Ухвала

від 21.09.2020 по справі 826/8095/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/8095/18

адміністративне провадження № К/9901/5518/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №826/8095/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І.С.М.Холдинг" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в :

27 лютого 2020 року Головним управлінням ДФС у м. Києві до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №826/8095/18.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: касаційну скаргу було подано з порушенням строку, встановленого статтею 329 КАС України та статті 330 КАС України. Виявлені недоліки запропоновано усунути шляхом подання документа про сплату судового збору, зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження та підстав касаційного оскарження судових рішень встановлених статтею 328 КАС України.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали скаржником до суду касаційної інстанції подано заяву на усунення недоліків, зокрема, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення апеляційного суду ним отримано 31 січня 2020 року, що підтверджується вхідним номером реєстрації кореспонденції відповідача на копії супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду, розпискою щодо отримання копії постанови нарочно, що знаходиться в матеріалах справи та роздруківкою реєстраційно-моніторингової картки вхідного документа з інформаційної системи Управління документами . Будь-яких інших поважних підстав для поновлення такого процесуального строку заявником не наведено.

Дослідивши наведені заявником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави суд приходить до висновку, що такі не можуть бути визнані поважними, а докази, надані на їх підтвердження, достовірними з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Статтею 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У даному випадку, достовірним доказом, який би підтверджував дату отримання процесуального документа, як вказувалося в ухвалі суду про залишення касаційної скарги без руху, є конверт (його копія), яким направлялась копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року або довідка відділення поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта" про дату вручення такого поштового відправлення.

Однак, за відсутності в розпорядженні касаційного суду матеріалів справи, та обставина, що отримання копії постанови підтверджується розпискою відповідача в матеріалах справи, не може бути перевірена .

Роздруківка реєстраційно-моніторингової картки вхідного документа з інформаційної системи Управління документами також є односторонньою дією і не дає можливості ідентифікувати дату направлення судом постанови і не підтверджує отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення апеляційного суду, не встановлює і не спростовує фактів, що мають значення для справи та не може слугувати підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, суд звертає увагу, що 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі по тексту Постанова № 211), на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування .

Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020 року, внесено зміни до постанови № 211, заборонивши, серед іншого, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб; перевезення пасажирів автомобільним транспортом; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні; роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; тощо.

20 травня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , яким запроваджено адаптивний карантин на території України, відповідно до якого регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, а також перевезення пасажирів метрополітенами відновлено.

Таким чином, відповідно до змісту Постанови № 211, заборони встановлені з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не поширювалися на заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування .

30 березня 2020 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від (далі по тексту Закон №540-ІХ), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо, який набрав чинності 2 квітня 2020 року

Вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином законодавцем встановлено обмеження дії строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 2 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України №731-IX від 18 червня 2020 року.

Отже, строки встановлені ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року були продовжені в силу Закону №540-ІХ, інших заяв та клопотань від скаржника не надходило. Враховуючи, що Закон України №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, строк на усунення недоліків закінчився 6 серпня 2020 року.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, оскільки відповідачу було надано більш ніж достатньо часу для отримання вказаної довідки представником особисто в приміщенні суду або за допомогою засобів поштового зв`язку.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки за наведених обставин та в обсязі наданих позивачем доказів, вказані підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не можна визнати поважними.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №826/8095/18.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді М.Б. Гусак

Є.А. Усенко