами - 320 845,31 грн.;

заборгованість по сплаті пені - 2 517 286,01 грн.;

штраф за неналежне виконання зобов`язань - 5 000,00 грн.;

3% від простроченої суми/суми заборгованості - 166 168,03 грн.

14.07.2017 між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" укладено договір про відступлення прав вимоги № У-72/13/13-КL (том 4 а.с.99-100).

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № У-72/13/13-КL від 14.07.2017 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами) до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшло право вимоги за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013 та від 14.07.2017 про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідченим 22.03.2013 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. за реєстровим № 438 (том 4 а.с. 100 на звороті - 101).

14.07.2017 між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" укладено договір про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідченим 22.03.2013 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю. за реєстровим № 438, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровим № 527 (том 4 а.с. 102-103).

Відомості про Іпотекодержателя - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" внесено 14.07.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, про що свідчить надана до справи Інформація з Реєстру (том 6 а.с. 18-23).

Згідно заяви про зміну предмета позову у справі ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просить погасити заборгованість за рахунок предмета іпотеки в розмірі 3 539 658,33 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 2 500 000,00 грн та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 1 039 658,33 грн шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцю від імені Іпотекодержателя - ТДВ "ФК "Довіра та Гарантія" на підставі договору купівлі-продажу.

Норми права, застосовані судом при розгляді справи.

Відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язання, в силу якого одна сторона (у тому числі боржник) зобов`язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша сторона (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно загальних умов виконання, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів та тип процентної ставки, порядок їх сплати визначається кредитним договором.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії договору іпотеки.

Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що випливає з положень ч. 4 статті 631 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

За частинами 1, 4 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Обставини, які визнаються судом встановленими.

За правилами частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду".

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", з посиланням на справу "Брумареску проти Румунії" (параграф 61), зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як вже зазначено, згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 у справі № 405/3371/14-ц, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.07.2015, стягнуто з Позичальника за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013 заборгованість в сумі 2 841 546,40 грн, яка складається: 2 500 000,00 грн основний борг, 313 418,49 грн заборгованість за процентами, 23 127,91 грн пені, 5 000,00 грн штрафу.

Таким чином, обставини надання за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013 Кредиту в розмірі 2 500 000,00 грн та порушення зобов`язання з його повернення, а також порушення зобов`язань зі сплати процентів в розмірі 313 418,49 грн є встановленими.

Мотивована оцінка доводів учасників справи і поданих доказів.

Правовий аналіз положень статей 526, 598-609, 611 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Здійснені ПП "Профіт Плюс 2015" часткові сплати спірної суми (том 1 а.с. 182-194) враховані ПАТ "Златобанк" в розрахунку та спрямовані на погашення заборгованості за процентами (том 1 а.с. 60-61, том 2 а.с. 1-43). Згідно розрахунку станом на 29.11.2016 (том 2 а.с. 42) розмір заборгованості за процентами за період з 22.03.2013 до 07.04.2014, з урахуванням здійснених оплат, про які повідомляє ПП "Профіт Плюс 2015", становить 320 326,22 грн.

Доводи ТДВ "Технотрассервіс" стосовно розбіжностей в сумах заборгованості, які були стягнуті за вищевказаним рішенням суду, та щодо якої Кредитодавець просить звернути стягнення на предмет іпотеки у справі № 912/3653/16, не приймаються судом, оскільки складові суми заборгованості та період нарахування є різним.

Одночасно суд погоджується з твердженням ТДВ "Технотранссервіс", які викладено у відзиві від 27.06.2018 (том 4 а.с. 124-130), що ПАТ "Златобанк", звертаючись 18.11.2013 до Позичальника з листом-вимогою № 639 про дострокове погашення Кредиту (том 4 а.с. 131), змінив строк виконання зобов`язань за Кредитним договором з 19.09.2014 на 29.11.2013.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.03.2019 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведена позиція неодноразово підтримана і в інших постановах Верховного Суду.

Однак, враховуючи встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 у справі № 405/3371/14-ц, в якій брав участь ПАТ "Технотранссервіс", розмір заборгованості за процентами, яка станом на 03.04.2014 становила 313 418,49 грн, а також здійснені після зазначеної дати оплати, які враховано ПАТ "Златобанк" в розрахунку, суд дійшов висновку, що є підтвердженим розмір заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 311 764,58 грн (313 418,49 грн стягнуто за рішенням суду у справі № 405/3371/14-ц - 1 653,91 грн оплата після 03.04.2014). Правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом після 03.04.2014 згідно розрахунку відсутні.

Відповідно до заяви про зміну предмета позову ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 2 500 000,00 грн та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 1 039 658,33 грн. Прохальна частина заяви про зміну предмета позову не містить вимоги щодо інших нарахувань (пені, штрафу, 3% річних).

В судовому засіданні 14.08.2020 представником ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" суду повідомлено, що складовими спірної суми є саме основний борг та проценти за користування кредитом.

Суд зазначає, що в силу положень частини 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З підстав наведеного суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи матеріалами справи підтверджено заборгованість за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013, щодо погашення якої пред`явлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, якою є сума основного боргу (кредит) в розмірі 2 500 000,00 грн та проценти за користування кредитом в розмірі 311 764,58 грн.

Як вже зазначено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки:

судовий - звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду;

позасудовий - захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїй постановах від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15, від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц.

Пункт 4.8. Договору іпотеки № 438 від 22.03.2013 містить Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно положень зазначеного пункту, сторони цього Договору дійшли згоди, що це Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно зі ст. 36 Закону України "Про іпотеку" за своїми правовими наслідками для Сторін є повним укладеним договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (надалі - Договір про задоволення вимог Іпотокодержателя) і визначає один із можливих позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя без будь-якого додаткового погодження (окремого уповноваження) з боку Іпотекодавця, зокрема, шляхом:

- продажу Іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку". Продаж предмета іпотеки здійснюється за ціною відповідно до оцінки предмета іпотеки, здійсненої незалежним суб`єктом оціночної діяльності;

- набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по Кредитному договору у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку";

- іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації предмета іпотеки законодавству України та/або іншому законодавству.

Отже, сторони в Договорі іпотеки досягли домовленості про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом, у тому чисді, задоволення вимог іпотекодержателя через продаж ним від власного імені предмета іпотеки третій особі. При цьому, згідно Договору іпотеки, для реалізації Іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, який визначений у Договорі іпотеки, необхідні тільки воля та вчинення дій з боку Іпотекодержателя.

Суд враховує, що згідно нотаріально посвідченого договору про відступлення прав вимоги від 14.07.2017 за Договором іпотеки до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" перейшли права вимоги за іпотечним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів реалізації Іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження шляхом продажу предмета іпотеки третій особі від імені Іпотекодержателя, з підстав чого доводи ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" щодо наявності між сторонами спору з приводу реалізації зазначених прав є необґрунтованими.

В силу положень пункту 4.8.6. Договору іпотеки Іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити Іпотекодавця про намір укласти цей договір. Між тим, докази надсилання такого повідомлення, які і докази на підтвердження реалізації Іпотекодержателем відповідного наміру та наявність істотних перешкод в їх реалізації до суду не подано.

Оспорення в судовому порядку ТДВ "Технотранссервіс" дій щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" права власності на предмет іпотеки не розцінюється судом як вчинення Іпотекодавцем перешкод в реалізації Іпотекодержателем позасудових способів звернення стягнення на предмет Іпотеки. Згідно висновку Верховного Суду, викладеному в пункті 24 постанови від 31.10.2019 у даній справі, неправомірність державної реєстрації права власності на одне і те ж саме нерухоме майно за двома особами з присвоєнням різних реєстраційних номерів об`єкта нерухомого майна вбачається з положень частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якими реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

З підстав викладеного та з огляду на висновки щодо застосування приписів статей 35, 36, 38 і 39 Закону України "Про іпотеку", враховуючи обов`язковість Договору іпотеки для сторін (ст. 629 Цивільного кодексу України), які встановили у ньому іпотечне застереження, реалізувавши принцип свободи договору (пункт 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку, що вимога ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки буд-якій особі покупцю від імені ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на підставі договору купівлі-продажу відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку", є неналежним способом захисту та задоволенню не підлягає.

Під час прийняття судом заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про зміну предмета позову згідно ухвали від 03.05.2019, було враховано, що за первісним позовом змінено предмет позову лише за першою вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки та визначено інший спосіб звернення. Позовна вимога про визнання припиненим права власності Іпотекодавця на предмет іпотеки залишена без змін. Заява про відмову від вимоги про визнання припиненим права власності або про залишення такої вимоги без розгляду від позивача за первісним позовом не надходила.

Положення ст. 346 Цивільного кодексу України визначають перелік підстав для припинення права власності, серед яких, зокрема - звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Враховуючи, що суд не встановив підстав для задоволення первісного позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, тоді як інших правових підстав для задоволення позову у відповідній частині в первісному позові не наведено, позовна вимога про визнання припиненим права власності ТДВ "Технотранссервіс" на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 100А, задоволенню не підлягає.

З підстав вищенаведеного в сукупності, позовні вимоги за первісним позовом ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" до ТДВ "Технотранссервіс" у справі № 912/3653/16 задоволенню не підлягають повністю.

Щодо зустрічного позову ТДВ "Технотранссервіс" про визнання недійсним Договору іпотеки, суд зазначає, що 23.04.2019 від ТДВ "Технотранссервіс" надійшла заява про відмову від зустрічного позову (том 5 а.с. 125).

В судовому засіданні, яке відбулось 14.09.2020, представниками ТДВ "Технотранссервіс" повідомлено про підтримання відмови від зустрічного позову та про обізнаність наслідків закриття провадження у справі.

Пунктом 1 частини 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог).

Згідно частини 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З підстав наведених норм та враховуючи наявність відповідних повноважень особи, якою подано заяву про відмову від зустрічного позову, та відсутність порушень інтересів будь-яких осіб внаслідок відмови і роз`яснення судом наслідків подання вказаної заяви, суд приймає відмову ТДВ "Технотранссервіс" від зустрічної позовної заяви та закриває провадження у справі за зустрічним позовом відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо вжитих заходів забезпечення позову.

Як вже зазначено, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2019 задоволено заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно та заборони на його відчуження, а саме на: нежитлові будівлі (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: місто Кропивницький (Кіровоград), вулиця Генерала Родимцева, 100-а, який складається з наступних будівель та споруд: диспетчерської (літ.-В) загальною площею 91.9 кв.м.; будівлі КПП (літ.-А) загальною площею 88,3 кв.м.; адмінбудівля (літ.-Г) загальною площею 73,1 кв.м.; гараж-мийка (літ.ДД 1) загальною площею 208,8 кв.м.; убиральня (літ.-Е); виробничий корпус (літ.- ЖЖ 1) загальною площею 1421,1 кв.м.; битовий корпус з підвалом (літ.-ЗЗ 1) загальною площею 454.9 кв.м.; гараж-склад (літ.-К) загальною площею 815,4 кв.м.; склад пост, охорони (літ.-М) загальною площею 92,8 кв.м.; склад (літ.-ПММ, НПП 1-П7, 1-12); пожежне водоймище (літ.-Р); водозабірна башта (літ.-О); щитова (літ.-И); прохідна (літ.-Б) загальною площею 14,6 кв.м.; гараж (літ.-Л Л1) загальною площею 716,6 кв.м.; будівля агрегатного складу (літ.-А 1) загальною площею 450,8 кв.м.; тепловий пункт 24,1 (літ.-В 1) загальною площею 24,1 кв.м.; навіс з ваговою (літ.-Ж2); огорожа (літ.-N); вимощення (літ-І); оглядова яма (літ-Д), що належать відповідачу на праві приватної власності.

Норми частини 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 ст. 145 ГПК).

На підставі викладеного та враховуючи що судом відмовлено у задоволенні первісного позову повністю, заходи забезпечення позову, вжиті згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2019, підлягають скасуванню.

Судові витрати.

У зв`язку з відмову в задоволенні первісного позову судові витрати ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у вигляді судового збору за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову покладаються на позивача за первісним позовом відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за подання зустрічного позову, згідно з частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню з державного бюджету ТДВ "Технотранссервіс" в розмірі 50% від сплаченої суми за клопотанням останнього шляхом вирішення такого питання у відповідній ухвалі.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 145, 231, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" відмовити повністю.

Прийняти відмову Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" від зустрічного позову та провадження у справі за зустрічним позовом про визнання недійсним договору іпотеки закрити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які вжито постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі №912/3653/16 від 05.09.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32; Товариству з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" за адресою: 25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 100 А та Приватному підприємству "Профіт Плюс 23015" за адресою: 25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 100А, кімн. 2.

Повне рішення складено 24.09.2020.

Головуючий суддя В.В.Тимошевська

Суддя М.С. Глушков

Суддя В.Г. Кабакова