Рішення

від 18.09.2020 по справі 916/892/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/892/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом : Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» (вул. Грецька, буд. 1А, м. Одеса, 65014)

про стягнення 3788,32 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 3788,32 грн, з яких: 2848,53 грн пені, 406,93 грн 3% річних та 532,86 грн інфляційних втрат.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 31.10.2016 №3643/1617-ТЕ-23 та додаткової угоди до нього в частині своєчасної сплати за фактично отриманий від позивача природний газ.

21.07.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов (а.с.81-124, т.1), згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ НАК Нафтогаз в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за березень 2017 на загальну суму 2075,73 грн та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з ОСББ Домодин до 500,00 грн. В обґрунтування викладених заперечень щодо неправомірності нарахувань спірних сум за зобов`язанням березня 2017 відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи акту приймання-передачі природного газу на суму 87799,57 грн за вказаний місяць, що за позицією відповідача свідчить про недоведеність позивачем своїх вимог в цій частині. Крім цього, відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок має хибні відомості, зокрема, щодо здійснення розрахунку за зобов`язанням листопада 2016, оскільки позивачем протиправно зараховано 04.01.2017 здійснену відповідачем 30.12.2016 оплату в розмірі 70000,00 грн. Щодо заявленого клопотання про зменшення пені відповідач наголосив, що ОСББ Домодин є неприбутковою організацією, а джерелом надходження коштів на рахунок відповідача є здійснення платежів співвласниками багатоквартирного будинку. Відповідач зазначив, що ОСББ Домодин наразі перебуває у скрутному фінансовому становищі, а отже враховуючи, що основне зобов`язання відповідачем виконано повністю, а позивачем не доведено понесення збитків внаслідок порушення зобов`язання відповідачем, останній просить суд зменшити розмір пені до 500,00 грн.

31.07.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.125-139, т.1), згідно якої позивач підтримав в повному обсязі заявлені до відповідача вимоги, наголосив на відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, а також доучив до відповіді копію акту приймання-передачі природного газу за березень 2017, пояснивши, що разом з позовом акт не було подано помилково. При цьому позивач звернув увагу суду, що відповідач був цілком обізнаний про існування цього акту, а також щодо вартості та кількості поставленого у березні 2017 природного газу, зважаючи, що в силу умов п. 3.5. договору на відповідача покладено обов`язок не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, направити позивачу підписані та скріплені печаткою два примірника акта із зазначенням фактичних обсягів споживання, ціни газу та його вартості. Також позивач зазначив, що твердження відповідача щодо проведення саме 30.12.2016 оплати на суму 70000,00 грн згідно з платіжним дорученням №158 є невірним, оскільки з цього платіжного документу вбачається, що операція з оплати банком була проведена 04.01.2017.

Представник позивача у судове засідання для розгляду справи по суті не з`явився, водночас, від останнього до канцелярії суду неодноразово надходили клопотання (а.с.64-68, 142-146, 156-158, т.1), в яких позивач просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання для розгляду справи по суті також не з`явився, подавши 18.09.2020 до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване участю представника відповідача в судовому засіданні по іншій справі. За результатами розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні 18.09.2020 суд протокольно відмовив у його задоволенні, зазначивши мотиви згідно з ч. 10 ст. 240 ГПК України.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/892/20; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2020 було призначено розгляд справи №916/892/20 у судовому засіданні з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "20" липня 2020 о 14:00. 20.07.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "04" вересня 2020 о 11год. 00хв. 04.09.2020 у судовому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 18 вересня 2020 року о 12го.30хв. Про оголошення перерви у судовому засіданні представників сторін було повідомлено шляхом направлення на їх адреси відповідних ухвал суду в порядку ст.120 ГПК України.

У судовому засіданні 18.09.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

31.10.2016 між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №3643/1617-ТЕ-23 (а.с.10-18, т.1, далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У відповідності до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 по 31 березня 2017 (включно) природний газ обсягом до 150 тис. куб. метрів.

Згідно з п. 3.4. договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

За умовами п. 3.5. договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику, зокрема, підписані та скріплені печаткою споживача два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.4. договору звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його прийому-передачі.

Відповідно до п/п 6 п. 7.2. договору споживач зобов`язується своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. договору він зобов`язується оплатити постачальнику пеню у розмірі 21,0% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 №20.

Пунктом 8.3. договору сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3. цього договору, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежів відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

У п. 10.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

За умовами п. 12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

23.01.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору (а.с.19-20, т.1), згідно якої сторонами: доповнено розділ 1 договору пунктом 1.3. в наступній редакції: 1.3. Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в п. 2.1. цього договору, споживач визначає самостійно ; викладено в новій редакції п.п.2.3., 2.4., 2.5.; змінено в п. 3.3. договору слова приймання-передача словом використання споживачем ; доповнено п. 7.1. та викладено в новій редакції; викладено в новій редакції п/п 3, 4 та 5 п. 7.4.; викладено п/п п.11.3. в новій редакції; додано до п.11.9 в новій редакції.

За період листопад 2016 року - березень 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 835729,74 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2016 на суму 154433,54 грн; від 31.12.2016 на суму 236160,38 грн; від 31.01.2017 на суму 219187,58 грн; від 28.02.2017 на суму 138148,67 грн (а.с.24-27, т.1); від 31.03.2017 на суму 87799,57 грн (а.с.134, т.1).

В підтвердження проведення відповідачем оплати за поставлений позивачем за період з листопада 2016 року по березень 2017 року природний газ, позивач надав суду виписку по операціях по підприємству ОСББ Домодин з 01.10.2016 по 31.10.2019.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, водночас, з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору. Вказане підтверджується вищевказаними доказами, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

У зв`язку з невчасним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2848,53 грн пені, 406,93 грн 3% річних та 532,86 грн інфляційних втрат

Розрахунок спірних сум пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем за зобов`язаннями по кожному акту окремо в межах спірного періоду наступним чином:

- за зобов`язаннями листопада 2016: пеня та 3% річних з 27.12.2016 по 10.01.2017;

- за зобов`язаннями грудня 2016: пеня та 3% річних з 26.01.2017 по 12.02.2017;

- за зобов`язаннями січня 2017: пеня та 3% річних з 28.02.2017 по 09.03.2017;

- за зобов`язаннями лютого 2017: пеня та 3% річних з 28.03.2017 по 27.04.2017;

- за зобов`язаннями березня 2017: пеня та 3% річних з 26.04.2017 по 02.08.2017, інфляційні нарахування за період травень 2017 - липень 2017.

На підтвердження ознаки неприбутковості ОСББ відповідач надав суду рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.01.2017 №1715534600251 про присвоєння організації ознаки неприбутковості (а.с.121, т. 1), а також статут об`єднання (а.с.111-120, т.1). На підтвердження наявності складного фінансового становища відповідача, останнім до матеріалів справи долучено: довідку за підписом голови правління та бухгалтера Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» щодо розміру заборгованості співвласників багатоквартирного будинку за надані комунальні послуги за період з 31.10.2016 по 30.06.2020; звіти відповідача до Державної статистичної служби України про оплату населенням житлово-комунальних послуг та електроенергії за загальний період жовтень 2016 - червень 2020 (а.с.87-97, т.1); довідку АТ КБ Приватбанк від 14.07.2020, з якої вбачається, що залишок коштів на рахунку відповідача станом на 01.06.2020 становить 13223,08 грн.

Також відповідачем надано суду копію платіжного доручення від 30.12.2016 №158 про сплату на користь позивача коштів за постачання природного газу в сумі 70000,00 грн (а.с.99, т.1), з якої вбачається, що операцію банком було проведено 04.01.2017.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Позиція суду

Судом встановлена обставина невчасного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем у спірний період з листопада 2016 по березень 2017 природного газу. У зв`язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні нарахування.

Розрахунки заявлених позивачем пені та 3% річних, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с.21-23, т.1), судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність умовам договору та нормам законодавства України. Водночас, при перевірці розрахунку суми інфляційних нарахувань, судом встановлено, що вірною сумою інфляційних втрат за зобов`язаннями березня 2017 є 721,70 грн, разом з цим, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем - 532,86 грн.

Відповідач свого контррозрахунку суду не давав, а лише вказав про безпідставність нарахувань спірних сум за зобов`язаннями березня 2017, з огляду на неподання позивачем разом з позовом копії акту приймання-передачі за цей місяць, а також щодо невірного врахування у розрахунку сплачених відповідачем за платіжним дорученням від 30.12.2017 №158 коштів в сумі 70000,00 грн. Вказані заперечення судом до уваги не приймаються, зважаючи, що акт за березень 2017 був підписаний відповідачем, про його зміст відповідач був цілком обізнаний, а сам акт був долучений судом до матеріалів справи. Також судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо невірного врахування позивачем у розрахунку оплати за платіжним дорученням від 30.12.2017 №158 на суму 70000,00 грн, оскільки, як встановлено судом, операцію банком за цим платіжним документом було проведено 04.01.2017, відповідно, позивач правомірно врахував цю оплату в день її зарахування на свій рахунок.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, що заявлена до стягнення позивачем, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.

Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як встановлено судом відповідач є непідприємницьким товариством, створеним для здійснення функцій, визначених законом, не є кінцевим споживачем одержаного природного газу, а отже надходження коштів на рахунок відповідача та можливість погашення заборгованості за природний газ в цілому залежить від сплати мешканцями будинку на користь відповідача відповідних платежів.

Отже, з урахуванням цього, приймаючи до уваги неподання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, та зважаючи на правовий статус відповідача, ступінь виконання основного зобов`язання (повне погашення заборгованості) та причини виникнення боргу, суд вважає доцільним зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 50%. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , заявлені до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» , підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача 1424,27 грн пені, 406,93 грн 3% річних та 532,86 грн інфляційних втрат.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 191,232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Домодин» (вул. Грецька, буд. 1А, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 38573520) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 1424 /одну тисячу чотириста двадцять чотири/грн 27 коп, 3% річних в сумі 406 /чотириста шість/грн 93 коп, інфляційні втрати в сумі 532 /п`ятсот тридцять дві/грн 86 коп та судовий збір в сумі 2102 /дві тисячі сто дві/грн 00 коп.

3. В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 23 вересня 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля