Рішення

від 15.09.2020 по справі 2-1162/11

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1162/11

Провадження №2/944/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

за участю секретаря судового засідання Юрчишина В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Зозулі А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Яворівська державна нотаріальна контора, Новояворівська державна нотаріальна контора, відділ у Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівське обласне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, Відділ державної реєстрації Яворівської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва, державного акту на право власності, договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, визнання права власності, -

встановив:

03.06.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Яворівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_3 , Львівське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. В обґрунтування позову покликається на те, що він проживав разом із своїм батьком ОСОБА_5 та мачухою ОСОБА_3 в с. Шутова Яворівського району Львівської області в будинку, що належав його батькові. У заповіті від 19.02.1987 року батько заповів усе своє майно йому. ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина. Він постійно проживав з батьком на час відкриття спадщини, вважається, що він її прийняв. З заявою про відмову від спадщини він не звертався. Оскільки він вчасно не оформив спадкові права, рішенням Яворівського районного суду від 05.10.2010 року йому було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька. В листопаді 2010 року він звернувся до Яворівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у чому йому було відмовлено. Як з`ясувалося, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася ОСОБА_3 , якій Яворівською державною нотаріальною конторою 02.11.2001 року було видано свідоцтво про прийняття спадщини за законом за №2341. Вважає, що зазначене свідоцтво підлягає визнанню частково недійсним та до нього повинні бути внесені зміни. Так, враховуючи, що він є спадкоємцем майна батька за заповітом, ОСОБА_3 безпідставно набула право власності на усе майно після смерті ОСОБА_5 . Водночас ОСОБА_3 має право на обов`язкову частку після смерті батька, оскільки на час відкриття спадщини вона була непрацездатною, а відтак має право на 1/9 спадкового майна. Зважаючи на викладене, просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2001 року, зареєстроване за №2341, видане Яворівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 в частині отримання у спадщину 8/9 спадкового майна, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 та зобов`язати Яворівську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2001 року, зареєстрованого за №2341, визначивши право ОСОБА_3 на 1/9 частку у спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_5 .

Справа поступила до провадження судді Гоцка В.І.

08.11.2011 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву до Яворівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , Львівського обласного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2001 року № 2341, видане Яворівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 в частині отримання у спадщину 8/9 спадкового майна, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 ; зобов`язати Яворівську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2011 року, № 2341, визначивши право ОСОБА_3 на 1/9 частки у спадковому майні, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ; зобов`язати КП "Львівське обласне бюро технічної документації та експертної оцінки" зняти свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2011 року, № 2341 та зобов`язати Яворівську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину по заповіту по смерті ОСОБА_5 для ОСОБА_1 в частині 8/9 частини спадкового майна.

06.12.2011 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійним заповіту та усунення від права спадкування. Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_5 був її чоловіком, шлюб між ними укладено у 1964 році. Вважає, що заповіт підписаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. Окрім цього, покійний чоловік дійсно складав заповіт, однак їй відомо, що він був зовсім іншого змісту. Вважає, що поданий до суду заповіт її чоловік не підписував, тому вважає за необхідне провести почеркознавчу експертизу. Також зазначає, що її чоловік був інвалідом 2 групи, тяжко хворим, постійно потребував сторонньої допомоги. Однак, ОСОБА_1 проживав у м. Львові в гуртожитку, до спадкодавця навідувався зрідка, не цікавився його життям, всі витрати на поховання вона несла сама, відповідачу не було навіть відомо, що батько помер. Тому, просить визнати недійсним заповіт від 19.02.1987 року, який посвідчений Бунівською сільською радою Яворівського району Львівської області, зареєстрований в реєстрі за № 23 та усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник ОСОБА_1 подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 від 13.08.2010 року. Зазначає, що позивач за зустрічним позовом не надає доказу порушення ОСОБА_1 її права. Заповіт не є нікчемним. Він складений особою ( ОСОБА_5 ), яка мала на те право. Форма заповіту відповідає закону. Окрім того, оскільки ОСОБА_3 подарувала будинок в с. Шутова і земельну ділянку площею 0,25 га, вона вже не є власником майна, на яке претендує ОСОБА_1 . Таким чином, позов є безпідставним та в його задоволенні слід відмовити.

Ухвалою від 22.05.2012 року призначено почеркознавчу експертизу у справі.

23.10.2012 року представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду заперечення проти позову. Враховуючи, що спірні відносини виникли до набрання законної сили Цивільним кодексом України 01.01.2004 року, то при вирішенні даної цивільної справи слід керуватися ЦК УРСР від 18.07.1963 року. ОСОБА_5 був чоловіком відповідача ОСОБА_3 , шлюб між ними укладено у 1964 році. Спірний житловий будинок належав їм на праві спільної сумісної власності як подружжю. Отже, на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного будинку. Позивач ОСОБА_1 мотивує позовні вимоги тим, що згідно рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05.10.2010 року йому визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька, а також, що він постійно проживав разом з батьком на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Однак, згідно із погосподарською книгою с. Шутова № 5 станом на 1986-1990 роки, вбачається, що він вибув з господарства в м. Львів 10.09.1983 року і повернувся 19.08.1988 року, через 10 місяців після відкриття спадщини. Заяви про прийняття спадщини по заповіту в нотаріальну контору він не подавав, в похованні спадкодавця участі не приймав, у володіння та користування майном спадкодавця не вступив, так як проживав у м. Львові. Окрім цього, відповідач ОСОБА_3 була непрацездатною, а отже, мала право на обов`язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту в розмірі не менше 2/3 частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом. Тому, просить в задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.

25.11.2013 року позивач ОСОБА_1 подав до суду доповнену позовну заяву. Зазначив, що на час звернення до суду йому не було відомо про обставини передачі спадкового майна відповідачем ОСОБА_3 ОСОБА_4 у відповідності до договору дарування. Просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.11.2001 року № 234, видане Яворівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 в частині отримання у спадщину 8/9 спадкового майна, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 ; визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, що належав його батькові ОСОБА_5 , укладений 13.08.2010 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й. за № 2094; зобов`язати Яворівську державну нотаріальну контору внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2001 року, № 2341, визначивши право ОСОБА_3 на 1/9 частки у спадковому майні, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ; зобов`язати КП "Львівське обласне бюро технічної документації та експертної оцінки" зняти з реєстрації свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.11.2001 року, № 2341 та зобов`язати Яворівську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом по смерті ОСОБА_5 для ОСОБА_1 в частині 8/9 частини спадкового майна.

12.01.2015 року позивач подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Яворівська державна нотаріальна контора, Новояворівська державна нотаріальна контора, Львівське обласне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, РС Яворівського РУЮ у Львівській області, Держземагенство в Яворівському районі про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та визнання договору дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсним. Оскільки у даному позові ставиться питання про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки в с. Шутова, які на даний час числяться за ОСОБА_4 і останній не був залучений у справі в якості відповідача, просив визнати його відповідачем у справі. Просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2001 року № 2341, видане Яворівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 в частині отримання у спадщину 8/9 спадкового майна, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 ; визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, що належав його батькові ОСОБА_5 , укладений 13.08.2010 року між ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й. за № 2094; зобов`язати орган державної реєстрації прав на нерухоме майно провести державну реєстрацію припинення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0, 25 га в с. Шутова Яворівського району Львівської області з приналежними до нього будівлями і спорудами, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_4 , що виникло на підставі договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 13.08.2010 року, зареєстрованого за № 2092, посвідченого нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області та провести державну реєстрацію припинення права власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 , що виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.11.2001 року нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Львівської області, зареєстрованого за № 2341; зобов`язати відділ Держземагенства в Яворівському районі, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" надати технічну документацію та оцінку на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 25 га для обслуговування даного будинку; визнати право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на частини будинку та земельну ділянку за ОСОБА_3 на 1/9 частину зазначеного майна та на нього на 8/9 частин цього ж майна; виділити йому в натурі житловий будинок та земельну ділянку відповідно до визначених частин та зобов`язати орган державної реєстрації прав на нерухоме майно провести відповідну державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку відповідно до визначених часток.

Ухвалою від 20.02.2015 року зупинено провадження у справі до вирішення справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05.10.2010 року за позовом ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою від 02.04.2015 року відновлено провадження у справі.

14.09.2015 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області та зобов`язати її надати для ознайомлення суду господарські книги за 1996-2005 роки та будинкові книги з метою вияснення обставин, що спричини порушення його прав по прийняттю спадщини згідно заповіту після смерті батька. ОСОБА_3 з 1933 р.н. на час смерті ОСОБА_5 не була особою пенсійного віку, а отже, їй не належить право на обов`язкову частку на спадщину.

25.09.2015 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву. Додатково зазначає, що оскільки відповідачі створили умови, що унеможливлюють користування ним житловим будинком, будівлями та спорудами, що входять до складу спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , вважає за необхідне звернутися до суду для забезпечення повноцінного доступу для користування та володіння цим майном. Просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2001 року № 2341, видане Яворівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 ; визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, що належав його батькові ОСОБА_5 , укладений 13.08.2010 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й. за № 2094; зобов`язати орган державної реєстрації прав на нерухоме майно провести державну реєстрацію припинення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0,25 га в с. Шутова Яворівського району Львівської області з приналежними до нього будівлями і спорудами, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_4 , що виникло на підставі договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 13.08.2010 року, зареєстрованого за № 2092, посвідченого нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області та провести державну реєстрацію припинення права власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 , що виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.11.2001 року нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Львівської області, зареєстрованого за № 2341; зобов`язати відділ Держземагенства в Яворівському районі, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" надати технічну документацію та оцінку на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування даного будинку; визнати право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,25 га в с. Шутова Яворівського району Львівської області; виділити йому в натурі житловий будинок та земельну ділянку, з приналежними будівлями та спорудами, забезпечивши право доступу та володіння до вказаного майна та зобов`язати орган державної реєстрації прав на нерухоме майно провести відповідну державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

18.01.2016 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву. Додатково зазначає, що 18.01.2001 року Калинівська сільська рада Яворівського району Львівської області видала рішення № 3 Про оформлення права власності за померлою особою - ОСОБА_5 . Дане рішення є безпідставним, оскільки видане за відсутністю заяви ОСОБА_5 , на підставі заяви ОСОБА_3 , яка просила про видачу їй рішення на оформлення права власності, не маючи на це повноважень та законних підстав, оскільки не набула на даний момент спадкових прав на відповідне майно. Окрім позовних вимог, заявлених раніше просить визнати недійсним рішення Калинівської сільської ради Яворівського району від 18.01.2001 року № 3 Про оформлення права власності за померлою особою ОСОБА_5 .

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23.09.2016 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гоцка В.І. та справу передано в канцелярію суду для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу іншого судді для розгляду справи.

Справа поступила до провадження судді ОСОБА_7 .

04.10.2016 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, яка ухвалою від 04.10.2016 року повернута заявнику.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2017 року, згідно із розпорядженням керівника апарату суду № 96 від 13.05.2017 року у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_7 справу передано судді Кондратьєвій Н.А.

Ухвалою від 15.05.2017 року справу прийнято до провадження суддею Кондратьєвою Н.А. та призначено судовий розгляд.

18.08.2017 року позивач ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву до Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Яворівська державна нотаріальна контора, Відділ у Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівське обласне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, РС Яворівського РУЮ у Львівській області. Просив визнати незаконним та недійсним рішення Калинівської сільської ради Яворівського району від 18 січня 2001 року №3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району", видане на ім`я померлого ОСОБА_5 ; визнати незаконним та недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , видане Львівським обласним БТІ та ЕО на ім`я померлого ОСОБА_5 ; визнати незаконним та недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2001 року № 2341, видане Яворівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 ; визнати незаконним та недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, що належав його батькові ОСОБА_5 , укладений 13.08.2010 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й. за № 2094; зобов`язати орган державної реєстрації прав на нерухоме майно провести державну реєстрацію припинення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0,25 га в с. Шутова Яворівського району Львівської області з приналежними до нього будівлями і спорудами, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_4 , що виникло на підставі договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 13.08.2010 року, зареєстрованого за № 2092, посвідченого нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області та провести державну реєстрацію припинення права власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 , що виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02.11.2001 року нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Львівської області, зареєстрованого за № 2341; визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,2500 га в с. Шутова Яворівського району Львівської області; забезпечити йому право доступу та володіння до вказаного майна та зобов`язати орган державної реєстрації прав на нерухоме майно провести відповідну державну реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

01.11.2017 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, яка ухвалою від 02.11.2017 року повернута заявнику.

20.08.2018 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву до Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Яворівська державна нотаріальна контора, Новояворівська державна нотаріальна контора, Відділ у Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівське обласне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, сектор державної реєстрації Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про зміну (зменшення) розміру та уточнення позовних вимог. Зазначає, що на даний час у нього виникла необхідність відмовитися від трьох заявлених позовних вимог немайнового характеру (зменшити розмір позовних вимог шляхом зменшення кількості заявлених позовних вимог немайнового характеру) та заявити дві нові позовні вимоги немайнового характеру до відповідачів у справі, уточнивши при цьому зміст заявлених позовних вимог. Просить визнати незаконним та недійсним рішення Калинівської сільської ради Яворівського району від 18 січня 2001 року №3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району", видане на ім`я померлого ОСОБА_5 ; визнати незаконним та недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 за № 7 від 28.03.2001 року, що видано Калинівською сільською радою Яворівського району Львівської області на підставі рішення від 18 січня 2001 року №3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району" та оформлено й зареєстровано Львівським обласним БТІ та ЕО на ім`я померлого ОСОБА_5 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видане 02.11.2001 року та зареєстроване в реєстрі за № 2341 державним нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Кенцало Л.В. на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення 8-ї сесії 3-го скликання Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року, на підставі якого незаконно видано відповідачу ОСОБА_3 . Державний акт серії ЯА № 730235 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель у АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯА № 730235 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (кадастровий номер 4625884700:06:002:0003), виданий Калинівською сільською радою Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року; визнати недійсним Договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. за № 2094; визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 (колишнє домоволодіння АДРЕСА_1 ) та земельну ділянку для обслуговування даного житлового будинку і господарських будівель та споруд площею 0,25 га та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою від 07.07.2020 року залишено без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Бунівська сільська рада Яворівського району Львівської області про визнання недійсним заповіту та усунення від спадкування.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю з урахуванням уточненої позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Зозуля А.В. заперечив щодо задоволення позову. Пояснив, що реєстрація права власності за померлою особою не суперечить діючому на той час і на теперішній час законодавству, позивач не навів норми законодавства, які б забороняли проводити реєстрацію та оформлення права власності за померлою особою. Щодо позовних вимог, що стосуються земельної ділянки зазначив, що приватизація спірної земельної ділянки відбулася правомірно, а визнання права власності на частину земельної ділянки можлива лише після розподілу житлового будинку в натурі, а така позовна вимога не заявлялася. Також зазначив, що оскільки будинок було придбано подружжям під час перебування в шлюбі, належав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних частках, а відтак після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного будинку. Тому, просить суд врахувати вказані обставини та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідач - представник Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, заявлений позов сільська рада визнає.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Яворівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи Новояворівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи відділу у Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Львівського обласного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки контори в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Відділу державної реєстрації Яворівської районної державної адміністрації подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі докази дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (виданого повторно).

Відповідно до заповіту від 19 лютого 1987 року, посвідченого секретарем виконкому Бунівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_10., зареєстрованого в реєстрі за № 1, ОСОБА_5 заповів усе майно де б воно не було та з чого б не складалося сину - ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Бунівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.11.2010 року № 737 ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований в с. Шутова Яворівського району Львівської області. Від його імені в сільській раді посвідчувався заповіт за реєстровим номером 1 від 19.02.1987 року.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Бунівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.11.2010 року № 738 згідно запису погосподарської книги № 5 за 1986-1990 рр., домоволодіння АДРЕСА_3 числиться за ОСОБА_1 .

Згідно із погосподарською книгою Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області та її виконавчого комітету, с. Шутова № 5 на 1986-1990рр. ОСОБА_5 є головою домогосподарства в с. Шутова Яворівського району Львівської області, члени двору: ОСОБА_3 - дружина та ОСОБА_1 - син.

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05.10.2010 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 6 місяців з дня вступу рішення у законну силу.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області від 20.03.2015 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05.10.2010 року за позовом ОСОБА_1 до Яворівської державної нотаріальної контори про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, рішення Яворівського районного суду Львівської області від 05.10.2010 року скасовано та прийнято нове, згідно із яким в позові ОСОБА_1 до Яворівської державної нотаріальної контори про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Ознайомившись з матеріалами спадкової справи № 31/88, спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 суд встановив, що ОСОБА_1 12.03.1988 року звернувся до Яворівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомившись з матеріалами спадкової справи № 497/2000р, спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд встановив, що 06.11.2000 року ОСОБА_3 звернулася до Яворівської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, після смерті чоловіка ОСОБА_5 , на підставі якої 02.11.2001 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб (виданого повторно) серії НОМЕР_3 від 06.08.1964 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.11.2001 року, виданого державним нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Львівської області, зареєстровано в реєстрі за № 2341 спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_3 спадкове майно складається з будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.06.1976 року, посвідченого нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Бриндас Б.І., зареєстрованим за № 1668, ОСОБА_5 придбав у виконкому Яворівської районної ради депутатів трудящих Львівської області цілий дерев`яний житловий будинок площею 58,4 кв м в с. Шутова Яворівського району Львівської області.

Відповідно до акту на виконання роботи по будівництву будинку від 09.08.1978 року будівництво будинку ОСОБА_5 загальною площею 107 м кв розпочалося 03.04.1977 року. Готовність будинку - 100%.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28.03.2001 року серії КММ № 007681 Львівського обласного державного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Калинівської сільської ради народних депутатів від 18.01.2001 року № 3.

Рішенням виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 18.01.2001 року № 3 визначено право власності на житлові будинки в с. Шутова Яворівського району Львівської області за ОСОБА_5 .

Відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 13.08.2010 року, посвідченого нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області Коцюмбасом С.Й., ОСОБА_3 , в інтересах якої діяла ОСОБА_6 , передала безоплатно у власність ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 . Без назви та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0,25 га в с. Шутова Яворівського району Львівської області.

Відповідно до висновку № 2704 судово-почеркознавчої експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз по матеріалах цивільної справи № 2-1162/2011 підпис від імені ОСОБА_5 , який розташований в графі Підпис на оригіналі одного примірника заповіту від 19.02.1987 року, який посвідчений Бунівською сільською радою Яворівського району Львівської області виконаний ОСОБА_5 .

23.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом в Яворівську державну нотаріальну контору.

Листом від 03.12.2010 року № 637/02-14 Яворівської державної нотаріальної контори Вуса С.С. повідомлено, що 06.11.2000 року відкрилася спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно поданої заяви дружини померлого - ОСОБА_3 . Так як на день видачі свідоцтва про право на спадщину були відсутні дані щодо наявності заповіту та інших спадкоємців за законом, заповітом чи обов`язкової частки, 02.11.2001 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом дружині спадкодавця - ОСОБА_3 . У зв`язку з наведеним видача свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 є неможливою.

Відповідно до листа Яворівської державної нотаріальної контори від 13.03.2015 року № 185/02-14 та відповіді на запит Яворівської державної нотаріальної контори від 21.12.2015 року № 854/01-16 згідно архівних даних 12.03.1988 року ОСОБА_1 була подана заява про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не була взята до уваги на момент видачі свідоцтва про право на спадщину дружині померлого - ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 01.10.2015 року № 158, згідно рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 55 від 15.12.2011 року проведено найменування вулиць та зміна нумерації житлових будинків. ОСОБА_1 проживає в домогосподарстві згідно даних погосподарської книги № 5 від 2011/2015 р.р - особовий рахунок № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із додатком до рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 55 від 15.12.2011 року житловому будинку ОСОБА_3 присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно із актом обстеження від 30.03.2016 року № 13 комісії депутатів Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області на території будинковолодіння по АДРЕСА_2 на час обстеження будівельні роботи не проводилися.

Відповідно до відповіді на запит Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.03.2016 року № 82 на проведення будівельних робіт з 2001 року і по даний час на будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 рішення та дозволи не надавалися.

Згідно із протоколом № 1 засідання виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 18.01.2001 року розглядалося питання про оформлення права власності на житловий будинок в с. Шутова за померлим ОСОБА_5 .

Відповідно до архівної довідки Львівського державного нотаріального архіву від 10.09.2015 року № 1757 в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ Яворівської державної нотаріальної контори міститься запис про те, що ОСОБА_1 , 12.03.1988 року звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також суд встановив, що ОСОБА_3 звернулася до Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області з заявами про передачу їй безоплатно у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,60 га в с. Шутова та передати у приватну власність земельну ділянку площею 0,13 га в с. Шутова.

Відповідно до рішення Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 83 від 21.04.2000 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства для обслуговування житлових будинків, господарських будівель та надання у тимчасове користування строком на 3 роки ОСОБА_3 передано безоплатно у власність та користування 0,73 га, з яких 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, 0,35 га - для ведення особистого підсобного господарства та 0,13 га - у постійне користування.

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 730235 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель, на підставі рішення Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 21.04.2000 р. № 83, кадастровий номер 4625884700:06:002:0003.

Відповідно до довідки Бунівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.11.2010 року ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований в с. Шутова Яворівського району Львівської області, від його імені в сільській раді посвідчувався заповіт за реєстровим номер № 1 від 19.02.1987 року.

Згідно із висновком експерта від 05.09.2019 року № 6/591 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру досліджуваний підпис від імені ОСОБА_3 , який наявний праворуч від рукописного запису 12.01.2001 р. заяви ОСОБА_3 про видачу рішення на оформлення права власності на житлові будинки в с. Шутова від 12.01.2001 року, зареєстрованої 18.01.2001 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Згідно ст. ст. 4, 12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні також передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституції і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною першою ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні установлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічне положення закріплено у частині 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

За приписами статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Із змісту зазначених норм права вбачається, що підставами для визнання акта незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Тобто для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету сільської ради, суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернулася до виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області з заявою від 12.01.2001 року про видачу їй рішення на оформлення права власності на житлові будинки в с. Шутова, на підставі якої 18.01.2001 року виконавчий комітет Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області прийняв рішення визначити право власності на житлові будинки в с. Шутова Яворівського району Львівської області за громадянином ОСОБА_5 та доручити Львівському ОДКВТІ та ВО оформити право власності на вказані будинки.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а рішення виконавчого комітету про визначення за ним права власності на житлові будинки та оформлення права власності прийняте після його смерті, на підставі заяви дружини.

Окрім того, згідно висновку експерта від 05.09.2019 року № 6/591 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру досліджуваний підпис від імені ОСОБА_3 , який наявний праворуч від рукописного запису 12.01.2001 р. заяви ОСОБА_3 про видачу рішення на оформлення права власності на житлові будинки в с. Шутова від 12.01.2001 року, зареєстрованої 18.01.2001 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Рішення виконавчого комітету прийнято на підставі ст. 30 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , яка визначала повноваження виконавчого комітету в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного

обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, однак не регулювала спірні правовідносини.

Відтак, враховуючи наведене, та те, що виконавчий комітет сільської ради вирішив питання щодо прав та обов`язків померлої особи, рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району від 18 січня 2001 року №3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району", видане на ім`я померлого ОСОБА_5 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , видане Львівським обласним БТІ та ЕО на ім`я померлого ОСОБА_5 така також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 9 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001 року "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов`язані із здійсненням права власності та його захистом" свідоцтва про право власності на певний об`єкт майна не можуть виступати предметом спору: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно є лише документом, яким оформлюється та підтверджується відповідне право, але не є підставою набуття права власності Таке свідоцтво не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Враховуючи, що свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , видане Львівським обласним БТІ та ЕО на ім`я померлого ОСОБА_5 видане на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Яворівського району від 18 січня 2001 року №3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району", а суд дійшов висновку, що таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню, відтак вказане свідоцтво також підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

У відповідності до ст. ст. 22, 28 КпШС УРСР (чинних на момент набуття права власності та смерті ОСОБА_5 ) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю

подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 06.08.1964 року, а спірний житловий будинок придбаний ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 17.06.1976 року, а отже, є спільною сумісною власністю подружжя. Відтак, ОСОБА_5 на момент смерті на праві власності належала 1/2 частка будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 19.02.1987 року ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Бунівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_10., зареєстрований в реєстрі за № 1 заповів усе майно де б воно не було та з чого б не складалося сину - ОСОБА_1 .

12.03.1988 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Яворівського району Львівської області з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, про що зокрема свідчить заведена спадкова справа.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (дійсної на час виникнення правовідносин) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2 ) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 вчасно звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батька, а відтак, є таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ст. 524, 525 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Як встановлено судом при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2001 року та зареєстроване в реєстрі за № 2341 державним нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Кенцало Л.В. на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 , не була взята до уваги заява ОСОБА_1 від 12.03.1988 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 .

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом, видане нотаріусом 02.11.2001 року ОСОБА_3 на весь житловий будинок АДРЕСА_1 без врахування того, що фактично є інший спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, тому така видача свідоцтва порушує права іншого спадкоємця та фактично унеможливлює його подальше оформлення в своїх правах на частину спадкового майна, що вказує на необхідність задоволення позову в частині визнання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видане 02.11.2001 року та зареєстроване в реєстрі за № 2341 державним нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Кенцало Л.В. на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 недійсним.

Враховуючи, що судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем на 1/2 частки житлового будинку за заповітом ОСОБА_5 від 19.02.1987 року, заповіт є дійсним, однак скасування правовстановлюючих документів за померлим ОСОБА_5 на житловий будинок унеможливлює належне оформлення спадкових прав, суд дійшов висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом.

Водночас, щодо позовної вимоги про визнання за позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для обслуговування вказаного житлового будинку площею 0,25 га суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що з набуттям позивачем права власності на 1/2 житлового будинку, як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, не перейшло право власності на спірну земельну ділянку так як спадкодавець на момент смерті не мав права власності на цю земельну ділянку.

Окрім того, повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 12, 118, 122, 123 ЗК України. Таким чином, орган місцевого самоврядування наділений дискреційними повноваженнями в сфері надання земельних ділянок комунальної власності у користування та у власність громадянам або юридичним особам.

Суд не може підміняти адміністративний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відтак, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження права власності спадкодавця - його батька ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку, земельна ділянка не перебувала у власності ОСОБА_5 на момент смерті, а отже, позовна вимога про визнання за позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га задоволенню не підлягає.

Суд встановив, що рішенням Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, на підставі вказаного рішення видано Державний акт серії ЯА № 730235 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель у АДРЕСА_1 .

Водночас, суд звертає увагу, що позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків, господарських будівель та надання у тимчасове користування строком на 3 роки , однак вказаним рішенням вирішувалось питання про передачу у власність та користування земельних ділянок не лише ОСОБА_3 , а і іншим особам, натомість позивач не обгрунтовує необхідність скасування рішення повністю.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку визнати незаконним та недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видане 02.11.2001 року, слід визнати незаконним та скасувати рішення 8-ї сесії 3-го скликання Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків, господарських будівель та надання у тимчасове користування строком на 3 роки`в частині передачі ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий державний акт. Відтак, визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯА № 730235 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (кадастровий номер 4625884700:06:002:0003), виданий Калинівською сільською радою Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним Договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. за № 2094, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст.16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно ч. 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , у відповідності до чинного законодавства з дотриманням процедур, передбачених законодавством на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. за № 2094 набув у власність житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 4625884700:06:002:0003, тобто ОСОБА_4 , у даному випадку є добросовісним набувачем у розумінні ст. 388 ЦК України.

Однак, як встановлено судом попередньо, ОСОБА_3 , отримала вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку з порушення вимог закону, та зроблено відповідні правові висновки про необхідність скасувань рішення про передачу їй вказаної земельної ділянки та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно із яким ОСОБА_3 успадкувала спірний житловий будинок.

Отже, на підставі викладеного вище враховуючи те, що суд дійшов висновку про визнання незаконними та недійсними правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_2 (колишня адреса: житловий будинок АДРЕСА_1 ) та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку на ім`я ОСОБА_3 , суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 порушила право позивача на спадкування належної йому за законом частки у спадковому майні, а відповідно порушила встановлені законом правила спадкування, а також майнові права позивача, що відповідно до ч. 1. ст. 203 ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с. Шутова Яворівського району Львівської області, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посвідченого нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й. за № 2094 недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідачів за на користь позивача за первісним позовом належить стягнути судовий збір в розмірі 3565,25 грн по 1188,42 грн кожним відповідачем.

Керуючись ст. ст. ст. 12, 76-78, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Яворівська державна нотаріальна контора, Новояворівська державна нотаріальна контора, відділ у Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівське обласне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, Відділ державної реєстрації Яворівської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва, державного акту на право власності, договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Калинівської сільської ради Яворівського району від 18 січня 2001 року № 3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району", видане на ім`я померлого ОСОБА_5 .

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 за № 7 від 28.03.2001 року, що видано Калинівською сільською радою Яворівського району Львівської області на підставі рішення від 18 січня 2001 року №3 "Про оформлення права власності на житлові будинки в селі Шутова Яворівського району" та оформлено й зареєстровано Львівським обласним БТІ та ЕО на ім`я померлого ОСОБА_5 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видане 02.11.2001 року та зареєстроване в реєстрі за № 2341 державним нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Кенцало Л.В. на ім`я ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення 8-ї сесії 3-го скликання Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків, господарських будівель та надання у тимчасове користування строком на 3 роки в частині передачі ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯА № 730235 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (кадастровий номер 4625884700:06:002:0003), виданий Калинівською сільською радою Яворівського району Львівської області на підставі рішення Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області за № 83 від 21.04.2000 року.

Визнати недійсним Договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й. за № 2094.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 (колишнє домоволодіння АДРЕСА_1 ).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Калинівської сільської ради Яворівського району Львівської області в користь ОСОБА_1 1188 (тисячу сто вісімдесят вісім) грн 42 коп сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1188 (тисячу сто вісімдесят вісім) грн 42 копсплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 1188 (тисячу сто вісімдесят вісім) грн 42 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Яворівський районний суд Львівської області.

Повний текст рішення складено 24.09.2020 року.

Повне найменування сторін.

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Калинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, ЄДРПОУ 20855885, юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, с. Калинівка, вул. Р. Шухевича, 11.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Третя особа - Яворівська державна нотаріальна контора, юридична адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 15.

Третя особа - Новояворівська державна нотаріальна контора, юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 4.

Третя особа - відділ у Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, юридична адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. Котляревського, 3.

Третя особа - Львівське обласне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, юридична адреса: м. Львів, вул. Липинського, 54.

Третя особа - Відділ державної реєстрації Яворівської районної державної адміністрації, юридична адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. Львівська, 10.

Суддя Н.А. Кондратьєва